Украина онлайн

Курси валют:

finance.ua finance.ua


Закарпатська ОДА

Закарпатська облрада
Бажаєте, щоб про Вас дізнався Світ? Долучайтесь до партнерства з бібліотекою!


Реклама:


«Шевченківські лауреати нашого краю»

( Із циклу віртуальних виставок "Закарпатська Шевченкініана" )

Наша дума. Наша пісня
Не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава,
Слава України!
Т.Г. Шевченко

Для Закарпаття двадцяте століття – час постійних змін, тривог і надій. Та бриніла молитва до Бога, підкреслюючи його вибір: “з усіх лісів землі і з усіх дерев її обрав єси собі виноградник єдиний, з усіх квітів світу обрав єси собі лілію єдину, і з усіх безодень морських наповнив єси собі поток єдиний, ... і з усієї створеної худоби обрав єси собі вівцю єдину...” (Смотрицький М. ) – перелік божих вподобань значною мірою стосується особливостей, притаманних нашому краєві. Хто зна, можливо, природне міліє надодачу до суспільних пертурбацій і формують особистостей, що становлять духовне, цивілізаційне опертя для грядущих поколінь.

Карпатські гори виростили за це століття добрий сад, що дав врожай для всієї України. Виїмкові персони наших краян відзначені найвищою Національною премією імені Тараса Шевченка: Євген Станкович (1977), Василь Свида (1983), Олекса Мишанич (1988), Юрій Герц (1994), Іван Чендей (1994), Петро Скунць (1997), Дмитро Кремінь (1999), Андрій Бокотей (2002), Володимир Микита (2005), Василь Сідак (2008).

Тож, зважаючи на провіденціалізм, що був властивий нашим предкам і живе в нас понині, додамо з літописного: “Кого бо тако Бог любить, яко же ны прославил есть и възнесл?” І відповімо сучасною українською: “А нікого!”

Олександра Ігнатович


Національна премія: перші лауреати / Комітет з Національної премії України ім. Тараса Шевченка, вид. рада : І. М. Дзюба [та ін.]. – К. : Україна, 2000. – 104 с.




Шевченківські лауреати 1962-2001 : енцикл. довід. / авт.-упоряд. М. Г. Лабінський ; вступ. слово І. М. Дзюба. – К. : Криниця, 2001. – 696 с. : портр.
Шевченківські лауреати, 1962-2007 : енцикл. довід. / авт.-упоряд. М. Г. Лабінський ; вступ. сл. І. М. Дзюба. – Вид. 2-ге, змін. і доп. – К. : Криниця, 2007. – 768 c. : портр.




Не вмирає душа наша : зб. матеріалів / Комітет з Національної премії України ім. Тараса Шевченка ; вид. рада : І. М. Дзюба [та ін.] ; уклад. : О. О. Дейнеко, В. В. Костюченко ; автор проекту А. Л. Качан. – К. : Україна, 2002. – 174 с. : іл.

Збірник матеріалів, присвячених 40-річчю від дня заснування національної премії України імені Тараса Шевченка та лауреатам 2001 року.



Закарпатці – лауреати Національної преміїї України ім. Т.Г. Шевченка [Текст] / упоряд. та передм. О. Д. Скунць. – Ужгород : Гражда, 2003. – 148 с. : іл.

Біксей, Л. Тарас Шевченко і закарпатські митці – лауреати Національної премії ім. Т. Шевченка [Текст] / Л. Біксей, Є. Стародубцева // Культуролог. джерела. – 2008. – № 1. – С. 13-15.


Закарпатські митці – лауреати Національної премії ім. Т.Г. Шевченка [Текст] : бібліогр. посіб. / Упр. культури Закарпат. обл. держ. адмін, Закарпат. обл. універс. наук. б-ка, інформ.-біблогр. від. ; уклад. : О.А. Канюка, М.Б. Бадида ; упорядкув. О.О. Ільченко ; відпов. за вип. Л.З. Григаш. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2008. – 256 с. : іл.

У бібліографічному покажчику "Закарпатські митці – лауреати Національної премії ім. Т.Г. Шевченка, який продовжує започатковану бібліотекою серію "Корифеї Закарпаття: бібліографія", вперше зібрано найповнішу бібліографію всіх лауреатів цієї премії – уродженців нашого краю, що представляють різні жанри мистецтва. Бібліографія кожного з митців доповнена статтею про його життя і творчість.



Закарпатці, відзначені найвищою
Національною премією імені Тараса Шевченка


Станкович Євген Федорович
Національну премію України імені Тараса Шевченка присуджено у 1977 році за симфонію №3 «Я стверджуюсь» на сл. П.Тичини для читця, хору і симфонічного оркестру.

Народився 19 вересня 1942 року у місті Сваляві на Закарпатті. Вивчав композицію у Адама Солтиса у Львівській державній консерваторії імені М.Лисенка (1962-1963), у Бориса Лятошинського і Мирослава Скорика в Київській державній консерваторії імені П.Чайковського (1965-1970). Був редактором у видавництві «Музична Україна» (1970-1976), Головою Правління Спілки композиторів України (1990-1993); з 1988 — професор Національної музичної академії України, завідувач кафедри композиції. Заслужений діяч мистецтв України (1980), народний артист України (1986), лауреат премії ім. М.Островського (1976), премії Міжнародної трибуни композиторів ЮНЕСКО (1985), премії конкурсу Європейського радіо (1979), міжнародних премій за музику до кінофільмів; дійсний член (Академік) Академії мистецтв України (1997), Герой України (2008). Євген Станкович є автором 12-ти симфоній, опери, 5-ти балетів, інструментальних концертів, музики до кінофільмів, тощо.




Свида Василь Іванович
1913–1989) Національну премію України імені Тараса Шевченка присуджено у 1983 році за скульптурну композицію «В сім'ї єдиній».

Народився 22 жовтня 1913 року в с. Пацканьово Ужгородського району Закарпатської області.
Скульптор. З 1930 по 1934 рік навчався у фаховій школі художньої обробки дерева с. Ясіня Рахівського району Закарпатської області.
Член Національної Спілки художників України з 1946 року. Народний художник України (1973 p.).
Твір «Весна» придбаний Державною Третьяковською галереєю у Москві.
Твори закуплені Дирекцією виставок Національної Спілки художників України.




Мишанич Олекса Васильович
(1933–2004)Національну премію України імені Тараса Шевченка присуджено у 1988 році за розробку наукових принципів, упорядкування, підготовку текстів зібрання творів І.Я. Франка у п’ятидесяти томах та коментарі.

Народився 1 квітня 1933 р. у с. Ляховець (тепер Лісковець) Міжгірського району на Закарпатті у селянській багатодітній сім’ї. У 1956 р. – закінчив Ужгородський державний університет.
Олекса Васильович Мишанич — член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу давньої і класичної літератури Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАНУ, заступник академіка-секретаря відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАНУ. Заслужений діяч науки і техніки України, кавалер ордена «За заслуги» третього ступеня. Літературознавець, медієвіст. Автор 19 монографій та збірників статей. Як редактор-упорядник підготував і видав 43 книги українських письменників, у тому числі вісім томів 50-томного зібрання творів Івана Франка. Десять років був ученим секретарем і першим віце-президентом Міжнародної асоціації україністів, у 1999-2002 рр. очолював Національну асоціацію україністів. Видав і підготував шість томів матеріалів I—IV конгресів МАУ.




Герц Юрій Дмитрович
Національну премію України імені Тараса Шевченка присуджено у 1994 році за серію картин «Барвиста Україна».

Народився 27 лютого 1931 року в с. Лохово Мукачівського району Закарпатської області.
Живописець. У 1955 році закінчив живописне відділення Ужгородського училища прикладного мистецтва. Учителі з фаху: Бокшай Й. И., Ерделі А. М., Манайло Ф. Ф. Член Національної Спілки художників України з 1969 року.
Народний художник України (2003 р.). Учасник художніх виставок: обласних — з 1957 року, всеукраїнських — з 1967 року, закордонних — з 1977 року. З 1978 року — учасник міжнародних пленерів. Твори закуплені Дирекцією виставок Міністерства культури і мистецтв України.




Чендей Іван Михайлович
(1922–2005) Національну премію України імені Тараса Шевченка присуджено
у 1994 році за книжку «Калина під снігом», повість «Іван.

Іван Чендей народився 20 травня 1922 року в с. Діброва Тячівського району в багатодітній селянській родині. Після сільської школи навчався у Хустській російській гімназії (1935-1944). Був учасником з’їзду Народних комітетів, що відбувся у Мукачеві в листопаді 1944 р. і проголосив возз’єднання Закарпаття з Україною. Закінчив заочно філологічний факультет Ужгородського державного університету, стаціонарно – Вищі літературні курси при Літературному інституті ім. М. Горького у Москві (1960-1962). Член Спілки письменників України. Автор кількох збірок оповідань, повістей, нарисів, романів «Птахи полишають гнізда», «Скрип колиски», що витримали кілька перевидань. І. Чендей – автор низки кіносценаріїв, в тому числі разом з С. Параджановим – сценарію фільму «Тіні забутих предків» (1964). Письменник – лауреат премії ім. А. Головка (1987), ім. В. Винниченка (1988). Твори І. Чендея перекладались угорською, німецькою, словацькою, російською, а також азербайджанською, грузинською, киргизькою, молдавською. У співавторстві з О. Маркушем переклав з угорської твори Жигмонда Моріса та Нора Йокаї.




Скунць Петро Миколайович
(1942–2007) Національну премію України імені Тараса Шевченка присуджено у 1997 році за збірку поезій «Спитай себе».

Петро Скунць народився 20 травня 1942 року в селищі Міжгір’я. Закінчив філологічний факультет Ужгородського національного університету.
Петро Скунць лауреат літературних премій імені Дмитра Вакарова та Андрія Малишка, відомий в Україні та за її межами письменник, журналіст, редактор та досвідчений перекладач. Автор понад десяти поетичних книг. З 1961 року – Член Спілки письменників України, з 1964 року – член Спілки журналістів. У його доробку близько чотирьохсот нарисів, інтерв'ю, літературно-мистецьких, критичних, публіцистичних, суспільно-політичних статей, рецензій. Протягом творчої діяльності П. Скунць активно займався редакторською працею – упорядкував і відредагував близько півсотні книг...




Кремінь Дмитро Дмитрович
Національну премію України імені Тараса Шевченка присуджено у 2002 році за збірку поезій «Пектораль».

Народився 21 серпня 1953 року в с. Сухa Іршaвського р-ну Закарпaтської обл.). Випускник філологічного факультету Ужгородського держуніверситету (1975). По закінченню навчання потрапив на роботу за направленням учителем української мови і літератури (смт. Казанка Миколаївської обл.), пізніше перейшов до районної газети. Після переїзду до Миколаєва, який став для поета другою Батьківщиною, обіймав посаду викладача кафедри української літератури в Миколаївському педінституті ім. В. Бєлінського (1979—1981), фактично одночасно керував обласною літстудією "Джерела", заввідділом молодіжної газети «Ленінське плем'я» (1981—1990). З 1991 року працював заввідділом культури і духовності, а з недавнього часу – заступник головного редактора газети обласної ради "Рідне Прибужжя". Кремінь Д. Д. – поет, публіцист, есеїст, перекладач. Член Національної спілки письменників України (1979), Асоціації українських письменників (1997), Асоціації естрадних діячів України (1999).




Бокотей Андрій Андрійович
Національну премію України імені Тараса Шевченка присуджено у 2002 році за просторові композиції зі скла.

Народився 21 березня 1938 року в с. Брід, нині Іршавського району Закарпатської області. У 1965 році – Закінчив Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва, відділ художньої кераміки.
З 1965 – викладач, доцент, завідуючий кафедрою художнього скла, професор кафедри скла, ректор Львівської академії мистецтв. З 1963 – учасник понад 100 обласних, всеукраїнських та міжнародних виставок. Нині Андрій Бокотей – Член Національної спілки художників України, заслужений діяч мистецтв України (1989), народний художник України (2006), дійсний член Академії мистецтв України. У послужному списку митця величезна кількість міжнародних виставок, серед яких багато персональних. Беззаперечна заслуга Андрія Андрійовича — ініціювання і проведення міжнародних симпозіумів скла, а також заснування у Львові єдиного в Європі Музею скла.




Микита Володимир Васильович
Національну премію України імені Тараса Шевченка присуджено у 2005 році за серію робіт “Рідний край”.

Народився 1 лютого 1931 року в с. Ракошино Мукачівського району Закарпатської області. У 1950 році закінчив Ужгородське училище прикладного мистецтва. Учителі з фаху: Ерделі А. М., Бокшай Й. Й., Манайло Ф. Ф., Контратович Е. Р., Берец В. І.
Член Національної Спілки художників України з 1962 року. Заслужений художник України (1975 p.), народний художник України (1991 p.).
У 1995 та 2005 роках відзначений обласною премією імені Й. Бокшая та А. Ерделі. Академік Академії мистецтв України з 1997 року.
Учасник художніх виставок: обласних — з 1950 року, всеукраїнських — з 1957 року, всесоюзних — з 1961 року, закордонних — з 1966 року — Угорщина, Чехословаччина, Румунія, Франція, Італія, Кіпр, Болгарія, Японія, Філіпіни, Німеччина, Австрія, Канада. Учасник міжнародних бієнале: 1963 р. — м. Хельсінкі (Фінляндія), 1974 р. — м. Кошіце (Словаччина), 1984 р. — м. Венеція (Італія).
Твори закуплені Міністерством культури та мистецтва України, Дирекцією виставок Національної Спілки художників України, Міністерством культури СРСР, зберігаються в музеях України, Росії, Литви, Словаччини, Німеччини, Угорщини, Югославії, Венесуели та приватних колекціях багатьох країн світу.




Сідак Василь Васильович
Національну премію України імені Тараса Шевченка майстрові народної творчості присуджено у 2008 році за серію дерев’яної скульптури.

Народився 10 січня 1947 року в с. Жденієво Воловецького району Закарпатської області. Художник декоративно-прикладного мистецтва. У 1968 році закінчив відділ художньої обробки дерева Ужгородського училища прикладного мистецтва. Викладачі з фаху: Свида В. І., Попович М. О.
Член Національної Спілки художників України з 1999 року. Заслужений майстер народної творчості України (1995 p.). Учасник художніх виставок: обласних — з 1984 року, всеукраїнських — з 1994 року, закордонних — з 1990 року. Учасник міжнародних пленерів. Твори закуплені Міністерством культури і мистецтв України.




Корисні посилання про Т. Шевченка:

Національна премія України імені Тараса Шевченка
посилання
посилання
посилання
посилання
посилання
посилання
посилання