|
Тут вашій увазі запропоновано віртуальні виставки, які присвячено знаменним датам, ювілеям, окремим темам, визначним подіям вітчизняної та світової історії, науки і культури. |
2018-11-07
„Святині мистецтва-70”
2018-10-31
“Ім‘я, яке не кане в Лету”
“Ім‘я, яке не кане в Лету”: до 90-річчя від дня народження Юрія Васильовича Шкробинця, українського літературознавця, перекладача, письменника, редактора, педагога.
2018-10-12
За Україну, за її волю!
.jpg)
|
Душу й тіло ми положим за нашу свободу
Ніколи не виживе той народ,
Козацтво й Україна, козацтво і український народ… Ці поняття здавна були в одному асоціативному ряду. І не випадково. Адже через історію козацтва, по суті, переломлювалася ціла епоха в минуло України та її народу. На певному етапі історичної еволюції саме козацтво відбивало загальні тенденції розвитку українців як окремої спільноти, окремої нації. |
2018-09-20
„Голодний вік, як чорна птиця над краєм змореним літав”
|
Голодомор 1932-1933 рр. був не випадковим явищем природного чи соціального походження, а наслідком цілеспрямовано застосованого більшовицькою владою терору голодом, тобто геноцидом.В історії бурхливого XX ст. голодомор 1932-33 років в Україні посідає особливе місце.Перший масовий голод, що розпочався відразу ж після закінчення громадянської війни та придушення української революції, охопив значну частину України: Запорізьку, Донецьку, Катеринославську, Миколаївську, Одеську губернії. Причини його лише частково мали об'єктивний характер – посуха 1931 р., економічні наслідки першої світової та громадянської воєн. Найголовнішими чинниками стали: крах сільськогосподарської практики тодішнього режиму, скорочення посівних площ у колишніх хлібородних районах внаслідок політики воєнного комунізму, директивні методи компартійного керівництва, яке розподіляло наявні продресурси на користь промислових центрів, передусім тих, що знаходилися поза межами України.
|
2018-09-11
"Поетичний світ Людмили Кудрявської"
Людмила Борисівна Кудрявська разом зі своїм братом-близнюком народилася в сім'ї воєннослужбовця під час Другої Світової війни 12 вересня 1943 року в Краснодарі. Батьки вчителі дуже любили літературу, а батько, Борис Борисович Кудрявський, сам писав вірші. Тому не випадково дітям дали пушкінські імена – Руслан і Людмила. У 1945 році родина Кудрявских з міста Саки переїхала в Хуст. Тут Людмила Борисівна закінчила дитячу музичну школу, тут же у вісім років вона написала перший вірш.
Але попереду був переїзд в Мукачево і перша юнацька публікація в міській газеті "Прапор перемоги". У Мукачево сім'я Кудрявских приїхала в 1956 році. Тут же майбутня поетеса поступила вчитися в сьомий клас середньої школи номер один ім. О. С. Пушкіна.
2018-07-03
“Соколиний поет: Василь Вароді”
|
Ми всі – з вогню, із трепету, з боління, Василь Іванович Вароді народився 3 липня 1943 року у селищі Королево Виноградівського району Закарпатської області. За освітою Василь Вароді український філолог. У 1976 році закінчив Ужгородський університет. |
2018-05-07
Українська художня література: сучасні тенденції
|
«Сила літератури полягає у її непередбачуваності…
Всі одкровення у літературі є несподіваними. Доволі часто вони зовсім не збігаються з нашими очікуваннями.»
Тарас Прохасько
Сучасна українська література побудована на фундаменті вікових традицій і водночас - це якісно новий продукт сучасного глобалізованого інформаційного світу. Основною ознакою сучасної літератури є її транснаціональний характер, що виявляється в спробі письменників-сучасників розв’язати глобальні вселюдські проблеми. Сучасні українські письменники намагаються подолати «провінційність», «окремішність» нашої літератури. Література піднімає дуже важливі проблеми - про пам'ять, про те, як минуле пов'язане з сьогоденням, а також про самоідентифікацію суспільства і людей в ньому. У літературі почали з’являтись нові теми, зрештою змінився і підхід до слова.
|
2018-05-04
Європейський дім
|
Днем народження Європейського Союзу вважається 9 травня (в Україні – у третю суботу цього місяця). Саме у цей день 67 років тому міністр закордонних справ Франції Робер Шуман представив усьому світові своє бачення майбутнього єдиної Європи – ключ до миру та добробуту на континенті у той час, коли люди ще не відійшли від травм минулої війни, а Європа вже стояла на порозі третьої світової війни. |
2018-04-24
“Відомий та невідомий Духнович”
Самі здорові співайте,
А на батька пам’ятайте.
(О. Духнович “Послідняя моя піснь”)
Олександр Васильович Духнович народився 24 квітня 1803 р. в с. Тополі, Гуменського округу на Пряшівщині (тепер Чехословаччина) в родині священика. Початкову освіту одержав дома. У 1813 р. О. Духновича відвезли до Ужгорода для завершення початкової освіти та вступу до гімназії. У 1816 р. помер батько, мати з шістьма дітьми залишилась без засобів до існування, і найстарший, Олександр, всупереч великому бажанню студіювати землемірство, змушений був вступити до духовної семінарії в Ужгороді (1823).
Після закінчення семінарії О. Духновича призначили службовцем єпархіальної концелярії у Пряшеві. Не витерпівши жорстокої експлуатації єпархіального начальства і нужденного животіння, О. Духнович 1830 р. втік до Ужгорода. Але пряшівський епіскоп перешкодив йому влаштуватися на посаді, і О. Духнович став домашнім учителем ужгородського урядовця.
2018-04-16
Антон Шепа - майстер монументального живопису
