Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф.Потушняка"

Закарпатської обласної ради

UA RU EN 

Видатні закарпатці.

Алфавітний перелік  |  Посторінково

Сова Петро  Петрович
1894 -  1984 рр.


Сова Петро Петрович – громадсько-політитчний діяч, краєзнавець народився 11 липня 1894 року в селі Гайтовка Шаришського комітату на Пряшівщині (нині це територія Словаччини). Його батько був греко-католицьким священиком, котрий одружився на дівчині Анні, на 10 років молодшій за себе. У цій родині з'явилися на світ 2 хлопчики: Петро і Михайло. Петро змалечку проявляв неабиякі здібності до навчання, зокрема, дуже добре володів не лише рідною русинською, а й словацькою і угорською мовами (пізніше він опанував також латину, грецьку та російську мови). Хлопчик досить рано покинув батьківську хату: вже у десятилітньому віці він вступив у гімназію міста Бардейов, звідки перейшов вчитися до Пряшівської гімназії, яку закінчив у 1913 році. Будучи вже старим, Петро Петрович згадував, що під час навчання у гімназії, задля економії, жив у місцевого органіста, котрому щоранку мав допомагати роздувати міхи музичного інструмента. Завершивши навчання з відмінними оцінками, Петро Сова вирішив здобути вищу освіту, обравши для себе фах юриста. У тому ж таки 1913 році він приїхав до Будапешта, де вступив на юридичний факультет Будапештського університету. У ті часи в Угорщині якраз починав активізуватися антигабсбурзький рух, до якого долучився і Петро Сова. Членство Петра Сови в антигабсбурзькому гуртку тривало менше року: за участь у забороненій студентській організації його заарештували, виключили з університету і посадили у в'язницю міста Пейч. Ситуації, в якій опинився майбутній мер Ужгорода, можна було тільки поспівчувати, адже якби на суді його визнали зрадником батьківщини, то на нього чекали б або довгі роки у в'язниці, або навіть показова страта. Врятувала Петра Сову Перша світова війна. Юнакові дозволили проявити свою відданість вітчизні на фронті, а тому відправили його до лав армії. На перевалочному пункті в Ужгороді Петро Сова раптово захворів на жовтуху і був залишений у місцевому лазареті до одужання. Пізніше, коли його донька Світлана теж занедужала на хворобу Боткіна, Петро Сова сказав: "Жовтуха — це найкраща хвороба у світі, адже завдяки їй я не потрапив на війну". Тоді таке небажання йти на фронт пояснювалося не страхом юнака, а небажанням воювати на стороні австрійців проти, як він вважав, братнього російського народу. Правда, жовтуха тільки відтягнула час, і Петрові Сові таки довелося повоювати.
Детально ...



Стерчо Петро Юрійович
1919 -  1987 рр.


Видатний історик Карпатської України Петро Юрійович Стерчо народився 14 квітня 1919 року в с. Кузьмин (нині Мукачівського району) в заможній землеробській родині Юрія Стерча й Олени Молнар. Початкову освіту отримав у рідному селі, 1934 році закінчив у Мукачеві горожанку, а потім Мукачівську торговельну академію 1940році (коли її вже було евакуйовано до Братислави), а 1949році – Українську вищу економічну школу в Мюнхені, згодом ще університет Нотр-Дам у США. Ще юнаком вступив до українських патріотичних організацій “Пласт” і “Просвіта”, працював у Етнографічному товаристві Підкарпатської Русі.
Детально ...



Стойко Степан Михайлович
р н.1920  


Степан Стойко – відомий український натураліст, авторитетний учений у галузі лісової геоботанiки та фіто­гео­гра­фії. Його наукова та природоохоронна діяльність відома за кордоном та здобула міжнародне визнання. Назвемо деякі з численних титулів ученого: доктор біологічних наук, професор, по­чесний доктор Honis Causa Зволенського технічного університету (Словаччина), дійсний член Екологічної та Лісівничої академій наук України. Перший учений України, якому вручили в Європейській Раді в Страсбурзі Золоту медаль ім. Петера Йозефа Ленне за заслуги в охороні природи. Володар золотої відзнаки за наукові досягнення в галузі охорони природного довкілля, виданої Міністерством охорони довкілля і водного господарства Польщі в 1991 р. Професор С. Стойко – лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2005), нагороджений медаллю Бещадського національного парку (Польща) (2007). За вагомий особистий внесок у розвиток природно-заповідної справи в Україні, розширення національної екологічної мережі, охорону, збереження, наукове вивчення та відтворення особливо цінних природних комплексів та об’єктів професора С. Стойка Указом Президента України у січні 2010 р. нагородили орденом “За заслуги” ІІІ ступеня.
Детально ...



Стрипський  Гіядор Миколайович
1875 -  1946 рр.


Стрипський Гіядор Миколайович псевдонім Ядор, пізніше – Біленький, Ядор Стрипський та інші. Народився 7 березня 1875 року в с. Шелестово (сучасний Мукачівський р-н. Закарпатської обл.) у сім`ї священника, а помер 9 березня 1946 року в Будапешті.
Детально ...



Тиводар Михайло Петрович
1936 -    2017 рр.



Детально ...



Троян Михайло Васильович
1923 -  1987 рр.


Троян Михайло Васильович – історик, краєзнавець, педагог, громадський діяч. Народився 19 червня 1923 року в с. Вишні Ремети Берегівського району в селянській родині. З 1929 року до 1934 року навчався в народній школі, потім до 1939 року у Берегівській гімназії. Після окупації Карпатської України продовжив навчання вже у Хустській гімназії, по закінченні якої поступив у Будапештський університет на філософський факультет зі спеціалізацією історії, географії та слов’янознавства.
Детально ...



Фединець Олександр 
1897 -   1987 рр.



Детально ...



Фекете Теодор 
1789 -   1839 рр.



Детально ...



Фірцак Іван Федорович
1899 -   1970 рр.



Детально ...



Химинець Юліан 
1911 -   1994 рр.



Детально ...



Хіра Олександр 
1897 -  1983 рр.



Детально ...



Чекан Хома(Фома) Іванович
1912 -  1983 рр.


Серед делегатів Першого З’їзду народних комітетів Закарпатської України, які 26 листопада 1944 р. віддали свій голос за доленосне рішення про возз’єднання Закарпаття з Україною, було чимало таких, чиї імена згодом несправедливо замовчувалися дослідниками. До них належить і юрист Хома Чекан – активний громадсько-політичний діяч, талановитий журналіст, автор багатьох праць з історії краю.
Детально ...



Чургович Іван Іванович
1791 -   1862 рр.



Детально ...



Шандор Вікентій  Іванович
1907 -   2003 рр.



Детально ...



Шелепець Іван Миколайович
1904 -   1984 рр.



Детально ...



Шерегій Євген Миронович
1910 -  1985 рр.


Композитор, диригент, громадський діяч Євген Миронович Шерегій – один із засновників театру “Нова сцена” – до високого мистецтва, як і його брата Юрія-Августина, спонукала нев`януча синівська любов до отчого краю, а також ті глибокі почуття і миттєві помисли, які в наші дні звикли називати українською національною ідеєю. Саме проукраїнські погляди, якоюсь мірою успадковані від батька – прогресивного греко-католицького священика, та збагачені тривалим і безпосереднім спілкуванням із багатьма яскравими діячами української культури (С. Черкасенко, О. Олесь, Й. Аркас, М. Біличенко…), стрімкий злет їх творчих обдарувань під час перебування в Хусті, тобто в центрі подій Карпатської України, – все це не могло не накласти певного відбитку на їх суспільних і культурницьких поглядах та орієнтирах. Водночас їх мистецькі уподобання формувалися і під впливом європейської культури та мистецтва в умовах географічного розташування Закарпаття поблизу європейських культурних центрів, зокрема, під впливом навчання братів Шерегіїв у Празі.
Детально ...



Шерегій Юрій- Августин 
1907 -  1990 рр.


Юрій Августи Шерегій належить до славної когорти корифеїв українського театру XX століття. Він – видатний просвітянин, талановитий драматург, режисер, актор, педагог, організатор і директор першого українського театру «Нова сцена», історик українських театрів на Закарпатті до 1945 року.
Детально ...



<<<<     <<     3 || 4 || 5 || 6 || 7 ||    8   9 ||     >>     >>>>








Новини

2018-01-10

Шановні колеги. До вашої уваги "Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2018 рік".

2017-12-05

Шановні користувачі! Для вас нова "Хроніка культурного життя Закарпатської області  за листопад 2017 р."

2017-12-04

Шановні користувачі. Для вас нові нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.

2017-11-30

Шановні користувачі! Для вас нова віртуальна виставка "Велике бачиться здалеку" (до 95-річчя від дня народження Василя Маркуся).