Календарі краєзнавчих знаменних дат

ЮРІЙ ШАНТА

Юрій Шанта народився 29 січ­ня 1918 р. в с. Люта на Ве­­ли­ко­бе­рез­нян­щ­и­ні у селянській ро­ди­­ні. По­чат­кову школу за­­кінчив у рідно­му селі, а се­ре­дню освіту здо­­був у Мукачівській торго­ве­л­ь­­ній академії у 1938 р. Тут вступає у “Пла­с­т­”, бере участь у молодіжному русі, а також у з’їз­ді молоді в 1934 р. Почав працювати у 1938 р. в Підкарпатсько­му банку в Уж­го­роді. У листопаді 1938 р. пе­­реїжджає у Ви­но­градів, де працює в опі­кун­­ській уста­нові. 14 бе­рез­ня 1939 р. Ю. Шанта, який уже тоді був січо­ви­ком, стає на захист своєї батьківщини, 16 березня воював на Красному Полі. Сили були нері­в­ни­ми, довелося відступати. Разом з групою 273 січо­виків на чолі з полковником М. Колодзінським, підійшли до Ве­­ликого Бич­кова, який гортіївці вже зайняли, тому січовики і понад 200 цивільних біженців зму­шені були перейти холод­ну Тису і дістатися до Румунії.

Січовики на румунському боці склали збр­о­ю, але 18 березня їх було пере­да­но назад до Бич­кова. Кілька днів ув’язнені в горо­жан­сь­кій шко­лі полонені терпіли побої та знущання. Окупанти з не­на­ви­­стю та жорстокістю били не тільки січо­ви­ків, але і ци­віль­­них осіб. Ю. Шанті поща­сти­ло, бо поруч з ним були чо­ти­ри уч­ні з Ви­ногра­дова, які вільно розмовляли угорською мо­вою, і їм вдалося переконати слідчого Кастнера, що вони, а та­кож ще п’ятеро, серед яких і Ю. Шанта, є учнями Великобич­ків­­сь­кої гімназії і участі в боях не брали, а потрапили в полон ви­пад­ково.

Повернувшись у рідне село, Ю. Шанта не міг тут довго за­ли­­шатися, бо всі знали про йо­­го українські переконання. Тому вліт­ку 1939 р. він прощається із Закарпаттям і тікає у Сло­­вач­чи­ну. Необхідна була робота, а її тут не було, тому Ю. Шанта ви­рушає в Бер­лін, влаштовується на роботу, вивчає німе­ць­ку мо­ву і у січні 1941 р. записується на навча­н­­­ня до Вищої еко­но­міч­ної школи. Навчання за­кін­чив улітку 1944 p., коли наближалас­я до сво­го завершення Друга світова війна.

Не зали­ша­єть­ся в Берліні, який пос­ті­й­но бом­бардували, а в листопаді 1944 р. переїжджає у Су­дети, в Усті-над-Лабем. Тут зас­тав його кі­нець війни. Він залишається в Судетах, бо звідси чехи відселили нім­ців і була робота. У жовтні 1950 p., коли виникла небезпека по­тра­­пити в руки СМЕРШу або чеської служби без­пеки, він ті­кає в Баварію. Зві­дси влітку 1951 p. переїжджає в Канаду, по­се­ляється в То­ронто і з перших днів поринає в роботу Брат­­ст­ва Карпатська Січ та Українського Націо­нального Об’єднання, в якому був спо­чатку секретарем.

У Канаді Ю. Шанта завершує своє нав­ча­н­ня, здобуває сту­пінь магістра славістики. Пра­цю­­­вав бухгалтером, а з 1983 р. і до сьо­годні – управителем кредитної спілки. Дуже активний член БКС. Був обраний до Центральної управи, очолював Конт­роль­ну комісію Центрального Про­воду. Виступав з до­по­ві­дями на свя­тах по відзначенню річниць Карпатської Ук­ра­ї­ни. Крім того, він був членом Українського Національного Об’­єд­­нан­ня в Канаді.

На початку 1991 р. у перших трьох номерах львівського журналу “Літопис Червоної Калини” надруковано ста­тті Ю. Шанти про Карпатську Січ. Він ак­тивно досліджував боро­тьбу карпатських січовиків проти поль­сь­ких і угорських терористів, а головно проти уго­р­­ських військ. При цьому виступає з дуже ре­а­ліс­тичних позицій, використовуючи доку­мен­ти, зокрема, польського походження. Збір­­­ник “Опе­рація “Лом” вийшов у Варшаві в 1998 p. і міс­тить 127 до­ку­ментів. У першій час­­­ти­ні збірника “Красне по­ле” у розділі “За га­ря­­чими подіями” Ю. Шанта надрукував до­слі­д­­ження “Карпатська Україна, свобода, здо­­бу­та кров’ю” про бої Карпат­ської Січі з угор­­сь­кими окупантами.

Дружина Ю. Шанти Олеся Бризнун-Шанта (8 квітня 1920 – 7 грудня 2011) також була членом Братства “Карпатська Січ”, вона відо­ма як дитяча пись­мен­ниця Канади. Донька Лю­д­ми­ла – відома художниця, що працює в тех­ніці акварелі.

1. Шанта, Ю. Карпатська Україна: кров, пролита за свободу / Юрій Шанта // Орбіта-логос. – 1999. – 11 берез. – С. 12-13. : портр., фото.

2. Шанта, Ю. Карпатська Україна: свобода, здобута кров’ю / Юрій Шанта // Красне поле. – Ч. 1. : Про Карпатську Україну / упоряд. : Ю. Зейкан, В. Копейко. – Ужгород : Патент, 1999. – С. 22-38. : фото.

3. Шанта, Ю. Карпатська Україна. 1939-й : боротьба з чес. збройн. силами // Закарпат. правда. – 1993. – 13 берез. – С. 2.

***

4. Худанич, В. Шанта Юрій / В. Худанич // Енциклопедія Закарпаття: визначні особи ХХ ст. – Ужгород : Ґражда, 2007. – С. 368.

5. Худанич, В. Юрій Шанта / Василь Худанич // Карпатська Україна : док. і матеріали : хроніка подій : персоналії : у 2 т. – Т. 2 : Карпатська Україна : хроніка подій : персоналії / упоряд. С. Д. Федака. – Ужгород : Закарпаття, 2010. – С. 524-526.