Календарі краєзнавчих знаменних дат

ВАСИЛЬ МИХАЙЛОВИЧ ПАНКУЛИЧ

Василь Михайлович Панкулич народився 2 березня 1948 р. в с. Буковець Воловецького району. В 1955 р. поступив у перший клас Буковецької семирічної школи. В 1963 р. сім’я переїхала в с. Клячаново Мукачівського району, де Василь продовжував навчання в середній школі, яку закінчив 1966 р.

Здобувши атестат зрілості, влаштувався на роботу на завод “Мукачівприлад”. В 1967 р. був призваний на військову службу в прикордонні війська Західного прикордонного округу. Закінчивши службу в радянській армії, в 1970 р. повернувся на “Мукачів­прилад”. Одночасно навчався заочно на історичному факультеті Ужгородського державного університету.

У 1980 р. Василь Панкулич був прийнятий на посаду викладача історії в Мукачівське СПТУ № 7, а з 1993 р. працює викладачем історії Мукачівського педагогічного училища (нині гуманітарний педагогічний інститут).

Василь Михайлович розшукав велику кількість документів минулого, серед яких і рукописи Івана Сільвая (1838–1904). А знаходились вони в Страбичові (Мукачівський район) в підсобному приміщенні селянина. Тут були не тільки рукописи Сільвая, але й різні маловідомі документи Мукачівської греко-католицької єпархії. Як вони опинилися у Страбичові, власник пояснити не зміг, адже вони дісталися йому від батька, який давно помер.

У Мукачеві жила внучка Івана Сільвая – Георгіна Іванівна Мейсарош, дочка письменника Івана Муранія (1881–1945). Ознайомившись із знахідками, вона дещо пояснила про них, про їхню долю.

В Тур’я-Реметах, де раніше Іван Сільвай був священиком, жила його дочка Зінаїда, яка й успадкувала архів батька. В 30-х рp. минулого століття вона продала архів і бібліотеку Івана Сільвая працівникові “Руського банку” в Мукачеві Петрові Гаталюку. Його дружина була внучкою відомого історика Кароя Мейсароша, який в 1949 р. помер і багатющий архів з бібліотекою дістався зятеві священику Івану Когуту. Та оскільки за такими бібліотеками полювали енкаведисти, Іван Когут вивіз її підпільно в Страбичово до знайомих. Так і опинився цей безцінний спадок Івана Сільвая в Страбичові.

У Василя Панкулича унікальні зібрання. Важко уявити і приблизно назвати число грошових купюр найрізноманітнішої давності, що складають колекцію історика за професією і дослiдника-колекціонсра за покликанням. Гроші Китаю, Цейлону, Куби, Бразилії, Анголи, Гонконгу, Лівану, В’єтнаму, Афганістану, Польщі, Австро-Угорщини і всіх держав колишнього Союзу. Це i петлюрівки, керенки вартістю в копійки, але це – мільярди, бо це цінна інформація про держави, війни, царів і полководців.

Свою унікальну колекцію Василь Панкулич збирає все життя. У нього немає сейфів з секретними замками, немає монет з чистого золота. Його скромний заробіток педагога обмежує такі можливості. Але здоровий азарт дослідника не дає спати ночами, коли з’являється можливість придбати якусь річ. Їздить за деякими матеріалами по всьому краю. Сам реставрує, чистить, клеїть, переглядає масу каталогів і довідників.

Зібраними матеріалами Василь Панкулич поповнив музеї ГГГУ № 7, Мукачівського педучилища (нині інститут), замку “Паланок”, бо зберігати усе це вдома складно. Він вірить, що настане час, коли валізи і теки, зібрані ним, відкриють наші нащадки і напишуть правдиву біографію краю.

Отже, відзначаючи ювілей цього дослідника, щиро бажаємо йому ще багато років бути таким енергійним у збиранні свідчень нашої минувшини, міцного йому здоров’я і радості від вже досягнутого.

1. Дочинець, М. Панкулич Василь : педагог, краєзнавець / Мирослав Дочинець, Василь Пагиря // Дочинець, М. Енциклопедія Мукачева в іменах / Мирослав Дочинець, Василь Пагиря. – Мукачево : Карпатська вежа, 2006. – С. 225. : портр.

2. Історику Василю Панкуличу – 60! : [про нього] // Пагиря, В. Серце диктує перу. – Мукачево : Карпатська вежа, 2009. – С. 54-56.

3. Унікальні зібрання Василя Панкулича : [в т. ч. про рукописи І. Сільвая] // Календар “Просвіти” на 2000 рік. – Ужгород : Закарпат. край. т-во “Просвіта”, 2000. – С. 170-173.