Надія Дідик народилася 24 січня 1954 року в м. Стрий Львівської області. На формування творчої особистості художниці вирішальний вплив мали мама Ірина Боднар (майстер народної творчості, вишивальниця) та старший брат Ігор Боднар (український графік із покоління художників-шістдесятників, поет, професор Львівської національної академії мистецтв). 

Із 1970 по 1975 роки Надія навчалася у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва, де й познайомилася з майбутнім чоловіком Іваном Дідиком. Здобувала освіту на кафедрі "Моделювання костюму". Фахові дисципліни їй викладали Антон Монастирський, Володимир Черкасов, Володимир Овсійчук, Світлана Заблоцькана. 

По завершенню навчання Надія два роки працювала модельєром Ужгородської швейної фабрики, а відтак п’ять років поспіль – художником з костюмів у Закарпатському комбінаті музичного товариства УРСР, а згодом, до 1985 року, дизайнером комбінату "Торг-реклама". 

З 1985 року Надія Дідик розпочала педагогічну діяльність викладачем фахових дисциплін (рисунок, живопис, основи композиції), а потім ще й завідувачем відділення дизайну Ужгородського коледжу мистецтв імені Адальберта Ерделі Закарпатської академії мистецтв. Вона є розробником навчально-методичних видань і публікацій з історії та теорії мистецтва, зокрема, є автором альбому-посібника "Основи композиції". За вміння високопрофесійно подавати учбовий матеріал, розкривати творчий потенціал своїх учнів та щиро радіти їхнім успіхам Надія Дідик здобула неабиякий авторитет серед колег та студентів коледжу. 

З 1988 року – постійний учасник обласних і всеукраїнських, а з 1997 року – міжнародних виставок. Мисткиня – авторка майже півтора десятка персональних експозицій в Україні й за кордоном, зокрема, в Німеччині та Франції. 

Художниця пише в стилі постімпресіонізму. Жанри різноманітні: це й декоративно стилізовані, схожі на дивовижні кольорові панно натюрморти, й чудово змальовані міські пейзажі, й абстрактні композиції. Її роботи – інтригуючі, дещо філософські, з елементами символізму й експресії, сповнені енергетики, оптимізму, тепла і світла. "Коли маю позитивні емоції, – говорить Надія Дідик, – намагаюся зафіксувати їх на полотні… Це – якесь навіювання, бавлення формою, площиною, структурою".

У 2003 році мисткиня стала членом Національної спілки художників України. 

Мистецтвом живе й дихає вся родина художниці: чоловік – Іван Дідик (живописець, графік, педагог, заслужений художник України), доньки – Іванка Войтович та Наталія Мирончук – живописці. Творча родина надихає мисткиню, а ще – відвідування всесвітньо відомих центрів мистецтва, де отримує повноту вражень від споглядання мистецьких творів. Також разом із чоловіком вони активно відвідують міжнародні пленери, де час, проведений у творчому колі друзів та колег, заряджає новими ідеями. 

Роботи художниці зберігаються в музейних зібраннях України, Німеччини, Угорщини, а також у приватних колекціях багатьох країн світу: в Аргентині, Вірменії, Індонезії, Канаді, Китаї, Німеччині, Польщі, Сингапурі, Туреччині, Словаччині, Франції, Швейцарії.

 

[інформацію взято з сайту "Арт-простір Закарпаття", авторка – Людмила Козловська]