Член Національної спілки художників України (1976).

 

Народилася в Росії, однак зі студентських років живе і займається творчістю в Україні. У 1968 році закінчила відділення художнього ткацтва Львівського училища прикладного мистецтва ім. І. Труша. Із 1969 року працювала у художньо-виробничих майстернях м. Тернополя, а з 1980 року – в Закарпатському обласному художньо-виробничому комбінаті Художфонду УРСР в Ужгороді.

 

Творить у галузі монументального мистецтва, станкової та книжкової графіки, займається виготовленням гобеленів, розписом на склі.

 

У 1970 році вийшла заміж за художника Петра Гулина. В творчому тандемі виконували монументальні розписи, вітражі та ілюстрації до книг. Із таких спільних монументальних робіт двох митців в Ужгороді залишилися вітражі в Закарпатському музеї народної архітектури та побуту, вітраж та розпис у садочку №39 в Ужгороді, розпис у «Падіюні» та монументальний гобелен і розписи на склі в дитячій бібліотеці «Казка». Виконання розписів оцінюється мистецтвознавцями як високохудожні, багатофігурні, складні за композиційною побудовою та багаті кольоровою палітрою твори. 

 

Особливе місце у творчості художниці займає оформлення книг для дітей. Починаючи з 1970 року Надія Кирилова спільно з Петром Гулином проілюстрували більш ніж 50 українських та зарубіжних видань, серед них: «Сільські музики» (1970), «Хто розсипав роси?» (1975), «Кит і слон, і ми, і пароплав» (1977), «Чи є в світі що світліше?» (1977), «Жмурки» (1978), «Стояла собі хатка» (1979), «Жива вода» (1980), «Злотоволоска» (1981), «Дерев’яне чудо» (1981),  «Казкова орбіта» (1981), «Словацькі народні казки» (1982; 1990; усі – Київ); «Пломінець» (1984), «Народні забави Закарпаття» (1985); «Чарівна квітка» (1986), «В лесу летом» (1987), «Врятоване пташенятко» (1987), «Пташине весілля» (1989) та інші. Дитячі книги і збірники казок із їхніми ілюстраціями вийшли у видавництвах «Дніпро», «Каменяр», «Веселка», «Карпати».

 

Художниця використовує у роботі силуетні композиції, які є традиційними для китайської та японської живописних шкіл, а також яскраву й акцентовану кольорову гаму. Натомість живопис художниці ніжний, легкий, не перенасичений фарбами.

 

Учасниця всеукраїнських (із 1969 р.), всесоюзних (СРСР – із 1970 р.) та міжнародних (із 1978 р.) виставок. Організувала декілька персональних експозицій в Ужгороді, Львові, Москві, Варшаві.