Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     > 

Художники Закарпаття


Електронна база «Художники Закарпаття» надає можливість професійним художникам різних жанрів безкоштовно скористатись цим інформаційним ресурсом. До наданої Вами інформації (коротка творча біографія та фото власних творів) мають доступ всі користувачі України та інших країн, що цікавляться образотворчим мистецтвом.

 



Герц Наталія Семенівна
Народився :1931-10-16
Місце народження: с. Кошельово Хустського району Закарпатської області
Помер :2022-05-14
Біографія.

Член Національної спілки художників України з 1968 року.
 
Наталія Семенівна Герц народилася 16 жовтня 1931 у с. Кошельово Хустського району Закарпатської області. У 1948-му дівчина поїхала до родичів у Москву, де її прийняли спершу в дитячу, а через рік – у середню художню школу на скульптурне відділення. За два роки через сімейні обставини повернулася додому, де за сприяння відомого закарпатського фольклориста Петра Лінтура, який побачив роботи талановитої дівчини, вступила в Ужгородське училище прикладного мистецтва відразу на другий курс. Навчання закінчила в 1954 році. Саме в Ужгороді, здобуваючи освіту, познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, народним художником України Юрієм Герцем (одружилися у 1955-му). В училищі пощастило навчатися в корифеїв закарпатської школи живопису Адальберта Ерделі та Йосипа Бокшая. Саме в ті роки зав’язалися дружні стосунки родини Герців і з такими митцями, як Е. Контратович, Ф. Манайло, Ш. Петкі, І. Гарапко. Близько дружило подружжя з В. Свидою, А. Кашшаєм, В. Микитою.
 
У творчому доробку майстрині переважають твори декоративно-прикладного характеру. Так, на початку творчості, й зокрема під час навчання, художниця займалася всім потроху, випробувала власні сили і в живописі, і в скульптурі. Як сама розповіла в одному з інтерв’ю, «…спершу для прожиття робили різний ширвжиток на замовлення, в тому числі й портрети вождів, а потім уже, коли ми трохи оперилися, десь із 1958 – 1959-го, чоловік почав їздити в гори малювати, його картини пішли на республіканські виставки. Коли я взялася до гобеленів – вони теж експонувалися, наші роботи купували». Про гобелени, до речі, майстриня прочитала в одному з мистецьких журналів, у статті йшлося про те, що в Прибалтиці відроджують гобелени в сучасній інтерпретації – не орнаментальні, а фігуральні. «Якраз нашому маленькому сину Сергію принесли в’язані капці з сірої вовни, – пригадує Наталія. – Я тоді й подумала: «Таке добро пропадає на якісь капці. Може, спробувати щось художнє з того виплести?» Розробила технологію й почала з чорно-білих гобеленів. Знайшла людей, які збирали руно. Натуральна овеча шерсть була ще й сіра, руда, коричнева, тож спершу я обходилася без штучних барвників». Згодом Наталія сама фарбувала шерсть, сама добирала необхідну кольорову гаму.
 
Як результат, з-під рук майстрині почали виходити надзвичайно оригінальні та самобутні гобелени, виконувала портрети, натюрморти, пейзажі, тематичні композиції («Мир» (гобелен, ручне ткацтво, вовна, 1985), «Мрії» (гобелен, ручне ткацтво, вовна, 1989). Як відзначають мистецтвознавці, «…народне декоративне-ужиткове мистецтво України у творчості Наталії Герц набуло трансформованого, оновленого звучання. Народу присвячені трепетні роздуми на тему історії рідного краю, фольклорних постатей та персонажів».
 
Багато працювала художниця разом із чоловіком Юрієм. «Ми працювали в одній майстерні, – пригадує в одному з інтерв’ю Наталія Семенівна. – Часто сперечалися навіть. Я теж, коли робила ескізи, радилася з ним, показувала «на затвердження». Наприкінці 1990-х вимушено облишила улюблену справу, бо «…заробила алергію через те, що сама фарбувала шерсть. Мені ставало все гірше, й чоловік сказав: «Лишися того. Сиди собі дома».
 
Учасниця художніх виставок: обласних – з 1952 року, всеукраїнських та всесоюзних – із 1957 року, закордонних – із 1974 року. Твори майстрині закуплені Дирекцією виставок Національної спілки художників України та Міністерством культури і мистецтв України, а також зберігаються у музеях країни, у приватних колекціях близького та далекого зарубіжжя.
 
Померла 14 травня 2022 року в місті Ужгород.
 
[інформацію взято з сайту "Арт-простір Закарпаття"]
Митець
1984
110 x 160
вовна, ручне ткацтво
Пісня праці
1982
155 x 210
вовна, ручне ткацтво
З роботи
1980
150 x 160
вовна, ручне ткацтво
Сім'я
1985
150 x 210
вовна, ручне ткацтво
Мрії
1989
180 x 250
вовна, ручне ткацтво
Свято врожаю
1986
215 x 170
вовна, ручне ткацтво
Річанські вечорниці
1990
200 x 180
вовна, ручне ткацтво
Свято
1990
150 x 163
вовна, ручне ткацтво

Новини

2024-03-01

Щороку, 1 березня, в усьому світі відзначається Всесвітній день цивільної оборони. Задля того, щоб люди навчилися запобігати надзвичайним ситуаціям та навчилися бути до них готовими, й було встановлено такий день в календарі. З цієї нагоди пропонуємо вашій увазі віртуальну виставку "Запобігти. Врятувати. Допомогти".

2024-02-29

До вашої уваги нові надходження до Відділу краєзнавства.

2024-02-29
9 березня 2024 року виповнюється 210 років із дня народження українського поета Тараса Шевченка.  Шевченкове життя – символ тернистого шляху боротьби за свободу. Воно постало  перед українцями живим прикладом того, як можна крок за кроком звільнятися з полону пригніченості, зневіри, комплексу меншовартості і національної депресії. Минають роки, століття, а гострота і сила  Шевченкового слова живе. Дух свободи, людської гідності – найвеличніших вселюдських понять – через віки випробувань, пережитих Кобзарем, приходять до українців і додають їм упевненості у власному самоствердженні.  
2024-02-29

Запрошуємо усіх бажаючих на вечір-присвяту до 75-річчя з Дня народження Володимира Івасюка!

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день