Біографія.
Народився в Ужгороді у 1977 році. У 1999 р. закінчив навчання в УжНУ (факультет романо-германської філології).
Марсель – художник-самоук. Живопис, графіка, естамп, колаж, фото та арт-медіа – це неповний список видів мистецтв, у яких він працює. З 1994-го – член художнього об’єднання «Поп-транс», яке займається дослідженням взаємозв’язку естетики тоталітарної культури радянської доби зі спадком чи ознаками поп-культури заходу. За цей час формація «Поп-транс» реалізувала кілька мистецьких проектів, які презентували у Львові та Києві.
На початку 2000-х був одним із засновників та арт-директором міжнародного художнього видання «PANIC BUTTON», яке виходило в друк кілька років поспіль.
Учасник музичної групи Charmsove Deti (Діти Хармса), має навіть акторський досвід – знімався у короткометражній стрічці "Тигри з клітки", яку презентували на кінофестивалі у Каннах у 2011 році.
Марсель як художник відомий своїми іронічними серіями графічних робіт, серед яких "Карпатський альбом" (спільно з Робертом Саллером, 2008), "Родинне дерево Малевича" (2011), "Марки неіснуючих сверх-держав" (2011), "Літо скінчилось, наступає зима" (2010 – 2011), "Мої паперові ляльки" (2010 – 2013 рр.)
Із циклом робіт "Скоро буду. Жека" автор провів кілька персональних виставок в Україні та в Словаччині (2016, 2017), ця серія була виконана останніми роками й особливо популярна та "на ура" "зайшла" глядачеві. За словами автора, "Жека – це людина-конструктор, збірний образ. Іноді у мене йшов холод по спині, коли створював ці роботи. Невже я в деяких випадках думаю так само, як він? Ми намагаємося приховати свого внутрішнього Жеку глибше – і це добре. Але не завжди вдається, адже ми виросли з ним на одному полі. Я хотів би викликати легку посмішку у глядача, це ж не зла сатира. Думаю, що радикальні методи можуть викликати тільки агресію, а зміни всередині людей повинні проходити поступово". Як зазначає арт-критик та журналіст Інга Естеркін, "…для Марселя Жека – якась фігура з радянського минулого, "турист", чия участь у житті вичерпується спостеріганням. Хоча навіть не так: Жеку не назвеш спостерігачем, він не дивиться, він, скоріше, витріщається".
[інформацію взято з сайту "Арт-простір Закарпаття", уточнено та доповнено редактором бази]