Заслужений художник України (2002). Лауреат Національної премії ім. М. Островського (1989). Лауреат обласної премії імені Дмитра Вакарова.

Член Національної спілки художників України (1984), Національної спілки журналістів (1996) та Національної спілки дизайнерів (2006).

 

Народився в селі Лісковець Міжгірського району Закарпаття. З 1967 по 1971 навчався в Ужгородському училищі прикладного мистецтва у Івана Гарапка, Василя Свиди, Вільмоша Береца, Іллі Чепи. З 1977 по 1983 навчався в Київському державному художньому інституті, тут учителями з фахових дисциплін були Василь Бородай, Валентин Борисенко, Іван Макогон, Валентин Швецов. Аспірантуру митець проходив протягом 1986 – 1989 рр. у академічних майстернях Академії мистецтв СРСР під керівництвом Василя Бородая. Доктор мистецтвознавства, професор, заслужений художник України, академік Української міжнародної академії оригінальних ідей.

Михайло Белень найбільш повно розкрив свій талант у скульптурі, монументальних роботах. І хоча його вважають прихильником академізму, все ж присутнє в митця авторське бачення, яке доповнює класичне відтворення, додає йому особливості, унікальності. У чималому творчому доробку Михайла Беленя майже три десятки пам’ятників, з яких особливо помітними є Олександру Духновичу в Ужгороді, Тарасові Шевченку в Мукачеві, легендарному листоноші Федору Фекеті в Перечині, Шандору Петефі в мукачівському замку "Паланок", загиблим міліціонерам та інші. Він – автор понад 500 медалей, більшість із яких присвячена видатним діячам історії, науки та світової культури. Також розробив понад 80 меморіальних дошок, встановлених у пам’ять відомих постатей минулого нашого краю: єпископам Андрію Бачинському та Теодору Ромжі, президенту Карпатської України Августину Волошину, художникам Йосифу Бокшаю, Адальберту Ерделі, Федору Манайлу, Гаврилові Глюку та іншим видатним особистостям.

Окрім того, Михайло Белень є вишуканим графіком. Так, серія його графічних робіт "Етнографія Карпат" – це цінний науковий матеріал етнографічного характеру, який зберігає історію, архаїку, частину тих речей, якими користувалися бойки, лемки, гуцули, передає дух предків, їхню філософію буття. Із етнографічного циклу проростає серія графічних філософських композицій "Людина – Світ Душі – Всесвіт" (графічний символізм), яка розкриває автора як художника – філософа, який намагається розгадати глибинну сутність життя. Також Белень уперше на Закарпатті проілюстрував  життєвий шлях Шевченка та Духновича у графіці.

 

Михайло Белень є автором  п’ятьох видань: "Смерековий хрест" (1995), комплект графічних листівок "Тарас Шевченко" (1997), "Карпатська Україна у портретах" (1998), "Скарби предків" (2000), "Олександр Духнович" (2003).

 

Учасник обласних, республіканських, міжнародних художніх виставок та фестивалів. Автор 12 персональних виставок. Роботи митця зберігаються в музеях України, Італії, Франції, Словаччини.

 

[інформацію взято з сайту "Арт-простір Закарпаття"]