Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     > 

Художники Закарпаття


Електронна база «Художники Закарпаття» надає можливість професійним художникам різних жанрів безкоштовно скористатись цим інформаційним ресурсом. До наданої Вами інформації (коротка творча біографія та фото власних творів) мають доступ всі користувачі України та інших країн, що цікавляться образотворчим мистецтвом.

 



Боднар Юрій Васильович
Народився :1955-06-26
Місце народження: с. Довге Іршавського району Закарпатської області
Біографія.

Народився Юрій Боднар 28 червня 1955 року в селі Довге на Іршавщині.
Художник пригадує, що його змалечку захоплювало малювання. Ще в дитинстві, коли діти кликали на вулицю, грати у футбол, він натомість брав папір, фарби і десь у куточку малював етюди на природі. Саме творчість класика закарпатської школи живопису Антона Кашшая стала мотивуючим, еталонним взірцем для молодого художника. Він ретельно її вивчав і захоплено дивувався, яких висот може досягати художня майстерність у зображенні природи!
Хоча рідні й не поділяли обрання мистецького фаху, Юрій їде в Тернопіль навчатися в Республіканській школі декораторів-рекламознавців. Там одним із знакових його викладачів був мистецтвознавець, заслужений працівник культури України, організатор першого в Україні фестивалю лемківської культури "Ватра" – Ігор Дуда.
По закінченню навчання, з 1976 року, митець працював на Тернопільському художньо-виробничому комбінаті Художнього фонду України, здійснюючи художнє оформлення та займаючись монументально-декоративним живописом.
Свій творчий шлях Юрій Боднар розпочав у 1978 році. Митець працює у станковому та монументальному живописі, проявивши себе в жанрах пейзажу, портрету і сюжетно-тематичної композиції. Твори виконує переважно темперою та олійними фарбами.
Майже тридцять років художник жив і працював на Тернопільщині, але постійно відчував поклик рідного краю: його вабила атмосфера, природа, ментальність, колорит Карпат. Тому у 2003 році прийняв рішення разом із родиною переїхати на Закарпаття. Згодом майстер відзначав, що його роботи раннього періоду були більш приглушеними, а потім, коли повернувся на рідну землю, колористика картин стала більш насиченою, виразною, що, безумовно є результатом впливу закарпатської школи зокрема і регіону загалом. 
За словами автора, "твір митця є тоді гармонійним і повноцінним, коли при його творінні співпрацюють всі фактори: і душа, і розум, і емоції, і тіло". 
Художник знайшов власний стиль і авторський почерк, який зустрічається у древній іконографії та отримав влучну назву "променизм". Живописні полотна митця наче залиті й наскрізь просякнуті сонячним промінням. На одних воно яскраве і чисте, а на інших – немов пробивається крізь перешкоди. Світлоносні промені, що не мають визначеного джерела і підсвічують всю роботу зсередини, формують цілі площини, через які зображення оживає, рухається, то наближаючись, то віддаляючись від глядача. Твори художника відзначаються асоціативністю, символічністю й алегоричністю, мають продуману іконографічну пластику і багату колористичну палітру.
І це невипадково, адже, як пояснює сам художник, "змалечку було закладене зерно духовності, яке вже відтак вирощуємо і плекаємо у своїх власних родинах із близькими по духу людьми. Мені завжди хочеться додати до робіт елемент духовності – ангела або, як називає моя дружина, божественне проміння – проміння духовності".
Із 1989 року Юрій Боднар ― постійний учасник місцевих, регіональних, республіканських та всеукраїнських виставок; міжнародних експозицій та пленерів, симпозіумів і фестивалів у 2005-2013 роках (Польща, Словаччина, Хорватія). Митець нагороджений Першою  премією  "Matica Slovenska" на IV Бієнале Іконопису та Сакрального мистецтва Карпатського Єврорегіону (2011).
Роботи художника знаходяться в приватних збірках у Франції, США, Ізраїлі, Німеччині, Тунісі, Італії, Польщі, Словаччині, Угорщині, Чехії та в Україні.
Твори Юрія Боднара поповнили постійно діючі експозиції Національного краєзнавчого музею (Тернопіль), Музею козацтва у м. Батурин та фонди Закарпатського обласного художнього музею імені Йосипа Бокшая (Ужгород).
 
[інформацію взято з сайту "Арт-простір Закарпаття"]
Весняні мережива
2004
80 x 65
полотно, олія
Весна. Після дощу
2004
80 x 65
полотно, олія
Без назви
''Я – світло світу...''
1995
72 x 72
полотно, олія
Опришок
2005
98 x 98
полотно, олія
Без назви

Новини

2026-02-26
Запрошуємо вас 2 березня о 17:00 на літературно-етнографічну зустріч "Ой, весна, весна, ти днем красна!"🌿   Весна - це не лише пора року, коли природа оживає після зимового сну, але й час, багатий на народні звичаї та обряди. В Україні з давніх часів зустрічали весну з радістю та надією на нове життя, тож на зустрічі зануримось у старовинні українські традиції, пов'язані з приходом теплого сезону.
2026-02-24
19 лютого  відбувся особливий вечір підтримки та єднання. Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека імені Ф. Потушняка передала книги до «Ветеранського Хабу Закарпаття» - і це стало початком теплої зустрічі, наповненої розмовами, спогадами та щирими емоціями.  Завідувачка відділу проєктної та соціокультурної діяльності Євгенія Напуда розповіла про книги як спосіб підтримки ментального здоров’я, про силу читання у складні часи та про те, як історії допомагають знаходити опору, сенси й внутрішню рівновагу.  Вечір був дуже затишним, щемливим і по-справжньому душевним. Книги знайшли новий дім, а слова підтримки — відгук у серцях.  Особливу атмосферу створило музичне привітання для ветеранів та їхніх родин від Сергія Летучого — щире, живе й проникливе.  Дякуємо всім, хто був поруч і наповнив цей вечір підтримкою, довірою й теплом.
2026-02-19

Шановні користувачі, для вас новинки Інформаційно-ресурсного центру "Вікно в Америку".

2026-02-16

Шановні користувачі, для вас нові цікавинки Відділу художньої літератури.

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день