Народився Юрій Боднар 28 червня 1955 року в селі Довге на Іршавщині.

Художник пригадує, що його змалечку захоплювало малювання. Ще в дитинстві, коли діти кликали на вулицю, грати у футбол, він натомість брав папір, фарби і десь у куточку малював етюди на природі. Саме творчість класика закарпатської школи живопису Антона Кашшая стала мотивуючим, еталонним взірцем для молодого художника. Він ретельно її вивчав і захоплено дивувався, яких висот може досягати художня майстерність у зображенні природи!

Хоча рідні й не поділяли обрання мистецького фаху, Юрій їде в Тернопіль навчатися в Республіканській школі декораторів-рекламознавців. Там одним із знакових його викладачів був мистецтвознавець, заслужений працівник культури України, організатор першого в Україні фестивалю лемківської культури "Ватра" – Ігор Дуда.

По закінченню навчання, з 1976 року, митець працював на Тернопільському художньо-виробничому комбінаті Художнього фонду України, здійснюючи художнє оформлення та займаючись монументально-декоративним живописом.

Свій творчий шлях Юрій Боднар розпочав у 1978 році. Митець працює у станковому та монументальному живописі, проявивши себе в жанрах пейзажу, портрету і сюжетно-тематичної композиції. Твори виконує переважно темперою та олійними фарбами.

Майже тридцять років художник жив і працював на Тернопільщині, але постійно відчував поклик рідного краю: його вабила атмосфера, природа, ментальність, колорит Карпат. Тому у 2003 році прийняв рішення разом із родиною переїхати на Закарпаття. Згодом майстер відзначав, що його роботи раннього періоду були більш приглушеними, а потім, коли повернувся на рідну землю, колористика картин стала більш насиченою, виразною, що, безумовно є результатом впливу закарпатської школи зокрема і регіону загалом. 

За словами автора, "твір митця є тоді гармонійним і повноцінним, коли при його творінні співпрацюють всі фактори: і душа, і розум, і емоції, і тіло". 

Художник знайшов власний стиль і авторський почерк, який зустрічається у древній іконографії та отримав влучну назву "променизм". Живописні полотна митця наче залиті й наскрізь просякнуті сонячним промінням. На одних воно яскраве і чисте, а на інших – немов пробивається крізь перешкоди. Світлоносні промені, що не мають визначеного джерела і підсвічують всю роботу зсередини, формують цілі площини, через які зображення оживає, рухається, то наближаючись, то віддаляючись від глядача. Твори художника відзначаються асоціативністю, символічністю й алегоричністю, мають продуману іконографічну пластику і багату колористичну палітру.

І це невипадково, адже, як пояснює сам художник, "змалечку було закладене зерно духовності, яке вже відтак вирощуємо і плекаємо у своїх власних родинах із близькими по духу людьми. Мені завжди хочеться додати до робіт елемент духовності – ангела або, як називає моя дружина, божественне проміння – проміння духовності".

Із 1989 року Юрій Боднар ― постійний учасник місцевих, регіональних, республіканських та всеукраїнських виставок; міжнародних експозицій та пленерів, симпозіумів і фестивалів у 2005-2013 роках (Польща, Словаччина, Хорватія). Митець нагороджений Першою  премією  "Matica Slovenska" на IV Бієнале Іконопису та Сакрального мистецтва Карпатського Єврорегіону (2011).

Роботи художника знаходяться в приватних збірках у Франції, США, Ізраїлі, Німеччині, Тунісі, Італії, Польщі, Словаччині, Угорщині, Чехії та в Україні.

Твори Юрія Боднара поповнили постійно діючі експозиції Національного краєзнавчого музею (Тернопіль), Музею козацтва у м. Батурин та фонди Закарпатського обласного художнього музею імені Йосипа Бокшая (Ужгород).

 

[інформацію взято з сайту "Арт-простір Закарпаття"]