Народилася 31 травня 1976 року в Ужгороді у родині відомих художників – Івана та Надії Дідиків. Саме батьки та те творче середовище, в якому росла дівчина, мали значний  вплив на формування її естетичних поглядів та бажання стати митцем. Навчалася в Ужгородському коледжі мистецтв імені Ерделі та Львівській академії мистецтв.

 

Твори Іванки абсолютно впізнавані і відрізняються екстравагантністю та індивідуальною манерою. Натюрморт мисткиня вважає одним із своїх улюблених жанрів. "Через нього я намагаюся передати присутність людини: вона щойно тут була, на хвильку відлучилася, кава ще гаряча, погарчик вина щойно поставлений на стіл. У цих буденних дрібничках завжди присутня людина. Часто малюю свої улюблені квіти, речі, предмети. Вони все одно випромінюють енергетику господаря, навіть якщо його і нема на полотні", – зазначає авторка.

Як відзначають мистецтвознавці, позитивізм, що присутній у творчості Іванки, надає її творам особливої інтер’єрності та елегантності. Сама мисткиня теж про це говорить: "Мої роботи ніколи не несуть смутку. А якщо і є лірика, то вона – світла. Мета моєї творчості – нести позитивний настрій. Ніколи не малюю у пригніченому стані чи роздратована".

Активний творчий шлях розпочала з 1993 року – з виставки "III ХО" в Ужгороді. З 2000 року – автор та куратор багатьох неординарних проектів – "На жовтому столі…", "Жіночі примхи", "Приборкання Ероса" та "Екстаз – вихід за межі повсякденності" авторства Олександра Войтовича.

 

Учасниця численних експозицій в Ужгороді, Львові, Тернополі, Будапешті, Бухаресті, Барселоні, а також у містах Словаччини, Польщі, Австрії та Німеччини. Учасниця багатьох міжнародних пленерів.

Роботи мисткині зберігаються у музеях та численних приватних колекціях.

 

[інформацію взято з сайту "Арт-простір Закарпаття"]