Народився Степан Васильович в с. Олешник Виноградівського району в багатодітній селянській сім’ї.

 

Навчаючись у горожанській школі Виноградова, отримав основи художньої підготовки в гуртку малювання під керівництвом Золтана Шолтеса, який у майбутньому став заслуженим художником України.

Потім Степан Сігетій навчався в Ужгородській учительській семінарії, де опанував теоретичний курс образотворчого мистецтва під керівництво Адальберта Ерделі. Захоплював Степана і спів. Співав у шкільному, а згодом – семінарському студентському хорі.

Великий вплив на процес творчого зростання художника зробили закарпатські живописці, зокрема народний український художник Антон Кашшай.

 

Регулярно почав виставлятись на обласних та республіканських художніх виставках тільки з 1979 року не лише на Закарпатті, а й Вірменії, Словаччині, Угорщині, США. Перша ж персональна виставка творів Сігетія відбулася у 1982 році в селі Олешник.

 

Помітними його були персональні виставки в обласному центрі у 1990 і 1996 роках під назвою "Пам’ятки дерев’яної архітектури Закарпаття XIV-XVII століть та пейзажі", у 2001 році під назвою "Дорога до храму", присвячена 75-річчю від дня народження; у 2006 році – "Золоті хрести в синіх небесах..." з нагоди 80-річчя від дня народження.

 

Степан Сігетій був відомим і як громадсько-політичний діяч. Ще у грудні 1944 року він був делегатом Першого з’їзду Спілки молоді Закарпатської України. Під його керівництвом в Ужгороді збудовано готель "Закарпаття", за що Сігетій отримав високу урядову нагороду. Також він був директором "Інтуристу".

 

Степан Васильович нагороджений орденами "Знак Пошани" (1966), Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (1999) і медалями "За відвагу" (1971), "Захиснику вітчизни" (1999) та ін. У 1981 році удостоєний звання Заслуженого працівника культури УРСР. Нагороджений Архієрейською грамотою "Як вираз подяки за збереження культурної спадщини нашого краю під Карпатами" (2007). У 2008 р. Міністерство оборони Словацької Республіки нагороджений медаллю "Відзнака воєнного ветерана".