Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     > 

Нові надходження

ВІДДІЛ КРАЄЗНАВСТВА

2015-08-16

К 74.03
А 51
Алмашій, Михаил. Мої метаморфозы : життя – як оно было, авать автобіографичні начеркы за тото, як быв у ня великый шанс / М.  Алмашій. – Ужгород : [б. и.], 2008. – 236 с. : іл. – Текст русин. мовою


Рекомендована книжка має автобіографічний характер. На основі свого життя, багаторічного досвіду педагогічної роботи, на основі глибокого і активного занурення у соціальне і громадсько-політичне життя Підкарпаття у період з початку ХХ ст. і закінчуючи нашими днями, автор змалював не лише основні етапи свої біографії і життя своєї родини, а і  культурно-історичні процеси, які відбувалися на його очах упродовж усього його життя. На конкретних і яскравих прикладах показав, як саме життя затягувало його у круговорот непростих проблем і як знаходив своє вірне місце у житті, як обходив заховані перепони, які як тінь проводжали, або не могли зрушити з вибраної дороги. Правда завжди перемагала.
 

К 63.3
Г 12
Гаврилко, Петро Дмитрович. Гортаючи сторінки життя : биография отдельного лица-Иллюстративный материал / П. Д. Гаврилко. – Ужгород : ФОП  Бреза А. Е., 2014. – 192 с. : іл.


Життя людини – це завжди історія її краю, її народу. А коли це життя довжиною майже у століття?
… 95-річний Петро Дмитрович Гаврилко з Буштина задумав цю книгу як відверту розмову про пережите зі своїми численними онуками, правнуками і праправнуками. Та виявилось, що роздуми оповідача, його філософське розуміння сенсу життя цікаві не тільки для родини Гаврилків.
 

К 63.3
Г 14
Гайдур, Наталія Дмитрівна. Історія села Золотарьово : нариси / Н. Д. Гайдур. – Ужгород : Ґражда, 2011. – 92 с. : іл.


Святе відчуття Батьківщини і рідної землі починається саме з рідного краю, свого села чи міста, вулиці, своєї домівки, де людина народилась і виросла, де пройшло її дитинство. Вони передаються з покоління в покоління з молоком матері, мелодією народної пісні, поетикою рідної мови.
Історичне краєзнавство – невід’ємна складова «кореневої системи» духовності людини, важливий засіб забезпечення нерозривного зв’язку минулого нашого краю з вітчизняною і світовою історією. Іншими словами, воно виступає своєрідним виявом поєднання макро- і мікронів, допомагає дітям читати книгу життя через крихітні частинки минулого не лише очима, а  й розумом, самостійно розібратись, куди веде шлях їхніх батьків і дідів, нашого народу.
Мета історичного краєзнавства тісно переплітається із загальними цілями історичної освіти школярів. Одним з головних напрямів, визначених Державною національною програмою «Освіта», Концепцією шкільної історичної освіти є оновлення її змісту – досягнення якісно нового рівня у вивченні історії України, історії рідного краю, формування національної свідомості, любові до землі своїх предків, свого народу.
 

К 81
Л 74
Ломага, Михайло Іванович. Арданівська бесіда : говірка села Арданово Іршав. р-ну Закарпат. обл. / М. І. Ломага. – Ужгород : Ужгород. міська друк., 2013. – 64 с.


Численні архівні матеріали свідчать, що наше Закарпаття має дуже давню і надзвичайно цікаву історію. Перебуваючи під владою іноземних правителів, за майже тисячу років закарпатці зуміли зберегти свою рідну мову, звичаї та обряди.

Яскравим прикладом цього є наше мальовниче село Арданово, яке розташоване на південно-західних схилах гори Гат (гірський хребет у Карпатах) за 25 кілометрів від міста Мукачева та 22 кілометри від районного центру Іршава, яке в 2014 році відзначатиме 650-річчя від першої (підтвердженої документально) письмової згадки про своє існування.

Варто зауважити, що знайдені науковцями поблизу гори Богослав (гора над селом Арданово) численні артефакти свідчать — поселенню під горою Гат значно більше років. Одним із яскравих свідчень належності Арданова до найдавніших сіл краю є збережена віками цікава говірка (мова), яка досі тут активно побутує. У лексиці села, як і в більшості населених пунктів Боржавсько-Іршавської долини та селах передгір’я Карпат над Латорицею, збережено давні старослов’янські слова, а також запозичення з угорської, німецької, чеської, словацької та інших мов.

Книжка «Арданівська бесіда — говірка села Арданово Іршавського району Закарпатської області» (автор-упорядник — уродженець села під Богославом, відомий в області громадський і культурний діяч Михайло Ломага), включає 1750 оригінальних слів — невеличку частину тієї рідної отчої мови, яка далася нам із материнським молоком, а сьогодні ще досить активно використовується переважно старшим поколінням односельчан, що, звичайно, заслуговувало на природне бажання автора-упорядника зафіксувати цю унікальну говірку та зберегти її для нащадків.

К 63.3
П 17
Пап, Степан Васильович. Велика боротьба : научно-популярная литература / С. В. Пап ; передм. М. І. Мушинка. – Ужгород : Ґражда, 2015. – 380 с. : іл.


Передаючи машинопис праці, над якою інтенсивно працював упродовж кількох років, Миколі Мушинці, Степан Пап зауважив : «Серцем я відчуваю, що надходить кінець комуністичної тиранії і жаль мені, що я не дочекаюсь бажаної волі. Я вже не побачу видання цих праць, що були найвизначнішим моїм життєвим доробком. Та хотілось би, щоб їх люди читали. Якщо зможете, подбайте про їх видання!».
Цим виданням сповнюється бажання автора, а перед читачем постає широка панорама історії Закарпаття. «В 1939-44роках, – писав Степан Пап, – я на власні очі бачив і на власній шкірі зазнав фанатичний шовінізм мадярських фашистів, які з благословення Гітлера неймовірними тортурами придушували нашу боротьбу за свободу».
Як виглядала ця ВЕЛИКА БОРОТЬБА і в чому вона полягала, читач довідається зі сторінок цієї книги.
 

К 86.3
П 24
Пекар, Атанасій, ЧСВВ.Нариси історії церкви Закарпаття : научно-популярная литература / А. В. Пекар. – Ужгород : Ужгород. міська друк.
 Т. 3 : Монаше життя / відп. за вип. П. В. Райчинець. – 2014. – 224 с. : портр.


Поширення християнства й культурного життя між закарпатським українцями розквітало під благородним впливом монашества. Тож початки чернечого життя, як і християнства, слід шукати у Кирило-Методіївських часах, бо саме їхні учні розпочали закладати монастирі, які ж згодом ставали колискою християнства під Карпатами.
 

К 79
П 44
 Подорож музеями Закарпаття = Exploring the Museums of Transcarpathia : кн.-фотоальб. / В. С. Шеба, Г. В. Андял [та ін.] ; голов. ред. О. Головчук ; фот.: І. Шелевер, П. Паровінчак [та ін.]. – Мукачево : ZORIANa, 2014. – 80 с. : кол.іл.


Книгу-фотоальбом надруковано в серії "Закарпаття: філософія культури" видавничої студії "Zoriana" (м.Мукачево) за підтримки управління культури Закарпатської ОДА і КП "Агентство регіонального розвитку та транскордонного співробітництва "Закарпаття" Закарпатської обласної ради".
На майже 80-ти сторінках альбому подано основні відомості про 38 оригінальних музейних об’єктів, що представляють усі куточки краю, а також – статті про історію та перспективи розвитку музейництва на Закарпатті.
Серед авторів видання власне керівники музеїв (Василь Шеба, Габріела Андял, Франциск Ерфан, Михайло Белеканич та ін.), учені-краєзнавці (Йосип Кобаль, Василь і Тетяна Коцани, Людмила Біксей), сподвижники музейної справи в області (Василь Габорець, Юрій Глеба, Валерій Грищенко) та меценати культури (Станіслав Аржевітін, Зігхард Рашдорф (Німеччина). 
Для ширшого представництва видання, статті продубльовано англійською мовою. Окремо слід відзначити роботу колективу відомих закарпатських фотографів, чиї світлини вигідно доповнили публікації, довершивши колоритну музейну мапу Закарпаття. 
 

К 84
Ч-49
Черняховська (Тюх), Тетяна Іванівна. Не раби! : поет. зб. / Т. І. Черняховська (Тюх). – Ужгород : ФОП Бреза А. Е., 2015. – 44 с. : кол.іл.

Перша поетична збірка «Не раби!» Тетяни Черняховської (Тюх) містить 20 віршів на різну тематику, однак провідною, як випливає з самої назви – є патріотична. Збірка з перших і останніх рядків пронизана любов’ю до Батьківщини, українського народу, рідного міста, доньки та коханої людини. Кожен вірш ілюстрований відповідними картинками з вільних джерел, що дає змогу читачам краще зрозуміти мету написання поезії та робить сам процес читання цікавішим.

 


Новини

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день