504

Б 77

Бойко, М. 104 дні без поліетилену / М. Бойко. - К. : Віхола, 2020. - 192 с. : іл. 

 

Чи намагалися ви колись відмовитися від поліетилену? Ні-ні, ви не зрозуміли: взагалі від будь-якого можливого поліетилену, навіть того, у який загорнені ваші ліки й предмети гігієни. Спробуйте лише роздивитися, скільки його у вашій оселі — на кухні, у ванній, у спальні і навіть на балконі. Сьогодні всі ми знаємо, що поліетилен забруднює довкілля й шкодить нашому здоров’ю, проте далеко не всі можемо відмовитися від нього хоча б на кілька тижнів. Маріанна Бойко прийняла цей виклик, провівши 104 дні без звичних пластикових речей. Як піти за покупками без жодного пакета? Як бути із шампунями та косметикою? І що робити, якщо турботлива продавчиня на ринку наполегливо пакує вам городину в пакет, здивовано промовляючи: «Доцю, та це ж безкоштовно»? Авторка провела свій експеримент в українських реаліях і охоче ділиться лайфхаками, як не тільки відмовитися від використання поліетилену, а й стати екоблогером і допомагати іншим усвідомити важливість зменшення сміття на планеті.

61

С 30

Сем’янків, А. Медицина доказова і не дуже / А. Сем’янків (MED GOblin). - К. : Віхола, 2021. - 272 с. 

 

50% ліків на планеті Земля призначаються неправильно. На тій самій планеті 50% пацієнтів приймають ліки не так, як треба. Не дуже оптимістично, авжеж. Додайте до цього альтернативну медицину, гомеопатію, інста-гуру без медичної освіти, які роздають свої поради направо і наліво, та натренованих нашим «профілактичним» вживанням антибіотиків бактерій — і отримаєте повну картину. Книжка лікаря й автора популярного блогу про медицину MED GOblin Андрія Сем’янківа — це своєрідний путівник медичними нетрями: від того, як працюють ліки й що ховається за народною медициною, гомеопатією та стовбуровими клітинами, і до конспірології та навичок розпізнавання призначених фуфломіцинів. Чому бактерії на підлозі лікарні небезпечніші за ті, що живуть у вашій кухні? Як поширюються  антивакцинаторські міфи, і навіщо королеві гомеопат?  Чому антибіотики зазвичай можна поєднувати з алкоголем (і до чого тут пиво, гонорея і сифіліс)? Що насправді роблять оксолінова мазь і гематоген та чи варто обклеювати своє тіло тейпами? А також про фітотерапію, інгаляції з вареної картоплі, дієти, уколи, пуповинну кров та інші прогресивні (насправді не дуже) методики розповідає автор книжки, пояснюючи водночас, як критично аналізувати медичну інформацію. Андрій Сем’янків — лікар та автор блогу про медицину MED GOblin, кандидат медичних наук. Понад 14 років працював в анестезіології та інтенсивній терапії. Крім лікарської практики, Андрій брав участь у міжнародних клінічних дослідженнях, навчав цивільних і військових медиків. Свій блог у соцмережах почав вести під час роботи за кордоном. Відтоді Андрій пояснив десяткам (якщо не сотням) тисяч людей, що пацієнт має право знати, чим і чому його лікують, що лікарі — теж люди, які можуть помилятися, медицина — це не таємниці для обраних, а чіткі наукові знання, і що кожен мусить брати на себе відповідальність за власне здоров’я й лікування.

 

159.9

М 31

Маслова, О. Коли я нарешті висплюся? : як засинати і прокидатися із задоволенням / О. Маслова, В. Бєльська. - К. : Віхола, 2021. - 208 с. 

 

Коли я нарешті висплюся? Це питання ми ставимо собі роками, переконуючи самих себе в тому, що ось уже незабаром (після школи/іспитів/роботи/на старості) налагодимо цей процес. Переконуємо себе так, наче в цьому є щось складне, а у нас — необмежений запас часу. Погані і гарні новини водночас: часу в нас мало, але, на щастя, у наших біологічних ритмах немає жодної магії. Сон і біологічний годинник, за яким ми живемо, — хай які складні в роботі механізми, та все ж їх можна налаштувати. Достатньо лише зрозуміти, як усе це працює. Саме ці процеси у книжці «Коли я нарешті висплюся? Як засинати і прокидатися із задоволенням» пояснюють біологині Ольга Маслова та Ніка Бєльська. Авторки описують, як працюють біологічний годинник і циркадні ритми, що таке хронотипи, як налагодити режим сну в дорослих і дітей та чи варто спати вдень.  Чому не варто змушувати сов вставати о п’ятій та навіщо жайворонки підриваються першим промінням сонця? Як побороти джетлаг, чому на ніч хочеться з'їсти тортик і навіщо вам у спальні суцільна темрява? Про все це розповідають Ольга та Ніка, які не лише розвіюють міфи, а й за допомогою практичних вправ показують, як зробити так, щоб усі ми нарешті таки виспалися. Ольга Маслова — кандидатка біологічних наук, засновниця науково-популярної ініціативи Nobilitet та ароматичного проекту Needorium, ведуча передачі «Наука як по маслу» на Громадському радіо, співавторка жіночого календаря Solomia Today, консультує інноваційні, наукові та освітні проекти. Ніка Бєльська — консультантка зі сну та лайфстайлу здорового довголіття, викладачка йоги та медитації каліфорнійської школи. За освітою — генетик зі спеціалізацією на генетиці довгожителів України. Обидві авторки є тренерками проекту «Школа довголіття», що присвячений здоровому способу життя без перегинів.

54

С 20

Саркісян, В. Хімія повсякдення : від шампуню і прального порошку до смаженої картоплі / В. Саркісян. - К. : Віхола, 2021. - 176 с. : іл, табл.

 

Наше повсякденне життя — суцільна хімія. У ванній, на кухні, в автівці, аптечці й навіть на природі. За найпростішими речами — від прянощів до антисептика — стоїть складна формула і щонайменше кілька хімічних сполук зі страшними назвами, які взаємодіють між собою у той чи інший спосіб (незрозумілий для нас зазвичай). У книжці хімік-токсиколог Володимир Саркісян пояснює, як на хімічному рівні функціонують речі та явища, з якими ми стикаємося щодня, — приготування їжі, прибирання та прання, купівля ліків, ожеледь на дорогах. Тут не лише формули та схеми, а й цілком буденні та практичні приклади. Коли потрібно посолити смажену картоплю та чому гомеопат не зможе нікого отруїти (як і вилікувати)? За яким принципом працюють марихуана, пестициди і шампунь? Звідки взялися мило, антисептик та чи існують чудодійні креми «все в одному»? Про все це розповідає Володимир Саркісян, пояснюючи принцип дії простих сполук і речовин, ділячись при цьому кулінарними лайфхаками та історіями від Плінія, Дюма та Агати Крісті. Володимир Саркісян — хімік, судмедексперт і журналіст. Наприкінці 1980-х Володимир почав працювати в Одеському бюро судово-медичних експертиз. Роботі в судовій медицині він присвятив 14 років, після чого кардинально змінив сферу діяльності. Після подій 2 травня 2014 року в Одесі Володимир приєднався до експертно-журналістської комісії «Група 2 травня». З 2015 року він працює в галузі суспільно-політичної та науково-популярної журналістики, зокрема у 2019 році видав книжку «2 травня. Міфи і пропаганда», у якій з погляду судового медика спростовуються головні тези цього епізоду інформаційної війни проти України.

159.94

С 76

Станчишин, В. Стіни в моїй голові : жити з тривожністю і депресією / В. Станчишин. - Вид. 2-ге, випр. - К. : Віхола, 2021. - 208 с. : іл.

 

Уявіть, що на вас чекає побачення вашої мрії, але ви — не надто впевнена в собі людина. Ви знаєте, що ваш партнер або партнерка — вершина всіх ваших мрій, тож маєте бути в найкращій за все своє життя формі. Чи тривожить вас ця ситуація? Якщо ні, закривайте цю книжку й купіть порадник “Як навчитися не брехати”. Якщо так, вітаємо в клубі тривожних пацієнтів. Книжку Володимира Станчишина «Стіни в моїй голові» присвячено тривожності, депресії, соціальним фобіям, різним психічним розладам, які більшою чи меншою мірою впливають на звичний спосіб життя людини в соціумі. Вона не вилікує вас від неприємних станів, але допоможе зрозуміти — жити з ними можливо. Усі ми, стверджує автор, є тривожними, і в цьому немає нічого надзвичайного. Головне — зрозуміти, що тривога супроводжує нас усе життя й відіграє свою важливу роль у нашому існуванні.

598.2

А 92

Атамась, Н. Пташина історія : скандали, інтриги і мистецтво виживання / Н. Атамась. - К. : Віхола, 2021. - 328 с. 

 

Що спільного у чубатих синиць і українських господинь? Чому самкам пінгвінів подобаються гладкі чоловіки та чим Дарвіну не вгодили павичі? Чи справді існує лебедина вірність і як качки дають раду нахабним залицяльникам? І чому українцям слід перейматися через папугу Крамера, що оселився в Києві? Відповіді на ці запитання знає орнітологиня Наталя Атамась, яка у своїй книжці розповідає про те, як живуть птахи і наскільки їхня поведінка схожа на людську (чи то навпаки — наші звички нагадують пташині). Наталя з гумором пояснює, для чого птахи заводять гареми та як “редагують” кількість і якість власного потомства, як вони будують гнізда й шукають пару, планують зимування та чому пари розлучаються і залишають свої родини.  Особливе місце у книжці присвячено культурі бердвочингу, тобто спогляданню й дослідженню птахів, і його терапевтичному впливу на людей. Наталя Атамась — орнітологиня, кандидатка біологічних наук і популяризаторка науки. Любителька опери та майстриня веслування на байдарці. Виховує сина, пухнастого кота та доктора фізико-математичних наук, який терпіти не може опери. Наталя працює в Інституті зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України у Києві, її спеціалізація — гніздова біологія та екологія водних птахів. Займається популяризацією науки та птахів на фейсбуці, в офлайні і взагалі всюди, куди запросять. Окрім наукової роботи та популяризації, продовжує їздити в польові експедиції, переважно водні, на чолі цілої флотилії байдарок. Книжка проілюстрована фотографіями ветерана АТО, тренера з фрі-файту та бердвочера Валерія Чоботаря.