Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     > 

Нові надходження

ВІДДІЛ ОБСЛУГОВУВАННЯ КОРИСТУВАЧІВ

2023-10-12

94(477)"16/17"
О 66
Пилип Орлик і мазепинці : джерела : [архів. док. доби Івана Мазепи та Пилипа Орлика, що висвітлюють політ. ситуацію в Гетьманщині за часів Мазепи, долю мазепинців] / упоряд. Т. Г. Таїрова-Яковлєва. – К. : Кліо, 2022. – 216 с. : іл.

У виданні вперше опубліковано архівні документи доби Івана Мазепи та Пилипа Орлика, що висвітлюють політичну ситуацію в Гетьманщині, проблеми створення європейської коаліції, спрямованої проти Москви, повсякденне життя Гетьманщини за часів Мазепи, долю мазепинців. Книжка адресована історикам, джерелознавцям, архівістам, а також усім, хто цікавиться історією України.

930
Н 82
Нора, П’єр. Теперішнє, нація, пам’ять / П. Нора ; пер. із фр. А. Рєпа. – К. : Кліо, 2014. – 272 с.

П'єр Нора — видатний французький історик, видавець, головний редактор часопису "Le Débat", президент асоціації "За свободу історії", член Французької академії; автор відомих концепцій у сучасній історіографії (таких як "місця пам'яті", "его-історія", "національний роман", "доба комеморації" тощо). Під його керівництвом виходили відповідні книжкові збірники, до підготовки яких були залучені сотні істориків, зокрема семитомний проект "Місця пам'яті" (1984-1992). Запропонована книжка – збірник теоретичних статей, що охоплюють міркування за останні сорок років навколо трьох стрижневих понять, з якими історик весь час має справу: непрості зв'язки теперішнього та минулого, нації та ідентичності, історії та пам'яті. Книга приверне увагу всіх, хто цікавиться питаннями історіографії, минулого і теперішнього, історією Франції, її культурою та політикою, загальніше – філософією історії та пам'яті.

821.161.2.09"18/19"
П 82
Проскурняк, Василина. Суспільно-політична та наукова діяльність Осипа Маковея : монографія / В. Проскурняк. – Чернівці : Технодрук, 2022. – 328 с.

У монографії на основі нововиявлених документальних матеріалів, досліджено життєвий шлях Осипа Маковея, його творчий доробок та діяльність як патріота, журналіста і редактора, літературознавця і публіциста, історика й етнографа, політика і громадського діяча, на тлі соціокультурних процесів та національного руху українців на західноукраїнських землях другої половини ХІХ – першої чверті ХХ століття.

32
Б 15
Бадью, Ален. Похвала політиці : (бесіди з Од Ланслен) : ст. та виступи / А. Бадью ; пер. А. Рєпа. – Львів : Видавництво Анетти Антоненко ; К. : Ніка-Центр, 2018. – 224 с.

Що таке політика? Що таке емансипація? Якої долі зазнають революції в історії? На що здатні народні рухи та колективні практики? Чи є сенс сьогодні говорити про лівих і правих? Як протистояти авторитарній владі, хай навіть вона перебирається в "ліберальні" та "демократичні" шати?.. На ці та багато інших запитань розмірковує відомий філософ у жвавих бесідах і часто загострено полемічних діалогах.
Видання також споряджене кількома лекціями на тему минулої та сучасної ситуації в філософії та політиці, їхньої обопільної взаємодії.

27
Д 29
Делюмо, Жан. У пошуках раю / Ж. Делюмо ; пер. з фр. З. Борисюк. – К. : Юніверс, 2013. – 264 с. – (Історична думка).

Видатний французький учений, член Академії наук Франції, проф. Жан Делюмо належить до творців "нової історії релігії", що використовує інструментарій соціальної історії, історії ментальностей та історичної антропології.
У цій книжці Жан Делюмо, простежуючи розвиток християнських уявлень про рай від Едемського саду – раю земного – до царства небесного, прагне відповісти на запитання: пошуки раю – це шлях до світла чи в безвихідь?
"... сьогодні слово "рай" та його похідні дуже поширені у щоденній мові, зокрема в мові медій. Нам пропонують "райські місцини" в чотирьох кінцях світу, а реклама тільки те й робить, що вигадує замінники раю... – каже Делюмо. – Якщо вірити численним туристичним агенціям, раїв на землі багато; щоб туди поїхати, потрібні лише гроші. До цього долучаються "фіскальні раї", справжні краї обітовані, де можна відмити неправедно набуті доходи й багатіти, не платячи податків. Чи ж колись мріяли про раї стільки, як сьогодні. Чи не є це спосіб заперечувати сьогодення, яке деградує, або майбутнє, яке здасться загрозливим?"
Автор показує, що прагнення до раю або очікування царства Христового на землі справляли такий потужний вплив на суспільні настрої, що вони ставали фактором внутрішньої та зовнішньої політики різних держав.

94(470+571)
Б 39
Безансон, Ален.  Свята Русь / А. Безансон ; пер. із фр. Т. Марусик. – К. : Кліо, 2017. – 112 с.

Для історика Росія – не більша таємниця, ніж Франція, Китай чи навіть Люксембург. Але чому кажуть "свята Русь" і не кажуть "свята Франція", "свята Німеччина", "свята Італія"? Чому кажуть "вічна Росія"? Вона не така давня і сильно змінилася. Чому, коли мова заходить про роман Толстого, п'єсу Чехова чи балет Чайковського, вживають вираз "російська душа"? Чому цю душу називають "містичною"? Коли і за яких обставин "викликаються" на авансцену історії міфологеми "Москва – третій Рим" "Свята Русь"? Чому європейці рідко послуговувалися об'єктивною інформацією про Росію, а більше керувалися міфами і стереотипами й дивилися на Росію крізь деформовану призму?
У своїй новій книжці "Свята Русь" Ален Безансон намагається знайти відповіді на ці та інші запитання. Порушена тема є особливо актуальною в нинішніх геополітичних реаліях, особливо в умовах розв'язаної Росією гібридної війни проти України. Володіючи широким спектром знань з історії, філософії, релігії, літератури, автор на численних прикладах переконливо показує, що гібридна війна Росії проти світу ніколи не припинялася.

 


Новини

2024-11-22

Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день