Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"
Закарпатської обласної ради
>
>
Нові надходження
ВІДДІЛ КРАЄЗНАВСТВА
2024-07-02
 |
94(477.87)"19"
А 80
Аржевітін, Станіслав Михайлович. Закарпатська Україна: викорінення Карпатської України : в 2 т. / С. М. Аржевітін ; наук. ред., авт. передм. В. А. Смолій, наук. ред., авт. передм. В. В. Дурдинець, упоряд. А. Чуткий, упоряд. А. Лапко, ред. Т. Остапишин, обкл. О. Герц. – Кам’янець-Подільський : Друкарня Рута, 2020. – (Літерна публіцистично-агентурна справа). – (в опр.)
Т. 1, Ч. 1 : Карпатська Україна ; Ч. 2 : Закарпатська Україна ; Ч. 3 : ОУН та УПА у Закарпатті. – 2020. – 952 с. : іл., портр. – (Літерна публіцистично-агентурна справа ; 7). – (в опр.)
Двотомник “Закарпатська Україна: викорінення Карпатської України” – це своєрідний довідник історичної правди національно-визвольних змагань закарпато-українських патріотів.
Том 1 присвячено дослідженню діяльності основних патріотичних центрів Закарпаття, їх ролі в українському державотворенні, в тому числі – Карпатської України і побудові незалежної Української держави на всіх українських етнічних землях.
|
|
94(477.87)"19"
А 80
Аржевітін, Станіслав Михайлович. Закарпатська Україна: викорінення Карпатської України : в 2 т. / С. М. Аржевітін ; наук. ред., авт. передм. В. А. Смолій, наук. ред., авт. передм. В. В. Дурдинець, упоряд. А. Чуткий, упоряд. А. Лапко, ред. Т. Остапишин, обкл. О. Герц. – Кам’янець-Подільський : Друкарня Рута, 2020. – (Літерна публіцистично-агентурна справа). – (в опр.)
Т. 2, Ч. 4 : Діяльність радянської репресивної системи у Закарпатті ; Ч. 5 : "Інший антирадянський елемент". – 2020. – 1164 с. : іл., портр. – (Літерна публіцистично-агентурна справа ; 8). – (в опр.)
Двотомник “Закарпатська Україна: викорінення Карпатської України” – це воєрідний довідник історичної правди національно-визвольних змагань акарпато-українських патріотів.
Том 2 присвячено оперативно-агентурній роботі органів НКВС – МДБ – КДБ МВС у Закарпатті по «викорчуванню» проявів боротьби за українську незалежницьку ідею в краї, подано правдиву і непросту долю активістів іаціонально-визвольного руху.
|
 |
 |
908(477.87)
А 80
Аржевітін, Станіслав Михайлович. Земля : історія верховинського села Колочава. Кн. 8 / С. М. Аржевітін ; упоряд.: Т. Остапишин, А. М. Сюгай. – К. : 7БЦ, 2023. – 640 с. : іл., кольор. іл. – (Історія веховинського села Колочава : проект : в 10 т. ; кн. 4). – Назва наприкінці обкл. : Земля. Колочава. – (в опр.)
«Земля. Історія верховинського села Колочава» восьма за рахунком книга з історії верховинського села Колочава та частково закарпатського краю. В основу книги покладені дослідження архівних матеріалів з історії заселення земель сучасної Міжгірщини та земельних відносин у різні періоди, починаючи із сивої давнини і дотепер. Земельно-адміністративні реформи часів австро-угорського періоду, угорського та чехословацького панування у краї, радянського часу та українського сьогодення. Перипетії складних земельних відносин між власниками колочавської землі за майже 300 останніх років. Зміни архітектурного обличчя Колочави впродовж останніх 100 років. Непроста доля не лише колочавців, а й усіх верховинців, підтверджена статистичними даними про міграцію односельчан під впливом історичних подій. Книга має електронні додатки із першоджерелами, в які увійшла 61 тисяча 500 фотознімків із державного архіву загальним обсягом 120 ГБ.
|
|
821.161.2(477.87)
Б 61
Біляк, Степан Томович. Мене веде Божа Рука : спогади / С. Т. Біляк ; відп. за вип. О. Дук. – Львів : СПОЛОМ, 2024. – 266 с. : портр., фот. кольор. – (в опр.)
Степан Біляк – заслужений лікар України, відомий далеко за межами краю і рубежем. Лікар-уролог, усе життя активно поєднує лікарську практику із діяльністю на ниві громадсько-культурного, духовного життя і літератури. Його перу належать збірки поезій «Проліски рвуться увись» (2014), «У полоні сьогодення» (2016), книги «Лікарня. Сторінки із незабутнього» (2021), «Лікарня. Голгофа справедливості» (2023). На зорі Незалежності велику популярність у широких колах здобула газета «Карпатська Україна. Красне Поле». Її шеф-редактором та найактивнішим автором був Степан Біляк.
На богослужіннях, які проводить засновник Клініки Біляка – Степан Томович, в храмі святого архідиякона Стефана на території Клініки, кошти, що жертвують прихожани на Храм, переказуємо на потреби ЗСУ!
|
 |
 |
821.161.2(477.87)
Б 91
Бурмек-Дюрі, Микола Миколайович. Застрельте мене, не мучте!.. : вакерка / М. М. Бурмек-Дюрі. – Ужгород : ФОП Ребрик А. І., 2024. – 304 с. : іл. – (в опр.)
У пропонованій книжці письменник свідомо відмовився від традиційної структури прозового твору, стрижнем якої є класична конструкція «зав’язка-кульмінація-розв’язка», яка мала б наштовхувати якщо не на дидактику, то на певні читацькі висновки. Тексти нової книги пропонують інше, інакше читання, в якому часто немає очікуваного сюжетного завершення.
Можна сказати що в основі естетики вакерок є оповідь, сюжет, які дозволяють пізнавати життя, знаходити в його перипетіях загальнолюдські моменти і разом з тим екстремальні як для неромського сприйняття моменту.
Майстерність Миколи Бурмека полягає перш за все в драматургії подій, побудові діалогів, базованих на інтуїції й тонкому знанні психології.
|
|
821.161.25(477.87)
Д 85
Духнович, Александер. Творы / А. Духнович ; вшорителі: В. Падяк, М. Павліч ; спередслово В. Падяк. – Пряшів : Выдавательство Пряшівського універзітета, 2023. – 400 с. : кольор. іл., портр. – (Русинська класика). – Назва : Твори. – Текст русин. мовою. – Бібліогр. в комент. : С. 381-393 та у підрядк. прим. – (в опр.)
Портрет А. Духновича на обкл. кн. од сучас. маляра, нар. умільця України В. Скакандія
Александер Духнович (1803-1865) – сященик, педаґоґ, поет, драматик, етноґраф, історик, публиціста. Має славу первого русинського поета-будителя и визначного націоналного лідера, котрий сформовав націоналне кредо свого народа: «Я Русин был, єсмь и буду!». Его животноє діло и літературна творчость читаво овпльївнили націоналне усвідоменя далшых Генерацій карпаторусинськой інтелігенції.
Книга вибраних творів А. Духновича вміщає в собі майважні літературні и історично-етноґрафичні твори писателя.
|
 |
 |
821.161.2(477.87)
К 59
Кокіш-Гриник, Марія Іванівна. Боже, Україну бережи!.. : поезії, навіяні війною / М. І. Кокіш-Гриник ; ред. Н. Цубера. – Львів : Простір-М, 2022. – 330 с. : іл. – (в опр.)
День змінює ніч, весна змінює зиму, а народна талановита поетеса у своїй шостій збірці ступає в ногу з часом і подіями, які сьогодні турбують не лише кожного українця, а й цілий світ.
У попередніх п’яти збірках вона щиро і від душі оспівувала і прославляла свій рідний край, висловлювала глибоку любов до нього, чим заслужила велику повагу й шану читача. Нині з тяжким криком душі й гіркими сльозами сиріт, вдів, матерів, понівечених страшною війною, – величезне прохання про допомогу саме до святих. Разом з усіма матерями світу молиться навколішки, піднімаючи заплакані очі до Ісуса Христа і Святої Богородиці захистити Україну. Всі сумні події, жорстоке ґвалтування, криваві теракти ворогів пропускає через своє материнське чуйне серце, й лягають вони рядочками на папір і, мабуть, жодного неможливо читати без сліз. Твердо вірить: якими б сильними не були наші воїни, але без Бога – неможлива перемога.
Дорогий читачу, кожна сторінка цієї збірки знову сколихне твою пам’ять прожитих днів із 24 лютого 2022 року, а велика віра в Бога і щира молитва захистить Україну й усіх нас.
|
|
398(477.87)
К 59
Кокіш-Гриник, Марія Іванівна. Заграй мені, музиченьку... : зб. гуцул. співанок, колядок, віншувань, щедрівок та ін. обряд. пісень / М. І. Кокіш-Гриник ; ред. Г. Д. Данишак. – Львів : Растр-7, 2021. – 294 с. : фот. кольор.
Правду кажуть, що гуцульська земля не хлібом єдиним багата, а також і талановитими людьми.
Такою талановитою народною поетесою, яка прославляє своє рідне село Розтоки і наш гуцульський край, є чарівна жінка – гуцулка Марія Кокіш-Гриник.
2021 рік став дуже плідним для авторки. “Заграй мені, музиченьку...” – вже п’ята її книжка.
Чотири попередні викликали щирий інтерес та схвальні відгуки читачів.
До збірки увійшли понад тисячу гуцульських співанок, більше 60 колядок та щедрівок
Описано народні звичаї та обряди, а також понад 200 авторських співанок та переспівів.
Задуми авторки сповнені оптимізму. Творча душа не знає спокою, постійно перебуваючи у пошуку надзвичайної гуцульської перлини, щоб залишити дорогоцінний скарб нащадкам.
Тож дорогий читачу! Якщо ти любиш свій рідний гуцульський край, любиш співати, колядувати, щедрувати і набуватися як справжний гуцул – то ця збірка саме для тебе!
|
 |
 |
821.161.2(477.87)
К 79
Кремінь, Дмитро Дмитрович. Український апокриф: вибр. та останні твори / Д. Д. Кремінь ; упоряд. Т. Д. Кремінь. – К. : Ваш автограф, 2023. – 272 с. : фот. кольор. – (в опр.)
До книжки відомого українського поета, публіциста, перекладача, лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка Дмитра Креміня (1953–2019) увійшло краще з опублікованого ним — вибрана лірика, окремі поеми-симфонії, а також переклади та інтерв’ю. Відновлення української Незалежності, Революція Гідності, російсько-українська війна пройшли крізь серце видатного сучасника.
«Український апокриф» розрахований на широке коло читачів, які цікавляться сучасною українською літературою.
|
|
821.161.2.09(477.87)
П 27
Персональна справа Івана Чендея № 18257/ Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Держ. архів Закарпат. обл., Міжнар. фонд ім. І. Чендея. – К. ; Ужгород : РІК-У, 2024 – . – Назва на корінці : Персональна справа Івана Чендея (в опр.)
Т. 1 : Історія роману "Птахи полишають гнізда..." / авт. ідеї проєкту, упоряд., вступ. ст., наук. ред., комент. С. С. Кіраль, підгот. до друку док. справи В. Подрига, англ. пер. Н. В. Чендей. – 2024. – 736 с. – Бібліогр.: С. 676-695 та у підрядк. прим. – Імен. покажч.: С. 728-735. – (в опр.)
Шлях до читача окремих творів відомого українського письменника, лауреата Національної премії України ім. Т. Шевченка, автора сценарію до кінофільму С. Параджа-нова «Тіні забутих предків» Івана Чендея (1922–2005) був тернистим. Так, наприклад, після появи першого роману «Птахи полишають гнізда ...» (1965) автора звинувачують у паплюженні радянської дійсності, а за збірку «Березневий сніг» (1968) виключають із лав компартії як «націоналіста-антирадянщика» із забороною друку творів упродовж 9 років.
Увазі читача пропонується корпус документів у двох томах персональних партійних справ І. Чендея, порушених проти автора саме через згадані твори. Первісно справи зберігалися в партархіві Інституту марксизму-ленінізму (київський філіал) при ЦК КПРС, а в 1990 р. на вимогу групи комуністів передані парткомісії Закарпатського обкому партії із приводу перегляду справи про виключення І. Чендея із лав КПРС. Нині документи зберігаються у Державному архіві Закарпатської області.
Видання адресовано філологам, історикам, джерелознавцям та архівознавцям, усім, хто цікавиться діяльністю шістдесятників, а також літературно-мистецьким життям Закарпаття другої пол. XX ст. Документи публікуються вперше в повному обсязі.
|
 |
 |
821.161.2(477.87)
Ч-43
Чендей, Іван Михайлович. Птах у своєму гнізді: [оповідання] : [до 100-річчя із дня народж. І. Чендея] / І. М. Чендей ; уклад. М. І. Трещак ; передм. О. Луцишина ; післямова Р. Жаркова. – К. : КОМОРА, 2024. – 376 с. : портр. –
(в опр.)
Є земля, яку називають Срібною, край Полонинських гір, Гуцульських Альп та Вулканічних Карпат. І є письменник, який пізнав душу цього краю. Іван Чендей (1922-2005) – один із найвідоміших закарпатських прозаїків, неповторний новеліст, сценарист культового фільму «Тіні забутих предків», лауреат Шевченківської премії (1994), співзасновник PEN Ukraine. Творчість Чендея – це про любов до свого: історії, звичаїв, пам’яті, простих людей із чистими й гарячими серцями. І про уславлення цієї любові у слові. Шлях письменника в літературі був непростим: роки утисків, гонінь, звільнень і цькувань. Але він долав своїм голосом навколишній холод мовчання. Цією збіркою вибраної малої прози ми повертаємо Івана Чендея до читача. Повертаємо вітром з полонини, сполоханими чайками, зимовим світанком, червоним золотом осіннього сонця, березневим снігом, білою дорогою для двох.
|
Новини
2024-11-22
Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".