821.133.1(73)

В 42

Візель, Елі. Ніч. Світанок. День : [трилогія] / Е. Візель ; пер. з фр.: В. Каденко, Є. Кононенко ; Нац. ун-т "Києв.-Могил. акад.", Центр дослідж. історії та культури східноєвроп. єврейства. – К. : Дух і Літера, 2021. – 288 с.

(Передано Французьким інститутом в Україні)

Мовчання Бога перед лицем страждань і зневіра та сподівання людяності – наскрізна тема творів Нобелівського лауреата, письменника Елі Візеля. Він писав: «Тиша Біркенау – це інша тиша, не схожа на жодну. У ній крики, придушений шепіт молитви тисяч людських істот, приречених зникнути в темряві безіменності, це безкрайній попіл і прах. Мовчання людяності в хорі нелюдства. Мертва тиша в хорі смерті. Вічне мовчання під небесами, що згасають». Книги Елі Візеля стали свідченням про одну з найстрашніших трагедій ХХ століття – Голокост.

821.112.2(436)

П 47

Познанскі, Урсула. Ереб : трилер / У. Познанскі ; пер. з нім. Н. Сняданко. – 3-тє вид. – Л. : Астролябія, 2024. – 512 с. (Німецька полиця в Україні)

Спершу Ніка дивує раптова зміна поведінки і таємничість деяких його однокласників, але нарешті він і сам опиняється в просторі загадкової комп’ютерної гри «Ереб».

Бо ж завдання і квести не просто стають дедалі складніші – деякі, безглузді на перший погляд, треба виконувати в реальному лондонському житті, а за вправність «Ереб» здійснює навіть невисловлені Нікові бажання, він знає його друзів, його симпатії і навіть страхи.

Але якщо програєш, то остаточно – повернення в гру немає. То чи можна заради гри переступити власне сумління, втратити друзів? Де межа між віртуальним світом і реальним? Що стоїть за «Еребом»: містика чи не знана досі технологія? На ці запитання читач знайде відповідь разом з шістнадцятирічним Ніком Данмором.

821.161.2

М 69

Михед, Олександр. Позивний для Йова. Хроніки вторгнення / О. Михед. – Л. : Вид-во Старого Лева, 2024. – 344 с. 

 (Премія імені Юрія Шевельова за найкращу есеїстику – 2023)

Олександр Михед почав писати книжку «Позивний для Йова» у перший день широкомасштабного вторгнення, що трапилося на восьмому році російсько-української війни. Автор працював над книжкою протягом тринадцяти місяців, писав про те, що пережив разом із дружиною, про своїх батьків, які майже три тижні були в Бучі під час окупації. Про те, як змінюємося ми, як наша повсякденна мова стає мовою війни, колись звичні й важливі речі – болючими тригерами, а певні відчуття та емоції – такими, які хочеться забути, але й водночас запам’ятати назавжди.

Ця книжка не є винятково рефлексією автора, радше навпаки: він зібрав й виклав думки і переживання багатьох українців протягом першого року вторгнення. Українці, як і колись старозавітний Йов, нині проживають жахливі втрати. Як ми втрачаємо найрідніших друзів і домівки? Як змінюються українські діти і яку постпам’ять матиме наступне покоління? Врешті – хто кожен із нас у цій війні?.

821.162.1

С 42

Скарґа, Барбара. Після визволення...1944-1956 / Б. Скарґа ; пер. з пол. Д. Антонюк. – Чернівці : Книги - ХХІ, 2018. – 352 с.

Ця книжка – своєрідний репортаж зі сталінських таборів. Заарештована 25-річною дівчиною за зв’язки з польським підпіллям, Барбара Скарґа (1919–2009) пройшла всі етапи радянського “перевиховання”: тюрма, трудові табори, заслання. Хоч події в книзі описано з віддалі трьох десятиліть, авторка дуже живо відтворює збережені в пам’яті деталі й сюжети з побуту зеків, образи людей по цей і по той бік колючого дроту, свої тогочасні думки й відчуття. Це непроста мандрівка спогадами, але, як пише авторка: «Є речі, варті не просто бути зафіксованими. Про них треба б кричати так голосно, щоб той крик почули всі. Бо вони й досі актуальні, й досі наче камінь на нашій долі».  

821.133.1

Н 50

Немировськи, Ірен. Вино самотності : роман / І. Немировськи ; пер. з фр. Г. Малець. – К. : Пульсари, 2010. – 192 с. 

(Передано Французьким інститутом в Україні)

В романі Ірен Немировськи "Вино самотності", багато в чому автобіографічному, змальована доля родини, яка з виру революції в Росії втекла до Парижа. Втрата коріння, самостійність, а також нестримне бажання скинути з себе пута – ось що вирує в замкненому гнітючому родинному колі. Оповідаючи про болісне звільнення, цей зворушливий роман розкриває нам непересічний талант однієї з відомих письменниць минулого століття.

Сюжет автобіографічного роману «Вино самотності» розгортається навколо життя родини Каролів у провінційному містечку Росії, яка з виру революції втікає до Франції. Автор блискуче розкриває внутрішній світ головної героїні роману – дівчинки Елен, яку батьки майже не помічали, її самотність у родинному колі, її почуття, пошук сенсу життя, шлях раннього дорослішання. Психологічний пензель письменниці змальовує найтонші порухи душі, єдиним порятунком якої був багатий внутрішній світ, фантазія і книжки (хоча надмірне читання іноді діяло як сп'яніння). Усе це, а ще епізодичні поїздки до Парижа були тихою гаванню Елен. Та попри все вона змогла скинути з себе гнітючі пута родинного кола, зберігши людську гідність і навчившись бути мужньою.

821.161.2

К 49

Клименко, Олег Олександрович. Прудкий шмугляр : [іст. роман] / О. О. Клименко. – Тернопіль : Богдан, 2024. – 552 с.

У романі розкрито маловідомі факти протиборства спеціальних служб на українських теренах, коли людство опинилося на краю прірви – напередодні вибуху Першої світової війни. Перед очима читача постає галерея розвідників і контррозвідників обох сторін протистояння, а також промайнуть колоритні постаті пройдисвітів й авантюристів, без котрих життя будь-якого суспільства було б неповним.

Роман насичений карколомними сюжетними ходами, смертельним ризиком персонажів, їх благородством і цинізмом, гострими інтригами, злом та підлістю, які супроводжують хід історичних подій. Деякі імена автор змінив, а деякі залишив у їх історичній достовірності.