Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"
Закарпатської обласної ради
Нові надходження
ВІДДІЛ ОБСЛУГОВУВАННЯ КОРИСТУВАЧІВ
2026-11-10|
316.4
З-38
Захарченко, Артем Петрович. Наративи масового ураження. Тактики і стратегії інформаційної війни : А. П. Захарченко. – К. : Наш Формат, 2026. – 240 с.
Бійцю на спостережній позиції завжди важливо розуміти, що відбувається навколо. Чому праворуч чути постріли? Чий "мавік“ завис у небі – наш чи ворожий? Чи не намагаються обійти його з флангу? В інформаційному просторі – так само. Кожна людина має знати, чому саме зараз побачила певну інформацію, хто за нею стоїть і якої реакції добивається. Спираючись на реальні кейси й досвід України у повномасштабній війні, автор пояснює стратегії і тактики медіавпливу через чотири рівні – від фактів і меседжів до порядку денного та наративів. Кожен розділ містить окремий блок для фахівців, який глибше розкриває тонкощі медійної професії. Ця книжка дасть вам розуміння процесів в інформаційній війні і покаже, як виявляти наміри всіх, хто хоче на вас впливати.
|
|
Роб Бауер та Елеонора Рассел розкривають незручну для європейців правду: ліберальні економіки вразливі, а залежність від Китаю та РФ стала зброєю проти них самих. Аналіз феномену української стійкості та вступу Фінляндії до НАТО доводить: мир тримається на готовності до боротьби. Це не чергова книжка з викладом теорій, а чіткий стратегічний план тотальної оборони для тих, хто керує процесами. Він містить алгоритми управління ризиками для держав та бізнесів, формулу політики стримування агресора, принципи впровадження в суспільстві концепції mission command, а також сім вимог до цивільної готовності – від здатності справлятися з масовими жертвами до стабільного постачання енергії.
|
|
Мікрочипи – це як нова нафта. Саме від цього дефіцитного ресурсу залежить весь світ. І це не перебільшення: на мікросхемах працює майже все – від мікрохвильовок і смартфонів до ракет і фондового ринку. Та як розвивається індустрія мікрочипів і як вона змінюватиме наше майбутнє? Кріс Міллер створив не суху технічну оповідь, а захопливу історію про економічні та геополітичні стратегії. Ви поринете у світ глобальних інтриг і технологічних битв, де корпорації та держави ведуть жорстку війну за панування у виробництві мікрочипів. Довідаєтеся, як США здобули основну роль на ринку, як шпигунська мережа ставала секретною зброєю СРСР і чому Тайваню варто остерігатися. Це книжка про те, як маленькі кремнієві пластини стали ключем до глобального впливу, а також про ризики й можливості війни технологій.
|
|
"Ідея цієї збірки народилася із розуміння, що російська агресія проти України докорінно змінить світ. Уже змінює його. З полум’я цієї війни, найжахливішої в Європі з часів Другої світової, постане нова глобальна архітектура безпеки, нова дипломатія, нові правила співіснування", – Дмитро Кулеба.
Як автор ідеї та упорядник пан Кулеба запропонував написати есеї для цього видання 23-м інтелектуалам. Він закликав видатних державних діячів, мислителів, військових, бізнесменів, науковців, правників та істориків Європи, Північної та Південної Америки, Африки, Азії, поділитися своїм баченням майбутнього після російської агресії. В есеях автори відповіли на три ключових запитання. Якими є наслідки цієї війни для світу? Як ця війна змінить світ? Що дасть світові українська перемога? Книжка буде корисна для українських читачів, адже вона сполучає українську політичну та інтелектуальну думку зі світовою і спонукає до дискусії. Автори цієї збірки – у певному сенсі, дзеркало світу для України. Імовірно, ми погодимося не з усіма їхніми тезами, але точно знайдемо нові думки й зазирнемо туди, де за жахіттями війни відкриваються нові горизонти.
|
|
"Шлях до несвободи" – одна із найважливіших для українського читача книг Тімоті Снайдера, бо вона про нас, про історію, свідками й учасниками якої ми є тут і тепер. Це книжка про події, політичні фігури та глобальні ідеї, які приховані за цими подіями. Тімоті Снайдер аналізує складні та драматичні трансформації в Росії, Україні, Європі та США від 2011 до 2016 року. Серед головних подій – російські протести на Болотній площі в Москві, Революція Гідності в Україні, анексія Криму та вторгнення Росії на Донбас, криза біженців, Брекзит і перемога Дональда Трампа на президентських виборах у США. Тімоті Снайдер не лише ставить питання про те, чому ж ідея "кінця історії" була помилковою. Він доводить, як закладена в "кінець історії" неуникність, або ж, іншими словами, думка про те, що “ідеї не мають значення“, могла докластися до створення сучасного політичного клімату.
|
|
Ця книжка – інтелектуальний посібник із протистояння загрозі, яка насправді ближча, ніж нам видається: тиранії. На прикладах нацистської Німеччини, сталінського СРСР, комуністичних Польщі й Чехословаччини, путінської Росії Тімоті Снайдер розкриває формулу тиранії й механізм її посилення. "Про тиранію" – книжка-застереження, написана за першого президентства Дональда Трампа й доповнена після його спроби, не визнавши поразку, штурмувати Капітолій. Знаючи, як розвивались подальші події, читачі пересвідчаться у влучності прогнозів історика й візьмуть із цієї книжки свої, додаткові уроки. Головні з них – про власну відповідальність кожного з нас за подолання реального зла.
|
|
7 жовтня 2023 року стало однією з найтрагічніших дат в історії Ізраїлю. Варварський напад ХАМАСу на прикордонні поселення та мирну рейв-вечірку приніс масові вбивства, руйнування та захоплення заручників. Світ побачив жахливі кадри злочинів терористів і в той самий час – хвилі підтримки ХАМАСу в іноземних столицях. Уже 8 жовтня письменник та історик Міхаель Бар-Зохар почав писати цю книжку, щоб зафіксувати правду, ще не спотворену сліпим фанатизмом і пропагандою. Автор описує героїзм простих ізраїльтян, вплітаючи особисті трагедії заручників; аналізує передумови катастрофічного провалу сил безпеки, які уможливили напад; оцінює дії Армії оборони Ізраїлю у відповідь – операцію "Залізні мечі". Перевагою книжки є глибоке дослідження історичного контексту арабо-ізраїльських відносин, щоб пояснити причини та масштаби конфлікту. Це не просто документ чи хроніка. Це емоційний репортаж і наукове дослідження водночас – про біль і рішучість, про пошуки правди посеред моря фейків...
|
|
"У підкорених народів Росія цупить не тільки теперішнє і майбутнє, а й усе найцінніше з минулого", – пише у своїй новій книжці Лесь Белей.
Письменник порівнює російський імперіалізм зі злим чаклуном, який надійно заховав своє життя на далекому острові. Культура, військо, сила імперського міфу та відмежованість від світових контекстів – саме так чаклун залишається живим. Лесь Белей структурує постімперські трансформації українського суспільства на всіх цих рівнях і пояснює, як російський Кощєй зазнає поразки в Україні.
|
|
Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин – це глибоке аналітичне дослідження цього вибору, сформованого на перетині внутрішньополітичної невизначености, економічної кризи та зовнішнього тиску з боку ядерних держав, зокрема США й Росії. Авторка, спираючись на архівні матеріали, спогади учасників подій та міжнародні документи, реконструювала багаторівневий переговорний процес довкола української ядерної спадщини й відновила логіку ухвалення рішення про денуклеаризацію України та безпекові обіцянки, закріплені в Будапештському меморандумі. Після 2014 року на тлі російської агресії цей документ знову опинився в центрі уваги політиків, дослідників, громадськости. Чи справді в 1990-х Україна мала вибір, яким не скористалася? Що саме їй було обіцяно в обмін на роззброєння? Чи могла вона втримати ядерний статус? Якщо так, то чи зважилась би Росія на таку зухвалу агресію? "Бомба у спадок" критично осмислює ці запитання й застерігає від спрощених сценаріїв, що не враховують, у яких умовах і на яких засадах постала незалежна Україна.
|
Новини
9 листопада 2026 року, виповнюється 50 років від заснування Української Гельсінської групи (УГГ) – першої легальної правозахисної організації, яка відкрито виступила проти порушень прав людини на теренах УРСР – прав українців як народу. З цієї нагоди пропонуємо вашій увазі віртуалльну виставку "Українська Гельсінська група".
Шановні користувачі, до вашої уваги нова "Хроніка культурного життя Закарпатської області за жовтень 2026 р.".
Шановні користувачі, на вас чекають новинки Відділу художньої літератури.