Хроніка культурного життя

2023 - вересень

12 вересня на Закарпатті відзначили лауреатів обласної премії в галузі літератури і мистецтва. Щороку конкурсні комітети визначають переможців у п’яти номінаціях, названих на честь закарпатців, які зробили вагомий внесок у розвиток культури нашого регіону. Дипломи лауреатів обласних премій у галузі літератури і мистецтва за 2022 рік вручили Петро Добромільський – заступник голови Закарпатської ОДА та заступник очільника обласної ради Василь Дем’янчук.
Дипломи лауреатів премії імені Федора Потушняка у галузі літератури за 2022 рік вручили:

▪ у жанрі „Проза” – Наталії Дурунді, письменниці, членкині Закарпатської організації Національної спілки письменників України за книгу „За брамою пекла”;

▪ у жанрі „Поезія” – Марії Грицан, письменниці, членкині Закарпатської організації Національної спілки письменників України за книгу „Любов у спадок”;

▪ у жанрі „Література для дітей” – Олександрові Гаврошу, письменнику, члену Закарпатської організації Національної спілки письменників України  за книгу  „Замок любові”;

▪ у жанрі „Літературознавча праця” – Івану Ребрику, письменнику, літературознавцеві, редактору, видавцеві, члену Закарпатської організації Національної спілки письменників України за книгу у двох томах „Перебіг: Час-у-тексті”.

Лауреатами премії імені Дезидерія Задора у галузі музичного та виконавського мистецтва стали:

▪ у номінації „Композитор” – Володимир Волонтир, композитор, заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки композиторів України за збірку „Фортепіанні твори для дітей та юнацтва”;

▪ у номінації „Соліст, дует, тріо” – Євген Цанько за концертну програму „Акордеоніст Євген Цанько у супроводі Академічного духового оркестру комунального закладу „Закарпатська обласна філармонія” Закарпатської обласної ради”.

Дипломами лауреатів премії імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв у галузі театрального мистецтва нагородили:

▪ у номінації „Режисерсько-постановочна група” – режисерсько-постановочну групу Закарпатського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв у складі: режисера-постановника, заслуженого артиста України Василя Шершуна, художниці-постановниці, заслуженої діячки мистецтв України Емми Зайцевої, балетмейстера-постановника Віктора Бабуки за постановку вистави «Один»  за поезією Петра Скунця;

▪ у номінації „Актор” (за найкраще втілення сценічного образу) – Рудольфа Ланя, актора Мукачівського драматичного театру за роль Робера Гіза у виставі-комедії „Глядачам дивитись суворо заборонено” Ж. Марсан;

▪у номінації „Актриса” (за найкраще втілення сценічного образу) – Кристину Мочані, актрису Мукачівського драматичного театру за роль Ружі у виставі-іронічній драмі „Оскар і Рожева пані” автора інсценізації за мотивами Еріка-Емманюеля Шмітта ‒ Лева Сомова;

▪у номінації „Актор/актриса»”(за найкраще втілення сценічного образу у виставі для дітей) ‒ Олену Пишку, актрису, провідну майстриню сцени  Закарпатського академічного обласного театру ляльок за роль Хухи-Моховинки у виставі „Хуха, Дюдя і Потороча” Н. Шейко-Медведєвої;  

▪ у номінації „Театрознавець” ‒ Олега Зайцева, театрознавця, заслуженого працівника культури України, члена Національної спілки театральних діячів України, аспіранта Національної академії керівників кадрів культури і мистецтв за серію статей на тему «Театрально-декораційне мистецтво Закарпаття ХХ-ХХІ століття».

У галузі образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва дипломи лауреатів премії імені Йосипа Бокшая та Адальберта Ерделі вручили:

▪ у номінації „Живопис” – Володимирові Павлишину, художнику-живописцю, члену Національної спілки художників України, заслуженому художнику України за твір „Осінній вибух в Лікіцарах”;

▪ у номінації „Графіка” – Габріелі Тегзе, художниці-графіку, членкині Закарпатської організації Національної спілки художників України за триптих „Каменярі”;           

▪ у номінації „Декоративно-прикладне мистецтво” – Наталії Борецькій-Грабар, художниці декоративно-прикладного мистецтва, членкині Національної спілки художників України за твір „Сюжет”;

▪ у номінації „Скульптура” – Іванові Дем’яну, скульптору, члену Національної спілки художників України за твір „Танго”.

У галузі хореографічного мистецтва лауреатом премії імені Клари Балог у номінації  „Хореографічний коллектив” став ансамбль народного танцю „Карічка” Ужгородської школи мистецтв (керівник – Людмила Вайзер, заслужена артистка України) за виконання закарпатських народних танців: „Березнянка”, „Карічка” та  „Бубнарський”.

ТЕАТРАЛЬНО-КОНЦЕРТНЕ ЖИТТЯ

10 вересня, вже традиційно у Горянській ротонді,  одному з найстаріших храмів України відбулася  Божественна Літургія до Дня народження Ужгорода, 1130-річчя першої згадки про місто над Ужем.

10 вересня в Ужгороді, у обласному академічному театрі ляльок „Бавка”, відбувся другий показ вистави „Останнє туреня” за п’єсою Олександра Гавроша. Глядачі тепло сприйняли верховинську легенду, створену за мотивами оповідання грузинського письменника Отії Іоселіані. Режисер – заслужений артист України Олександр Куцик.

12 вересня Заслужений академічний Закарпатський народний хор виступив з великою фольклорною програмою на 28-му Дні народних традицій у Свиднику (Словаччина). Захід був організований Музеєм української культури і на ньому був присутній Повноважний посол України в Словаччині Мирослав Кастран. Це свято пройшло у рамках Днів європейської культурної спадщини. Колектив також взяв активну участь в міжнародному конкурсі „Пироги”. Команда хору „Закарпатські газдині” була високо оцінена журі та отримала приз за „оригінальність”.

13, 14 та 15 вересня в Мукачеві, Ужгороді й Хусті, на театральних сценах Закарпаття, пролунала історія 86-денної героїчної оборони заводу в Маріуполі. Після десятків показів за кордоном київський театр „Голоси” нарешті презентував свій проєкт на Закарпатті. Актори зіграли мультимедійну виставу „Азовсталь. Голоси”. Вистава розповідає тисячі історій українських захисників і мирних громадян через збірні образи. Голос любові, матері, пісні, неба, лікаря… Однак головним є голос свободи – голос усіх, хто захищає Україну зі зброєю в руках.

13-18 вересня в Ужгороді до Дня міста відбувся ІV Міжнародний фестиваль моновистав „Монологи над Ужем”. Більшість вистав – на воєнну тематику. Драматурги та драматургині одними з перших почали рефлексувати війну в своїй творчості. Впродовж шести днів на сценах обласного музичного драматичного театру ім. братів Шерегіїв, лялькового театру „Бавка”, Ужгородського замку показали 11 театральних історій за участі одного актора на сцені. На фестивалі роботи представили театри Херсона, Миколаєва, Дрогобича, Одеси, Львова, Ужгорода, Мукачева, а також Словаччини, Польщі та Франції (спільний проєкт французьких та українських митців покажуть онлайн).

14-15 вересня в Ужгороді та Мукачеві з гастролями побував Миколаївський академічний художній драматичній театр з виставою „Земний монолог” за творами поета, есеїста, перекладача, лауреата Шевченківської премії, заслуженого діяча мистецтв України Дмитра Кременя. Режисер-постановник – директор-художній керівник театру, заслужений діяч мистецтв України Артем Свистун. Як відомо, Верховна Рада України, Закарпатська та Миколаївська облдержадміністрації оголосили 2023-й – роком Дмитра Кременя. Митці двох областей проводять низку заходів, вшановуючи пам’ять видатного українця. З цієї нагоди виставу зіграли на сценах Закарпатського академічного обласного театру ляльок „Бавка” та Мукачівського драматичного театру. „Земний монолог” – імерсивна вистава за творами поета. До літературної основи увійшли такі відомі вірші, як „Повість наших літ”, „Веселий тестамент”, „Скіфське золото”, „Я – тільки проїздом…”, „Елегійний дистих”, уривки з поезій „Сад. Симфонія” (ІІ. Анданте. „Аве Марія…”, ІІІ. Анданте. Маєстатичні сатурналії”), „Книга Буття? Чи Батия?” тощо.

Крім цього, миколаївські театрали привезли ще дві вистави, які зіграли в Ужгороді та Мукачеві: імерсивну виставу „Проста українська скіфська баба” – моновистава на 1 дію за твором „Доця” Тамари Горіха Зерня, режисер – заслужений діяч мистецтв України Артем Свистун; виставу для дітей „Котячі історії” – за п’єсою „Коти-біженці” Людмили Тимошенко, Марини Смілянець.

16 вересня на сцені Мукачівського драматичного театру відбулась вистава „Божевільний Жюрден” – вистава за п'єсою Мольєра (Жана-Батиста Поклена) „Міщанин-шляхтич”.

17 вересня в Ужгороді, в обласній філармонії, відбулось відкриття XII Міжнародного  фестивалю органної музики імені Наталії Висіч. Перший концерт фестивалю презентували солістка Закарпатської філармонії Катерина Гажо та Академічний симфонічний оркестр філармонії. Диригентка – заслужена артистка України Вікторія Свалявчик-Цанько. Музика – це одвічний діалог звуків та їх сенсів, почуттів та інтелекту, певних гармонійних формул, закладених попередніми поколіннями композиторів. А також – це діалог композитора, який створює музику, виконавця, що її відтворює,  і слухача,  який намагається почути і зрозуміти. Закарпатська обласна філармонія – це місце, де панує своя особлива культурна енергетика та архітектура, вона має свою особливу атмосферу та акустику і все це підсилюється  барвами органу. У концертній програмі прозвучали твори Й.С. Баха та Й. Райнбергера.

17 вересня у ефірі на всеукраїнському телебаченні виступив відомий закарпатський гурт „BREVIS”. Співаки з Закарпаття виконали пісню „Diamonds Sam Smith” на сліпих прослуховуваннях шоу „Голос країни”. Не дивлячись на те, що судді так і не повернулись до гурту, в свою чергу вони похвалили закарпатців за якісне виконання. Цієї осені відбудеться прем’єра нового європейського сезону „Голосу країни”. Сезон буде вироблений у Польщі за підтримки одного з найпопулярніших польських мовників. Він покликаний підтримати український народ, який демонструє силу свого духу і талант по всьому світу. „Голос країни-13” об’єднає українців з усіх куточків світу на знімальному майданчику у Польщі.

20 вересня в Ужгороді, в обласній філармонії, в рамках ХІI Міжнародного фестивалю органної музики імені Наталії Висіч, відбувся концерт гості з Угорщини Дори Пейтері. У програмі концерту прозвучали твори І. Мартона, О. Мессіана, Ф. Ліста, Й. С. Баха та інші.

27 вересня в Ужгороді, у обласній філармонії, відбувся концерт учнів та випускниці органного класу Ужгородської музичної школи №1 − Вероніки Гажо, Анастасії Гриневич, Поліни Євчакової, Зоряни Гапак, Христини Фіндаш та Тетяни Яворської (викладач – Катерина Гажо); та випускниці цієї школи, а наразі студентки Приватного музичного університету ім. Густафа Малера Святослави Ковтик. Пітримали та прикрасили захід артисти Академічного камерного оркестру філармонії під керівництвом заслуженого артиста України Владислава Юроша. У програмі звучали твори Й. С. Баха, Г. Муффата, С. Франка, А. Гейлера, Л. Боельмана, І. Мартона та ін.

28 вересня в Ужгороді, в обласній філармонії, відбувся концерт заслуженого академічного Закарпатського народного хору „Моя Україна”, приурочений до ювілею поета, есеїста, перекладача, лауреата Шевченківської премії, заслуженого діяча мистецтв України Дмитра Кременя. Урочистий концерт відбувся у рамках І Міжнародної науково-практичної конференції „Особистість в культурно – освітньому просторі: Дмитро Кремінь до 70-річчя від дня народження. Закарпаття-Миколаївщина”. У програмі – патріотичні та народні пісні, вокально-хореографічні композиції, а також премʼєра твору „Моя Україна” на музику Василя Гайдука. Нагадаємо, Верховна Рада України, Закарпатська та Миколаївська облдержадміністрації оголосили 2023-й – роком Дмитра Кременя. Митці двох областей проводять низку заходів, вшановуючи пам’ять видатного українця.

30 вересня в Ужгороді, на сцені академічного обласного музично-драматичного театру імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв, відбулась прем'єра вистави Маріупольського театру „HAROSHIRU” за мотивами п'єси Миколи Куліша „Мина Мазайло”.

У вересні в Ужгороді, в Краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького, відбувся показ вистави „Витівки короля Дроздоборода”, поставленої за казкою братів Грімм. Справжня краса – це краса душі. Принцеса Ізабела вважала інакше, поки не зустріла жебрака, за якого її татусь вирішує віддати її заміж. Ця королівська історія сповнена гумору, танців, яскравих емоцій, таємничості – і все це обрамлено казковістю чарівних костюмів.

У вересні український музикант та виконавець із Закарпаття Колін порадував своїх шанувальників новим треком під назвою „Оу Джи”. Творчість артиста завжди заряджає позитивом і ця пісня не виключення, оскільки вона має танцювальний характер і розповідає історію простого, щирого кохання.

БІБЛІОТЕЧНА СПРАВА. ВИДАВНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ

1 вересня на сайті обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Ф. Потушняка був опублікований новий випуск відеопроєкту „Мистецьке Закарпаття” про митців нашої Срібної землі, які прославили Закарпаття на всю Україну і світ. Третій випуск проєкту познайомив читачів із Василем Гангуром, живопис якого, за влучними словами Івана Хланти, це „фантазійний світ мрій, переживань, філософія та поезія, тиха розмова художника з життям, природою, самим собою або з конкретною людиною”. Ведучі: працівники відділу обслуговування користувачів Вікторія Павлович та Віктор Новграді-Лецо.

5 вересня в Ужгороді, в обласному українському музично-драматичному театрі ім. Шерегіїв, у  рамках   літературних читань містами України відомий український письменник та волонтер Сергій Жадан  виступив з презентацією  своєї  нової поетичної збірки  „Скрипниківка”. Письменник на аукціоні  зібрав близько 120 000 грн. Серед лотів були – книжки й прапори з підписом генерала Залужного.

7 вересня в Ужгороді, в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф. Потушняка, відбувся перегляд легендарного фільму Олександра Довженка „Земля”.

8 вересня на сайті обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Ф. Потушняка була опублікована віртуальна виставка „Життя сповнене драми”, присвячена 125-річчю від дня народження видатної української акторки Наталії Ужвій.

8 вересня в Ужгороді погасили поштову марку до 1130-ої річниці міста. „Укрпошта” не могла залишитися осторонь відзначення ювілейної річниці Ужгорода і долучилася, випустивши на замовлення міської ради марку та художній конверт. Міський голова Богдан Андріїв відзначив, що цьогоріч, як і минулого року, нема традиційних святкувань Дня Ужгорода через повномасштабну війну. Але ця унікальна марка – чудова нагода закарбувати подію із історії міста. Це презентаційний випуск, наразі використовуватиметься переважно для подарунків іноземним делегаціям, містам-побратимам, благодійникам, які підтримують Ужгород. Ідея випустити марку до Дня міста виникла давно, адже Ужгород має славну історію і йому є, чим пишатися.

10 вересня в Ужгороді, в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф. Потушняка, відбулася зустріч із відомим українським громадським діячем, дипломатом, письменником, перекладачем, шоуменом Дмитром Чекалкиним. Письменник відвідав Ужгород, поспілкувався з ужгородцями та презентував свої книги.

12 вересня книгу про почесних громадян міста презентували у Мукачеві. Близько трьох років автори готували матеріали про Почесних громадян Мукачева. З усіх книжок видавничої студії „ZORYNa” – це найбільша праця, життєві історії понад 80-ти особистостей. 7 розділів, 416 сторінок. Четвертий розділ – „Герої серед героїв” – писали дружини і рідні військових, які загинули у 2015. У Центрі громадськості та національних культур книгу презентували для містян. Переглянути її можна буде в міській центральній бібліотеці.

13 вересня в Ужгороді, в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф. Потушняка, відбулось чергове засідання клубу „Говоримо українською”, на якому учасники вивчали правильне вживання слів-паронімів, прислів’я про лінь, перекладали з російської на українську слова-почуття, до прикладу, равнодушие – байдужість, оскорбление – образа тощо. А ще вивчали чистомовки для покращення артикуляції.

15 вересня в Ужгороді, в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф. Потушняка, відбулася творча зустріч та презентація книги поета Богдана Назаренка „П’ятнадцять місяців війни”. Автор представив себе, розповів про творчий процес, шлях до видання збірки віршів, написаних на війні, а також поділився цікавими історіями з життя та військової служби. Аудиторія брала активну участь в заході, ставлячи поетові питання.

16 вересня у Словаччині, у Свиднику, за сонячної, теплої погоди відстартував 32-річник туристичного походу під назвою „Стежками Олександра Павловича”, заснований і організований як прояв пошани народному карпатському поету, „співцю Маковиці”, педагогу, духовному і громадському діячеві, патріоту і будителю Олександру Павловичу. Похід проходить щорічно, у третю вересневу суботу, що приблизно співпадає з днем його народження.

19 вересня в Ужгороді, в обласній універсальній науковій бібліотеці імені Ф. Потушняка, відбувся велелюдний творчий вечір Юрія Піжука, голови Профспілки працівників державних установ України, поета. Автор представив дві свої книжки «Обпалені війною» та «Не припиняю мріяти й любити». Під час вечора йшлося про творчість, про біль і щастя людського життя, про трудову міграцію, права людини, проблеми військових і все це пересипане громадянською лірикою гостя та відеозаписами пісень на слова Юрія Піжука.

20 вересня на сайті обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Ф. Потушняка була опублікована п'ятихвилинка „На поетичному перехресті”. Касета 30. Збірник „Поезія'90” –  вірші відомі і призабуті. Ведучий Віктор Новграді-Лецо.

20 вересня в Ужгороді, в обласній універсальній науковій бібліотеці імені Ф. Потушняка, на черговому засіданні клубу „Говоримо українською” учасники знайомились із життям та творчістю Алли Горської, вчилися після яких букв потрібно писати м’який знак, а також грали в улюблену гру Alias.

22 вересня в Ужгороді проходила міжнародна конфереціія „Ерделівські читання”. Цьогоріч її приурочили до 20-ої річниці вищої мистецької освіти на Закарпатті. В заході взяли участь представники всіх 5 мистецьких академій України.

26 вересня в Ужгороді, в обласній універсальній бібліотеці імені Ф. Потушняка, відбулася презентація нових книжок Дмитра Кременя та видань про Шевченківського лауреата. Як відомо, 70-річчя від дня народження відомого поета, публіциста, перекладача, який сформувався як особистість на Закарпатті, а прожив більшу частину життя у Миколаєві, відзначається на державному рівні. У ювілейний рік вийшло шість різнопланових видань, які й були представлені в Ужгороді. Збірка поезії „Мовчання волхвів” Дмитра Кременя – це вибране поета, яке він підготував до друку разом із сином Тарасом десять років тому спеціально для закарпатського читача. Зараз понад 400-сторінкова книжка поезій, поем і симфоній побачила світ в ужгородському видавництві „ФОП Ребрик А. І.” з передмовою Наталії Ребрик та у мистецькому оформленні Корнелії Коляджин. Також в Ужгороді у ювілейний рік вийшли: п’єса „Вертеп” Івана Ребрика на матеріалі біографії ювіляра та методичні матеріали „Вивчення творчості Дмитра Кременя у закладах середньої освіти Закарпаття”.  У Миколаєві видали спецвипуск науково-методичного, інформаційно-освітнього журналу „Вересень” Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, а також біобібліографічний покажчик „Д. Д. Кремінь: талант, в якому зійшлися гори і степи”, підготований Миколаївською обласною бібліотекою. Цьогоріч побачила світ і поетична книжка-білінгва Дмитра Кременя „Скрипка з того берега” у Вашингтоні, яку також представлять в Ужгороді. Під час вечора заплановане і відкриття виставки картин Дмитра Кременя, які він малював в ужгородський період життя у мистецькій студії Золтана Баконія.

26 вересня Ужгородська музична школа №1 розпочала новий навчальний рік у звичному форматі – офлайн. У 2018 році заклад перейшов на нові освітні програми пілотного проєкту Міністерства культури. Підхід до „сольфеджіо” довелося похитнути. Відтак класи для музично-теоретичних дисциплін стали сучасними та інтерактивними. Ковід та війна кинули нові виклики.  Дистанційна форма навчання потребувала інших підходів. Власне так і виникла ідея видати навчальний посібник з предмету „Музична грамота та практичне музикування” у викладача Наталії Перегинець. Вона створила онлайн-версію підручника, який допоможе учням легко і цікаво опановувати музичну грамоту навіть під час дистанційного навчання.

28 вересня на сайті обласної універсальної бібліотеки імені Ф. Потушняка, був опублікований новий випуск „Книжкового безсоння. Читаємо новинку”. У черговому випуску представляємо книжку Лорана Гунеля „Бог завжди подорожує інкогніто”. Лоран Гунель (Laurent Gounelle) — французький письменник та фахівець із розвитку особистості. Роман був опублікований у 2008 році та став міжнародним бестселером. Друга книга „Господь Бог завжди мандрує інкогніто”, видана у 2010 році, також стала бестселером. Перу Лорана Гунеля належать книги „Філософ, якому не вистачало мудрості” (2012) та „Le jour où j'ai appris à vivre” (2014).

29 вересня в Ужгороді, в обласній універсальній бібліотеці імені Ф. Потушняка, пройшли заходи до Всеукраїнського дня бібліотек. Насичену програму підготували працівники. Зокрема, у програмі відбулись: акція з буккросингу „Капуркова книжка” та фотозона у дворику бібліотеки; Літературне бібліокафе (вул.Капітульна,10) ; Майстер-клас „Гачкуємо закладки в книжку”; День відкритих дверей в Tatohub; вулична презентація проєкту жителям міста; інтерактивна лекція про стосунки; розвантажувальний захід для всіх „Молодіжні вечорниці” з Ужгородською молодіжною радою.

27-29 вересня в Ужгороді, у галереї „Ілько” та у академічному обласному театрі ляльок „Бавка”, проходила українсько-німецький літературний фестиваль „Міст з паперу”. Письменники, науковці та культурні діячі з України та Німеччини зібрались на три дні в Ужгороді, щоби почитати свої твори, послухати доповіді та взяти участь в екскурсіях. Організатори зустрічі заявляють, що у Німеччині досі мало знали про Ужгород. Через своє географічне положення на південь від Карпат воно залишалося дещо поза контекстом навіть в межах України. Щойно після початку повномасштабного російського вторгнення, коли Ужгород став прихистком для безлічі внутрішньо переміщених осіб зі сходу, місто наче по-новому відкрилося для країни. Особлива увага була звернута на учасників з Ужгорода. Письменники-військовослужбовці, які не отримали дозволу покинути зону бойових дій, були представлені через свої тексти. Всі запрошені автори презентували здебільшого нові вірші, прозу і п’єси – твори, які так чи інакше зачіпають тему війни та її наслідків. Всі події проєкту були відкриті для публіки і супроводжувались синхронним перекладом. Після зустрічі всі твори з Ужгорода двома мовами будуть опубліковані на сайті paperbridge.de у розділі „Тексти”. Учасники: Юрій Андрухович; Юрій Дуркот; Олександр Гаврош; Олег Коцарев; Андрій Любка; Мар’яна Прохасько; Банди Шолтес; Григорій Семенчук; Юлія Стахівська; Оксана Стоміна; Богдан Коломійчук; Артем Чапай; Артем Чех; Марсель Баєр; Томас Ланґ; Даґмар Лойпольд; Керстін Прайвус; Ульріке Альмут Зандіґ; Александер Кратохвіл; Павло Леньо; Юрко Прохасько; Карл Шльоґель. Відбулось також вшанування пам’яті Вікторії Амеліної та Назара Гончаря.

29 вересня у Берегові, у Закарпатському угорському інституті ім.Ференца Ракоці ІІ, з нагоди Дня угорської народної казки вже всьоме провели конкурс на кращого оповідача казок. Захід організувала Громадська організація „Про Культура Субкарпатіка”.У конкурсі було заявлено 119 виступів декламаторів. Змагання проводилося в п’ятьох вікових категоріях: 8 років, 9–10, 11 років, 12–13 та 14–17. Після конкурсу на дітей чекали майстер-класи з рукоділля. Під час рішення журі конкурсанти змогли переглянути інтерактивну казку „Камінний суп”. Усі учасники отримали грамоти, а переможці – цінні призи.

30 вересня в Ужгороді,  в УжНУ, відбулась Міжнародна наукова конференція до 70-річчя Дмитра Кременя. „Українська література як відсвіт доби й творча індивідуальність Дмитра Кременя”. Ініціювала захід кафедра української літератури УжНУ. Дмитро Кремінь, до речі, – випускник філологічного факультету Ужгородського держуніверситету 1975 р.

30 вересня в Ужгороді, у обласному художньому музеї імені Й. Бокшая відбувся концерт академічного камерного хору „Cantus” із творів українських композиторів „Звуки небес, голоси землі”.

У вересні фонд обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Ф. Потушняка  поповнився літературою за Програмою розвитку культури і мистецтв області на 2021-2023 роки. Це переважно художні видання різних жанрів, перекладені українською мовою, книжки українських письменників, а також нон-фікшин з психології.

У вересні у бібліотеці Мукачева тривала акція „Подаруй книгу”. Долучитися міг кожен: потрібно було лишень обрати власні книги або придбати нові й принести в бібліотеку. Зараз в мукачівській книгозбірні налічується понад 50 тисяч книг. Частину літератури списують – це видання російською мовою. Тому всіх охочих запросили долучатися до акції та поповнити полички бібліотеки книгами українською.

Відомий роман письменника із Закарпаття Андрія Любки  „Карбід” виходить у братиславському видавництві „Dennik N”. За словами письменника, у  словацьких книгарнях  видання з’явиться 27 вересня, перша презентація – 29 вересня у Братиславі, 30 вересня – у Жиліні. „Karbid” стане книжкою місяця жовтня в найстарішій незалежній мережі книгарень „Artforum”. Це означає, що книга буде у вітрині та на центральних стелажах, а кожен покупець у подарунок до „Карбіда” отримуватиме ще якусь книжку цього видавництва безплатно. Андрій Любка сподівається, що „Карбід” у Словаччині знайде  таких же гарних і вдячних читачів, як в Україні.

У вересні в Ужгороді, на загальноміському Віче, з нагоди 1130-ї річниці з дня народження міста, нагородили лауреатів міської премії в галузі літератури і краєзнавства імені Петра Скунця. У номінації „Краєзнавча література” нагороду вручили Борису Жулканичу за книгу „Ужгородський некрополь Кальварія. Відкрита книга пам’яті” та Василю Коцану за книгу „…А я свою вишиванку д’серцю пригортаю…”. У номінації „Альбомне видання” премію отримала Людмила Корж-Радько за книгу-альбом „Людмила Корж-Радько”.

У вересні в Ужгороді відбулася презентація книги „Новий Захід. Українська мрія”. Це книга-план економічного зростання України. Книгу представили економіст та автор Ярослав Романчук і координатор проекту Михайло Камчатний. За словами Михайла Камчатного, це перша книга у новітній історії України, яка представляє системний погляд на економічні реформи в країні. У ній подане наукове обґрунтування необхідності стратегічного курсу, який забезпечить економічне зростання ВВП України до 7-10% на рік, створення тисяч нових бізнесів і мільйонів робочих місць. І це незважаючи на складне післявоєнне відновлення економіки, яке на нас чекає.

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО. МУЗЕЙНА СПРАВА

1 вересня перед входом до Ужгородського національного університету встановили мініскульптуру сови — символу мудрості. Мініскульптурка під назвою „Alma mater” з’явилася до Міжнародного дня знань. Розташована при вході до головного корпусу Ужгородського національного університету. Встановлена на гранітному постаменті зі слідами зубів („Гризти граніт науки”). Сова (символ мудрості) сидить на бронзовій книзі з логотипом університету. На книзі заглиблення, де буде збиратися дощова вода („Сльози студента”). Виконав скульптурку Роман Мурник.

1 вересня у Львові, у залах Національного музею, були розміщені твори закарпатського художника Золтана Мички (1949–2017) – закарпатського митця, народного художникп України, почесного академікп НАМ України, лауреатп Закарпатської обласної премії в галузі образотворчого мистецтва ім. Й. Бокшая та А. Ерделі.  Виставка „Золтан Мичка: обране” представила львівському глядачеві розмаїття творчих талантів художника через його реалістичні, модерністичні та сакральні полотна, дбайливо відібрані кураторами проєкту. Експозиція мала на меті сповна розкрити еволюцію художнього мовлення Золтана Мички та висвітлити новаторство його мистецької спадщини.

5 вересня у Мукачеві, у галереї Угорського дому ім. Мігая Мункачі, відкрилася виставка робіт Олександра Жильцова під назвою „Ерделі 22”. Митець, рятуючись від жахів війни, приїхав на Закарпаття з родиною у березні минулого року.

8 вересня в Ужгороді, в замковій галереї Краєзнавчого  музею імені Тиводара Легоцького, відкрилася ретрофотовиставка: „Вулицями старого міста”.  Мистецький захід присвячений до 1130-річчя першої згадки про місто над Ужем.

8 вересня в Ужгороді, в обласному  художньому музеї  імені  Йосипа  Бокшая, відбулося відкриття персональної виставки „У просторі часу”.  Її авторка – художниця та знаний педагог Андрея  Павук.  Мистецька подія відбулася з нагоди 50-річчя мисткині.  Широкому загалу були представлені: живопис, кераміка, графіка.

11 вересня в Ужгородській публічній бібліотеці відкрилася фотовиставка „Ужгород в об’єктиві Ольги Тимофієвої”. Авторка підібрала світлини затишних куточків старого й нового Ужгорода, аби показати красу міста за будь-якої пори року та навіть погоди.

12 вересня в Ужгороді, у обласному музеї народної архітектури та побуту відкрилася персональна виставка Миколи Качура „До мети”. Майже все життя митець займався підприємницькою діяльністю, а писати картини почав у 2012 році. Раніше малював в основному пейзажі, нещодавно перейшов до сюжетних композицій. З 2017 року Микола Качур – член Спілки художників України, учасник багатьох персональних, республіканських та міжнародних виставок. Роботи художника знаходяться у приватних колекціях в США, Польщі, Болгарії і в Україні.

13 вересня в Ужгороді, у обласному краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького, до 1130-ї річниці першої згадки про Ужгород відкрили унікальну виставку „Вулицями старого міста”. На виставці представлені фотокопії, виготовлені з оригінальних фотографій та поштових листівок кінця ХІХ-ХХ ст. із колекції Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького. Родзинкою фотовиставки є дві оригінальні панорамні фотографії 1930-их років. Один панорамний знімок зроблений у 1892 році, інший – на початку 1930-их років. Ужгород – обласний центр та найбільше місто Закарпаття. Він має дуже давню та надзвичайно цікаву історію. У фондосховищах Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького зберігається чудова збірка фотографій та поштових листівок, які відображають історію міста Ужгорода кінця ХІХ– ХХ століття. Значна частина цих фотознімків була зроблена знаними у місті фотографами Емілом Кантором, Степаном Качуреком і відомим краєзнавцем Петром Совою, про що свідчать на звороті відтиск штемпеля С. Качурека та Е. Кантора, підписи П. Сови.

16 вересня в Ужгороді, у Карпатському виставковому центрі, творча „Спілка фотохудожників Закарпаття” Міжнародної федерації фотомистецтва представила мистецький проєкт Ольги Ньорби – „Пан ритм”. До експозиції ввійшли  25 живописних та п’ять світлинописних робіт – результати пошуку авторкою секретів ритмогармоніки рослинного світу. Представлена експозиція була натхненна внутрішньою силою природи, її цілющою здатністю, а саме – деревами, які є квінтесенцією цієї сили. Кожна картина присвячена дереву, як уособленню боротьби і перемоги одночасно, бо на картинах експозиції змінюються настрої, погода, кольори, рухи чи лінії, але одне залишається незмінним – велетень дерево, воно живе ніби своїм життям, але й турботливо споглядає за нашим.

18 вересня в Ужгороді, в одній арткав’ярень, свою творчість представили Анна Долгієр, Анастасія Піхтунова та Костянтин Турко. Керамічні роботи з геометричними та квітковими мотивами студентів Закарпатської академії мистецтв є результатом навчання протягом року на першому курсі, каже викладачка мистецького вишу, ідейна натхненниця виставки Ната Попова.

19 вересня в Хусті, на підйомі до замку,  біля великого кам’яного макету фортеці, встановили скульптурну композицію „Вартовий Хустського замку”. За словами голови Асоціації екскурсоводів Закарпаття Олександра Шершуна, фігура кота в лицарському обладунку вибрана для скульптури не випадково. Образ кота в обладунку другої половини XIV ст. відсилає нас до імені першого відомого коменданта фортеці Домініка Мачки (Dominiko dicto Macska). Він згадується у хартії короля Людовіка І Великого від 21 червня 1353 року. Крім Хустської фортеці, Домінік був віцеішпаном комітату Мараморош та комендантом замку Нялаб (с. Королево). У місцевій говірці мачка – це кішка. Звідси і з’явився образ грізного капітана в образі кота. Автор композиції – Роман Гайделбахер. Шолом, меч та морда викувані з нержавіючої сталі, це дає змогу не фарбувати, а залишити їх в «голому» металі. Все інше зроблено зі звичайної сталі та пофарбовано, щоб запобігти корозії та акцентувати увагу на основних елементах.

19 вересня в Ужгородському замку встановили мініскульптурку. „Міфи закарпатських замків”. Її встановили на бастіоні. Історія мініскульптурки вигадана, втім могла бути реальністю. Скульптор Роман Мурник над задумом працював кілька місяців. Прагнув зробити щось не просто історичне, а оригінальне й загадкове.

20 вересня в Ужгороді, в краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького, відбулося відкриття меморіальної камерної виставки „Народжена для танцю”, присвяченої 95-річчю від дня народження Клари Балог, Ім’я Клари Балог є надзвичайно важливим для закарпатського сценічного мистецтва, а її творчий доробок пропагував народне мистецтво Закарпаття далеко за його межами. Присутні переглянули короткий документальний фільм про балетмейстера Клару Балог, який був підготований телеканалом „Tv21 Унгвар” у 2019 р. Своє ім’я народна артистка України, Президентський стипендіат, володарка багатьох державних нагород, закордонних номінацій, почесний громадянин м. Ужгород вписала у золотий фонд народного танцювального мистецтва України. „Раковецький кручений”, „Яроцька карічка”, „Вівчарі на полонині”, „Бойківські забави”, „Бубнарський”, „Березнянка”, сюїта угорських народних танців, „Шовкова косиця”, „Гопак” (у постановці з Е. Зайцевою), „Круцена” (у постановці з М. Нємцовою) – це тільки деякі з майже 50 авторських постановок Клари Балог. Свій перший власний танець Клара Федорівна поставила, ще навчаючись в ужгородській церковній школі. Захоплення доньки танцем батьки підтримували, тим паче, що друзі родини знаний художник А. Ерделі, відомий композитор, фольклорист Д. Задор, заронили в душу молодої дівчини любов до мистецтва, пробудили потяг до творчого пошуку. Дорослу кар'єру Клара Балог розпочала в 1945 році як артистка танцювальної групи тільки що створеного Закарпатськоо народного хору. Вже тоді вона почала збирати танцювальний фольклор Закарпаття, записувала його та відтворювала у своїх постановках. Усі експонати, представлені на виставці, подаровані Закарпатському обласному краєзнавчому музею ім. Т. Легоцького Кларою Балог.

20 вересня на Мукачівщині з’явився новий стінопис „Мирне небо та захисники”. Франківський художник Ярослав Романюк, який зараз проходить службу у Мукачівському прикордонному загоні, створив мурал про прикордонників. До війни Ярослав займався станковим та монументальним живописом, розписував храми та будівлі, а також навчав малярству дітей. Вже близько пів року Ярослав проходить службу у 27-му прикордонному загоні імені Героїв Карпатської Січі. До свята своєї частини чоловік намалював мурал, на якому зобразив мирне небо та захисників, які стоять на варті кордону.

21 вересня в Ужгороді, у виставковій залі ужгородського скансену відбулася презентація творчих напрацювань обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України „З любов'ю до традицій свого краю”. На цій виставці декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва був представлений широкий арсенал авторських робіт: вишиті рушники та сорочки, бісерні прикраси й витвори з дерева, картини та ляльки, виготовлені з різних матеріалів, й чимало іншого.

22 вересня в Ужгороді, у Карпатському виставковому центрі Міжнародної федерації фотомистецтва, творча „Спілка фотохудожників Закарпаття” представила акварельно-фотографічний проєкт Євгена Баккая „Сни і безсоння”. Експозиція, до якої ввійшло 12 живописних та 23 світлинописних робіт – результат мистецького дослідження автором життя коней, зокрема сну цих незмінних партнерів людини. Образотворчість задуму митця представлена динамічними формами візуального зображення снів, і, демонструючи можливості покращення психо-емоційного стану українців, частково вирішує актуальну проблему безсоння, з якою сьогодні стикаються українці.

23 вересня в Ужгороді, у Краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького, розробили новий вид брендової продукції „Скарб Ужгородського замку” – дві монети із зображенням легендарних князя Лаборця та Білої Діви, розташовані на дерев’яній підставці. Дизайн розробив скульптор Роман Мурник, який є також автором ряду мініскульптурок Ужгорода. Статуетка отримала назву „Скарб Ужгородського замку”, оскільки замок мав скарби заможних володарів — родину Другетів та графа Міклоша Берчені. Монета є символічним знаком: її дарують на вдачу, з побажанням повернутися до гарного місця, підкидують, щоб зробити вибір. Даруватимуть статуетку людям, які є друзями замку, підтримують його, меценатам. Першим „Скарб Ужгородського замку” отримав губернатор міста Трнава Йозеф Віскупіч (Jozef Viskupi). Фортеця історично пов’язана з Трнавою: саме там, у базиліці Мікулаша, поховані два володарі Ужгородського замку Дьордь ІІІ Другет та його син Янош Х Другет.

25 вересня в Ужгороді, у обласному музеї народної архітектури та побуту, вдруге відбулася культурно-мистецька акція „Жива спадщина”, на якій представили 11 територіальних громад краю. Гості заходу мали можливість ознайомитися з художнім ткацтвом, приготуванням ріплянки, боґрачу, раковецької начинки, скуштувати бринзю і не тільки. І все це під супровід народної музики у виконанні фольклорних та народних колективів з різних куточків області. Також представили вироби з Національного Переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України – „Ізянське лозоплетиво” та „Гуцульську бриндзю”. Захід проводився з метою збереження нематеріальної культурної спадщини Закарпаття, просування туристичного потенціалу регіону та підтримки майстрів народних художніх промислів. Під час дійства проводився збір коштів на підтримку Збройних сил України.

26 вересня в артгалереї „Ужгород” відкрили виставку дитячих робіт „Я – Маріуполь” з нагоди дня народження міста Маріуполь. Вежі, фонтани, море й дельфіни... На малюнках юних художників Ужгорода – місто Маріуполь. На виставці представлено 50 робіт учнів Ужгородської школи мистецтв. Дитячі роботи світлі, яскраві, сповнені тепла та надії, але просякнуті трагічними подіями.

 27 вересня в Ужгороді у Генеральному консульстві Словацької Республіки відкрили персональну виставку художниці Світлани Федорової. Привітали мисткиню з новою експозицією народний художник України Володимир Микита, директор департаменту культури Закарпатської ОДА-ОВА, заслужений артист України Євген Тищук, колеги-митці та інші гості. На представлених роботах зображені словацькі краєвиди, адже створені вони під час перебування художниці у Словаччині. Усього на виставці – 13 картин. Захід відбувся за підтримки Генерального консула Словацької Республіки в м. Ужгород Павла Паніца.

29 вересня в Ужгороді, на площі Шандора Петефі, до Дня захисників і захисниць відкрилася вулична інсталяція з портретами 110 полеглих Героїв. Це воїни, які загинули, захищаючи Україну від російських окупантів із 2014 року і поховані на Пагорбі Слави. Наш обов’язок – шанувати їхній подвиг. Пам’ять про них буде жити вічно як про Героїв, які віддали найцінніше – своє життя – заради майбутнього свого народу та своєї держави. Інсталяцію до Дня захисників та захисниць України організувало управління у справах культури, молоді та спорту Ужгородської міської ради.

30 вересня в Ужгороді з’явився стінопис із зображенням Дмитра Кременя. Мурал на стіні школи № 1 є першим в Ужгороді у рамках творчого проєкту луцького художника Юрія Чайки „Люди міста” (People of the city). Його мета – не дозволити забути історію свого міста, людей, які її творили, знайомити туристів з цікавими особистостями, створювати нові туристичні маршрути, квести, популяризувати своє місто.

30 вересня в Ужгородському замку відкрили фотовиставку „Кольори білого континенту” науковця та фотографа Сергія Глотова. На виставці представлені 58 світлин із пейзажами та тваринним світом Антарктики, які зробив Сергій Глотов під час експедиції на материк, де він знаходиться і зараз.  Сергій Глотов біолог, родом із Луганська. Із 2014 року живе та працює у Львові та є старшим науковим співробітником Державного природознавчого музею НАН України, дослідник Антарктиди. Окрім наукових досліджень, реалізує себе і як талановитий фотограф.

У вересні у Мукачівському замку розпочалися археологічні розкопки. Археологи та історики хочуть дослідити кімнату, яка була виявлена у 2019 році, а також розкопати прибудову до неї, яка, за історичними даними, повинна пролягати на глибині до 5 метрів.  Сподіваються, приміщення, яке вони знайдуть, дасть їм багато цікавих фактів про замок, а також про те, для чого була побудована ця кімната.

У вересні в Ужгородському замку під час розкопок було знайдено цінний єзуїтський медальйон. Єзуїтський медальйон виявлений цього року під час археологічних досліджень руїн церкви на території Ужгородського замку. З одного боку зображений в профіль св. Франциск Ксаверій, з іншого – профіль св. Ігнатія Лойоли, їх вважають католицькими святими та засновниками Товариства Ісуса (Ордену єзуїтів).

У вересні на Закарпатті різьбяр Микола Глеба вирізав з дуба скульптуру Героя України Олександра Мацієвського. Українець обрав постать Олександра Мацієвського – військового, якого росіяни розстріляли після слів „Слава Україні”. Майстер зобразив Олександра Мацієвського таким, який він був на відео, розповсюдженому росіянами.

У вересні на Закарпатті проходив ХІ міжнародний творчий симпозіум. У попередні роки до творчого симпозіуму, який організовує закарапатський скульптор Петер Матл, долучалися митці з різних країн світу. Центральною темою цьогорічного симпозіуму, як і минулого року, стала війна.

КІНОМИСТЕЦТВО

21-24 вересня в Ужгороді, в академічному обласному театрі ляльок „Бавка” і Закарпатській академії мистецтв, пройшов Карпатський гірський міжнародний кінофестиваль, присвячений горам, сталому туризму та збереженню природи. Всього на фестивалі показали 36 фільмів. Серед фільмів програми як українські, так і іноземні стрічки з різних країн – Польщі, Німеччини, Словаччини, США, Ісландії, Нідерландів, Болгарії, Іспанії, Великої Британії та інших країн. Кожного року засновники фестивалю стараються відбирати фільми, які б могли позитивно вплинути на місцеві громади та показати приклади позитивного співіснування суспільства в гірській місцевості. Також пріоритетом кінофестивалю є і освітня програма, де розвиваються теми екології, кіно та сталого туризму і активного відпочинку. Фільмом-відкриттям фестивалю стала стрічка „Король Лір: як ми шукали любов під час війни” режисера Дмитра Грешка, яка була знята в Ужгороді в 2022 році. А фільмом-закриттям став документальний фільм Максима Мельника „Три жінки”, який змальовує життя у селі Стужиця Закарпатської області.

У вересні відомий ведучий телепрограми „Світ навиворіт” Дмитро Комаров побував на справжньому гуцульському весіллі. У сюжеті глядачі змогли дізнатись, який насправді вигляд має вбрання української нареченої, скільки коштує це неймовірне свято і чим замінюють РАГС гірські жителі. Також глядачі познайомились з унікальним транспортом під назвою „Ретро-поїзд”, зворотний бік роботи гірської залізниці та таємниці гуцульських весільних обрядів, побачили таємничий гуцульський обряд створення сім’ї та які ритуали родинного щастя передають із покоління в покоління.

ПРОСВІТНИЦТВО. ХУДОЖНЯ САМОДІЯЛЬНІСТЬ. ФЕСТИВАЛІ

У вересні виповнилось 1130 років із часу першої писемної згадки про Ужгород. До цієї дати  волонтерські та громадські організації підготували чимало святкових заходів.

8 вересня в Ужгороді, на набережній Незалежності, 6, відбулись: розважальні квести для дітей, артзаняття, аквагрим, показові майстер-класи з навичок надання першої допомоги від Товариства Червоного хреста України; благодійний ярмарок на підтримку ЗСУ від ГО „Волонтери Закарпаття”; артзаняття для дітей („Весела пластика”, „Фетрові несподіванки”, „Кольорові фантазії”) від ГО „Карпатська агенція прав людини „ВЕСТЕД”; інтерактивне заняття й гра на знання англійської мови та проведення майстер-класів „Щедрості” від ГО „Нова Можливість”; творчий майстер-клас „Український віночок” та рухливі ігри від ГО „Проліска”; інформаційний стенд про психічне здоровʼя (освітня виставка „Ментал Трек”), воркшоп для дітей та підлітків „Щаслива долонька” від ГО „Точка Рівноваги”; екомайстер-класи для найменших мешканців та гостей міста. Навчання з сортування сміття та гарантовані подарунки від ГО „Зелений Варош” спільно з ГО „Нова генерація України”.

9-10 вересня на набережній Незалежності, 10, відбулись: ярмарок виробників крафтової продукції, збір коштів на ЗСУ спільно з ГО „Творчі Волонтери” та ГО „Рух підтримки закарпатських військових” ; артзаняття для дітей („Весела пластика”, „Фетрові несподіванки”, „Кольорові фантазії”) від ГО „Карпатська агенція прав людини „ВЕСТЕД”; творчий майстер-клас „Герб міста Ужгорода” + рухливі ігри від ГО „Проліска”; плетіння браслетів-оберегів зі стрічок для військових, листи-малюнки військовим, малювання на великому ватмані.

10 вересня у Словаччині, у скансені Словацького національного музею – Музею української культури у Свиднику, з нагоди Днів європейської культурної спадщини пройшов День народних традицій та 28-й річник міжнародних змагань у приготуванні „пирогів”. Цьогорічний захід відбувся під патронатом Посла України в Словацькій Республіці Мирослава Кастрана та голови Пряшівського самоврядного краю Мілана Маєрського. Співорганізаторами були місто Свидник та громадське об’єднання Русинсько-українська ініціатива. Близько двох тисяч відвідувачів прийшло в цей день до скансену, аби в черговий раз проникнутись атмосферою улюбленного дійства, почастуватись у фурманській корчмі, порозглядати і купити різноманітні ремісничі вироби та продукти бджільництва, покатати дітей на конику, а головне посмакувати перогами. Різножанрова музична програма від співацького і танцювального фольклору аж по інструментальний фолк- і джазвокал задовольнила всі музичні смаки її любителів. На сцені скансену грали та співали наші гості з України – Заслужений академічний Закарпатський народний хор під керівництвом заслуженого працівника культури України Наталії Петій-Потапчук, котрих тепло і щирими оплесками вітала публіка. Колектив залишається унікальним явищем української культури як єдиний в Україні професійний колектив, що зберігає і пропагує не лише українське мистецтво, а й мистецтво всіх національних меншин Срібної землі – Закарпаття. Безумовно, інтерес присутніх привернуло міжнародне змагання в приготуванні пирогів, але чекали вони й коштовку перогів від жупана ПСК та приматорки м. Свидник. Було зварено і власноручно роздано близько десяти тисяч вареників.

19 вересня в Ужгороді, у Падіюні, відкрили новий навчальний рік. Новий сезон у Падіюні стартував патріотично й творчо. Танцювально-вокальний флешмоб, різноманітні майстер-класи, аквагрим, спортивні ігри та квести, показові виступи справжніх рятувальників і можливість у всьому взяти участь. Падіюн сьогодні – найбільший заклад позашкільної освіти в області. Різноманітні напрямки роботи дозволяють задовільнити потреби найвибагливіших дітлахів.

20 вересня в Ужгороді, у прихистку на вул. Сергія Мартина 2, для переселенців провели артмайстер-клас представники Міжнародної організації з міграції (IOM UN) – Юлія Дуб, фасилітаторка соціальних заходів, та Олена Хомич, психолог відділу Психічного здоров'я та психосоціальної підтримки (MHPSS) у межах проєкту „Соціальна згуртованість” та за підтримки підрозділу СССМ. Як розповідає Юлія Дуб, захід покликаний покращити емоційний стан людей, що опинилися далеко від рідних домівок, додати затишку, створити сприятливе середовище для спілкування, відпочинку. Тож разом із дітьми та дорослими розмальовували фарбами глиняні горщики, саджали рослини, які потім учасники можуть забрати із собою. Це – своєрідний елемент декору для нової тимчасової оселі, символ надії на те, що все буде добре. Також організатори подарували м’які іграшки присутнім на майстер-класі дітям.

30 вересня у Перечині учні ліцею висадили 40 кущів калини на знак пам’яті загиблих воїнів 68-го батальйону. Платформа пам’яті „Меморіал” ініціювала нову традицію до Дня захисників та захисниць України, який цьогоріч будемо відзначати першого жовтня. А саме – висаджувати Алеї пам’яті Героїв у навчальних закладах, де один кущ калини символізуватиме одну загиблу людину, дотичну до конкретного закладу. В 2023 році акція відбулася вперше. Серед 122 закладів по всій Україні до неї долучилися учні та освітяни Перечинського опорного ліцею імені Героїв 68-го батальйону.

У вересні Ужанський національний природний парк запрошував відвідати ботанічний резерват „Пасіки”, де цвіте пізньоцвіт осінній (Colchicum autumnale L.). У народі цю чарівну квітку називають „Квітка–Розмарія”, оскільки цвітіння цієї дивовижної рослини розпочинається на велике  релігійне свято – Успіння  Богородиці і продовжується до кінця  жовтня.  Пізньоцвіт осінній – це багаторічна трав’яниста рослина з родини лілійних (Liliaceae). Підземна частина – бульбоцибулина, від якої восени розвиваються блідо-рожеві квітки, навесні з’являються зелені широколанцетні листки і плоди. Вони – як останнє відлуння тепла перед холодом. Якщо весняні крокуси – це відродження природи після зими, то пізньоцвіти – красиве прощання з літом, теплом і сонцем. Важливо пам’ятати: пізньоцвіти занесені до Червоної книги України. Статус – „неоцінений”. Окрім того вони є отруйною рослиною, але водночас і лікарською та медоносною. Отже, якими б не були привабливими ці гарненькі осінні квітки, слід пам’ятати про те, що вони знаходяться під охороною. Не зривайте їх, аби не зникали з поверхні нашої землі ці чарівні осінні пізньоцвіти. Поряд з квітучою поляною облаштована гойдалка для фотозони.

У вересні титул „Мiс Земля Україна 2023” отримала 21-рiчна Анастасiя Феєр з мiста Виноградiв Закарпатської областi. „Мiс Земля” – один iз найпрестижнiших конкурсiв краси у свiтi, що проводиться пiд егiдою ООН. Основна мiсiя „Мiс Земля” – охорона навколишнього середовища, живої природи. У конкурсi беруть участь представницi iз 90 країн. Переможниця стає послом ООН з питань розвитку Програми зi збереження довкiлля.

В Ужгороді до Дня туризму випустили серію пряників у спеціальному новому пакуванні із авторськими  зображеннями популярних мініскульптурок. У цій лінійці –  вісім різних смаків „Закарпатських пряників” і вісім мініскульптурок: Ференц Ліст, солдат Швейк, професор з окопу, Енді Воргол, Григорій Жаткович, граф Другет, Свободка, закохані Міклош Берчені та Крістіна Чакі. Наразі ця серія лімітована, однак, якщо шанувальникам „Закарпатського пряника” вона сподобається, то її випускатимуть на постійній основі. Про запуск нової серії пряників із авторськими зображеннями  мініскульптурок повідомив засновник ТМ «Закарпатський пряник» Олександр Ляхін. За його словами, це спільна робота „Закарпатського пряника” із туристичною агенцією „MUSE travel” та ужгородською дизайнеркою Ренатою Шетелею.