Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     > 

Художники Закарпаття


Електронна база «Художники Закарпаття» надає можливість професійним художникам різних жанрів безкоштовно скористатись цим інформаційним ресурсом. До наданої Вами інформації (коротка творча біографія та фото власних творів) мають доступ всі користувачі України та інших країн, що цікавляться образотворчим мистецтвом.

 



Балла Павло Карлович
Народився :18.04.1930
Місце народження: с.Павловце (Словаччина)
Біографія. Павло Карлович Балла — один із старійшин Закарпатської школи живопису. Освіту здобув в Ужгородському художньо-промисловому училищі, де вчителями були відомі педагоги, котрі виховали багатьох художників нашого краю, Адальберт Ерделі, Федір Манайло, Йосип Бокшай.

Продовжив навчання у Львівському інституті декоративно-прикладного мистецтва (1950-1956 рр.). Працював у майстерні Р. Сельського та І. Гуторова. Свою трудову діяльність розпочав в Ужгородському училищі прикладного мистецтва як викладач фахових дисциплін, а згодом став його директором (1958-1960).Член Національної Спілки художників України з 1967 р.

Павло Балла — автор багатьох науково-популярних статей, досліджень та доробок про закарпатську школу живопису, спогадів про визначних митців Закарпаття. 3 1976-го по 1985-й рр. очолював обласну організацію Національної спілки художників України.

Понад 50 років у мистецтві Закарпаття — чималий період. За роки активної творчої діяльності художник написав сотню полотен. Нерідко на створення картин його надихають історичні події, герої. Звідси роботи, присвячені Лайошу Кошуту та Шандору Петефі, Лесі Українці. У творчості майстра в 60-х роках домінував пейзажний жанр. Художник багато працював у галузі декоративно-монументального мистецтва. Поряд із Й. Бокшаєм, В.Звенигородським, А. Шепою відомий київський мистецтвознавець Григорій Островський називає П.Баллу одним із кращих монументалістів Закарпаття.

Він відводить йому "помітне місце серед молодих" митців. У його творах своєрідно переплітаються впливи Й. Бокшая, А. Ерделі, традиції файової школи й угорського живопису. А у 80-х у його творчості переважають монументальні полотна. Зокрема це композиції в ресторанах готелів "Ужгород", "Корона" (м. Ужгород), у ресторані "Карпати" (м. Чоп), у приміщенні Чопського вокзалу.
Премія імені Й. Бокшая та А. Ерделі у галузі образотворчого мистецтва, 2012 р.     

ПосиланняОписІнше
Балла, Павло. "Натуру не потрібно копіювати, зображення має бути осмисленим": [Розмову із худож. / Вів В. Мишанич] / П. Балла // Ужгород.-2007.- 11 серп.- С.13.     
Мишанич, Володимир. Постаті в мистецтві / В. Мишанич // Ужгород.-2007.-21 квіт. - С. 12.     
Рішко, Микола. "Вона мені співала про любов" : виставка в подарунках: [Вист. худож. П. Балли] / М. Рішко // Новини Закарпаття. - 2007. - 23 січ. - С. 8.     
Сирохман, Михайло. Павло Балла: витоки, течії, жанри : [Худож.] / М. Сирохман // Образотв. мистец. - 2007. - №1. - С. 90.     
http://zakarpattya.net.ua/news/12434.html      

Стояла я і слухала весну... Із серії "Леся Українка". 1980 р. Полотно, олія, 100x154 см.
Апофеоз Лесі Українки
Фото художника

Новини

2024-12-02

Щороку 3 грудня, разом із світовою спільнотою, Україна відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, який було проголошено у 1992 році Генеральною асамблеєю ООН. Цей день покликаний привернути увагу до проблем таких людей, розуміння суті їх життя, а також їх боротьби за дотримання своїх прав і свобод, захисту гідності та благополуччя. Пропонуємо вам віртуальну виставку „Крок на зустріч”.

2024-11-29

Шановні користувачі, до вашої уваги нові надходження до Відділу краєзнавства.

2024-11-26

Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.

2024-11-22

Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день