Біографія. Народився у 1918 році, в невеликому селі Каверзіне Іванівської області Російської Федерації. Тут, на узбережжі великої річки Волги, пройшло його дитинство. Скільки пам’ятає себе, його приваблювали різноманітні пейзажі, хотілось передати побачене на папері, тому йшов на живописні береги Волги з простим олівцем і зошитом та намагався відобразити оточуючу красу.

В 1939 році, після закінчення школи, був призваний в 333-ій Стрілецький полк, який дислокувався в Брестській фортеці.

Потім була війна і він, разом з мільйонами інших, опинився в складному круговороті військових подій.

За роки війни в його блокноті з’явилися замальовки, які відображали побачене: спалені ворогом села, розвалені міста – страшні картини гітлерівського вторгнення на рідну землю.

Кінець війни застав Федора Павловича в Закарпатті - одному з самих мальовничих куточків України. Працювати в Закарпатті Федір Павлович Безверхнєв почав вчителем в Ужгородській середній школі №1, в якій організував гурток малювання, котрий згодом переріс в солідну студію.

З 1948 року Федір Павлович займається живописом. Його улюблені жанри - пейзаж і натюрморт, але є в його доробку і вдалі портрети та фігуральні композиції. Одну з його тематичних робіт було подаровано музею у Брестській фортеці.

В 1980 році Федору Павловичу було присвоєне звання заслуженого майстра народної творчості України, що далеко не повністю відображає оцінку його як художника, ім’я якого відомо за межами України.

Федір Павлович - активний учасник міських, обласних виставок самодіяльного образотворчого мистецтва, за що неодноразово нагороджувався грамотами, дипломами оргкомітетів виставок.

Багато років талановитий художник обирався членом обласного об’єднання художників і майстрів декоративно - прикладного мистецтва. А в 1997 році прийнявся реанімувати роботу Ужгородського творчого об’єднання “Барви Карпат”.

Закоханий в природу Закарпаття, Федір Павлович малює багато пейзажів, в яких кожна частинка природи просіюється через його сприйняття, отримуючи неповторне звучання і в кожному пейзажі є свій настрій.

З кожним новим полотном відроджувався і сам художник, сильний і непохитний перед життєвими проблемами, як і його картини.