Біографія. Скульптор.
Син простого селянина з дитинства мріяв стати майстром столярної справи, тому саме любов до дерева привела його в так звану “різьбярську школу” села Ясіня, де викладали відомі народні майстри Густав Холєшковський, Отто Єлен та Вацлав Фулік У 1939 році закінчив скульптурний факультет Вищої художньо-промислової школи в Празі (Чехія). Викладачі з фаху: Й. Маржатка, К. Дворжак, Я. Лауда.
В 1945 році скульптор нарешті зміг повністю віддатися благородній справі виховання кількох поколінь наших художників і скульпторів, адже відтоді й аж до виходу на пенсію в 1974-му він працював педагогом, а з 1946 по 1958 рік (у найскладніший повоєнний період становлення освітнього закладу) був директором училища прикладного мистецтва. Але й після того, як улюблений багатьма митцями вчитель вийшов на заслужений відпочинок, його досвід і талант були потрібні багатьом. У 1984 році, коли при обласній організації Спілки художників УРСР утворилася секція скульптури, Івана Івановича запросили стати її першим головою. Все життя митця проходить у роботі над скульптурами, які він виліплює з глини, пластиліну, відливає в гіпсі, вирізьблює з дерева та мармуру. Чимало його робіт брали участь у всесоюзних виставках, скульптури прикрашали головні площі кількох закарпатських міст і сіл, а меморіальні дошки, виготовлені майстром, прикрашають ужгородські будинки.
Член Національної Спілки художників України з 1947 року.Учасник художніх виставок: обласних — з 1947 року, всеукраїнських та всесоюзних — з 1972 року.
Помер у 2001р.