Закарпатська Обласна Універсальна Наукова Бібліотека ім. Ф. Потушняка::Віртуальні виставки

> >

Віртуальні виставки

Збирач і сіяч карпатського мелосу

2017-10-22
до 105-річчя від дня народження музикознавця, фольклориста, заслуженого діяча мистецтв України Дезидерія Євгеновича Задора

З плином часу приходить чітке розуміння особливої ролі творчої постаті Дезидерія Євгеновича Задора у розвитку професійної музичної культури Закарпаття та України. Д. Задор – визначний музичний діяч, концертний піаніст і видатний композитор, талановитий педагог і відомий фольклорист. Разом із Іштваном Мартоном заснував закарпатську професійну композиторську школу. Д.Є.Задор залишив творчу спадщину, яка вивчається і надихає наступні покоління музикантів.

У середині ХХ століття Д.Задор був найфаховішим музикантом краю. Він – перший закарпатець з аспірантською музичною освітою, піаніст європейської величини, продовжувач багатих традицій органної і хорової школи Закарпаття, один із перших професійних композиторів краю, провідний музикознавець-фольклорист і композитор «Подкарпатского Общества наук». Він народився 20 жовтня 1912 року в Ужгороді. Початкове музичне виховання Дезидерій Задор отримав від своїх музично-освічених батьків. Закінчивши угорську народну школу (1919-1924), навчання продовжував у реальній гімназії. Після закінчення реальної гімназії восени 1932 р. Д.Задор поступив до Празької консерваторії по класу фортепіано, яку закінчив у червні 1936 р. З великим успіхом у стислий термін – Д.Задор на «відмінно» закінчує одразу три факультети Празької консерваторії – фортепіанний, органний, диригентсько-хоровий, і його призвіще викарбуване на консерваторській дошці кращих випускників.

В 1937 році на міжнародному радіоконкурсі ім. Ф.Шопена Д.Задор серед 67 претендентів виборює почесне ІІ місце і звання лауреата, як піаніст успішно виступає в різних містах.

Дезидерій продовжує вивчати місцевий фольклор та популяризує його композиторською творчістю, листується з Б.Бартоком. Утверджуючи розвиток місцевого виконавства, Дезидерій Євгенович багато концертує як піаніст і неодноразово виступає у престижних програмах Будапештської музичної академії, Будапештського та Кошицького радіо, диригує хором жіночої учительської семінарії, успішно виступає в дуетах.

У 1946 році в Закарпатті було відкрито Ужгородське музичне училище – перший професійний музичний заклад в області. Першим директором училища був призначений Дезидерій Євгенович Задор (1912-1985) – фундатор практично усіх основних напрямів професійного музичного мистецтва повоєнного Закарпаття.

У 1946 році Д. Задора приймають до Спілки композиторів УРСР. Це зобов'язувало до активізації композиторської діяльності. На жаль, в цей час йому довелося повністю припинити фольклористичну діяльність. Однак, все рівно у 1949 році за недоліки ідеологічної роботи (тобто за захоплення музикою європейських композиторів!) Дезидерія Євгеновича знімають з поста директора училища. А з «хрущовською відлигою» у 1953 році призначають керівником Закарпатського народного хору, а вже у 1954 році художнім керівником Закарпатської філармонії.

На Закарпатті Д.Задор інтенсивно працював і творив до 1963 року, і практично в кожному напрямку музичного мистецтва Закарпаття залишив глибокий слід. Останній період його життя (1963-1985) був пов'язаний зі Львовом, де паралельно на двох кафедрах: спеціального фортепіано та композиції Львівської державної консерваторії ім. М.Лисенка, у Львівському відділенні Спілки композиторів СРСР його дуже поважали, любили, він мав численних учнів і шанувальників. Але творчих зв'язків з Закарпаттям Д.Задор не переривав, при найменшій можливості зустрічався і спілкувався з музикантами Закарпаття, давав поради, підтримував, надихав.

Композитор писав багато, у різних жанрах, загальна кількість творів перевищує 300. Серед визначних творів Д.Задора – Концерт для фортепіано з оркестром, Концерт для цимбал з оркестром, кантата «Карпати» на сл. Ю. Гойди для солістів, мішаного хору та симфонічного оркестру, фантазія «Тиса» для оркестру народних інструментів, симфонічна поема «Верховина», «Біля колиски» для мецо-сопрано, баритону і струнного оркестру, сюїта «Полонинські картинки» в 4-х ч. для струнного тріо, фантазія «Карпатська веселка» для фортепіано і камерного оркестру, фортепіанна соната, численні майстерні обробки закарпатських народних пісень для голосу з супроводом та різних складів хорів.

В останні роки життя прийшло визнання і нагороди. Д.Задору було присвоєно звання заслуженого діяча мистецтв України (1972), обрано у члени правління Львівської обласної організації СКУ, а з 1980 р. – у члени правління СКУ, нагороджено орденами Трудового Червоного Прапора, «Пошани».

Помер Дезидерій Євгенович 16 вересня 1985 року. По його останній волі похований на рідній землі в Ужгороді, на Кальварії.

К 85.313

Г 85

Грін, Олександр Олексійович. Професійне музичне мистецтво Закарпаття ХІХ – першої половини ХХ століть: історичний аспект / О.О. Грін. – Ужгород : Госпрозрах. РВВ упр. у справах преси та інформації, 2004. – 160 с. : портр + Додатки (с. 103- 137). – Бібліогр.: с. 138- 149.

У книзі вперше подаються невідомі документи Державного архіву Закарпатської області про педагогічну та викладацьку діяльність фундатора крмпозиторського цеху Закарпаття – Дезидерія Задора під час угорської окупації краю, а також листування видатних музичних діячів України, Росії, Чехословаччини, Угорщинини.

КОя2

Е64

Енциклопедія Закарпаття: визначні особи ХХ століття / Закарпат. обл. осередок наук. тов-ва ім. Т. Шевченка, Карпат. ун-т ім. А. Волошина ; редкол. В. В. Бедь [та ін.]. – Ужгород : Ґражда, 2007. – 400 с.

До книги ввійшли найвідоміші представники політичного, господарського, науково-освітнього і культурного життя краю, що вклали у його розвиток і процвітання багато праці, особистої енергії і творчого натхнення. Відомості про Д. Задора на 133-134 с.

К 72.96:72

П 12

Павленко, Г. В. Задор Дезидерій Євгенович (20.10.1912-16.09.1985) / Г. В. Павленко // Павленко, Г. В. Діячі історії, науки і культури Закарпаття : малий енциклопед. слов. / Г. В. Павленко ; ред. В. І. Падяк. – Ужгород, 1999. – С. 77-78. : портр.

Книга подає дані про майже три сотні діячів історії, науки і культури Закарпаття від найдавніших часів по сьогодення. Розрахований на широку читацьку аудиторію небайдужих до історії та культури рідного краю читачів – краєзнавців, викладачів вузів, вчителів, працівників культури і освіти, аспірантів і студентів, учнів середніх шкіл, ліцеїв. Відомості про Д. Задора на 77-78 с.

К 85.313

П 84

Професійна музична культура Закарпаття: етапи становлення : зб. ст., есе про музич. культуру Закарпаття. Вип. 2 / Управління культури Закарпат. облдержадмін., Ужгород. заоч. ф-т Донец. держ. муз. акад. ім. С. С. Прокоф’єва [та ін.] ; упоряд., підготов. текстів, передм., прим. Л. М. Мокану, редкол.: В. Ф. Теличко, Л. М. Мокану [та ін.]. – Ужгород : Карпати, 2010. – 496 с. : фот., табл.

Збірка статей, есе, мемуарів подає широку панораму культурно-музичного життя краю за останні 100 років. Автори представляють історію музичної освіти, творчість яскравих представників виконавського та композиторського мистецтва, досліджують основні мистецькі здобутки та проблеми сьогодення. Відомості про композитора на 177-181 с.

К 85.313

Р 19

Рак, Ярослава Петрівна. Творчий портрет Дезидерія Євгеновича Задора : монограф. нарис / Я. П. Рак. – Ужгород : Закарпаття, 1997. – 56 с. : іл.

У дослідженні здійснена спроба створення цілісного уявлення про творчу діяльність та спадщину засновника Закарпатської професійної музичної культури – Дезидерія Євгеновича Задора. Особлива увага приділяється проблемі його ставлення до фольклору, що позначено як провідна риса творчого стилю. Нарис адресований музикантам-спеціалістам, учням та студентам музичних закладів.

К 85.31

Р 78

Росул, Тетяна Іванівна. Музичне життя Закарпаття 20-30-х років ХХ століття : монографія / Т. І. Росул. – Ужгород : ПоліПрінт, 2002. – 208 с. : фот.

У монографії досліджено процес становлення та розвитку музичної культури Закарпаття першої третини XX століття у її різноманітних формах і засобах функціонування. На основі джерельних матеріалів розкрито основні тенденції й особливості культуротворчого процесу регіону в контексті історичної епохи. Відомості про Д. Задора на 69-71 с.

К 85.31

У68

Уральський, Леонід. Музичний світ Закарпаття : творчі портрети проф. та самодіял. композиторів / Л. Уральський . – Ужгород : Госпрозрахунк. РВВ упр. у справах преси та інформації, 1995. – 68 с.

Книжка популяризує творчість композиторів нашого співучого гірського краю. Це її друге видання. Перша вийшла тиражем 1000 примірників і стала вже бібліографічною рідкістю. Нове видання охоплює творчість майже всіх професійних та самодіяльних композиторів краю.

***

Габорець, Василь. Лунала музика Задора й Мартона : [про відомих закарпат. композиторів] / В. Габорець // Габорець, Василь. Талант : док. повість про високі особистості Срібної Землі. – Ужгород : Ліра, 2003. – С. 7-11 : іл.

Габорець, В. Слово про Дезидерія Задора : [закарпат. комп.] / В. Габорець // Культурологічні джерела. – 2012. – № 3, 4. – С. 66-68. : фот.

Данко, М. Дезидерій Задор : [закарпат. композитор] / Мирослава Данко // Культурологічні джерела. – 2012. – № 3, 4. – С. 68-70. : фот.

Задор, І. Нотний архів Дезидерія Задора повернувся в Ужгород : [розмову із сином композитора, який подарував нот. архів батька в користув. б-ці Ужгород. держ. муз. уч-ща / вела О. Макара] / І. Задор // Ужгород. – 2010. – 15 січ. – С. 1, 7.

Лабанців-Попко, З. Задор Дезидерій Євгенович : [піаніст, диригент, композитор, фольклорист, педагог] / З. Лабанців-Попко // Енциклопедія Сучасної України. – Т. 10 : З-Зор. – К., 2010. – С. 100. : фот.

Мадяр-Новак, В. Дезидерій Євгенович Задор : 95-річчя з дня народж. музикознавця, фольклориста (1912-1985) / Віра Мадяр-Новак // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2007 рік : реком. бібліогр. посіб. / ЗОУНБ ; автор-складач Т. Васильєва. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2006. – С. 409-415.

Макара, А. Спадщина Дезидерія Задора повернулася до Ужгорода : [подарунок сина композитора – І. Задора нот. архіву в користув. б-ці Ужгород. держ. муз. уч-ща] / А. Макара // Новини Закарпаття. – 2010. – 15 січ. – С. 3.

Павленко, Г. В. Задор Дезидерій Євгенович (20.10.1912-16.09.1985) / Г. В. Павленко // Павленко, Г. В. Діячі історії, науки і культури Закарпаття : малий енциклопед. слов. / Г. В. Павленко ; ред. В. І. Падяк. – Ужгород, 1999. – С. 77-78. : портр.

Росул, Тетяна . Натхненний співець Карпат [Текст] : до 100-ліття з дня народж. Дезидерія Задора / Т. Росул // Календар "Просвіти" на 2012 рік / Закарпат. крайове культ.-освітнє т-во "Просвіта" ; уклад. : П. М. Федака, П. П. Федака. – Ужгород, 2012. – С. 126-128.

Теличко, Виктор. Дезидерий Задор – выдающийся музыкант-универсал : [к 100-летию со дня родж. комп.; межвузов. наук.-практич. конф. "В диалоге с Музыкой", посвящ. юбилею] / В. Теличко // Європа-центр. – 2012. – 19 жовт. – С. 14. : фот.

Тетерюк-Кінч, Юлія. Виконавська діяльність Дезидерія Задора [Текст] : [про видат. укр. композитора, таланов. піаніста, педагога, хор. диригента і фольклориста] / Ю. Тетерюк-Кінч // Культоролог. джерела. – 2017. – № 1. – С. 65-68 : портр., фот.

Інтернет ресурси:

Дезидерій Задор

Дезидерій Задор – непересічна особистість

Задор Дезидерій Євгенович

100 років Дезидерія Задора

Закарпатська Обласна Універсальна Наукова Бібліотека ім.Ф.Потушняка

Новини

2024-11-22

Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".

2024-11-20

повний текст ...

Комунальний заклад