Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"
Закарпатської обласної ради
Віртуальні виставки
Трагедія Бабиного Яру
2019-09-26до роковин трагедії
Братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. З вересня 1941 року до кінця вересня 1943-го він був місцем регулярних розстрілів і захоронень, які проводили органи нацистської поліції безпеки та айзантцгрупи СД разом із військовою та цивільною владою Києва. Жертвами нацистів стали євреї, роми, українські націоналісти, радянські військовополонені, пацієнти київської психіатричної лікарні та інші національні чи соціальні групи, яких окупанти вважали ворогами або ж "просто зайвими". Бабин Яр – це некрополь для більше ніж 100 000 цивільних громадян та військовополонених.
|
94(477)"1941/1945"
Бабин Яр - це місце у Києві, яке донині залишається сумним символом політики геноциду нацистської Німеччини та маніпуляцій притаманних Радянському Союзу, а також яскравим прикладом нинішньою пам'яттю про війну у сучасному українському суспільстві. |
94(477.83) ІЦя книга свідчення Мікаєля Гауптмана про трагедію єврейських громад галицьких поселень Східниця та Урич. Автор оповідає про початковий етап Голокосту, який охопив ці терени влітку 1941 р. Понад 350 євреїв стали жертвами масових убивств, учинених нацистськими злочинцями та місцевими погромниками у Східниці та Уричі. Гауптман, який був безпосереднім свідком цих подій, не просто в деталях описує пережиті жахіття перших двох тижнів нацистської окупації, а й намагається пояснити свої дії в тих чи інших обставинах, зрозуміти, які мотиви рухали його переслідувачами. Особливе місце у спогадах відведено особі Пітера Ніколааса Ментена - нідерландського мультимільйонера, відомого колекціонера творів мистецтва і одночасно організатора масового вбивства в Уричі, під час якого загинула майже вся сім’я Гауптмана. Впродовж понад трьох десятиліть після закінчення війни Ментену вдавалось уникати відповідальності, аж поки його справа все ж не була розглянута в суді, а Гауптман як свідок обвинувачення отримав змогу озвучити те, що бачив на власні очі влітку 1941 р. |
821.161.2 |
63.3(4УКР)624
|
63.3(4УКР)624
Видання розповідає про людей, які виявили героїзм, велич духу і благородство, рятуючи євреїв від загибелі під час німецької окупації Києва 1941– 1943 років. |
*** Бабин Яр: 70 років після трагедії : Україна вшанувала пам’ять жертв масових розстрілів // День. – 2011. – 30 верес.-1 жовт. – С. 2, 10. Беркгоф, К. "Ми й досі дуже мало знаємо про Бабин Яр" / К. Беркгоф, В. Власенко // Урядовий кур’єр. – 2017. – 11 лют. – С. 6. Власенко, В. У Бабиному Яру буде меморіал Голокосту / В. Власенко // Урядовий кур’єр. – 2017. – 22 берез. – С. 3. Гоженко, А. Бабин Яр. Минуле і сьогодення / А. Гоженко, В. Павленко // Безпека життєдіяльності. – 2016. – № 12. – С. 39. Головіна, С. Урятовані з пекла : 29 вересня 1941 р. у Києві почалися масові розстріли мирного населення. Загалом в Бабиному Яру загинуло понад 150 тисяч людей / С. Головіна // Пенсійний кур’єр. – 2018. – 28 верес. (№ 39). – С. 9. Дяченко, С. Екскурсія до Бабиного Яру: сумний ювілей : позакласний захід до 75-річчя трагедії / С. Дяченко // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2016. – № 17. – С. 20-27. Затьєв, С. Трагедія націй: 29 вересня – День вшанування пам`яті жертв Бабиного Яру / С. Затьєв // Військо України. – 2016. – № 9. – С. 50-53 : фот. Каплан, Ю. Гобелен пам’яті та надії : трагедія Бабиного Яру / Ю. Каплан // Літ. Україна. – 2002. – 26 верес. – С. 3. Музиченко, Я. Поєднанні Яром : 70-ту річницю масових розстрілів у Бабиному Яру влада та громадськість вшановують окремо / Я. Музиченко // Україна молода. – 2011. – 29 верес. – С. 9. Мусієнко, Г. І. Бабин Яр: реанімація Голокосту і приватизація України / Г. І. Мусієнко // Трибуна. – 2006. – 29 верес.-5 жовт. – С. 8-9. Нахманович, В. Р. Бабин Яр. Історія. Сучасність. Майбутнє?... (роздуми до 70-річчя київської масакри 29-30 верес. 1941 р.) / В. Р. Нахманович // Укр. істор. журнал. – 2011. – № 6. – С. 105-122. Петрушенко, М. Вічний вогонь Менори / Микола Петрушенко // Урядовий кур’єр. – 2011. – 29 верес. (№ 179). – С. 5. Подольський, А. Бабин Яр: минуле й сьогодення. Виклики пам’яті : спроби нотаток, або роздуми про тяжку історію напередодні 75-х роковин трагедії / А. Подольський // Дзеркало тижня. – 2016. – № 34. – С. 1, 15. Рощенко, О. Пам’яті мучеників Бабиного Яру : доля Першої симфонії Д. Клебанова, присвяченої Бабиному Яру / О. Рощенко // Музика. – 2016. – № 4. – С. 31-33. Самчук, У. До 75-річчя трагедії Бабиного Яру та Похідних груп ОУН / У. Самчук // Укр. культура. – 2016. – № 5. – С. 24-25. 75 роковини Бабиного Яру // Зовнішні справи. – 2016. – № 9. – С. 62. Сірук, М. Простір спільної пам‘яті : в Україні представили проект Концепції комплексної меморіалізації Бабиного Яру / М. Сірук // День. – 2019. – 8-9 лют. (№23-24). – С. 7. Січко, Л. Трагедія Бабиного Яру : лекція для учнів 9-11-х класів / Л. Січко // Шкільний світ. – 2017. – № 17. – С. 13-20. Сюндюков, І. Геноцид як робота : до 75-х роковин трагедії Бабиного Яру: чи засвоєні уроки історії? / І. Сюндюков // День. – 2016. – № 174. – С. 4-5. Фалькович, Г. Всі ми вийшли з Бабиного Яру / Г. Фалькович // Київ. – 2016. – № 9-10. – С. 99-105. Шаповал, Ю. Бабин Яр: життя і смерть поруч / Ю. Шаповал // Дзеркало тижня. – 2011. – 24-30 верес. – С. 1, 15. Шевченко, А. Меморіальний центр Голокосту має стати уроком толерантності / А. Шевченко // Голос України. – 2018. – 13 груд. (№ 239). – С. 2. Щупак, І. Я. Уроки Голокосту в українській історичній науці та освіті: від наративу до осмислення й постановки суспільного питання про покаяння : (до 75-ї річниці трагедії Бабиного Яру) / І. Я. Щупак // Укр. істор. журнал. – 2016. – № 5. – С. 176-202. |
Новини
Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".