Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"
Закарпатської обласної ради
>
>
(до Дня памя’ті Героїв Крут)
.jpg)
Віртуальні виставки
"Бій під Крутами-героїчна сторінка історії"
2020-01-27(до Дня памя’ті Героїв Крут)
Вони лежать, навіки молоді,
Ставні й веселі, з усміхом щасливим,
Готові чути поклик, як тоді,
Коли на бій ішли з бадьорим співом.
Сумні батьки й жалобні матері,
Минувши повз Аскольдову могилу,
Мовчазно слухають, як угорі
Журба вербу вколисує похилу.
Лихі вітри, гойдайте верховіть
Живого свідка, бойових крутянців!
Та не турбуйте кореня, не гніть
Святих дерев, що знали новобранців.
Безвусі, юні, вічно молоді,
Ви склали голови за рідний Київ,
Скріпивши крок державницькій ході,
Вписавши подвиг у свободи вияв.
Яр Славутич
Бій українських вояків проти більшовицької армії на станції Крути затримав ворога на чотири дні. Таким чином добровольці утримали столицю на час, необхідний для укладання Брест-Литовського миру, який de-facto означав міжнародне визнання української незалежності.
7 січня 1918 року більшовики оголосили загальний наступ на Україну. У середині січня вони встановили контроль майже на всьому Лівобережжі та просувалися на Київ. За таких умов 22 січня 1918 року Українська Центральна Рада ІV Універсалом проголосила незалежність Української Народної Республіки.
Після захоплення Полтави вздовж залізниці на захід наступала так звана 1-а Революційна армія, а з Гомеля на Бахмач – 2-а. Саме там, де сходилися дві залізничні колії, вони планували об’єднатися.
Тривалий час найбоєздатнішою українською частиною на Чернігівщині був бойовий відділ 1-ї Української військової юнацької школи сотника Аверкія Гончаренка. Спільно з іншими військовими підрозділами та добровольцями 25–27 січня вони героїчно обороняли вузлову залізничну станцію Бахмач (Чернігівська обл.). Під загрозою оточення оборонці змушені були відступити до станції Крути, де почали укріплюватися.
28 січня у Бахмачі обидві радянські армії з’єдналися. Командував ними Михайло Муравйов. Більшовики почали рухатися в бік Києва. На підступах до столиці Муравйов закликав: “Наше бойове завдання – взяти Київ… Жаліти київських мешканців нема чого, вони терпіли гайдамаків – нехай знають нас і одержать відплату. Жодного жалю до них! Кров’ю заплатять вони нам. Якщо треба, то каменя на камені не залишимо”.
Наступного дня на станції Крути їхній наступ зупинили українські частини, до яких підійшло підкріплення – учні Київської юнацької військової школи імені Богдана Хмельницького та Помічного студентського куреня Січових стрільців (18–20-річні юнаки з Університету святого Володимира, Українського народного університету, Київської гімназії Кирила та Мефодія). Курсанти юнацької школи, студенти і гімназисти мали погане озброєння однак до них приєдналися близько 80 добровольців із підрозділів Вільного козацтва з Ніжина. 29 січня 1918 року на залiзничнiй платформi в Крутах перебувало до 520 українських воякiв, юнакiв і студентiв, озброєних 16 кулеметами та однією гарматою. Росіяни вдесятеро переважали, мали бронепотяг та артилерію.
Військами УНР під Крутами командував Аверкій Гончаренко. Завдяки вигідній позиції і героїзму, українцям вдалося стримати наступ до темряви але під тиском ворога, українські бійці організовано відступили до ешелонів і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Одна студентська чота – 27 хлопців, заблукавши у темряві, повернулися до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. Вони потрапили в полон. Хлопців катували, а потім стратили. Згодом майже всіх героїв поховали на Аскольдовій могилі у Києві.
Українців під Крутами загинуло, за різними оцінками, 70–100 осіб. Втрати бiльшовицьких вiйськ сягали 300 воякiв.
Важливі акценти:
– бій під Крутами став успішною оборонною операцією, оскільки зупинив ворога на кілька днів. Це дало змогу представникам Української Народної Республіки підписати Брестський мирний договір із країнами Четверного союзу;
– незалежність Української Народної Республіки довелося захищати від російської військової агресії, ворогові протистояли молоді добровольці;
– сміливість та жертовність учасників бою зробила їх прикладом для майбутніх поколінь захисників України. З ними порівнюють захисників Донецького аеропорту в теперішній російсько-українській війні. Тому Героїв Крут називають першими кіборгами.
ПІД КРУТАМИ
Лиш десять днів, як освятились води
могутнього закутого Дніпра.
Святили тризуб – й захмелів свободою
козацький дух на Всесвіту вітрах.
Лиш десять днів, а вже труба – до бою!
Жупани і шлики беріть зі скринь.
Дідівську шаблю. Зілля – рани гоїть...
За злото піль! За неба вільну синь!
Дідів нема: наклали головою.
Батьків забрав війни кривавий шал.
На Київ суне Муравйов ордою,
щоб задушить «хохлів» універсал.
І знов питання – бути чи не бути?
Кого в заслін? Хіба що хлопченят?..
Нам тільки б день... Студенти йдуть під Крути –
Богдана внуки, учні Куреня.
Нам тільки б день єдиний протриматись.
Нам тільки б сталь не випустити з рук!
То не біда, що лиш одна гармата.
Юнацькі сотні стали біля Крут.
...Орда повзла з Московії на Ніжин.
Вже Бахмач впав, до Києва – ще п’ядь.
Тягнулись гострі пазурі залізні
до горла необстріляних хлоп’ят.
Над білим полем гайвороння чорне.
Над білим світом марево заграв.
Ніхто з бійців кохану не пригорне –
снаряд у сотні вирву проорав.
Знялась багряна хуга-завірюха:
то падав сніг, а це – летить земля...
– Іване, як усе скінчиться, слухай,
навчиш мене у яблучко... стріля... –
замовк Сергій. Вбирають очі небо.
Розкинув руки, ніби обіймав.
– Ось я їх в яблучко! Дивись, як треба... –
та синь очей вже випила зима.
Зима така, що наче жар у грудях.
Зрослися пальці зі спускним гачком.
Лиш б’ється думка:
– Буде, точно буде
у нас все добре. Марно щоб так-о... –
Іван очима, ніби Гонта, водить:
– Не буде завтра, як нема тепер.
Ну, харцизяки, йдіть рахунки зводить!
Щоб я так жив, як ти, Сергію, вмер!
Стріля Іван, рахуючи патрони.
Живе цим днем зі скреготом зубів.
...І захлинулися вогнем погони,
зустрівши груди юнаків-дубів.
Медалі груди ці не цілували,
та про геройство й думки не було.
Жили – мов пісню для синів співали.
Безсмертя цілувало їм чоло.
Хай Злотоверхий міць в кулак збирає!
Хай красномовна буде дзвонів мідь!
Коли біда шугає рідним краєм –
хто, як не я, зумів би зупинить?!
Козацьке сонце гасло за димами.
Колючим вітром не сушило сліз.
Не зорі зойкнули, а очі мами,
як вперся в жар грудей багнетний ліс.
В яких книжках про цю любов напишуть
звичайних хлопців, що воскресли тут...
Скупий до болю запис літописця:
«Рік вісімнадцятий. Бій біля Крут».
Антоніна Царук
 |
63.3(4УКР)61
У 45
Українська революція 1917-1921 рр.: Подвиг героїв Крут : матеріали наук. читань : [24 січ. 2008 р.] / відп. ред В. Верстюк ; відп. ред. В. Верстюк. – К. : Видавництво імені Олени Теліги, 2008. – 176 с. : іл.
Збірник уміщує матеріали наукових читань «Українська революція 1917-1921 рр.: Подвиг Героїв Крут», що відбулися 24 січня 2008 року у м. Ніжині. Статті присвячені проголошенню незалежності Української Народної Республіки, битві під Крутами, відображенню цих подій в історичній пам’яті українців та іншим подіям української революції 1917-1921 років. |
|
821.161.2
Т 86
Тур-Коновалов, Костянтин. Крути 1918 : кінороман / К. Тур-Коновалов. – Х. : Клуб Сімейного Дозвілля, 2019. – 224 с. : іл.
Січень 1918 року видався по-справжньому холодним. От-от на Київ мали рушити більшовицькі загони. Сини генерала контррозвідки УНР Андрій та Олекса опиняються серед оборонців залізничної станції Крути. Такі схожі, але й такі різні брати, обоє до нестями закохані у курсистку Софію, брати без роздумів рушили захищати Україну. Раптом стається непередбачуване: спалахує повстання на заводі «Арсенал». І на боротьбу із заколотом направляють елітні боєздатні частини. Супроти вишколеного війська Муравйова на станції крути лишаються тільки необстріляні студенти і юнкери. Ходять чутки, що серед українських загонів є агент більшовиків, який передає інформацію «червоним». Андрій ще не знає, що йому добре відоме обличчя зрадника… У горнилі бою, не шкодуючи власних життів, змагаючись за незалежність та любов. Сто років тому, як і сьогодні, без страху та сумнівів вони підуть у бій захищати найдорожче…
|
 |
 |
63.3(4УКР)62
З-68
Злочин / упоряд. П. Кардаш. – К. ; Мельбурн : Фортуна, 2003. – 556 с. : фот.
На вічну пам'ять дочкам і синам української землі, мільйони котрих замордувала, убила, знищила у катівнях і голодоморами комуністична большевицька влада у ХХ столітті.
|
|
63.3(4УКР)61
Б 59
Бій відлунав... : на відзначення 89-ої роковини трагедії під Крутами / упоряд.-ред. В. О. Рог. – Чернігів : Деснян. правда, 2006. – 96 с.
Повернутися до історичної правди, по новому описати її, пам'ятати імена загиблих героїв, яких вела у бій любов до України.
Про трагічні події, які відбулися у січні 1918 року під станцією Крути на Чернігівщині, йде мова у книзі «Бій відлунав…»
|
 |
 |
63.3(4УКР)6
К 84
Крути: збірка у пам'ять героїв Крут / упоряд. : О. Зінкевич. Н. Зінкевич. – К. : Смолоскип, 2008. – 422 с. : фот.
29 січня 1918 року відбулася надзвичайно трагічна подія в українській історії – бій під Крутами. Уряд УНР, опинившись без війська, кинув на протистояння з російською армією, що йшла на Київ, кілька сотень погано озброєних українських студентів та гімназистів. Майже всі вони полягли у нерівному бою. Цей бій отримав величезне символічне значення – і саме його намагалися розкрити упорядники книги «Крути».
До збірки «Крути», виданої «Смолоскипом» до 90-річчя бою, увійшли найрізноманітніші матеріали. Це й історичні документи та статті, в яких розкривається хід та причини трагедії, і художні твори, але насамперед – публіцистика різних часів. Найцінніша частина книги – спогади нечисленних учасників бою, яким вдалося вижити.
Багато матеріалів, узятих із важкодоступних діаспорних видань, публікуються в Україні вперше. Книга містить унікальний анотований іменний покажчик авторів збірника та історичних осіб, причетних до бою під Крутами, а також вперше опубліковано бібліографію матеріалів, які стосуються бою.
|
|
63.3(4УКР)6
Г 39
Героїка трагедії Крут / упоряд. В. Сергійчук. - К. : Україна, 2008. – 464 с. : іл.
У спогадах учасників студентського бою під Крутами 29 січня 1918 року, роздумах сучасників, поетичним і публіцистичним словом на тлі для нас трагічних суспільно-політичних і військових подій осмислюється героїка подвигу юнаків в ім'я України. Видання, матеріали якого подаються, як правило, в оригіналі, друковані раніше тільки в еміграції й часто без повних імен авторів, розраховане на українську молодь і всіх тих, хто цікавиться історією національно-визвольної боротьби нашого народу в 1917–1921 роках.
|
 |
 |
63.3(4Укр)
З-34
Зарицький, В. Крутянська подія / В. Зарицький ; Фундація ім. О. Ольжича. – 2-е вид. – К. : Вид-во ім. Олени Теліги, 2001. – 80 с. : іл.
На основі спогадів очевидців подій, учасників Крутянського бою читачі зможуть дізнатися, як насправді відбувалися події під Крутами, відтворити реальний образ того героїчного, безприкладного в історії бою.
|
|
63.3(4УКР)6
К 84
Крути : січень 1918 р. : док., матеріали, дослідж., кіносценарії / Іст.-культурол. т-во "Герої Крут" ; упоряд. Я. Д. Гаврилюк ; редкол.: С. І. Білокінь [та ін.]. – К. : Просвіта, 2008. – 840 с.
До книги увійшли невідомі і маловідомі документи, матеріали, свідчення, спогади учасників бою під Крутами. Зміст архівних матеріалів підсилюють статті і виступи С. Єфремова, Д. Дорошенка, М. Грушевського, Є. Маланюка, Л. Старицької-Черняховської, та інших видатних особистостей доби Української революції 1917-1921 рр.
|
 |
 |
63.3(4УКР)
О-76
Остафійчук, Василь Фокович. Історія України. Сучасне бачення : навч. посіб. / В.Ф.Остафійчук ; Київ. екон. ін-т менеджменту. – К. : Знання- Прес, 2006. – 424 с.
Пропонований посібник - одна із вдалих спроб осмислення історичного поступу українського народу з прадавніх часів до сьогодення без міфів і фальсифікацій. Спираючись на нову методологічну основу, досягнення вітчизняної та зарубіжної історичної науки, архівні та інші матеріали, автор висвітлює найважливіші періоди, події і факти історії України, які не знайшли правдивого відображення в радянській історіографії. Відтворено незаслужено забуті яскраві історичні постаті, котрі відіграли помітну роль у долі нації.
|
|
63.3(4Укр)
В 27
Велика історія України від найдавніших часів : у 2 т. Т. 2 / вступ. сл. І. Крип’якевич. – Вип. кн. за вид. 1935 р. – К. : Глобус, 1993. – 400 с.
Двотомник охоплює величезний період історії українського народу — від найдавніших часів. Історію було видано у Львові 1935 року обмеженим тиражем —1,5 тис. прим. З того часу не перевидавалася. Чимало розділів висвітлюють події і факти, які відсутні у роботах М. Грушевського, Дм. Дорошенка, М. Костомарова, М. Аркаса та інших.
|
 |
***
Галаур, Володимир. На широкі екрани вийшов фільм "Крути 1918" / В. Галаур // Уряд. кур’єр. – 2019. – 8 лют. (№ 26). – С. 16.
Довгань, Таїсія. Бій під Крутами: погляд на історію із сьогодення / Т. Довгань // Культура і життя. – 2018. – 2 лют. (№ 5). – С. 5.
Донець, Григорій. Крути в осягненні Павла Тичини / Г. Донець // Літ. Україна. – 2018. – 25 січ. (№ 3). – С. 1, 4.
Кирей, Роман. Бій під Крутами : як це було : дослідник із Черкас встановив відомості про учасників бою – уродженців рідного краю / Р. Кирей // Уряд. кур’єр. – 2019. – 7 лют. (№ 25). – С. 6.
Ковальов, Ігор. Красуня, що немає літ... : [поезії] / І. Ковальов // Наука і суспільство. – 2019. – № 3-4. – С. 48-49
Крути : невивчені політичні уроки і шанс для нації : думки адмірала на критично важливому етапі історії України // День. – 2019. – 31 січ.(№17). – С. 4.
Л-ий, І. Крути : уривок зі споминів / написав І. Л-ий // Наука і суспільство. – 2019. – № 1-2. – С. 28-33.
Пащенко, Анастасія. Цукерки і морфій. Не/сподіваний погляд на Крути / А. Пащенко // Кіно. Театр. – 2019. – № 3 (143). – С. 14-15.
Сюндюков, Ігор. Крути : недоосмислена трагедія : 101 рік тому нашвидкоруч озброєні київські студенти і школярі прийняли бій проти більшовицьких з‘єднань Муравйова / І. Сюндюков // День. – 2019. – 29 січ.(№15). – С. 2.
Тесленко, Ліна. У січні 1918-го... : [Україна вшановує Героїв Крут] / Л. Тесленко // Україна молода. – 2019. – 29 січ.(№10). – С. 2.
Інтернет ресурси:
Бій під Крутами: матеріал з Вікіпедії
"Крути: незгасна пам'ять і урок сьогодні": віртуальна виставка
Підготували: Кодриш Віталія та Сличко Владислава
Новини
2024-11-22
Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".