Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"
Закарпатської обласної ради
>
>
до Дня слов’янської писемності та культури
Віртуальні виставки
Духовний стержень, що єднає
2020-05-21до Дня слов’янської писемності та культури
В вас мудрість вічна і любов жива...
А хтось же вас народжував, слова,
Хтось ті суцвіття звуків винаходив,
Що стали потім мовами народів.
Станіслав Тельнюк
Українці разом з усіма іншими слов’янськими народами 24 травня відзначають День слов’янської писемності й культури.
Свято встановлено згідно з Указом Президента від 17 вересня 2004 року, в день вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – просвітителів, що відіграли визначну роль у розвитку й становленні слов’янського письменства і культури, покровителів Європи.
Кирило (827–869) і його старший брат Мефодій (815–885) народилися в македонському місті Фессалоніки (тепер Салоніки, Греція) в сім’ї воєначальника. За походженням болгари. Якщо Кирило був стовідсотковим гуманітарієм – здобув освіту в школі при імператорському дворі Константинополя, а згодом працював патріаршим бібліотекарем і викладав філософію, а потім перебував, навіть, на дипломатичній службі, то Мефодій був спочатку військовим, правителем однієї з слов’янських областей поблизу Солуня. Військова кар’єра його не вдовольняла, і він став ченцем, а невдовзі й ігуменом одного з монастирів у Малій Азії.
Згодом брати об’єдналися в просвітницькій діяльності – перекладали слов’янською мовою богослужебні книги, самі писали оригінальні твори, проповідували православ’я, виступаючи проти німецького католицького духовенства (вже тоді точилася боротьба між греко-православною Візантією і латино-католицьким Заходом за вплив на слов’янські племена), відкривали при церквах школи, готували учнів. Вони упорядкували слов’янський алфавіт і переклали на церковнослов’янську (староболгарську) мову Євангеліє.
На початок ХІ ст. на Русі використовувалися дві системи письма – кирилиця і глаголиця. Певною перевагою кирилиці перед глаголицею було відносно простіше накреслення літер. Автором глаголиці вважають Кирила; її літери переважно пов’язані з грецьким алфавітом. Згодом глаголиця лягла в основу кирилиці, на основі якої склалися алфавіти багатьох слов’янських народів. Донедавна кирилецею послуговувалися румуни і молдавани, але потім вони перейшли на латиницю.
Спроби (в т. ч. силоміць) запровадити замість кирилиці латиницю на західноукраїнських землях (у Галичині в ХІХ ст., у Закарпатті – на початку ХХ ст.) були відкинуті. Існує думка, що кирилиця прийшла до Київської Русі з Болгарії разом із старослов’янськими богослужними книгами після офіційного прийняття християнства у 988 році. Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє 1056–1057 років.
Наш спільний обов’язок не лише дбати про історико-культурну спадщину, а й забезпечувати розвиток сучасної креативної української культури.
Утверджуймо імідж високоосвіченої української нації та плекаймо неоціненний скарб – нашу мову. Адже лише любов до власної історії, примноження культурної спадщини свого народу є основами морального та духовного розвитку суспільства.
Щороку 24 травня в усіх слов’янських країнах вшановують пам’ять святих Кирила і Мефодія, а також День слов’янської писемності та культури.
***
 |
81
С 89
Сулейменов, Олжас Омарович. Мова письма: Погляд в доісторію – про походження писемности і мови Малого людства / О. О. Сулейменов ; відп. за вип. А. Савчук. – К. : Юніверс, 2006. – 480 с.
Книжка "Мова письма", як пише автор, мала з'явитися наприкінці сімдесятих років. Причиною запізнення на двадцять років була "Аз і Я", яка вийшла 1975 року. "Мова письма" – підготовка до етимологічного словника "1001 слово". У ній пояснюється метод аналізу слів, які відрізняються від традиційного тим, що походження слова розглядається в генетичному зв'язку з географічним знаком-першоієрогліфом... Мале людство, вважають антропологи, виникло в приекваторіальних районах Африки. Цю версію підтверджують дані "археології мови", які подаються в цій книжці. Розробляється тема взаємозалежного розвитку першої образної писемности та усної мови. Аналіз ієрогліфів свідчить про зв'язки Шумеру, Єгипту, Китаю і Майя (Південна Америка), культур, об'єднаних спільною вірою – сонцепоклонництвом.
|
|
811.16
Б 87
Брайчевський, М. Походження славянської писемності / Михайло Брайчевський; Ред. Л.С. Бойко. – 2-е вид. – К. : Академія, 2002. – 154 с.
Дискусійну проблему формування слов’янської писемності автор розглядає у загальному соціокультурному контексті ранньої історії слов’янства, користуючись не лише писемними джерелами, а й величезним археологічним матеріалом. У роботі поєднуються теоретична глибина і дивовижна ерудиція автора з умінням просто й цікаво розповісти про найскладніші речі.
|
 |
 |
94(367)".../17"
Д 37
Десятничук, Ігор. Історія південних і західних слов’ян від найдавніших часів до кінця XVIII століття : навч. посіб. / І. Десятничук ; Рівнен. держ. гуманіт. ун-т, Іст.-соціол. ф-т, Каф. всесвітньої історії . – К. : Кондор, 2018. – 156 с.
У посібнику висвітлено історію становлення та розвитку південної та західної гілок слов’ян у середньовіччя та ранній новий час. Показано особливості політичної, соціально-економічної та етнокультурної історії поляків, чехів, сербів, хорватів, словенців, болгар та вкорінення традиційних суспільних структур, що визначило поступове перетворення регіону Центрально-Східної Європи на периферію європейського Заходу.З огляду на виняткове географічне розташування та можливість акумулювати кращі надбання Заходу і Сходу особливу увагу приділено процесам державотворення, ролі слов’янських держав на міжнародній арені, внеску слов’янських народів до скарбниці європейської та світової культури.Змістове наповнення посібника структуроване за тематично-хронологічним принципом з урахуванням загальних тенденцій та специфіки у розвитку слов’ян у зазначеному хронотопі.
|
|
63.3(4)
Я 76
Яровий, Валерій Іванович. Історія західних та південних слов’ян у ХХ ст. : курс лекцій: навч. посіб. / В. І. Яровий. – К. : Либідь, 1996. – 416 с.
У посібнику розглядається соціально-політичний розвиток західно- та південнослов'янських народів у XX ст. Висвітлені історія постання незалежних слов'янських держав, участь слов'янських народів у світових війнах, спроби побудови соціалізму, повалення комуністичних режимів та відновлення демократичного ладу.
|
 |
 |
71.03(4УКР)
І-90
Історія української культури : навч. посіб. / О. Ю. Павлова [и др.] ; за ред. О. Ю. Павлова ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України. – 2-ге вид., переробл. та допов. – К. : Центр учб. л-ри, 2013. – 340 с.
Навчальний посібник «Історія української культури» репрезентує теоретичну реконструкцію ґенези української культури, закономірності і тенденції її розвитку. До кожної теми подано запитання для самоконтролю знань, список рекомендованої літератури, словник термінів, тематику індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів та теми рефератів.
|
|
81.41
Н 34
Науковий потенціал славістики: історичні здобутки та тенденції розвитку : тези доп. Міжнар. наук. конф. до Дня слов’янської писемності і культури (Київ, 21 трав. 2015 р.) / Нац. акад. наук України, Укр. ком. славістів [та ін.] ; редкол.: О. С. Онищенко, Л. К. Вахніна [та ін.]. – К. : НБУВ, 2015. – 212 с.
Збірник містить тези доповідей Міжнародної наукової конференції «Науковий потенціал славістики: історичні здобутки та тенденції розвитку» (до Дня слов'янської писемності і культури). Студії присвячено актуальним проблемам комплексного вивчення слов'янського мовознавства, літературознавства, мистецтвознавства та фольклористики, історії cлавістики та історичного пам'яткознавства. Окремий підрозділ складають наукові розвідки про життєвий та творчий шлях видатних учених-славістів. У збірнику також представлені тези доповідей круглого столу «Перший переклад Нового Завіту та Псалтиря українською літературною мовою Пилипа Морачевського: до 150-річчя завершення праці». |
 |
 |
81.411.1
Г 93
Губерначук, Станіслав Сергійович. Українська словесність і веди / С. С. Губерначук. – К. : Фенікс, 2016. – 200 с. : іл.
У книзі висвітлюються доісторичні початки основних найдавніших тем і підтем української усної народної творчості (словесності), їхній зв’язок із первісною міфологією предків українців. Автор - фаховий філолог у своїх пошуках зіставляє ряд мотивів українських замовлень, обрядових пісень, казок, оповідок та ін. зі славенями і замовленнями індоарійських Вед, а також мову названих жанрів української словесності із деякими давньоіндійськими мовами, в тім числі й санскритом. Через призму цих мов виясняється затуманений віками зміст багатьох українських слів, з’ясовуються прадавні початки української мови.
|
|
81
С 48
Слов’янська культура та писемність: минуле та сучасність : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених та студентів, 19-20 трав. / М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Київ. славіст. ун-т, Закарпат. філія ; редкол.: А. О. Вітченко, В. І. Гусєв, О. В. Коваленко [та ін.] ; за ред. Ю. М. Алексєєв. – Ужгород : Вид-во ФОП Бреза А. Е., 2011. – 556 с. : іл, табл.
У збірнику зазначені доповіді і виступи, які стосуються актуальних з наукової і практичної точок зору проблем слов’янського мовознавства, культурної спадщини слов’ян, феномену ментальності слов’ян, досліджень літературознавчої рецепції класичного і сучасного українського письменства, питань естетики та поетики української та зарубіжної літератури, проблем історичної науки, актуальних питань економічного розвитку слов’янських держав
|
 |
 |
86.2
І-90
Історія писемності, священних книг і віроповчальних текстів : навч. посіб. і хрестоматія : у 2 т. Т. 1 / В. І. Лубський [и др.] ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Г. Шевченка, Філос. ф-т, Каф. релігієзнавства. – К. : Центр учб. літ., 2014. – 448 с.
Навчальний посібник і хрестоматія містять матеріали, щодо історії виникнення писемності, функціонування священних та віроповчальних текстів світових, національних релігій, а також секулярних вчень релігійного характеру. Для студентів вищих навчальних закладів, аспірантів та всіх, хто цікавиться питаннями релігії.
|
|
316.32
Г 54
Глобалізація / європеїзація і розвиток національних слов’янських культур : матеріали міжнар. наук. конф. до Дня слов’ян. писемності і культури : (Київ, 24 трав. 2016 р.) / Нац. акад. наук України, Укр. ком. славістів [та ін.] ; редкол.: О. С. Онищенко, Л. А. Дубровіна [та ін.]. – К. : ІР НБУВ, 2016. – 420 с. : іл. – Текст укр., англ., рос. мовами.
Збірник містить тези доповідей Міжнародної наукової конференції «Глобалізація / європеїзація і розвиток національних слов’янських культур» (до Дня слов’янської писемності і культури). Студії присвячено актуальним проблемам комплексного вивчення слов’янського мовознавства, літературознавства, мистецтвознавства, фольклористики, етнології та історичної славістики. Окремий підрозділ складають наукові розвідки, присвячені історіографії славістичних досліджень.У збірнику також представлені матеріали книгознавчих читань з нагоди 400-ліття заснування друкарні Києво-Печерської лаври.
|
 |
 |
63.3(4УКР)
Д 69
Дорошенко, Дмитро. Слов’янський світ у його минулому й сучасному . Т. 1-3 / Д. Дорошенко ; підготов. тексту, передм. Л. Белей. – Ужгород : Ґражда, 2005. – 404 с.
«Слов’янський світ у його минулому й сучасному» — це фендаментальний огляд історії та культури всіх слов’янських народів від найдавніших часів до початку ХХ ст. Перше видання цієї праці вийшло 1923 р. у Берліні. Автор описує етнографічні межі, статистику населення, історію та письменство кожного слов’янського народу. Книга розрахована на славістів, істориків, культурологів та всіх, кого цікавить запропонована тематика.
|
***
Абашина Н. С. Дослідник слов’янської минувщини / Н. С. Абашина, С. В. Пивоваров // Археологія : науковий журнал з проблем археології та давньої історії. – К. : Інститут археології НАН України, 2013. – № 4. – С. 136-137.
Булах М. Б. Медійний перифраз як вияв динаміки розвитку слов`янських літературних мов / М. Б. Булах // Глобалізація / європеїзація і розвиток національних слов’янських культур : матеріали міжнар. наук. конф. до Дня слов’ян. писемності і культури : (Київ, 24 трав. 2016 р.) / Нац. акад. наук України, Укр. ком. славістів [та ін.]; редкол.: О. С. Онищенко, Л. А. Дубровіна [та ін.]. – К. : ІР НБУВ, 2016. – С. 30-33.
Ващенко, Олена. Міжнародний науковий сімпозіум "Актуальні тенденції у дослідженні слов’янських мов та культур" : хроніка наукового життя / О. Ващенко // Університет. – 2008. – № 5. – С. 60-62.
Дергач Д. В. Інтерпретація жанрів медійної аналітики у слов`янській стилістиці / Д. В. Дергач // Глобалізація / європеїзація і розвиток національних слов’янських культур : матеріали міжнар. наук. конф. до Дня слов’ян. писемності і культури : (Київ, 24 трав. 2016 р.)/ Нац. акад. наук України, Укр. ком. славістів [та ін.]; редкол.: О. С. Онищенко, Л. А. Дубровіна [та ін.]. . – К. : ІР НБУВ, 2016. – С. 37-39.
Кирилиці 1150 років: День слов’янської писемності та культури // Голос України. – 2013. – 24 трав. – С. 1, 10.
Книга О. Ю. Квест-естафета "Шляхами слов’янської писемності" / О. Ю. Книга // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2019. – № 6. – С. 29-32.
Косачов К. Слов’янська єдність : реальність, утопія, мета ? / К. Косачов // Зовнішні справи. – 2013. – № 5. – С. 60-61.
Кралюк, Петро. Слов’янській писемності – 1150 років : 2013 -го виповнюється 1150 років із того часу, як Кирилом-Костянтином було засновано слов’янську писемність / П. Кралюк // День. – 2013. – 11-12 січ. – С. 14.
Лісова, О. М. Роль українських організацій Словаччини в збереженні та розвитку народної культури // Науковий потенціал славістики: історичні здобутки та тенденції розвитку : тези доп. Міжнар. наук. конф. до Дня слов’янської писемності і культури (Київ, 21 трав. 2015 р.)/ Нац. акад. наук України, Укр. ком. славістів [та ін.]; редкол.: О. С. Онищенко, Л. К. Вахніна [та ін.]. – К., 2015. – С. 99-101.
Палійчук, Юрій. Чому ми – слов’яни? / Ю. Палійчук // Науковий світ. – 2008. – № 10. – С. 18-20.
Сохань С. В. Микола Петров – дослідник давньої слов‘янської писемної пам‘ятки “Пролог" / С. В. Сохань // Науковий потенціал славістики: історичні здобутки та тенденції розвитку : тези доп. Міжнар. наук. конф. до Дня слов’янської писемності і культури (Київ, 21 трав. 2015 р.)/ Нац. акад. наук України, Укр. ком. славістів [та ін.]; редкол.: О. С. Онищенко, Л. К. Вахніна [та ін.]. – К. : НБУВ, 2015. – С. 175-176.
Ціватий В. Історичні долі слов’янських народів: з історії міжнародних контактів України в суспільно-культурній сфері : рецензия / В. Ціватий // Зовнішні справи. – 2015. – № 1. – С. 59-61.
Черниш Т. О. Академік О. С. Мельничук в історії світової славістики ( до 95-річчя з дня народження) / Т. О. Черниш // Глобалізація / європеїзація і розвиток національних слов’янських культур : матеріали міжнар. наук. конф. до Дня слов’ян. писемності і культури : (Київ, 24 трав. 2016 р.)/ Нац. акад. наук України, Укр. ком. славістів [та ін.]; редкол.: О. С. Онищенко, Л. А. Дубровіна [та ін.]. . – К. : ІР НБУВ, 2016. – С. 72-74.
Шевченко Л. І. Час культури у слов`янській стилістиці / Л. І. Шевченко // Глобалізація / європеїзація і розвиток національних слов’янських культур : матеріали міжнар. наук. конф. до Дня слов’ян. писемності і культури : (Київ, 24 трав. 2016 р.)/ Нац. акад. наук України, Укр. ком. славістів [та ін.]; редкол.: О. С. Онищенко, Л. А. Дубровіна [та ін.]. . – К. : ІР НБУВ, 2016. – С. 75-76.
Шимонік, Данута. Іван Франко на сторінках «Kuriera Lwowskiego»: щодо слов’янських питань / Д. Шимонік // Слово і час. – 2020. – № 1. – С. 76-85.
Шуміло, Світлана. Місія Кирила та Мефодія у працях академіка В. І. Ламанського / С. Шуміло // Слов’янські обрії: зб. наук. праць. – К. : Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, 2013. – Вип. 5. – С. 191-199.
Інтернет ресурси:
Підготувала Віталія Кодриш
Новини
2024-12-02
Щороку 3 грудня, разом із світовою спільнотою, Україна відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, який було проголошено у 1992 році Генеральною асамблеєю ООН. Цей день покликаний привернути увагу до проблем таких людей, розуміння суті їх життя, а також їх боротьби за дотримання своїх прав і свобод, захисту гідності та благополуччя. Пропонуємо вам віртуальну виставку „Крок на зустріч”.
2024-11-29
Шановні користувачі, до вашої уваги нові надходження до Відділу краєзнавства.
2024-11-26
Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.
2024-11-22
Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".