Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     > 

Віртуальні виставки

Видатний засновник ужгородського дендрарію

2012-08-23
(до 150-річчя від дня народження Іштвана Лаудона)

20 серпня виповнюється 150 років від дня народження Іштвана Лаудона, педагога та видатного засновника ужгородського дендрарію.

Іштван Лаудон доклав безліч зусиль, аби зробити зі свого рідного міста екзотичний сад.

Любов і повага доктора Лаудона до природи, потяг до її дослідження, а також створення дендропарку дають можливість ставити цю людину в приклад сьогоднішнім і майбутнім поколінням.

За великий ентузіазм у дослідженні довкілля рідного краю, а також ознайомлення населення Ужгорода з природним середовищем і культурою багатьох країн вчителя гімназії Іштвана Лаудона слід вважати діячем культури і науки нашого краю.

 

 

Природничі дослідження у кінці ХІХ на початку ХХ ст. на території сучасного Закарпаття розвивало кілька визначних осіб, одним з яких був викладач Ужгородської гімназії доктор Іштван Лаудон (Ляудон). Ця поважна людина була відома як талановитий викладач і засновник ужгородського дендрарію. Натуралістичні дослідження були скоріше хобі для доктора Лаудона, тоді як за освітою він був філологом.

Дендропарк Лаудона, заснований в 1886 році – відомий на всю Європу.  

У ньому зібрано декілька десятків екзотичних рослин з різних куточків світу.

Розміщувався дендросад позаду будинку натураліста й тягнувся вниз по схилу до сучасної дитячої лікарні.

Частина гербарних листів, що зробив натураліст, зберігається в фондах Закарпатського краєзнавчого музею (ЗКМ) та у гербарії біологічного факультету Ужгородського національного університету.

Крім рослинного світу, Іштван Лаудон цікавився також і тваринами. Він зібрав невелику колекцію рогів різноманітних тварин, яка зараз зберігається в Зоологічному музеї Ужгородського національного університету.

Відданий шанувальник і дослідник природи, Іштван Лаудон помер 23 липня 1924 р. у м. Виноградово, коли повертався з чергової подорожі Марамороськими полонинами, де збирав рослини для свого саду. Похований в м. Ужгороді на Кальварії, неподалік від улюбленого будинку і парку.

Джерельні приписи:

  • Laudon, István. Az egyiptomiak köfaragó-munkáirói s szobrászatarol  / István Laudon // Ung. – 1897. – №  5. – Oldal 1.
  • Laudon, István. Java szigetén / István Laudon // Ung, Szám 9. 1908. – Marcius 1. – Oldal. 4-5.
  • Laudon, I. “Utirajz Bosnia, Herzegovináról” / István Laudon // Ung, Szám 18. 1892. – Majus 1. – Oldal. 1.
  • Laudon, István. “Utirajz Bosnia, Herzegovináról” / István Laudon // Ung, Szám 19. – 1892. – Majus 8. – Oldal. 1.

***

  • Біланич, М. М. Натуралістичні дослідження доктора Іштвана Лаудона / М. М. Біланич, М. В. Делеган, А. А. Рішко // Два сторіччя дослідження рослинного покриву Карпат : матеріали міжнар. наук. конф., присвяч. 130-річчю від дня народж. А. Маргітая (16-18 верес. 2010 р., Мукачево-Берегово, Україна). – Ужгород : Карпати, 2010. – 240 с.
  • Дендропарк Лаудона // Басараб, М., Браславец, В. Ужгород : путеводитель. – Ужгород : Изд-во ПП Басараб М. М., 2006. – С. 18.
  • Джахман, Р. Гербарій вчених кінця ХІХ поч. ХХ ст. у зібранні Закарпатського краєзнавчого музею / Руслана Джахман // Науковий збірник Закарпатського краєзнавчого музею. – Вип. ІХ-Х. – Ужгород : ІВА, 2010. – С. 120-127.
  • Кобаль, Й. Сад Лаудона : [про І. Лаудона – вчителя гімназії (20.08.1862-23.07.1924)] / Йосип Кобаль // Кобаль, Й. Ужгород відомий та невідомий / Йосип Кобаль. – Львів : Світ, 2008. – С. 129. : фото.
  • Монда Г. М. Методика проведення екскурсії : [в т. ч. про сад Лаудона] / Г. М. Монда // Бібліотечка позашкільника. – Вип. 1. – Ужгород : Вид-во О. Гаркуші, 2006. – С. 61-67.
  • Фодор С. С. Акліматизовані деревні та чагарникові породи : [в т. ч. про дендросад І. Лаудона] / С. С. Фодор // Охороняймо природу! – Ужгород : Карпати, 1964. – С. 75-90.
  • Фодор, С. С. К вопросу об изучении экзотов Закарпатья : [в т. ч. о дендропарке Лаудона] / С. С. Фодор // Наукові записки : сер. біол. – Т. IV. – Ужгород, 1951. – С. 68-87.

***

  • Біланич, М. Іштван Лаудон – видатний ужгородський педагог, науковець і натураліст : [історія життя] / Михайло Біланич // Фест. – 2009. – 23-29 лип. – С. 5. : портр.
  • Комендар, В. Із сокирою по земній святині, або Реквієм по дендросаду Лаудона  / Василь Комендар // Новини Закарпаття. – 2005. – 4 серп. – С. 6. : фото.
  • Комендар, В. Як знищити пам’ятник природи : [про дендросад С. Лаудона] / В. Комендар // Закарпат. правда. – 1990. – 15 трав. – С. 4.
  • Лильо, І. Закарпаття – екскурс персональний : [в т. ч. про І. Лаудона] / Ігор Лильо // Ї. – 2006. – Чис. 44 : За Карпатський усе-світ. – 2006. – С. 89-102. : фото.
  • Літераті, Т. Сад Лаудона / Тетяна Літераті // Ужгород. – 2006. – 7 жовт. – С. 12. : фото.
  • Федака, С. Людина-Сад. Доля Лаудона підтверджує гірку істину / Сергій Федака // Закарпат. правда. – 1997. – 9 серп. – С. 8.
  • Blánár, Ő. Az Ungvári forgimnázium Háromszázados Tőrtemete 1613-1913 / Ődőn Blánár. – Ungvar : Nyomatott az Ungmegyei könyvnyomdaban, 1913. – Oldal. 447.
  • Györffy, I. Kárpátalja nö vényvilaga es gyakorlaty haszna, valamint megoldatlan kérdeséi / István Györffy // Зоря (Hajnal) : часописъ подкарпасткого общества наукъ. – 1942. – Рочникъ ІІ, число 3-4. – С. 424-458.

Корисні посилання:

http://www.u-e-p.eu/meet-ukraine/2011/november/mi-lubimo-ukranu-uggorod.html

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%88%D1%82%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9B%D0%B0%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BD

http://gazeta-uzhgorod.com/?p=146

http://www.uzhgorod.ws/architecture_parks-laudon.htm

http://sightseen.turistua.com/ru/card/1782/

http://karpatnews.in.ua/news/2745

http://www.biblioteka.uz.ua/zak/show.php?showFull=59


Новини

2024-11-22

Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день