Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"
Закарпатської обласної ради
>
>
до Дня журналіста
Віртуальні виставки
Журналіст – це не професія, а стиль життя
2022-06-03до Дня журналіста
"Журналістика – це рок-н-рол. В ній потрібен драйв."
Валерій Калниш
Щороку 6 червня в Україні відзначається День журналіста.
Ця дата була вибрана не випадково: в цей день у 1994 р. в Брюсселі Національна спілка журналістів України переважною більшістю голосів була прийнята до лав Міжнародної федерації журналістів – найбільшої в світі організації професійних працівників ЗМІ.
25 травня 1994 року в Києві на підтримку ініціативи делегатів I Всеукраїнського з'їзду редакторів газет і журналів перший всенародно обраний президент України Леонід Макарович Кравчук підписав Указ №251/94, яким було ухвалено відзначати нове професійне свято працівників засобів масової інформації – День журналіста – 6 червня. Цікаво, що спочатку урочистою датою хотіли призначити 15 травня, адже цього дня далекого 1848 року в Галичині вийшла перша україномовна газета "Зоря Галицька".
Журналістів часто називають представниками "четвертої влади" і відзначають значущість їхньої професії у суспільстві, адже ЗМІ роблять надзвичайний внесок у розвиток країни, вони можуть впливати на усі важливі політичні, економічні, моральні й духовні процеси як у житті держави, так і окремо взятих людини, сім'ї, колективу. Їхня праця неоціненна, бо вимагає професіоналізму і талану, сміливості та креативу, а інколи й жертовності.
У світі це свято відзначають 8 вересня. Світова практика святкування Міжнародного дня солідарності журналістів почалася ще з 1958 року. У світовому календарі International Day of Journalists 'Solidarity позначений 8 вересня. Цей день був знаменний тим, що ще в 1943-му стратили журналіста, письменника Юліуса Фучика, який славився своїми антифашистськими поглядами і на той час у своїй професії він був героєм.
Як відомо, слово журналіст і журналістика походить з французької мови. Journal «газета» виникло як скорочення словосполучення papier journal і означає «щоденний папір (листок)», що в свою чергу походить від латинського «щоденна звістка». Тобто, журналісти – це вісники, ті, що оповіщають, приносять щоденні звістки. Прообразом газети вважають стародавні рукописні новини. Ще Юлій Цезар почав публікувати «Діяння сенату», а згодом «Щоденні громадські дощечки», на яких записували хроніку подій. Приблизно з 911 року в Китаї почав виходити «Цзінь бао» («Столичний вісник»). Вважається, що перша газета вийшла друком у 1605 році у французькому Страсбурзі. А от перше успішне щоденне видання з’явилося в Британії – газета The Daily Courant друкувалася з 1702 по 1735 рік.
З часом і з розвитком суспільства преса сформувалася як впливовий соціальний інструмент під титулом «Четверта влада» (Fourth Estate – «четвертий стан»). Цей вислів, який згодом став терміном, приписують Томасу Карлейлю і Жан-Жаку Руссо.
В Україні журналістика як професія виникла в ХІХ столітті. Наступні 100 років вона намагалася розвиватися, але шансів на те у неї було обмаль – журналістам дозволялося рухатися вузькоколійкою марксизму-ленінізму, агітації-пропаганди – все інше було полем суцільних табу.
З початком незалежності відбулось відродження традицій української журналістики, але, знову ж таки, на неї, як і на суспільство, чатували нові небезпеки і нові виклики – самоцензура, важкий спадок посттоталітарного минулого, продажність, сумнозвісні «темники», готовність писати замовні матеріали, прогинатися під замовника та ще багато чого іншого. І не дивлячись ні на що, українська журналістика продовжує розвиватись, виконуючи одну з головних функцій - виявлення важливих для суспільства тем, їхнього розкриття і формування дискусії, що сприяє розвитку цього ж таки суспільства.
Сьогодні ж, коли в країні іде повномасштабна війна, неможливо уявити наш щоденний інфопростір без журналістів: людей, які ведуть свої репортажі з гарячих точок, з розбомблених міст та укриттів. Людей, які віддані професії, за що їм велика подяка.
Теоретична база:
 |
070
М 69
Михайлин, І. Л. Основи журналістики : підручник / І. Л. Михайлин. – 5-те вид., переробл. та допов. – К. : Центр учбової літ., 2019. – 496 с.
У підручнику викладено один з основних навчальних курсів у системі підготовки майбутнього спеціаліста – «Основи журналістики». Тут подані найважливіші теоретичні теми, передбачені програмою Міністерства освіти України, як-от: журналістики як галузь суспільно-політичної діяльності, соціальна позиція журналіста, журналістика як система засобів масової інформації, свобода преси і журналістської діяльності та ін.
|
|
659.4
П 76
Примак, Т. О. PR для менеджерів і маркетологів : навч. посіб. / Т. О. Примак. – К. : Центр учбової літ., 2019. – 202 с. : табл., рис.
Книга дає конкретні відповіді на запитання, з якими весь час зіштовхуються фахівці у сфері PR: «З чого починати?», «Як з допомогою PR сформувати гідне інформаційне поле компанії?», «Як спланувати і організувати PR-діяльність на підприємстві?», «Які документи підготувати і як їх правильно оформити?», «Які напрями в PR-діяльності слід вважати пріоритетними?», «Як оцінити ефективність того, що вже зроблено?». Велика кількість практичних прикладів, неординарних та цілком реальних ситуацій, з якими часто зіштовхуються вітчизняні підприємства зацікавлюють, викликають азарт та допомагають опановувати матеріал. Книга супроводжується корисними вправами та кейсами для самостійної роботи читачів.
|
 |
 |
070
Д 70
Досенко, А. Інтернет-журналістика: комунікативні маркери : навч.-метод. посіб. / А. Досенко, І. Погребняк ; М-во освіти і науки України, Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. – К. : Центр учбової літ., 2020. – 184 с.
Навчально-методичний посібник призначений для студентів, які навчаються за спеціальністю "Журналістика". Подано загальні відомості про інтернет-журналістику, основні поняття комунікативних маркерів та класифікацій соціально-комунікаційних одиниць. Описано комунікацію в інтернеті загалом, а саме у блогосфері, соціальних мережах та у сфері функціонування аматорських медіа.
|
|
179
І-20
Іванов, В. Ф. Журналістська етика : підручник / В. Ф. Іванов, В. Є. Сердюк. – 2-ге вид., випр. – К. : Вища шк., 2007. – 232 с. : іл.
Підручник складається з 12 розділів, у яких розглянуто такі наріжні проблеми, як журналіст і суспільство, журналіст і джерела інформації, журналіст і влада, журналістика в період виборів. Автори переконливо застерігають молодих фахівців від змішування журналістики з політичними змаганнями, рекламою та бізнесом, від лобіювання певних поглядів і інтересів, наголошують на необхідності неупередженого і водночас прискіпливого ставлення до джерел інформації, відокремленні фактів від коментарів та оцінок, важливості точного, збалансованого і достовірного висвітлення подій і явищ, які хвилюють громадськість.
|
 |
 |
070
О-55
Олтаржевський, Д. О. Основи та методи діяльності сучасних корпоративних медіа : монографія / Д. О. Олтаржевський ; М-во освіти і науки України, Київ. нац. ун-т ім. Т. Г. Шевченка, Ін-т журналістики. – К. : Центр вільної преси, 2013. – 312 с. : іл.
Ця монографія є першим в Україні комплексним науковим дослідженням корпоративних медіа як інструменту соціальних комунікацій. У праці розглядаються теоретичні та історичні засади діяльності фірмової періодики, її роль і місце в сучасному інформаційному суспільстві. Визначаються можливості застосування цього специфічного різновиду ЗМІ в маркетингових комунікаціях, паблік рилейшнз, формування корпоративної культури компанії. На прикладі конкретних публікацій, проаналізовані методи створення текстового медіаконтенту, зокрема обрання тематичних векторів, розроблення системи рубрик, використання жанрової палітри, заголовкового комплексу, арсеналу мовностилістичних прийомів. На підставі наявних теоретико-методологічних підходів та досліджень, емпіричного матеріалу запропоновано нову модель оцінювання соціокомунікативної ефективності фірмових медіа.
|
|
070
В 75
Воронова, М. Ю. Політична журналістика : курс лекцій / М. Ю. Воронова. – К. : ЛАТ & К, 2019. – 184 с. : кольор. іл.
Курс лекцій «Політична журналістика» розраховано на тих, хто цікавиться політичною журналістикою як окремою галуззю журналістики, прагнуть оволодіти професією політичного журналіста чи мають загальний інтерес до проблематики. Курс лекцій містить науково-популярний виклад таких складних проблем, як то: медіа як окремий політичний інститут, функціонування медіа в умовах демократії та делегативної демократії, етапи становлення політичної журналістики в Україні, проблеми та відповідальність політичної журналістики, ефективність політичного журналіста тощо.
|
 |
 |
070.1(477)
Д 58
Довіряй, але перевіряй. Медіаграмотність в українському суспільстві / упоряд. А. Денисенко ; ідея А. Сарвіра [та ін.]. – К. : Pictoric, 2017. – 136 с. : іл.
Ця книжка — результат проекту «Довіряй, але перевіряй. Медіаграмотність в українському суспільстві», першим етапом якого була виставка плакатів художників з клубу ілюстраторів Pictoric на бульварі Вацлава Гавела. 60 робіт українських художників, у яких було розкрито теми цензури, пропаганди, свободи слова, фейкових новин, інформаційної війни, критичного аналізу медіаповідомлень, зв’язку влади і медіа, соціальних мереж і суспільного телебачення поєднані в одному виданні з текстами журналістів, фахові висловлювання яких розкривають тему медіаграмотності.
|
|
070
В 75
Воронова, М. Ю. Теорія та практика публіцистичного портрета / М. Ю. Воронова. – К. : ЛАТ & К, 2019. – 312 с.
Ця монографія є результатом тривалого, поступового й системного дослідження жанру публіцистичного портрета, що охопило більше десятка років: 2003-2018. Робота містить узагальнення різних науково-теоретичних поглядів на портретну творчість, широкий емпіричний матеріал газетно-журнального і книжкового формату, на основі якого складено розгалужену класифікацію портретних видів та сформульовано філософського-текстологічну концепцію жанру.
|
 |
 |
76.0
Г 34
Гендер для медій : підруч. із гендер. теорії для журналістики та інших соіцогуманіт. спец. / М. Маєрчик [и др.] ; за ред.: М. Маєрчик, О. Плахотнік, Г. Ярманова ; Ін-т народознавства Нац. акад. наук України, Центр культ.-антропологіч. студій, Представництво Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні. – К. : Критика, 2013. – 220 с. : іл.
"Гендер для медій" є новим сучасним підручником з гендерної теорії. Його створено для старших курсів бакалаврського рівня навчання. ви знайдете в ньому чимало історичних екскурсів, карикатур, графіків, таблиць, схем, кросвордів, інформації про цікаві фільми та книжки, якими проілюстровано окремі розділи і теми. Підручник буде корисним і для факультетів журналістики, і для інших гуманітарних та соціальних спеціальностей: філософії, філології, культурології, соціології, педагогіки, історії, тощо.
|
Персоналії та приклади есеїстики, публіцистики й критики:
 |
76.01
М 90
Мукомела, О. Г. На зламі віків. Українська журналістика на початку ХХ ст. : навч. посіб. / О. Г. Мукомела. – К. : Грамота, 2010. – 240 с.
Книжка присвячена дослідженню історії та становленню української журналістики наприкінці ХІХ-на початку ХХ століття. У посібнику на прикладі преси 1905-1917рр. автор показав формування національно-патріотичних видань, їхнє відстоювання національних ідеалів боротьби за консолідацію нації.
|
|
83.3(4УКР)6
О-57
Омельчук, О. Літературні ідеали українського вістниківства (1922-1939) : монографія / О. Омельчук ; Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка НАН України. – К. : Смолоскип, 2011. – 336 с. – (Українські студії).
У монографії досліджується літературна критика, художні твори, культурологічні розробки представників українського вістниківського кола: Д. Донцова, Є. Маланюка, І. Гончаренка, Ю. Клена, Ю. Липи, Л. Мосендза, Д. Віконської, Н. Ґеркен-Русової, О. Теліги, Р. Єндика, Л. Луціва та ін. Аналізуються особливості вістниківського літературно-критичного стилю, концеп¬ти q стратегії, скеровані на формування бажаного літера¬турного наративу та національного культурного просто¬ру. Авторка простежує взаємодію вістниківських ідей з різними естетичними та ідеологічними парадигмами першої половини XX ст.
|
 |
 |
821.161.2
С 79
Стех, М. Р. Есеїстика у пошуках джерел : [есеї] / М. Р. Стех ; передм. К. Москалець. – К. : Пенмен, 2016. – 744 с.
Стехові інтерпретації творчості Костецького і Андрієвської, Косача і Куліша, сучасних українських письменників проливають світло на маловідомі, а проте захопливі теми й досвіди, полагоджуючи конфлікти протистояння задля взаємодоповнення і взаєморозуміння. Ця книга є обов'язковою для кожного, кому небайдужа подальша доля української культури.
|
|
070(73)
Ч-25
Часто, П. І. Вільне слово американської України / П. І. Часто ; передм.: Л. Рудницький, С. Качарай. – Ню-Йорк : Ukrainian Book ; Ужгород : Timpani, 2012. – 816 с. : портр., фот.
Книга у жанрі хроніки-хрестоматії охоплює провідні теми, що мали, починаючи вереснем 1893 року, виразний розвиток на сторінках «Свободи» - газети американських українців, котра від 1921 року до 1998 року була єдиним поза Україною щоденним виданням.
|
 |
 |
821.161.2.09"19/20"
М 82
Москалець, К. Стежачи за текстом : вибрана критика та есеїстика / К. Москалець. – Л. : Вид-во Старого Лева, 2019. – 400 с.
Костянтин Москалець як літературний критик пише нешаблонно, без усталених штампів і заяложених тверджень. Він уміє оприявнити перед читачем вразливість ліричного «я» Василя Герасим’юка, живу легенду «вісімдесятників» — Ігоря Римарука, постать інтелектуала й ерудита Олега Лишеги, поетичну філософію, плач і сповідь Григорія Чубая… Ці статті хочеться перечитувати знову й знову, відкриваючи щоразу нові грані у творчості знаних авторів, і водночас — дивуватися глибоким висновкам та естетиці слова Костянтина Москальця. Есеї, вміщені у цій книжці, — про вміння жити тут-і-тепер, шукати, віднаходити й усвідомлювати себе, плекати власну неперервність і, попри плинність часу, цінувати кожну мить буття.
|
|
84(4УКР)6
З-12
Забужко, О. С. З мапи книг і людей / О. С. Забужко. – Кам’янець-Подільський : Meridian Czernowitz : Рута, 2012. – 376 с.
Цю книжку відомої письменниці складають вибрані есе з доробку останніх дванадцяти років, об'єднані темою культурного простору довкола нас. На "мапі" Оксани Забужко позначено книжки, людей, місця, міста, фільми, вистави, які – з-поміж інших, – мали формативний вплив на долю авторки і які одночасно можуть слугувати своєрідним культурним маркером для збірного портрета сучасного українського інтелектуала. Розповідь від першої особи, тонко переплетений жанровий мікст мемуару, рецензії, біографії, філософського роздуму та культурологічної розвідки зроблять цю книжку привабливою для всіх, хто має смак до вдумливого читання.
|
 |
 |
83.3(4УКР)6
Ш 37
Шевельов, Ю. В. Дорогою відрадянщення : публіцист. та наук. тексти 1941-1943 рр. (харківський період) / Ю. В. Шевельов ; упоряд., підгот. до друку С. Вакуленко ; упоряд., підгот. друку К. Каруник ; передм. К. Каруник. – Вид. 2-те, поліпшене і поправлене. – Х. : Харьків. іст.-філол. т-во, 2014. – 192 с.
Збірка являє собою передрук публікацій Юрія Шевельова, що вперше вийшли друком у газеті «Нова Україна» та в журналі «Український Засів», видаваних у Харкові під час німецької окупації 1941–1943 рр. Їх загальне число – 28, із них 12 належать до числа новознайдених (вони не потрапили до найповнішої дотепер бібліографії Ю. Шевельова 1998 року видання, укладеної Андрієм Даниленком і Левом Чабаном). Зокрема, до 10 раніше відомих статей Шевельова в «Новій Україні» додалося ще стільки ж; до 6 раніше відомих його публікацій в «Українському Засіві» додалися ще дві (рецензії на празькі видання творів Адріяна Кащенка та празький же переклад Гоголевого «Тараса Бульби» українською мовою). Усі ці знахідки здійснила Катерина Каруник, працювавши в архівах Харкова та Сум у 2011–2012 рр. Статтю «Нотатки про етимологію» (1943 р.) доповнено авторським коментарем 1997 р. з архіву Шевельова в Колюмбійському університеті (Нью-Йорк).
|
|
821.161.2.09
П 12
Павличко, Д. В. Літературознавство. Критика : [у 2 т.]. Т. 1 : Українська література / Д. В. Павличко. – К. : Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2007. – 568 с.
Цей двотомник є найповнішим виданням літературно-критичних праць видатного поета і перекладача, державного і громадського діяча, почесного професора Києво-Могилянської академії, почесного доктора Львівського, Прикарпатського та Варшавського університетів Д. В. Павличка. В першому томі представлено літературно-критичні розвідки, статті, доповіді та виступи автора з проблем української літератури. Після праць загального характеру подано матеріали про окремі персоналії та літературні явища чи події здебільшого за часом появи в літературі відповідних імен, творів чи феноменів. Наприкінці тому вміщено публікації автобіографічного змісту.
|
 |
 |
83.3(4УКР)6
Ґ 12
Ґабор, В. Від Джойса до Чубая : есеї, літературні розвідки та інтерв’ю / В. Ґабор. – Л. : Піраміда, 2010. – 168 с. – (Українська модерна есеїстика).
Все починається з любові, а у випадку Василя Ґабора з любові до Слова та його майстрів письменників. Ця книга є підсумком багаторічних спостережень і роздумів В. Ґабора про літераторів минулого і сучасності, це світ його мистецьких зацікавлень, який існує між двома полюсами Джеймсом Джойсом і Грицьком Чубаєм, Дубліном і Львовом.
|
|
070(410.3)"19"
Д 42
Джонс, Ґ. Ціна правди = Jones, G. The Price of Truth : [вибрані ст. про Голодомор в Україні] / Ґ. Джонс ; упоряд.: Я. Прихода, М. Женченко ; пер. В. Пасічна [та ін.] ; післямова: В. Пасічна, О. Тищук. – К. : Жнець, 2019. – 227, 221 с. : іл., портр. – Текст укр., англ. мовами.
Історія Ґарета Джонса – про Правду, ціну Правди і трагедію українського народу – Голодомор. Про Честь і Професію. Професію Журналіста. В цій історії багато символічного, знакового і повчального. До книжки-перекрутки (англійською та українською мовами) увійшли вибрані статті британського журналіста валлійського походження Ґарета Джонса, який перший під своїм прізвищем розповів світові про геноцид українського народу під час Голодомору 1932–1933 років і злочини сталінського режиму.Цікавими для читачів будуть статті Ґарета про тодішню політичну ситуацію у Європі, Америці та на Далекому Сході.
|
 |
***
Боровський, О. Копайте і докопаєтесь : укр. журналісти стали лауреатами ”Премії для вільних ЗМІ” / О. Боровський // Україна молода. – 2021. – 5 листоп. (№ 116). – С. 13.
Галудзіна-Горобець, В. І. Трансформаційні процеси жанру телевізійного інтерв'ю сучасному медіапросторі / В. І. Галудзіна-Горобець // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2021. – № 2. – С. 95-102.
Іванущенко, Г. Досі незнаний материк українського духу на чужині : про книгу М. Тимошика "Українське книговидання в діаспорі: Велика Британія" / Г. Іванущенко // Слово Просвіти. – 2021. – 11-17 берез. (Ч. 10). – С. 10-11.
Івшина, Л. ”...Як журналістика втягнула мене у свої ”сіті” : про ”ресурс” із дитинства, планку якості та заняття найскладнішим видом політики / Л. Івшина ; підгот. І. Капсамун // День. – 2022. – 21-22 січ. (№ 3-4). – С. 4-5.
Іщенко, Н. Одна країна і одна професія : як Національна спілка журналістів вирішила жити по–новому / Н. Іщенко // День. – 2022. – 14-15 січ. (№ 1-2). – С. 25, 28.
Іщенко, Н. Тіні Гонгадзе та Кремля : чому Україні складно врегулювати діяльність нових медіа / Н. Іщенко // День. – 2020. – 23-24 груд. (№ 243-244). – С. 28.
Іщенко, Н. ”Геть від Москви!”, ”Дайош Європу!” : [Нац. спілка журналістів України потребує реформ та оновлення] / Н. Іщенко // День. – 2021. – 12-13 лют. (№ 24-25). – С. 25-27.
Коваленко, І. Свобода преси та демократія / І. Коваленко // Вісник Книжкової палати. – 2021. – № 9. – С. 26-30.
Костюченко, О. Про правильні пропозиції журналістської освіти : до яких роздумів спонукав першокурсеників Нац. ун–ту ”Острозька академія” мастер–клас Лариси Івшиної / О. Костюченко // День. – 2021. – 19-20 берез. (№ 48-49). – С. 6.
Кривецький, О. Роль і місце бібліотечної журналістики в системі засобів масових комунікацій : розділ 1 / О. Кривецький // Наукові праці Національної бібліотеки України іменв В. І. Вернадського. – 2020. – Вип. 58. – С. 117-126.
Панькевич О. О. Професійна культура майбутнього журналіста: аксіологічний аспект / О. О. Панькевич // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2019. – № 3. – С. 69-74.
Фея, О. Комунікації епохи COVID–19 : які проблеми наукової журналістики підкреслила пандемія / О. Фея // Український тиждень. – 2020. – № 24. – С. 38-39.
Чухліб, Т. Що писали західні журналісти про Україну на початку ХУІІІ століття : Історія в таємницях і курйозах / Т. Чухліб // Історія України. – 2004. – №41. – С. 5-6.
Інтернет ресурси:
Підготувала Владислава Сличко
Новини
2024-11-22
Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".