Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA RU EN 

   >     > 

Віртуальні виставки

Збирач скарбів народних

2022-05-25
до 85-річчя Івана Сенька, літературознавця, фольклориста
Іван Михайлович Сенько (народився 26 травня 1937 р. в селі Келечин Міжгірського району Закарпатської області) — український фольклорист, краєзнавець і літературознавець.
Навчався на філологічному факультеті Ужгородського державного університету (1959—1964, викладач російського мови та літератури.)
Заочно навчався в аспірантурі при кафедрі російської літератури УжДУ (1964—1968).
З 1984 року — старший викладач, доцент, завідувач кафедрою російської літератури (з 1991) Ужгородського національного університету.
Кандидатська дисертація «Історичні пісні слов’янських народів про події ХІХ століття» захищена в 1989 році. в Інституті мистецтвознавства, Етнографії АН Білорусі.
Досліджував творчість Миколи Гоголя, поетику та етнологічні аспекти творчості українських та російських письменників ХІХ—ХХ століть — А. Пушкіна, М. Лермонтова, Г. Квітки-Основ'яненка, Т. Шевченка, Л. Толстого, Лесі Українки, І. Франка, М. Горького, С. Єсеніна, М. Булгакова, Б. Пастернака, а також літературний процес на Закарпатті у всеукраїнському контексті (творчість О. Духновича, Павловича, Ґренджі-Донського, Чендея, П. Скунця) і закарпатську тематику в творчості Носака-Незабудова, Ш. Петефі, Ольбрахта, Скляренка, Самчук.
Написав 28 книг (у тому числі в співавторстві): збірники народної творчості, монографії. Склав збірник матеріалів про рідний край, до 100-річчя з дня народження Закарпатського фольклориста-славіста П. Лінтура.
Він автор коментаря 3-6 томів Михайла Лучкая «Історія карпатських русинів» (2002—2011), написав ряд біографічних оглядів людей, які своєю діяльністю активно сприяли розвитку культури Закарпаття.
 

За матеріалами Вікіпедії

Окремі видання

К 63. 3
С 31
Сенько, Іван Михайлович. Від часів Лаборця до сьогодення : літ.-краєзнав. студії про будителів, просвітян, будівничих Закарпаття / І. М. Сенько. – Ужгород : Карпати, 2012. – 304 с. : іл.
 
У книзі зібрано його науково-популярні студії про будителів-просвітителів Закарпаття XIX століття (Михайла Лучкая, Олександра Духновича, Олександра Павловича, Анатолія Кралицького та ін.), про міфологізацію ними постатей легендарного Лаборця та князя Федора Корятовича, а також про вплив творчості Августина Волошина, Василя Ґренджі-Донського, Олександра Маркуша, Івана Ірлявського на розгортання в першій половині XX століття національно-визвольних змагань у краї, участь у культурному будівництві на Срібній Землі Якова Головацького, Володимира Гнатюка, Василя Пачовського. Збірником утверджується думка, що Закарпаття – Земля з іменем.
К 83. 3
С 31
Сенько, Іван Михайлович. Гоголівська Диканька на історичних перехрестях / І. М. Сенько; УжНУ. – Ужгород, 2003. – 72 с. – Бібліогр. : с. 69-70. 
 
У книзі розглядаються «Вечори на хуторі біля Диканьки» М. Гоголя в контексті історії Козацької України (XVI–XVIII ст.), випрозорюється символіка «червоної свитки» із «Сорочинського ярмарку» та баштану із «Зачарованого місця», смислове значення образів Коржа та Петра Безрідного («Вечір проти Івана Купала»), батька і сина Макогоненків («Майська ніч»), поміщика Шпоньки, досліджено історичний підтекст хронотопів «Втраченої грамоти», «Страшної помсти», «Ночі перед Різдвом», функції алюзій в інших диканських повістях.
К 83.3
С31
Сенько, Іван Михайлович. Історія у дзеркалі літератури / І. М. Сенько. – Ужгород, 2000. – 100 с.
 
Збірник літературознавчих студій висвітлює складні питання відображення історичної дійсності у художніх творах Миколи Гоголя, Бели Іллеша, Івана Ольбрахта, Уласа Самчука, Василя Ґренджі-Донського, Федора Потушняка, Михайла Томчанія та ряду інших письменників.
К 91. 9 : 83
С 31
Сенько, Іван Михайлович. Заповнена анкета, або Життєпис Петра Лінтура / І. М. Сенько. – Ужгород, 1999. – 144 с. : іл. – («Поличка “Карпатського краю”»). 
 
Книга розповідає про життєвий і творчий шлях відомого в Україні та за її межами вченого-славіста, фольклориста і літературознавця Петра Васильовича Лінтура (1909–1969). Увазі читача пропонується багатий фактологічний, досі не публікований матеріал: щоденники, листи, спогади, архівні документи.
К 63. 3
С 31
Сенько, Іван Михайлович. Земля з іменем : краєзн. студії / І. М. Сенько ; Ужгород. держ. ун-т, Закарпат. обл. орг. т-ва охорони пам’яток історії та культури. – Ужгород : Патент, 1998. – 160 с.
 
Книга об’єднує краєзнавчі студії автора: про легендарного князя Лаборця, князя Корятовича, просвітителя Івана Орлая, будителя Олександра Духновича, про проблемні питання економіки, культури, освіти на Закарпатті у другій половині XIX – першій половині XX століть. 
К 63. 3
С31
Сенько, Іван Михайлович. Келечин – рідне село Августина Волошина : іст.-етногр. нарис / І. М. Сенько. – Ужгород : Закарпаття, 2007. – 376 с. : іл.
 
У книзі на основі історичних джерел, народних переказів та народознавчих студій краєзнавців Закарпаття висвітлено історію, соціально-економічний та культурний розвиток верховинського села Келечин, в якому народився і провів дитинство президент Карпатської України Августин Волошин. В історико-етнографічному нарисі простежується розвиток келечинської сільської громади з часів заснування села (1457 р.) до сьогодення.
39(477. 87)
С 31
Сенько, Іван Михайлович. Край карпатський очима етнолога : народознав. розвідки / І. М. Сенько ; вступ. ст. М. П. Тиводара. – Ужгород : Карпати, 2018. – 176 с. : іл. 
 
У книзі зібрано науково-популярні етнологічні студії автора про історичні, офіційні та поетичні назви Закарпатської області, фольклорно-етнографічні розвідки про народну педагогіку, звичаї та обряди русинів-українців, про їхнє заняття вівчарством, бокорашством, соледобуванням, а також про менталітет і внесок у педагогічну справу Олександра Духновича, Августина Волошина та Олександра Маркуша. Автор утверджує думку, що русини Закарпаття – це етнографічна група українського народу.
К82. 3
С31
Сенько, Іван Михайлович. Ментальність русинів-українців / І. М. Сенько. – Ужгород : «Поличка “Карпат. краю”», 1996. – 135 с. 
 
Книга фольклориста і літературознавця І. Сенька присвячена етнологічним проблемам: фольклор як одне із джерел вивчення етногенезу русинів-українців Карпат; етнічна ментальність О. Духновича, А. Волошина, В. Ґренджі-Донського, О. Маркуша. 
К26. 8
К75
Кохан, Василь Іванович. Міжгір’я = Межгорье : путеводитель / В. І. Кохан, І. М. Сенько. – Ужгород : Карпати, 1985. – 64 с. – Текст укр., рос. мовами.
 
Селище Міжгір'я розташоване в оточенні гір неповторної краси. Біля нього, в с. Сойми, є мінеральні джерела, на базі яких працює санаторій «Верховина». Через високогірне Синевирське озеро та інші мальовничі куточки району проходять маршрути турбаз «Межигір’я» та «Карпати».
Путівник знайомить з історією Міжгір’я та району.
929(477. 87)
С 31
Сенько, Іван Михайлович. Рід наш красний шануючи : коріння і крона селянської родини Марії і Михайла Сеньків із Келечина в споминах потомків / І. М. Сенько. – Ужгород : ТІМРАNІ, 2020. – 272 с. : іл.
 
У книзі висвітлено генеалогію селянського роду Михайла Федоровича Сенька (1910–1967) та Марії Василівни Сенько (1912–1990; дівоче прізвище – Сегляник) із с. Келечин Міжгірського p-ну Закарпатської обл. в контексті історичних подій в Європі у ХІХ–ХХІ ст. в часи входження села до складу Австро-Угорщини, Чехо-Словацької Республіки, Карпатської України, гортіївської Угорщини, Радянського Союзу, незалежної України. Їх син Іван Сенько подає життєписи їх предків (три покоління) і потомків (чотири покоління).

Укладацька діяльність та впорядкування збірників

К 83. 3-8
Б 90
Будівничий культури : зб. матеріалів до 100-річчя від дня народж. Петра Лінтура / упоряд. І. М. Сенько. – Ужгород : Карпати, 2010. – 352 с. : портр., фот. – Бібліогр. наприкінці ст. 
 
Книга присвячена справжньому будівничому культури, літературознавцю, фольклористу, педагогу, ученому високої ерудиції і принциповості Петру Васильовичу Лінтуру, чиє сторіччя від дня народження було широко відзначено 2009 р. у цілому слов’янському світі.
Даний збірник увібрав матеріали двох Лінтурівських читань в Ужгородському національному університеті, а також документи, спогади рідних, близьких, учнів і вихованців, життєпис у датах і подіях.
К 63. 3
В 36
Верховина. Волівщина-Міжгірщина : іст. -культуролог. нариси / Т-во верховинців Міжгірщини ; упоряд. : І. І. Завадяк, І. М. Сенько ; редкол. : А. А. Сербайло, І. І. Завадяк [та ін. ]. – Ужгород : TIMPANI, 2017. – 460 с. : іл. 
 
Книга про закарпатську Волівщину-Міжгірщину (Міжгірський район Закарпатської області) як частку закарпатської Верховини, у якій колектив авторів-краєзнавців, переважно міжгірчан, прагне, максимально охопивши весь доступний масив літератури, всебічно представити широкому читачеві минувшину і нинішній день своєї малої батьківщини з чарами її гірських ландшафтів, населеними пунктами і людністю, тією, яка народилася тут і живе споконвіку, пішла звідси і збагатила своїми трудами і днями Україну і світ, і тією, що, особисто прилучившись до незбагненної верховинської краси, теж прикипіла до її чарів і внесла свій посильний внесок у поступ цього чарівного куточка Українських Карпат.
К 82. 3-44
З-39
Зачаровані казкою : укр. нар. казки Закарпаття в записах П. В. Лінтура / упоряд. І. М. Сенько ; худож. М. М. Дем’ян. – Ужгород : Карпати, 1984. – 526 с. 
 
До книги ввійшли кращі зразки українських народних казок дев’ятнадцяти талановитих носіїв фольклору, записані відомим українським фольклористом П. В. Пінтуром (1909–1969) упродовж 1945–1968 pp. на Закарпатті.
К 63. 5
М 27
Маркуш, Олександр Іванович. Наш рідний край : народознав. матеріали про Закарпаття / О. І. Маркуш ; упоряд., авт. передм. і прим. І. М. Сенько ; Ужгород. нац. ун-т, Закарпат. ін-т післядиплом. пед. освіти. – Ужгород, 2001. – 176 с. : іл., портр. 
 
Книгу склали публікації відомого письменника, журналіста, педагога Олександра Маркуша (1891–1971) на шпальтах редагованого ним журналу «Наш рідний край» (1922–1933). Це записи фольклору з редакторськими коментарями до них, оригінальні художні твори  і переклади, історичні, етнографічні і природознавчі нариси О. Маркуша про Закарпаття. Нині вони є своєрідною хрестоматією з народознавства і краєзнавства.
У виданні використано ілюстрації часопису «Наш рідний край».
К 82. 3
Н 30
Народні балади Закарпаття / записав П. В. Лінтур, вступ. ст., упоряд. І. М. Сенька, нотні приклади Т. І. Росул. – Ужгород : Карпати, 2013. – 208 с. : кол. іл. – (Програма «Українська книга»). 
 
У цьому збірнику вперше публікуються тексти народних балад, записаних П. В. Лінтуром протягом 50-60-х років ХХ ст. в багатьох районах Закарпаття. Частина текстів передруковується із старих видань. Тексти балад  подаються у їх справжньому народному вигляді. Пісні друкуються такими, як записані з уст народу; додержуються основні фонетичні, морфологічні, синтаксичні і лексичні особливості закарпатської говірки. 
К 82. 3
Т 67
Три золоті слова : закарпа. нар. казки Андрія Калина, Михайла Галиці, Василя Короловича в записах Петра Лінтура / упоряд., передм., слов., прим. І. М. Сенька ; редкол. О. О. Гаваші [та ін. ]. – Ужгород : Закарпаття, 2008. – 304 с. : портр. – (Письменство Закарпаття). 
 
До книги української народної казкової прози ввійшли казки, відібрані з репертуару трьох чи не найталановитіших носіїв народного казкового епосу Закарпаття XX століття – А. Калина, М. Галиці, В. Короловича – у записах видатного, знаного в Україні та світі фольклориста П. Лінтура.
К 91. 9: 83
Х 55
Хланта, Іван Васильович. Петро Лінтур : біобібліогр. покажч. / І. В. Хланта, І. М. Сенько ; відп. за вип. Л. З. Григаш ; Закарпат. держ. обл. універс. наук. б-ка, Ужгород. держ. ун-т. – Ужгород : Патент, 1999. – 82 с. : портр.
 
У бібліографічному покажчику подані окремі видання, рецензії та відгуки на них, публікації фольклориста й літературознавця у періодичній пресі, тематичних збірниках та література про життєвий і творчий шлях науковця.
К 82. 3-44
Ч 20
Чарівна торба : укр. нар. казки, притчі, легенди, перекази, пісні та прислів`я, записані від М. І. Шопляка-Козака / упоряд., передм., прим. та слов. І. М. Сенька ; худож. М. М. Дем’ян. – Ужгород : Карпати, 1988. – 170 c. 
 
До книги ввійшли кращі зразки українських народних казок, притч, легенд, переказів, пісень та прислів’їв, записаних від М. І. Шопляка-Козака (1900–1980) у с. Келечин на Закарпатті.
К 82. 3
Я 44
Як зачую коломийку : збірник / запис текстів, упоряд. І. М. Сенька. – Ужгород : Карпати, 1975. – 200 с. : іл. – Бібліогр. у підрядк. прим.
 
До збірника увійшли народні перлини Закарпаття – коломийки про рідну землю, радість вільної праці, молодість і кохання.
К 82
Я 44
Як то давно було : легенди, перекази, бувальщини, билиці та притчі Закарпаття у записах Івана Сенька / упоряд. І. М. Сенько ; редкол. : І. М. Різак, В. І. Ільницький, В. П. Густі [та ін.]. – Ужгород : Закарпаття, 2003. – 368 с. – (Письменство Закарпаття). 
 
Книгу склали записи легенд, переказів, бувальщин, билиць та притч корінного українського етносу Закарпаття про сиву давнину їхнього рідного краю, його тваринний і рослинний світ, походження географічних назв, історичний плин від часів легендарного князя Лаборця до кінця XX ст. Запис текстів здійснено упродовж останнього сорокаріччя (1961–2003).
 
Публікації  Івана Сенька у збірниках та періодичні пресі
 
Андрій Степанович Калин : 100-річчя від дня народж. казкаря (1908–1979) / І. Сенько // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2008 рік. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2007. – С. 143-145. – Бібліогр. наприкінці ст.
 
Антоній Бобульський : 130-річчя від дня народж. прозаїка, драматурга (1887–1950) / І. Сенько // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2007 рік. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2006. – С. 278-281. – Бібліогр. наприкінці ст.
 
Василь Васильович Королович : 110-річчя від дня народж. казкаря / І. Сенько // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2013 рік. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2012. – С. 317-321. – Бібліогр. наприкінці ст.
 
Василь Ігнат : [життя і творчість поета] / І. Сенько // Письменники Срібної Землі. – Ужгород : Ужгород. міська друк., 2006. – С. 523-527 : портр.
 
Василь Кухта : [життя і творчість письменника] / І. Сенько // Письменники Срібної Землі. – Ужгород : Ужгород. міська друк., 2006. – С. 591-600 : портр.
 
Вересневість Людмили Кудрявської: До 60-річчя народження : [поетеса] / І. Сенько // Календар «Просвіти» на 2003 рік. – Ужгород, 2003. – С. 177-178.
 
Відділити зерно від полови : про діяльність т-ва «Просвіти» та ім. О. Духновича в 20-30 рр ХХ ст. на Закарпатті. / І. Сенько // Дукля. – 1990. – № 4. – С. 65-67.
 
Вслухаймося в голоси предків : [про кн. М. Мушинки «Голоси предків: звукові записи фольклору Закарпаття із архіву Івана Панькевича» (Пряшів, 2002)] / І. Сенько // Календар «Просвіти» на 2004 рік. – Ужгород, 2004. – С. 115.
 
Вчений і педагог: До 70-річчя з дня народження Степана Мишанича / І. Сенько // Календар «Просвіти» на 2006 рік. – Ужгород, 2006. – С. 110-111 : портр.
 
Долаючи сходинку за сходинкою : (до 75-річчя від дня народж. Д. Федаки) / І. Сенько // Календар «Просвіти» на 2015 рік. – Ужгород, 2015. – С. 145-150 : портр.
 
І пісню склав: (До 90-річчя від дня народження Ілька Гурдзана) / І. Сенько // Календар «Просвіти» на 1997 рік. – Ужгород, 1997. – С. 139-140.
 
Іван Михайлович Сабадош : 90-річчя з дня народж. вчителя, краєзнавця / І. Сенько // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2005 рік. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2004. – С. 179-182. – Бібліогр. наприкінці ст.
 
Ігнат Андрій Михайлович : [вчений, педагог, громад. діяч] / І. Сенько // Енциклопедія Закарпаття: визначні особи ХХ століття. – Ужгород : Ґражда, 2007. – С. 140 : портр.
 
Ілько Михайлович Гурдзан : 100-річчя від дня народж. поета-коломийкаря (1907–1954) / І. Сенько // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2007 рік. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2006. – С. 316-318. – Бібліогр. наприкінці ст.
 
«Карпатский край» : [літ.-іст. журн.] / І. Сенько // Енциклопедія Сучасної України. – К., 2012. – Т. 12: Кал – Киї. – С. 363.
 
Марко Плісецький : [професор каф. укр. літ. УжДУ] / І. Сенько // Педагоги-науковці. – Ужгород, 2000. – С. 84-87.
 
Матвій Григорович Тевельов : 100-річчя від дня народж. прозаїка (1908–1962) / І. Сенько // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2008 рік. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2007. – С. 69-72. – Бібліогр. наприкінці ст.
 
Микола Григорович Ясько : 115-річчя від дня народж. укр. фольклориста / І. Сенько // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2015 рік. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2014. – С. 259-262
 
Михайло Іванович Шопляк-Козак : 115-річчя від дня народж. нар. казкаря / І. Сенько // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2015 рік. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2014. – С. 178-180.
 
Михайло Михайлович Галиця : 125-річчя від дня народж. нар. казкаря (1885–1971) / І. Сенько // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2010 рік. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2009. – С. 61-64. – Бібліогр. наприкінці ст.
 
Михайло Мольнар : 80-річчя з дня народж. літературознавця / І. Сенько // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2005 рік. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2004. – С. 277-280. – Бібліогр. наприкінці ст.
 
Міхай Фінцицький : 165-річчя від дня народж. літератора, пер. (1842–1916) / І. Сенько // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2007 рік. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2006. – С. 353-356. – Бібліогр. наприкінці ст.
 
На чотирьох вороних...: До 60-річчя з дня народження Івана Хланти : [вчен., фольклориста] / І. Сенько // Календар «Просвіти» на 2001 рік. – Ужгород, 2001. – С. 110-112.
 
Народність шкільних підручників Августина Волошина / І. Сенько // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Історія. – Вип. 11. – Ужгород, 2004. – С. 139-148.
 
Наталія Прокопівна Бедзір : [60-річчя від дня народж. педагога вищ. шк. літературознавця, д-ра філолог. наук] / І. Сенько // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2016 рік. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2015. – С. 298-303
 
Наша Марійка Підгірянка : [поетеса, педагог] / І. Сенько // Календар «Просвіти» на 2001 рік. – Ужгород, 2001. – С. 90-92.
 
Педагог-краєзнавець: До 90-річчя народження Івана Сабадоша / І. Сенько // Календар «Просвіти» на 2005 рік. – Ужгород, 2005. – С. 84-85 : портр.
 
Перший газетяр Закарпаття: До 180-річчя від дня народження Івана Раковського / І. Сенько // Календар «Просвіти» на 1995 рік. – Ужгород : Ґражда, 1995. – С. 69-70.
 
Самодіяльно, але добросовісно й авторитетно : (до 100-річчя від дня народж. фольклориста П. Пойди) / І. Сенько // Календар «Просвіти» на 2015 рік. – Ужгород, 2015. – С. 90-91 : портр.
 
Спогади селян про Івана Ольбрахта : [жителі смт Колочава про письм.] / І. Сенько // Дукля. – 1984. – № 5. – С. 49-53.
 
«Стежину ту, що вивела тебе...» : [розмова з канд. філол. наук, доц. УжНУ про вихід кн. «Верховина. Волівщина. Міжгірщина» / вів А. Дурунда»] / І. Сенько // РІО. – 2017. – 6 трав. – С. 7 : фот.
 
Топонімічні перекази Закарпаття / І. Сенько // Зелені Карпати. – 2001. – № 1-2. – С. 52-56.
 
Труди і дні ветерана : до 90-річчя від дня народж. В. І. Ариповського : [педагог, науковець] / І. Сенько // Ужгород. – 2014. – 12 квіт. – С. 15.
 
Фольклор як джерело інформації у мовознавчих дослідженнях Й. О. Дзендзелівського / І. Сенько // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Філологія. Соціальні комунікації. – Вип. 24. – Ужгород : Говерла, 2011.– С. 44-48. – Бібліогр. наприкінці ст.
 
Фольклористові Юрію Туряниці – 75! / І. Сенько // Календар «Просвіти» на 2004 рік. – Ужгород, 2004. – С. 80.
 
Ще одна книга про Олександра Духновича / І. Сенько // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства. – Вип. 19. – Ужгород, 2014.– С. 185-186. – Рец. на кн.: Федака, Дмитро. Олександр Духнович: сходинки у бесмертя / Д. Федака. – Ужгород, 2013. – 131 с.
 
 
Вибрані публікації про життєвий і творчий шлях Івана Сенька
 
Іван Сенько : біобібліогр. покажч. : до 80-річчя від дня народж. / М-во освіти і науки України, Держ. вищ. навч. закл. «Ужгород. нац. ун-т» [та ін. ] ; уклад. О. В. Бряник, Н. С. Лехман, Л. О. Мельник ; відп. за вип. М. М. Медведь. – Ужгород : Вид-во О. Гаркуші, 2017. – 196 с. : іл. 
 
Туряниця, Василь Васильович. Іван Сенько : біобібліограф. покажч. / В. В. Туряниця, О. Г. Люта, І. В. Хланта. – Ужгород : Госпрозрахунк. ред.-вид. від. Закарпат. ком. у справах преси та інформації, 1997. – 48 с. : портр. 
 
* * *
 
Іван Сенько : літературознавець, фольклорист // Хланта, І. Літературне Закарпаття у ХХ столітті / І. Хланта. – Ужгород : Закарпаття, 1995. – С. 635-646 : портр. 
 
Іванові Сеньку – 80! // Календар «Просвіти» на 2017 рік / Закарпат. крайове культ. –освіт. т-во «Просвіта» ; уклад. П. М. Федака, П. П. Федака. – Ужгород, 2017. – С. 71 : портр. 
 
Маляр, Любов. Штрихи до портрета науковця і педагога І. М. Сенька з нагоди його 75-річчя / Л. Маляр // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Філологія. Соціальні комунікації. – Вип. 27. – Ужгород, 2012. – С. 210-212.
 
Мушкетик, Леся. Фольклористична діяльність Івана Сенька / Л. Мушкетик // Народна творчість та етнологія. – 2013. – № 1. – С. 67-68. 
 
Федака, Дмитро. Іван Сенько // Федака, Д. Українське красне письменство Закарпаття : літ. портр. й ескізи / Д. Федака. – Ужгород : TIMPANI, 2017. – С. 391-396 : портр.
 
Хланта, І. В. Сенько Іван Михайлович / І. В. Хланта // Енциклопедія Закарпаття: визначні особи ХХ століття. – Ужгород : Ґражда, 2007. – С. 298-299 : портр. 
 
Хланта, Іван. Іван Михайлович Сенько : 85-річчя від дня народження фольклориста, літературознавця (нар. 1937) / І. Хланта // Календар краєзнавчих пам’ятних дат Закарпаття на 2022 рік : рек. бібліогр. посіб. – Ужгород : РІК-У, 2021. – С. 149-156. – Бібліогр. наприкінці ст. 
 
Хланта, Іван. Сенько Іван Михайлович : фольклорист, літературознавець, закарпат. краєзнавець / І. Хланта // Верховина. Волівщина–Міжгірщина. – Ужгород : TIMPANI, 2017. – С. 372-373 : портр., фот. 
 
Інтернет-джерела:
 
 
 
 
 
Підготувала Лариса Ільченко
 
 

Новини

2022-06-16

У неділю, 19 червня, в Україні відзначатимуть День батька – свято, покликане нагадати про важливість тата в житті кожної дитини. У нашій країні свято дуже молоде – офіційно його встановили лише у 2019 році. Згідно з Указом Президента України №274/2019 День батька відзначається в третю неділю червня кожного року. З нагоди цього свята пропонуємо вашій увазі віртуальну виставку "Батько - засновник родини".

2022-06-16

26 травня 2011 р. за рішенням Закарпатської обласної ради Комунальному закладу «Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека» Закарпатської обласної  ради присвоєно ім’я видатного письменника, краєзнавця, етнографа та археолога Федора Михайловича Потушняка.
26 лютого 2021 р. у нашій бібліотеці відбулася презентація унікальної колекції цінних та рідкісних видань з особистої бібліотеки Ф. Потушняка.
Пропонуємо вашій увазі віртуальну виставку "З особистої колекції Федора Потушняка".