Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"
Закарпатської обласної ради
Віртуальні виставки
Геній із підвальної комірчини
2022-08-14до 60-річчя від дня народження Олеся Ульяненка
Олесь Ульяненко (справжнє ім'я Олександр Станіславович Ульянов) – український письменник, наймолодший лауреат Малої Шевченківської премії.
Народився письменник 14 серпня (офіційно 8 травня) 1962 року в місті Хорол Полтавської області.
Олександр закінчив школу № 2 міста Хорола (нині гімназія), навчався в Лубенському медичному училищі, у 1980 закінчив Миколаївське медичне училище. В молодости працював у Якутії, служив десантником у Радянській армії в Східній Німеччині та Афганістані. Вів напівволоцюжний спосіб життя у Центральній Росії, жив у панківському середовищі в Ленінграді.
У 1997 за роман «Сталінка» отримав Малу Шевченківську премію. За твердженням самого Ульяненка, написаний ним спільно з Володимиром Тихим на основі «Сталінки» сценарій було пізніше несанкціоновано використано московським режисером Сельяновим як основу для фільму «Жмурки».
У 2006 вийшов роман «Знак Саваофа». У романі описувалися кримінальні схильности та збочення служителів Московського патріархату, а сам патріархат називався п'ятою колоною в Україні, яка ніколи не підтримувала української незалежности. За цей роман Московський патріархат оголосив письменнику анафему.
У грудні 2009 у видавництві «Треант» вийшла кримінальна мелодрама «Там, де Південь», а навесні 2010, там само – друге видання книги «Жінка його мрії», презентація якого відбулася у вигляді провокаційного літературно-художнього перформансу в київській галереї «Карась».
Помер 17 серпня 2010 у власній квартирі на 49-му році життя. Офіційна причина смерти – хронічна серцева недостатність. Похований на Байковому кладовищі, ділянка № 33.
За життя був нагороджений преміями журналів «Сучасність», «Благовіст» та «Кур'єр Кривбасу».
за матеріалами Вікіпедії
Творчість Олеся Ульяненка
84(4УКР)6
У-51
Ульяненко, Олесь. Вогненне око : роман / О. Ульяненко. – Х. : Бібколектор, 2016. – 320 c. – (Програма "Українська книга").
У запропонованому романі із вражаючою достовірністю зображено цинічний та жорстокий абсурд української дійсности 90-х років минулого століття. Це і всепереможні у своєму безглузді й жорстокости злочинці брати Роздайбіди, і не менш злочинний міліціонер Гільмедов, і представник корумпованої верхівки полковник Кравченко… Це твір про злочин та безкарність, у якому із жахливими подробицями змальована «нечистота та розклад людського буття».
|
84(4УКР)6
У 51
Ульяненко, Олесь. Жінка його мрії : роман / О. Ульяненко. – Х. : Фоліо, 2012. – 288 c.
«Жінка його мрії» – твір, який вбив свого автора. У 2009 році цей роман був визнаний порнографічним, після чого його було вилучено з книгарень. Майже рік Олесь Ульяненко відстоював свої права і гідність у суді, міжнародні правозахисні організації оприлюднювали гнівні листи, радіо «Свобода» розповсюджувало інформацію по всьому світові, в той час як невідомі люди телефонували письменникові і погрожували, що коли він виграє суд, то за пів року помре. Так і сталося: за пів року після суду письменника знайшли мертвим у його квартирі. Можливо, загадка смерті Олеся Ульяненка відкриється нам після прочитання його роману?..
|
84(4УКР)6
У-51
Ульяненко, Олесь. Знак Саваофа : роман / О. Ульяненко. – Х. : Фоліо, 2013. – 288 c.
«Знак Саваофа» – це містично-релігійний опус, спроба схрестити легкий жанр із жорстоким. Автор зізнається, що герої роману є реальними особами та він навіть не змінив імена.
Хоча, хто його знає…
|
84(4УКР)6
У-51
Ульяненко, Олесь. Квіти Содому : роман / О. Ульяненко. – Х. : Фоліо, 2012. – 254 c.
За яких обставин людина може опинитися на самому дні і чи може вона, навіть маючи бажання, вирватися звідти і повернутися до нормального життя? Чи можна змінити свою долю, якщо ти з дитинства приречений жити серед покидьків? На ці та багато інших питань намагаються знайти відповідь герої роману Олеся Ульяненка «Квіти Содому».
|
84(4УКР)6
У-51
Ульяненко, Олесь. Пророк : роман / О. Ульяненко. – К. : Укр. пріоритет, 2013. – 176 c.
Наймолодший лауреат Шевченківської премії Олесь Ульяненко дуже рано пішов із цього життя. У розквіті таланту – і свідченням цього є незакінченний роман письменника "Пророк". Ця книга не для тих, хто почувається на нині щасливим. Її варто приймати в терапевтичних дозах, бо магія тексту й мереживо химерного сюжету здатні виліковувати. Є такий спосіб лікування депресії, коли живим закопують до могили. ця книга – лише для дорослих. Книга для людей, які знають, що таке страждання й розуміються на справжній літературі.
|
84(4УКР)6
У-51
Ульяненко, Олесь. Серафима : роман / О. Ульяненко. – Х. : Фоліо, 2013. – 224 c.
В основі сюжету даного роману – відверта історія життя дівчини-вбивці, красуні, яка кращого застосування для своєї вроди, ніж піти по руках бандитів та міліціонерів, не знайшла, а потім, відчувши себе ображеною, почала розправлятися з усіма, хто зустрівся на її шляху. Як і в інших своїх романах, письменник у «Серафимі» стверджував: «Намагаюсь показати темні сторони суспільства, щоб довести людям, що так жити не слід».
|
821.161.2
У-51
Ульяненко, Олесь. Син тіні : роман / О. Ульяненко. – Х. : Бібколектор, 2017. – 288 c.
У романі Олеся Ульяненко "Син тіні" розповідається про тіньовий бік бізнесу. «Куди б ти не перевів погляд, – пише Олесь Ульяненко, – ти можеш, не маючи совісти, а маючи меткий практичний розум, уміння рахувати, використовуючи психологію і вдачу крадія, вийти, як не крути, в люди». Саме так і жив головний герой цього твору – вбивав, зраджував, отруював атмосферу навколо себе і кайфував від власної безкарности.
Але дечого він не врахував – що над нами є Бог, чиї жорна мелють помалу, зате певно… |
84(4УКР)6
У-51
Ульяненко, Олесь. Сталінка ; Дофін Сатани : романи / О. Ульяненко. – Х. : Бібколектор, 2015. – 512 c.
«Сталінка» (1997) – найбільш резонансний твір письменника, один із перших культових українських романів нового часу. Саме він здобувся на нищівну критику, саме за нього Олесь Ульяненко отримав Малу Шевченківську премію. Автор малює життя в божевільні, де люди перетворюються на рослини. Але ж не всі. Головний герой Йона намагається втекти на волю, але що таке воля в «країні вічних дурнів і катів»? Хаос, обман, розпуста... І тільки віра в Бога допомагає людині вистояти в цьому божевільному світі. У романі «Дофін Сатани» (2003) письменник із вражаючою достовірністю створив жахливий образ нелюда-вбивці, який ховається за привабливою постаттю рафінованого інтелігента.
|
Спогади та матеріали про життя і творчість Олеся Ульяненка
821.161.2
В 71
Вольвач, Павло. Уляша : [про О. Ульяненка] / П. Вольвач // Вольвач, П. 20+1, або Земля мертвих : коротка проза / П. Вольвач. – Л. : Вид-во Старого Лева, 2021. – С. 79-106.
«20+1 або Земля мертвих» – книжка в жанрі кросовер, в якій Павло Вольвач використовує класичні засоби мемуаристики не лише задля створення галереї знакових портретів доби, а й задля вибудови власної біографії як плетива «перехресних стежок» з усіма тими діаметрально різними людьми. Поруч із класиками української літератури тут присусідилися люди-тіні родом із люмпен-криміналізованих запорізьких «посьолків», в одній компанії опинилися музикант із солідним тюремно-героїновим стажем, «запоребрикові» контркультурні діячі, призабуті вітчизняні політв’язні, й ця неоднорідність прозових рисунків Вольвача дозволить читачеві пробратися до кухонь абсолютних геніїв та істинної нечисті, почути мертвих – побачити живих.
Декілька сторінок Павло Вольвач присвятив також Олесю Ульяненку, назвавши свою біографічну розповідь «Уляша».
|
821.161.2.09 Дивно склалося в нього: жив неприкаянним схимником. Був відкритим і категоричним у стосунках. Вважав себе містичним письменником. Стверджував, що його твори допомагають людині випалити звіра в собі. І був нещадно критикований за її "очорнення". Мав визнання не тільки "літературної богеми", а пішов нерозпізнаним. Загадковість Олеся Ульяненка стає зрозумілішою завдяки дослідженню його особистісної натури і творчої самобутности в моменти психічних осяянь і затемнень. Різнобічно і доступно аргументована праця "Самітний геній" наближає до розуміння Олеся Ульяненка як незвично цілісної особистості, допомагає побачити геніальне і в його прозі. Літературознавців, психологів, культурологів і людей, яких захоплюють інтелектуальні тексти, чекають при читанні цієї книжки бентежні спостереження, враження і роздуми. |
821.161.2.09
Ш 88 Штейнбук, Фелікс. Під "Знаком Саваофа", або "Там, де..." Ульяненко. Ч .1 : Під "Знаком Саваофа" / Ф. Штейнбук. – К., 2020. – 394 с.
У монографії пропонується новітня, альтернативна у стосунку до традиційних історико-літературних інтерпретацій теоретико-літературна екзегетика творчості одного із найталановитіших та найсуперечливіших сучасних українських письменників Олеся Ульяненка. Для науковців, викладачів та студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів, для учителів, які викладають українську літературу в загальноосвітніх школах, а також для всіх тих, хто цікавиться сучасним вітчизняним мистецтвом слова.
|
***
Ульяненко, Олесь. Наказ : [оповідання] / О. Ульяненко // 20 письменників сучасної України : [збірник] / упоряд., передм. О. В. Красовицький. – Х. : Фоліо, 2011. – C. 370-378.
Інтернет ресурси:
Олесь Ульяненко. Сценарна майстерня
Світ знову відкриває Олеся Ульяненка – Радіо Свобода
Олесь Ульяненко: Я пробив дорогу жаданам і дерешам – Тексти.org.ua
"Герої моїх творів живуть навколо мене" – Буквоїд
Реквієм за незашореністю – Газета "День"
Остання розмова з Олесем Ульяненком – Газета "День"
Інтерактивний плакат "Балада про самітного генія"
Український Селін: десяті роковини Олеся Ульяненка – Прямий
Новини
Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".