Джонатан Свіфт народився 30 листопада 1667 року в Дубліні в англійській родині. Батько Свіфта не дожив до народження сина, мати через деякий час назавжди відїжджає до Англії і Джонатана виховує його дядько, Годвін Свіфт, відомий дублінський адвокат. Свіфт здобув хорошу освіту – спочатку в школі графства Кілкені (1673-1681), потім у дублінському Трініті-коледжі (1682-1688), де йому присудили ступінь бакалавра мистецтв у 1686 році.

Вибух насилля, що стався в Ірландії 1689 року, змусив Свіфта шукати притулок в Англії. До кінця того ж року Свіфт став секретарем сера Уільяма Темпла, дипломата у відставці та літератора, який жив у маєтку Мур-Парк, у графстві Суррей. Свіфт залишався на цій посаді до загибелі сера Уільяма в січні 1699 року. Це були чи ненайкращі часи в житті Свіфта: він мав можливість досхочу працювати у величезній бібліотеці Темпла; саме тут, у Мур-Парку, починається самостійна поетична діяльність Свіфта; 1692 року йому присуджують ступінь магістра мистецтв в Оксфорді.

У 1695 році Свіфт був висвячений у сан священника анліканської церкви й упродовж наступного року служив у Кілруті, на півночі Ірландії. Опинившись у центрі релігійних чвар, Свіфт починає писати один з відомих сатиричних творів – памфлет «Казка бочки» (1704), робота над яким тривала кілька років.

У 1696 році письменник повертається до Мур-Парку, де пише сатиру «Битва книг». Твір був присячений дискусії між прибічниками «давніх і нових книг», в якій на боці «давніх» брав участь і Темпл. Свіфт у сатирі виступає проти канонізації античної спадщини, але за його творче використання.

Його літературна популярність стала ще більшою після виходу серії нарисів «Папери Бікерстафа» (1708-1709).

Через деякий час Свіфт, уже відомий політичний письменник, відходить від вігів і зближується з членами торійського кабінету, навіть кілька місяців (1710-1711) видає торійський журнал «Екземінер».

Третій період творчості Свіфта відкривається памфлетом «Пропозиція про загальне використання ірландської мануфактури» (1720), одразу після якого вийшов ряд інших памфлетів про Ірландію. Центральне місце в ірландській публіцистиці Свіфта належить»Листам суконщика» (1724)

Головною книгою життя Джонатана Свіфта стають «Мандри до різних країн світу Лемуеля Гуллівера» (1721-1725), що були видані в Лондоні в 1726 році.

Останнє десятиліття творчої діяльності великого сатирика було після виходу «Мандрів…» (1726-1737)позначено великою активністю. Свіфт пише багато різних публіцистичних та сатиричних творів, серед яких не останнє місце належить памфлетам на ірландську тему. Виступи Свіфта на захист Ірландії, як і раніше, знаходять відгук у серцях людей і їх підтримку. Його оберають почесним громадянином Дубліна (1729). У цей період Свіфт пише багато поезії. Його вірші позначені тематичною різноманітністю. Провідним жанром віршів є політична сатира, як правило, повязана з Ірландією («Клуб легіон», 1736). Підсумок своєї творчої діяльності Свіфт підводить в одному з найбільш значущих своїх поетичних творів – «Віршах на смерть доктора Свіфта» (1731, видані 1738).

Джонатан Свіфт помер 19 жовтня 1745 року в Дубліні. На його могилі вирізблена складена ним епітафія: «Тут покоїться тіло Джонатана Свіфта, доктора богословя, декана цього кафедрального собору, жорстоке обурення не може більше терзати його серце. Проходь, подорожній, і наслідуй, якщо зможеш, сміливому захиснику свободи».

Джерело: Вікіпедія

На виставці представлено видання з фонду Відділу документів іноземними мовами.

821.511.141(Engl) S 97 Swift, Jonathan. Gullivers Travels / J. Swift. – London : Everymans Library, 1991. – 318 p. ‒ Текст англ. мовою. Роман «Мандри Гуллівера» Дж. Свіфта (1667-1745) схожий на веселу казку. Він побудований як пригодницько-фантастичний твір про подорожі до різних країн, що робить книгу особливо цікавою для дітей. Читача вражають дивовижна фантазія письменника, кумедні історії, що трапляються з головним героєм. Однак, змальовуючи фантастичний світ, автор показує різні форми людської недосконалості, розумової обмеженості, вияви рис жорстокості, егоїзму, хитрощів, віроломства, мстивості тощо. Письменник мав на меті показати також життя в ідеальній державі. Фле з часом зрозумів неможливість побудувати таку державу і з іронією говорить про утопічність власних сподівань. Роман спонукає нас замислитись над своїми вчинками, почуттями, характером і самим творити досконалу державу.

821.511.141(Angl) S 97 Swift, Jonathan. Gulliver utazásai : regény / J. Swift. – Bp. : Európa Könyvkiadó, 1979. – 366 o. ‒ Текст угор. мовою. У формі фантастичної оповіді про подорожі Гулліверадо різних вигаданих країн Свіфт жорстоко висміює державний лад та суспільні порядки сучасної йому Англії і виступає непримириннем ворогом брехні, лицемірства і тиранії.

821.511.141(Angl) S 97 Swift, Jonathan. Gulliver utazása Lilliputban : regény / J. Swift. – Bp. : Ciceró Könyvstúdió, 2008. – 88 o. ‒ Текст угор. мовою. Герой роману – Лемюель Гуллівер, хірург, а потім і «капітан декількох кораблів». Першою дивовижною країною, куди він потряпляє, стала Ліліпутія. Після аварії корабля мандрівник опиняється на березі. Його звязали крихітні чоловічки, розміром не більше мізинця.

84.444.97 (Angl) S 97 Swift, Jonathan. Szatírák / J. Swift. – Bp. : Scolar Kiadó, 2012. – 192 o. ‒ Текст угор. мовою. Том, у якому зібрано найвідоміші сатири Свіфта, справжня насолода для тих, хто хоче чогось особливого. У творах, написаних з їдким сарказмом і явною байдужістю, автор зображував екстремальне життя, сроціальні проблеми і хвору політику. Це служить багатьом урокам навіть сьогодні!

84.444.97(Angl) S 97 Swift, Jonathan. Szatírák és röpiratok / J. Swift. – Bp. : Európa Könyvkiadó, 1961. – 194 o. ‒ Текст угор. мовою. Дж. Свіфт вважається найбільшим сатириком англійської літератури. Характерним для його літературної творчості є те, що він намагався фарсами охарактеризувати екстремальне життя навколо нього. Як митець, він висловлювався на життєво важливі теми, але інколи одягав своє нагальне повідомлення в маску байдужості чи недисциплінованості. У своїх творах він порушив усі прийняті та очікувані форми умовностей. Сатира Свіфта поступово піднялася через сміливий, гнівний стиль, який є унікальним для нього, вибір теми, який повністю розриває його фальшивий сором, і його безпрецедентно потужну соціальну критику безсмертного гіганта сатири та наслідування. У ХХ столітті воно мало невимірний вплив, особливо в Ірландії.

Матеріали про Джонатана Свіфта

Swift, Jonathan // The New American Encyclopedia : V.13. – New York, Washington, D. C. : BOOKS, INK, 1970. – p. 4881-4882.

Jonathan Swift // The Norton Anthology English Literature. V.1. – New York-London : W. W. Norton & Company, 1993. – p. 2007-2187.

Swift Jonathan // Meyers Kleines Lexikon. B. Pallen- Z. – Leipzig : VEB Bibliographisches Institut, 1968. – s. 541.

Swift [swift], Jonathan // Meyers Universal Lexikon. B. 4. – Leipzig : VEB Bibliographisches Institut, 1980. – s. 245.

Swift, Jonathan // Lexikon der Weltliteratur : Fremdsprachige Schriftsteller und anonyme Werke von den Anfangen bis zur Gegenwart. Leipzig : VEB Bibliographisches Institut, 1966. – s. 749-750.

Abádi Nagy Z. Swift, a szatirikus és a tervező. Bp.: Akadémiai Kiadó, 1973. – o. 179.

Swift, Jonathan // Magyar Nagylexikon. K. 16. – Bp.: Magyar Nagylexikon Kiadó, 2003. – o. 381.

Swift, Jonathan // Britannica Hungarica. XVI. kötet. – Bp.: Magyar Világ Kiadó, 1998. o. 710-712.

Інтернет-реcурси:

https: // www.ukrlib. com.ua
https: // www.yakaboo.ua
https: // calendate. com. ua
https: // dovidka. biz.ua
https: // uk.m.wikipedia.org