ЛІДІЯ ГОЛОМБ - ЯСКРАВА ПРЕДСТАВНИЦЯ ЕЛІТИ УжНУ

У плеяді обдарованих учених України своє почесне місце займає яскрава представниця наукової еліти УжНУ Лідія Григорівна Голомб. Її постать заслуговує на особливу увагу і шану, бо це людина, свідомість якої рухалася назустріч новим віянням доби, людина високої ерудиції, літературознавець-філософ, тонкий психолог, викладач академічного зразка, яка, попри свій незаперечний авторитет у науковому світі, зуміла залишитися скромною та відданою справі свого життя.
Народилася Лідія Григорівна в с. Дворічна на Харківщині в родині освітян. Закінчила філологічний факультет Ужгородського державного університету (1960) та аспірантуру при кафедрі української літератури (1965). Скрупульозний науковець, Лідія Голомб блискуче захищає кандидатську, а згодом – і докторську дисертації, стає доцентом, а відтак – і професором кафедри української літератури Ужгородського національного університету. За сумлінну працю на ниві вивчення та викладання української літератури Лідія Григорівна була удостоєна звання відмінника освіти України, ветерана праці. Лауреат Всеукраїнської літературної премії ім. Зореслава.
Завдяки її ґрунтовним дослідженням було започатковано новаторський підхід щодо незаангажованого вивчення як творчості постатей закарпатської літератури, так і творчості поетів-модерністів, що займають вагоме місце в національній своєрідності українського модернізму. Лідія Григорівна вимогливо і принципово акцентувала на свіжих аспектах вивчення та дослідження творчості поетів у європейському та світовому контексті. Думки вченої підтверджувалися ґрунтовним аналізом, до того ж, підкріплювалися беззаперечними доказами. Таким чином, повністю відійшовши від усталеної схеми, Лідія Григорівна націлила і молодих дослідніків на невтомні пошуки і відкриття. Перед наступниками Л. Голомб стоїть важливе завдання − продовжувати очищати рідну літературу від багатолітніх нашарувань зумисних перекручень, а також відкривати світові ті імена, які були заборонені у часи застою.
Збірники статей Лідії Голомб підверджують, що вона не просто йшла в ногу з часом, а ще й набагато випереджала його. Як наслідок, залишила нащадкам значний доробок. Завдяки її невтоленності в літературний дискурс вдалося повернути знакові постаті української культури.
Дедалі більше з’являється праць з новим прочитанням творчості Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, В. Стефаника, Олександра Олеся та багатьох інших. Нової, якісної інтерпретації українська класика зазнає і завдяки ґрунтовним дослідженням Лідії Григорівни. Науковий доробок літературознавця нараховує понад 200 праць, серед яких на особливу увагу заслуговують такі монографії, як «Особа і суспільство в українській ліриці кінця ХІХ– початку ХХ століття»(1988), «Із спростережень над українською поезією ХІХ–ХХ століть» (2005) та ін. Низку праць присвячено таким визначним митцям, як І. Франко, Леся Українка, а також В. Пачовський, П.Карманський, Олександр Олесь, М. Філянський, Г.Чупринка та ін. Зібрати матеріал, розпорошений на сторінках різних видань, в архівах та книгосховищах, справа не з легких, але Лідії Голомб, наполегливому науковцю, це завжди вдавалося. У пошуках нових матеріалів, аби якнайкраще пролити світло на постать того чи іншого письменника, вона відвідала не одну бібліотеку країни. Часто Лідія Григорівна працювала і в Науковій бібліотеці УжНУ. Завдяки невтомній працелюбності Л. Голомб узріли світ такі видання: поетичні твори Петра Карманського «Ой люлі, смутку...» (1996), вибране лірики Ф. Потушняка «Хвилини вічності» (2000), праця «Поетична творчість Федора Потушняка» (2001). Її перу належить літературно-критичний дискурс поезії Закарпаття 20-30 років у колективному збірнику викладачів кафедри «Українська поезія Закарпаття ХХ століття» (2004), дослідження «Іван Фрако і наша сучасність» (2007) та ін.
У Лідії Голомб був власний дослідницький стиль. Валентина Барчан у статті «Професор Л. Г. Голомб» пише, що Лідії Григорівні були притаманні «суворо витриманий принцип науковості, глибока аналітичність, забезпечення широкою ерудицією вченого, логічна й переконлива доказовість думок, посилена увага до поетики як основного і незмінного предмета наукових студій». Інший науковець Петро Ляшкевич відзначає, «прикметний для наукового стилю Л. Голомб діалогічний спосіб письмового думання», а також звертає увагу на те, що «ґрунтовна джерелознавча й суто літературна ерудиція дослідниці дозволяє будувати виклад власних спостережень у конкретному контексті думок і відомих авторитетів, і маловідомих з регіональних літературознавчих осередків».
Мудра, добра, гідна, поважна жінка, високоавторитетний науковець Л. Голомб завжди викликала шанобливе ставлення до себе. Вона, безперечно, цікава і незабутня постать на ниві українського літературознавства. Кожна її праця важлива, адже вимогливий до себе, відповідальний, скрупульозний, з особливим баченням світу науковець залишає нам суттєві, ґрунтовні праці. Ми згадуємо Лідію Григорівну як чудового наставника, неповторного, знаючого лектора, викладача з тонким відчуттям слова. Досі не віриться, що її вже немає серед нас… Здається, ось-ось вигулькне з-за рогу, розповість щось цікаве, похвалить чи зробить слушне зауваження... Пам’ятаємо. Любимо.

Вікторія Жупан,

завідувачка відділом Наукової бібліотеки УжНУ

Наукова бібліотека УжНУ

К 83.3 Г61   Голомб, Лідія Григорівна. Василь Пачовський : закарпат. сторінки життя і творчості поета / Л. Г. Голомб. – Ужгород : Карпати-Ґражда, 1999. – 148 с. – (Шкільна серія. Випуск 6.). Голомб, Лідія Григорівна. Василь Пачовський : закарпат. сторінки життя і творчості поета / Л. Г. Голомб ; ред. Н. Й. Ребрик. – Вид. 2-е. – Ужгород : Ґражда, 2009. – 152 с. – (Шкільна серія ; Вип. 6). – Бібліогр. : с. 30-31, 121. – (Шкільна серія. Випуск 6.).   Видання присвячене відомому українському поету, автоу популярної збірки любовної лірики «Розсипані перли», учаснику львівської літературної групи «Молода муза», ученому-історику, культурологу, політичному мислителю Василеві Пачовському. Орієнтоване насамперед на допомогу вчителеві-словеснику, воно містить багатий матеріал для ознайомлення учнів із головними прикметами явища українського модернізму, формування в них уявлення про особистість В. Пачовського, основні віхи життєвого шляху поета та його доробок як талановитого майстра слова, що разом із Лесею Українкою, Богданом Лепким, Олександром Олесем, Петром Карманським, Григорієм Чупринкою та іншими спричинився до оновлення української лірики початку XX століття. Чимало уваги присвячено «закарпатським» сторінкам життя і творчості В. Пачовського (1920–1929), проаналізовано твори поета, навіяні історичними переказами та легендами краю, розкрито їх патріотичний і державницький зміст та ключову для них ідею єдності української національної душі.

83.3(4УКР) Г 61 Голомб, Лідія Григорівна. Із спостережень над українською поезією ХІХ–ХХ століть : зб. ст. / Л. Г. Голомб ; М-во освіти і науки України, Ужгород. нац. ун-т, Каф. укр. літ. – Ужгород : Ґражда, 2005. – 380 с. – Бібліогр. в кінці розд.   У книзі досліджуються проблеми розвитку української поезії ХІХ–ХХ століть. Розглядаються, зокрема, теоретичні питання та літературно-критичний дискурс української лірики, її типологічні зв’язки з поезією інших народів, своєрідність поетики творів П. Грабовського, І. Франка, Б. Грінченка, М. Старицького, О. Олеся, Лесі Українки, М. Вороного, А. Кримського, Г. Чупринки, поетів «Молодої Музи» П. Карманського, Б. Лепкого, В. Пачовського. В окремий підрозділ виділено розгляд закарпатських сторінок української поезії (творчість О. Духновича, Зореслава, Ф. Потушняка та ін.). Основна увага авторки зосереджена на питаннях специфіки раннього українського модернізму.

83.3(4УКР)5 Г 61 Голомб, Лідія Григорівна. Новаторські тенденції в українській літературі кінця ХІХ – перших десятиліть ХХ ст. / Л. Г. Голомб. – Ужгород : Ґражда, 2008. – 296 с. – Бібліогр. наприкінці ст.   У книзі зібрано статті, в яких на матеріалі лірики І. Франка, Лесі Українки, В. Самійленка, М. Вороного, М. Чернявського, Б.-І. Антонича, поезій у прозі В. Стефаника, О. Кобилянської, Марка Черемшини, Г. Хоткевича простежуються новаторські тенденції в розвитку українського художнього слова кінця XIX – перших десятиліть XX ст. Основна увага звертається на оновлення проблематики, стилю, поетики національного письменства, на його місце в загальноєвропейському літературному контексті. Досліджується, зокрема, ліризація української прози початку XX ст. У руслі національно-культурного відродження Закарпаття в 20-30-х рр. XX ст. в окремому розділі книги розглядається поезія, проза, драматургія та театральне життя краю вказаного періоду.

К 83.3 Г 61 Голомб, Лідія Григорівна. Петро Карманський: життя і творчість / Л. Г. Голомб. – Ужгород : Ґражда, 2010. – 248 с. – Бібліогр. у підрядк. прим.   Пропоноване видання є монографічним дослідженням життя і творчості одного з визначних майстрів українського слова першої половини XX ст. Петра Сильвестровича Карманського (1878–1956) – поета, прозаїка, тературного критика, публіциста, громадського діяча років боротьби за українську державність. Поряд із аналізом уже опублікованих творів письменника в дослідженні розглядаються маловідомі й зовсім невідомі сучасному читачеві матеріали, частина яких зберігалася в різних архівах Європи та Америки і в родинному архіві Карманських, а нині знаходиться у Відділі рукописів НАН України.

К 83 Г 61 Голомб, Лідія Григорівна. Поетична творчість Федора Потушняка / Л. Г. Голомб. – Ужгород : Ґражда, 2001. – 98 с.   Праця являє собою доповнене й поширене видання розвідки «У таємничому дивосвіті слова», вміщеної в книзі «Федір Потушняк. Хвилини вічності. Лірика» (Ужгород: Ґражда–Карпати, 2000). Окрім лірики, авторка розглядає в ній і поеми та деякі недруковані поетичні твори з архіву письменника.

83.3(4УКР)6 Г 61 Голомб, Лідія Григорівна. Три поети раннього українського модернізму: Олександр Олесь, Грицько Чупринка, Микола Філянський : монографія / Л. Г. Голомб. – Ужгород : Поліграфцентр «Ліра», 2011. – 184 с. – Бібліогр. наприкінці тем.   У монографії здійснено системне дослідження ліричної поезії О. Олеся, Г. Чупринки та М. Філянського, які належали до центральних постатей раннього українського модернізму. Простежено ключові мотиви, особливості поетики, жанрово-стильові прикмети творчості цих поетів, з’ясовано їх роль і місце в оновленні української лірики перших десятиліть XX ст.   .

Публікації  Лідії Голомб у збірниках та періодичній пресі

Голомб, Лідія. Архетипні джерела лірики Івана Ірлявського / Л. Голомб // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства. – Вип. 16. – Ужгород : Вид-во УжНУ «Говерла», 2011.– С. 74-79. – Бібліогр. наприкінці ст.