Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"
Закарпатської обласної ради
>
>
до 125-річчя від дня народження Ужвій Наталії Михайлівни
Віртуальні виставки
Життя сповнене драми
2023-09-07до 125-річчя від дня народження Ужвій Наталії Михайлівни
...У мене така складна біографія, стільки гірких перемін у ній…
Коли чуєш про людину: улюбленець долі, не вірте. Доля нікого не пестить.
Водночас за невтомність зусиль у досягненні мети, за стійкість нагороджує.
Наталія Ужвій
Наталія Ужвій – перша українська акторка, фільм за участі якої був відзначений Головним призом асоціації кінокритиків США і Вищої премією газети Daily News “За кращий іноземний фільм в американському прокаті 1944 року”, а також призом Нацради кінооглядачів США.
Майбутня акторка народилася 8 вересня 1898 року у невеличкому містечку Любомль, що на Волині. Сім’я жила бідно. Дівчинка була найстаршою,вона мала ще п’ятеро братів та двох сестр. У пошуках кращої долі й заробітку Ужвій-старший влаштувався працювати на залізницю недалечко від Варшави. Туди ж, у селище Брудно, переїхала вся багатодітна родина.
Вчилася Наталка спочатку в залізничному, згодом у міському училищі. Та через відсутність грошей дівчина не змогла продовжити навчання. Щоб матеріяльно підтримати рідних вона влаштувалася швачкою – мати ще змалечку навчила її шитву. У вільний час Наталя займалася самоосвітою, готуючись до іспитів. У 16 років вона блискуче витримує іспит й отримує звання сільської вчительки. Із 1915-го вчителює.
Коли буремні роки революції сколихнули всю Російську імперію, сім’я переїхала до Золотоноші (Черкаська область). Саме тут в аматорському театрі Наталка зіграла свою першу епізодичну роль квартирантки в п’єсі Габріелі Запольської “Мораль пані Дульської”.
У 1922 році Наталія Ужвій переїхала до Києва. Того ж року відбулася доленосна зустріч із Іваном Мар’яненком. Завдяки йому юна акторка-початківиця потрапила в допоміжний склад Київського українського драматичного театру імені Тараса Шевченка. У 1925 та 1926-му роках стала ведучою акторкою Одеського драматичного театру.
У 1926-му Лесь Курбас запросив акторку до свого театру “Березіль”. У цей період Наталя багато працювала, її репертуар поповнився новими й головними ролями. Більше 30 персонажів зіграла Ужвій.
Її гра вражала глядача реалістичністю, Наталі вдавалося розкрити душевні переживання героїнь. Вона не просто грала, а немов наново створювала образи, наповнювала кожного персонажа почуттями, оживляла, зливалася в одне ціле з персонажем. Її серце кохало, палало пристрастями й ненавистю, розривалося од розпуки й оживало, щонайменшу емоцію пропускала через свою душу.
Та попри любов глядача й шалену популярність, Ужвій скуштувала гіркого трунку більшовицького режиму. Їй, примі театру, довелося разом із іншими акторами “Березоля” підписати листа проти свого наставника – Леся Курбаса. А ще змусили з трибуни виступити з обвинуваченнями проти режисера. Вона, стала заручницею режиму, як і тисячі інших, над головами яких постійно був занесений каральний меч. У ті часи кожен відчував на своїй потилиці його сталевий і смертоносний подих.
Після розгрому театру “Березіль” Наталя переїхала до Києва. Із того моменту й до самої смерті вона працюватиме в Київському державному академічному театрі імені Франка.
На підмостках цього театру, під керівництвом Гната Юри відкриються нові грані неперевершеного таланту актриси. Її найкращими ролями стали:
Єлизавета, “Дон Карлос” (Фрідріх Шіллер, 1936);
Марина Мнішек, “Борис Годунов” (Олександр Пушкін, 1937);
Софія, “Останні” (Максим Горький, 1937);
Варка, “Безталанна” (Іван Карпенко-Карий, 1937);
Маруся, “Ой, не ходи, Грицю” (Ольга Кобилянська, 1938);
Ганна, “Украдене щастя” (Іван Франко, 1940)
Беатріче, “Багато галасу з нічого” (Вільям Шекспір, 1940).
У 1936-му році Наталія закохалася в актора Євгена Пономаренка, з яким вони прожили довге й щасливе життя. До речі, це був другий шлюб актриси. Її першим чоловіком був Михайль Семенко – поет футурист. Але в біографії жінки ця сторінка найтемніша. Знаменита та впізнавана акторка не дуже любила розповідати про цей період життя.
У Семенка була лиха вдача, він постійно влаштовував дружині скандали, лупцював її. До речі, першу свою дружину він гамселив ще нещадніше. “Свою першу дружину-вчительку Семенко називав “просвітянкою”, бив нещадно за те, що в школі вона вчить дітей любити Шевченка, а не його – Семенка. Дитину дружина не наважувалася тримати вдома. Дівчинка плакала – Михайль скаженів. Тому хвора дитина місяцями перебувала в дитячому будинку-санаторії”. Розлучившись із нею, всю свою нестримну лють він приніс у Наталчине життя. Але спочатку все було так романтично. Знайомство в Одесі, прогулянки морем на заході сонця. Молода жінка закохалася й вийшла заміж. Тут уся чарівність спала, як хустка від вітру. Почалися ревнощі, побої. “Шлюб красуні й чудовиська” – так називали цей союз знайомі – протримався десять років, у пари народився син Михась. У 1936-му вони розлучилися. А Семенка за рік заарештували й репресували, малого сина оголосили дитиною ворога народу.
Зовсім іншою людиною був Євген, молодший за Наталію на 11 років. Він палко кохав жінку, називав її своєю “ракушкой”, а її сина Михася прийняв, як рідну дитину. Але через різницю у віці, Ужвій не хотіла узаконювати стосунки.
Коли ж розпочалася німецько-радянська війна, Наталя разом із театром перебували в евакуації. Спочатку в Тамбові, потім у Ташкенті. У той період її найбільшим досягненням у кар’єрі стала роль у фільмі “Веселка”, де вона зіграла героїчно-драматичну роль партизанки Олени. За цю роботу вона отримала Сталінську премію, цілими мішками отримувала листи від бійців із фронту, адже втілила на екрані образ жінки, за яку варто воювати. Кінострічка стала успішною навіть в американському прокаті, її переглядав президент США Франклін Делано Рузвельт.
У 1951 році Наталія Ужвій пережила трагедію, її син Михась помер від менінгіту, маючи 24 роки. Мало не збожеволівши від горя, намагалася накласти на себе руки. Пономаренко писав: “Не можу не згадати одного з найтрагічніших періодів у житті Наталії Михайлівни. Її єдиний син Михась, будучи вже на п’ятому курсі факультету міжнародних відносин, так і не зміг подолати свою недугу – менінгіт. Він довго перебував у лікарні – тоді не було ще тих ліків, які застосовують нині під час лікування цієї хвороби, і він повільно помирав у неї на очах. Після нестерпних фізичних мук 13 грудня 1951 року його не стало”. Але театр врятував її, щоб заглушити біль, вона поринула в роботу. Це було її покликання, вона жила сценою.
Наталія Ужвій не лише глибоко усвідомлювала своє покликання, а й з усією вимогливістю і серйозністю ставилася до тих можливостей, які відкривалися перед нею завдяки дару Божому. “Найбільш ображає мене, коли в листах знаходжу легковажні міркування про акторську професію. Декому здається, ніби тому, хто щовечора виходить на сцену, та ще причепурений, гарно одягнений, у красивій перуці, живе незвичним життям, виголошує високі слова, а після вистави ще нагороджується оплесками, – все легко дається, все приходить само собою. Ні! Ой, як помиляються наївні люди! Чи можуть вони збагнути, скільки фізичних і моральних сил коштує кожна роль! І яка то надзвичайна, хоч і радісна доля акторська! Радісна, коли бачиш, що кінцевий результат часом виснажливої праці – твоя гра – дає людям естетичне задоволення, будить думку, зворушує серце, примушує замислитися над своїм і чужим життям, приносить хоча б крихітку щастя. Заради цього варто трудитися, хвилюватися, нервуватися, тремтіти за майбутню долю і своєї ролі, і вистави в цілому. Ось що хочеться відповісти тим, хто уявляє акторське життя суцільним святом, прогулянкою не без приємностей, як іронічно сказав великий письменник”, – писала Ужвій.
Майже 20 років, до 1973-го була очільницею Українського відділення Театрального товариства. Її акторський талант оцінювали відомі зірки сцени, кіно, режисери захоплювалися неперевершеною грою. Сергій Параджанов створив про неї біографічний фільм.
До старості Наталія Ужвій залишалася справжньою жінкою. Дуже любила парфуми, особливо змішувати їх, щоб залишати за собою неповторний шлейф ароматів. На свята ніколи не вбиралася в нові сукні, бо вважала, що на прийом треба вдягатися у зручний і перевірений одяг, щоб почуватися на 100% впевненою. А ще на прийоми обов’язково приходила у м’яких оксамитових чобітках на невеличкому підборі. Це дозволяло без утоми вистояти на ногах багато годин поспіль. Щоб бути стрункою – займалася йогою, майже ніколи не сиділа – їла, читала, стоячи.
Будинок у Любомлі, в якому 1898 року народилась Наталія Ужвій (зруйнований у 2015 році). Фото: uk.wikipedia.org
Руїни будинку Ужвій в Любомлі (2015). Фото: Viacheslav Galievskyi/uk.wikipedia.org
Навіть страшна хвороба – рак, не могла зламати внутрішній стрижень жінки. Євген Пономаренко не відходив від неї. До останнього подиху був поруч. Кожен прожитий день, сприймав як Божий дар. Писав: “Лютий. Втомлюється швидко. Рухатися їй все важче”. “Березень. Лікарі стали приходити все частіше”. “Квітень-травень. Наталці все гірше. П’є тільки чай. Почалися нестерпні болі”. “Липень. Її не стало. Вівторок”. Померла 29 липня 1986 року, похована на Байковому кладовищі в Києві. Надгробок Наталії Ужвій на Байковому цвинтарі в Києві. Фото: Kamelot/uk.wikipedia.org
За свої 88 років вона зіграла понад 200 ролей у театрі і знялася в понад 20 кінофільмах. Богдан Сільвестрович Ступка згадував: “Я завжди відчував її підтримку, що дуже важливо для молодого артиста. А на гастролях “Дяді Вані” в Москві, коли вона виходила, зал вставав і скандував: “Ужвій! Ужвій!”. В “Украденому щасті” вона грала з Бучмою і Добровольським. І коли цей же спектакль, але вже з молодими артистами поставив Сергій Данченко, Наталя Михайлівна зробила мені комплімент за роль Миколи: “Ви граєте то князя Мишкіна, то Ісуса Христа!”. Я падав перед нею на коліна і цілував руку. Що може бути вище такого визнання!”.
У Києві поблизу театру імені Івана Франка, на будинку по вулиці архітектора Городецького, 17 (там Наталя Ужвій мешкала останні роки життя) встановлено меморіальну дошку. У Пущі-Водиці діє створений нею Будинок ветеранів сцени, що має її ім’я. 2008 року до ювілею від дня народження Наталі Ужвій Нацбанк України випустив монету з її зображенням в серії “Видатні особистості України”. А відомий скульптор Матвій Манізер увічнив Наталію Ужвій в образі Катерини – героїні поеми Тараса Шевченка.
Мар'яна Шевелєва
.jpg) |
Наталия Ужвий. Фильмы, друзья, годы / Н. Ужвий. – М. – 1977. – 57 с.
Книга спогадів української радянської акторки театру і кіно, лауреатки державної премії імені Тараса Шевченка (1984), народної артистки СРСР Наталії Ужвій про акторів театру і кіно періоду 1970-1980 років.
|
Матеріали про життя і творчість
|
Мартич, Ю. Н. М. Ужвій [Електронний ресурс] : нар. артистка СРСР / Ю. Мартич. – К. : Мистецтво, 1947. – (Майстри мистецтва України). – Режим доступу : http://tinyurl.com/4zjnxaa3 Невелике за обсягом видання із серії „Майстри мистецтва України” присвячене аналізу творчості видатної драматичної актриси Наталії Ужвій, народної артистки СРСР, Героя соціалістичної праці. Образ Олени у фільмі „Радуга” за повістю Ванди Василевської, королева Єлізавета з „Дон Карлоса” Ф. Шіллера, Анна з „Украденого щастя” І. Франка, Беатріче з „Багато галасу даремно” В. Шекспіра дивляться на читача зі сторінок книги Ю. Мартича і розкривають глибокий талант артистки родом з Волині. Оригінал друкованого документу зберігається в ВДОУНБ імені Олени Пчілки. |
 |
.jpg) |
Кисельов, Й. Наталія Ужвій / Й. Кисельов // Кисельов, Й. Театральні портрети: нариси про майстрів української радянської сцени. – К. : Мистецтво, 1955. – C. 163-199 : іл. Кисельов Йосип Михайлович – український письменник, сценарист, літературознавець у своїй книзі публікує нариси про майстрів української радянської сцени, в т. ч. розділ присвячено драматургічній майстерності Ужвій Наталії Михайлівни (1898–1986) – української радянської акторки театру і кіно. |
|
85.334.3(2УКР) К 44 Кисельов, Й. М. Поетеса української сцени: життя і творчість народної артистки СРСР Наталії Михайлівни Ужвій / Й. М. Кисельов. – К. : Мистецтво, 1978. – 205 с. Книга про життя і творчість видатної артистки Наталії Ужвій. Видання розрахована на діячів театру і кіно, студентів художніх вузів, інститутів культури і для всіх, хто любить і захоплюється театральним і кіномистецтвом. |
.jpg) |
 |
85 М 65 Ужвій Наталія Михайлівна // Мистецтво України : біогр. довід. / упоряд. : А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. – К. : Укр. енциклопедія. ім. М. П. Бажана, 1997. – С. 396-397. До однотомника включено: 6,5 тисячі статей – коротких біографічних довідок про українських митців, а також діячів культури інших народів, життя і діяльність яких пов’язані з Україною. В тому числі включена стаття про життя та творчість видатної артистки Наталії Ужвій. В комплексі довідник через творчі біографії митців висвітлює історію українського мистецтва. Усіх його жанрів і галузей, різних епох і часів. Розрахований на фахівців та широке коло читачів. |
|
Наталія Ужвій // Народжені Україною: меморіальний альманах : у 2 т. Т. 2 : Л-Я / гол. ред. О. Оноприєнко. – К. : Євроімідж, 2002. – 896 с. : іл. – (Золоті імена України). Альманах продовжує серію видань „Золоті імена України”. У книгу увійшло близько тисячі статей про наших видатних співвітчизників різних національностей – державних, громадських і релігійних діячів, просвітників і науковців, діячів культури, мистецтва і спорту, які походженням, народженням або діяльністю пов'язані з Україною і стали славою та гордістю її народу. Також включена стаття про українську акторку театру і кіно Наталію Ужвій. |
.jpg) |
.jpg) |
63.3(4УКР) П 78 Ужвій Наталія Михайлівна: українська актриса // Провідники духовності в Україні : довідник / за ред. І. Ф. Курас ; редкол. : І. Ф. Курас, М. О. Багмет, В. І. Гусєв [та ін.]. – К. : Вища школа, 2003. – С. 765-766. Наведено відомості про широку плеяду найвидатніших державотворців, діячів культури, науки, освіти, церкви, які на різних історичних етапах пробуджували суспільну свідомість, долали стан соціальної апатії, пропагували народні традиції, опікувались проблемами духовного відродження і розбудови Української держави. Опублікована стаття про українську акторку театру і кіно Наталію Ужвій. |
|
85/37 (4 УКР) К 20 Ужвій Наталія Михайлівна // Капельгородська, Н. Кіномистецтво України в біографіях : кінодовідник / Н. Капельгородська, Є. Глущенко, О. Синько ; Держ. ком. телебачення і радіомовлення України. – К. : АВДІ, 2004. – С. 609. В книзі вперше подано бібліографічні відомості про людей усіх кінематографічних професій, які збагатили своєю працею вітчизняне кіно і телебачення XX-XXI століття.. Згадуються кінодіячі інших народів, які зробили свій внесок у кіномистецтво України. Опубліковано матеріал, присвячений народній артистці СРСР Наталії Михайлівні Ужвій. |
.jpg) |
.jpg) |
63.3(4УКР) У-93 Наталія Михайлівна Ужвій // Ушаков, Д. О. Видатні українці / Д. А. Ушаков. – Х. : Фактор: Pelican, 2008. – С. 186-188 : фот. – (Україна. Учора, сьогодні, завтра). Книжка розповідає про видатних діячів мистецтва, науки, політики і військової справи, про людей чиї життя і діла не можуть бути оцінені однозначно. Утім, кожний з них зробив значний внесок у становлення і розвиток нашої держави, кожний залишив свій вічний слід в історії України. Подаються дані про видатну українську акторку театру і кіно Наталію Ужвій. |
|
Наталія Михайлівна Ужвій // Черкащина. Універсальна енциклопедія : док.-публ. наук. фотоіл. іст. вид. / автор-упоряд. В. О. Жадько. – К. : ВПК „Експрес-Поліграф”, 2010. – С. 880. Енциклопедія дає цілісний образ Черкащини в подіях, інституціях, установах, поняттях тощо й охоплює період від XV до початку XXI століття. Енциклопедія містить історико-документальні довідки про події, відомих людей, історію населених пунктів, пам'ятки культури, заклади освіти, культури та мистецтв і багато іншого. Подаються дані про життя і творчість видатної драматичної актриси Наталії Ужвій, народної артистки СРСР. |
.jpg) |
 |
63.3(4УКР) В 42 Терес, Н. В. Наталія Ужвій : [біографія] / Н. В. Терес // Видатні постаті в історії України ХХ ст. – К. : Вища школа, 2011. – С. 344-347 : фот. В книзі вміщено короткі біографічні відомості про видатних громадських, політичних і культурних діячів, визначних учених, висвітлено роль і місце кожної особи в історичному розвитку України минулого століття. Вміщено також біографічні дані про українську актрису – Ужвій Наталію Михайлівну. Книга для всіх, хто цікавиться історією нашої держави, учнів загальноосвітніх шкіл, гімназій, студентів. |
|
63.3 (4УКР) С 81 Наталія Ужвій : (1898-1986 рр.) // Сто великих українців / Н. В. Астапенко, О. К. Барашкова [та ін.]. – К. : Арій, 2011. – С. 407-410. Ця книга містить 100 коротких біографічних нарисів, історичних портретів видатних наших земляків, представників найрізноманітніших верств суспільства – мислителів, письменників, учених, митців, громадських діячів України, в тому числі біографічні дані про українську актрису – Ужвій Наталію Михайлівну. |
.jpg) |
 |
63/3 (4 УКР) Е 64 Герегова, С. В.. Ужвій Наталія Михайлівна / С. В. Герегова // Енциклопедія історії України: у 10 т. Т. 10 : Т – Я / редкол. : В. А. Смолій [та ін.] ; Ін-т історії України НАН України. – К. : Наук. думка, 2013. – С. 211 : іл. „Енциклопедія історії України” – десятитомна чорно-біла ілюстрована енциклопедія з історії України, видана українською мовою в 2003-2019 роках у Києві під егідою Інституту історії України Національної академії наук України, під головуванням Валерія Смолія. В енциклопедії представлено відомості про видатних громадських діячів, учених, діячів культури та мистецтва, освіти, основні історичні події України, у тому числі дані про життя і творчість відомої української актриси Ужвій Наталії Михайлівни. |
|
83.3 (4УКР)6 К 90 Кульчий, О. Документальна скарбниця Шевченківських лауреатів / О. Кульчий, Т. Малярчук, Ю. Бентя ; Держ. архів. служба України ; наук. ред. В. М. Жежера. – К. : КЛІО, 2013. – 352 с. : іл. У виданні „Документальна скарбниця Шевченківських лауреатів”, підготовленому до 200-річчя від дня народження видатного українського поета, письменника, художника, громадського й політичного діяча Тараса Шевченка, на основі архівних документів, друкованих видань висвітлено факти життя та творчу діяльність видатних вітчизняних митців, чиї особові фонди зберігаються у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України. Вперше представлено численні автографи, рукописи творів, начерки, ескізи, титули книжок із дарчими написами, фотографії в колі родини, друзів та колег українських письменників, поетів, художників, скульпторів, архітекторів, композиторів, режисерів, акторів, літературознавців, мистецтвознавців, журналістів, які є лауретами найвищої в Україні відзнаки за вагомий внесок у розвиток культури й мистецтва – Національної премії України імені Тараса Шевченка. Подано інформацію про українськау радянську акторку театру і кіно, народну артистку СРСР, лауреатку державної премії імені Тараса Шевченка (1984), Наталію Михайлівну Ужвій. |
.jpg) |
.jpg) |
83.3 (4УКР)5 Ш 37 Ужвій Наталія Михайлівна // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. Т. 6 : Т-Я / гол. ред. М. Г. Жулинський. – К. : Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка, 2015. – С. 361-362. Включено інформацію про життя і творчість видатної української театральної і кіно- актриси – Ужвій Наталії Михаліввни, лауреатки державної премії імені Тараса Шевченка (1984). |
|
63.3 (4 УКР) |
.jpg) |
 |
Шекет, Юлія. Наталія Ужвій : райдуга перевтілень / Ю. Шекет // Личности. – 2021. – № 1-2. – С. 22-37 : іл., портр., фот.
Одна з характеристик, що найчастіше повторюється у мистецтвознавців щодо Наталії Ужвій – «природність». Вона, здавалося, народилася з умінням перевтілюватися, ніби все життя мало не з пелюшок провела на сцені. Але насправді лише у 22 роки Наталка вперше потрапила до любительської трупи та пов’язала подальше життя з театром. «Як я вчилася акторської майстерності? У природи. Виходила в поле і щосили плакала, ридала, сміялася… – згадувала актриса. – А вже потім з’явилися професійні вчителі».
Читайте про Наталію Ужвій у журналі «Личности».
|
Електронні книги
 |
Коломієць, Ростислав. Наталія Ужвій / Р. Коломієць – Х. : Фоліо, 2019. – 124 с.; іл. – (Знамениті українці).
Наталія Михайлівна Ужвій (1898–986) – легендарна українська акторка театру і кіно. Талант Ужвій найяскравіше розквітнув у театрі «Березіль». Щаслива доля дозволила вижити в період сталінського терору, але забрала дорогих їй людей – поета Михайля Семенка, братів, режисера Леся Курбаса. Майже пів століття Наталія Ужвій була на сцені Київського драматичного театру імені Івана Франка, відзначена найвищими радянськими нагородами. Особисте життя і життя в мистецтві Наталії Ужвій — складне і тернисте, сповнене удач і розчарувань, радощів і тривог, шалених сценічних успіхів та особистих трагедій, і все в ньому нерозривно сплелося...
Особисте життя і життя в мистецтві Наталії Ужвій – складне і тернисте, сповнене удач і розчарувань, радощів і тривог, шалених сценічних успіхів та особистих трагедій, і все в ньому нерозривно сплелося...
|
|
Колесніченко-Братунь, Н. Р. Ужвій. У піжмурки з долею / Н. Р. Колесніченко-Братунь. – Х. : Фоліо, 2020. – 124 с. : іл. – (Мистецькі біографії).
Повернення до минулого є своєрідною грою у піжмурки з фактами, домислами, з бажанням говорити правду і ховатися від неї. Гра стає особливо захоплюючою, коли її учасники – непересічні особистості, знакові для своєї епохи. Героїня книги – Наталія Ужвій, визначна актриса, красуня і муза митців. У неї закохувалися, її наслідували, обожнювали. Ця розповідь є своєрідною спробою авторки, пов’язаної з Наталією Ужвій родинними зв’язками, розгадати код родової пам’яті, розгледіти за символами, знаками, невипадковими випадковостями, приховане за лаштунками долі героїні.
«Ужвій. У піжмурки з долею» – четверта художня книжка письменниці, науковця, перекладача Наталії Колесніченко-Братунь, що наскрізь пронизана щирими зізнаннями, невдаваними емоціями, відвертими розповідями у пошуках неоднозначних відповідей.
|
 |
***
Бернацька, Р. П. Н. М. Ужвій : нарис про життя i творчiсть / Р. П. Бернацька. – К. : Держ. вид. образотв. мистец. і муз. л-ри УРСР, 1958. – 105 c.
Білаш, М. Життя на авансцені : до 120-річчя із дня народження народної артистки Н. Ужвій / М. Білаш // Пенсійний кур’єр. – 2018. – 7 верес. (№ 36). – С. 11.
Бохан, О. Королева українського театру : до 120-річчя від дня народження Н. Ужвій (1898-1986) / О. Бохан // Дати і події. 2018 друге півріччя : календар знаменних дат. – 2018. – № 2. – С. 52-55 : портр. – Бібліогр. : с. 55.
Вергеліс О. Ужвій і Курбас: незакінчена повість / О. Вергеліс // Укр. культура. – 2012. – № 9. – С. 54–58.
Від королеви до партизанки : до 110-річчя з дня народження Наталії Ужвій // День.– 2008.– 6 верес. (№ 159).
„Вона була Актрисою” : з нагоди відкриття меморіальної дошки Наталії Ужвій // День. – 2007. – № 53 (28 берез.)
Гайдабура, В. Наталія, Сем і Вольф Мессінг : [про роль у виставі Ужвій Н. М.] / В. Гайдабура // Український театр. – 2012. – № 4. – С. 4-5. – Бiблiогр. в пiдрядк. прим.
Гра української актриси вразила Рузвельта і Ейзенхауера : [за кн. Й. Кисельова «Поетеса української сцени»; х історії фільму «Райдуга» з актрисою Н. Ужвій.// Культура і життя. – 2005. – 30 квіт. (№ 18/19). – С. 5.
Кисельов, Й. Наталія Ужвій / Й. Кисельов // Чумацький шлях. – 2009. – № 1. – С. 13,14.
Кухар, Л. А. Щедрий талант : до 110-річчя від дня народження Н. М. Ужвій (1898-1986) / Л.А. Кухар // Календар знаменних і пам‘ятних дат. – 2008. – № 3. – С. 111-117. : портр.
Можейко, І. Одна з ролей Наталії Ужвій ‒ бронзова Катерина на пам’ятнику Шевченку / І. Можейко // Слобід. край. ‒ 2011. ‒ 20 жовт. ‒ С. 10.
Орлова, Є. Г. Жінки в історії українського мистецтва / Є. Г. Орлова // Мистецтво в школі (музика, образотворче мистецтво, художня культура). – 2011. – № 3. – С. 2-6.
Остання жертва. Перша українська радянська актриса Наталя Ужвій – сценарій прихованої долі : до 110-річчя з дня народження // Дзеркало тижня. – 2008. – № 33 (6 -12 верес.)
Пам'ятні дати у липні-серпні : [113 років від дня народження Н. М. Ужвій] // Наука і суспільство. – 2011. – № 7/8. – С. 73-75.
Поліщук, Т. Заручниця часу...: до 120-річчя від дня народження актриси Н. Ужвій / Т. Поліщук // День. – 2018. – 14-15 верес. (№ 165-166). – С. 22-23.
Саква О. «Безсилий батіг реальності...» : спроба портрета великої актриси : 100 років з дня народж. Н. Ужвій / О. Саква // Культура і життя. – 1998. – 2 верес. (№ 35). – С. 3.
Сущенко О. Королева : до 110-ї річниці від дня народж. Н. Ужвій / О. Сущенко // Культура і життя. – 2008. – 17 верес. (№ 38). – С. 1.
Трагедія української радянської актриси : 120 років з дня народження Наталії Ужвій // Урядовий кур’єр. – 2018. – 1 верес. – С. 5.
Ужвій, Н. І музи не мовчали..: зі спогадів видатної української актриси / Н. М. Ужвій // Культура і життя. – 2005. – 30 квіт. (№ 18/19). – С. 5.
Інтернет ресурси:
Ужвій Наталія Михайлівна : матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії
Наталії Ужвій — 125: найцікавіші факти з життя легендарної української акторки
Королева драми: 8 фактів про життя Наталії Ужвій
Наталія Ужвій (1898-1986)
Музей знаменитих харьковчан. Ужвій Наталіяl
Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка Ужвій Наталія
«Українську культуру тепер можна вивчати по зруйнованим будинкам». 22 липня — день пам’яті Наталії Ужвій, чиїм ім’ям названо вулицю на Салтівці
Підготувала Людмила Савко.
--------------------------------------------------------------------------------
Новини
2024-12-02
Щороку 3 грудня, разом із світовою спільнотою, Україна відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, який було проголошено у 1992 році Генеральною асамблеєю ООН. Цей день покликаний привернути увагу до проблем таких людей, розуміння суті їх життя, а також їх боротьби за дотримання своїх прав і свобод, захисту гідності та благополуччя. Пропонуємо вам віртуальну виставку „Крок на зустріч”.
2024-11-29
Шановні користувачі, до вашої уваги нові надходження до Відділу краєзнавства.
2024-11-26
Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.
2024-11-22
Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".