Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     > 

Віртуальні виставки

Ярослав Мудрий – політик влади і науки

2023-10-19
до 1045-річчя з дня народження великого князя Київського, державного та політичного діяча Київської Русі

Ярослав Володимирович (роки правління 1015-1054) – видатний державний діяч, Великий князь Київської Русі та відомий воєначальник. Завдяки багатьом реформам та досягненням, які мали колосальний вплив на розвиток Русі, отримав прізвисько Ярослав Мудрий.

Народився майбутній князь у 978 або у 979 році. Його мамою була княгиня Рогніда – дочка правителів Полоцька, який завоював його батько – майбутній хреститель Русі князь Володимир Великий. Перший політичний досвід Ярослав почав отримувати дуже рано. У десятирічному віці Володимир призначив його керівником Суздальської землі. У 1010 році батько поставив його правити Новгородом – основним торговим і військовим центром північної частини Київської Русі. Такий крок свідчив про те, що Володимир побачив у молодого сина риси жорсткого, але справедливого правителя.

На Новгородському престолі Ярослав втримувався спокійно, незважаючи на войовничий та волелюбний характер жителів міста і сусідніх племен. У 1014 році князь не захотів віддавати данину у розмірі 2 000 гривень до Києва. За це батько наступного літа хотів піти на нього війною, але несподівано помер.

Дізнавшись про смерть батька, Ярослав вирішив взяти київський престол для себе. У листопаді 1015 дружина правителя Новгорода зустрілась з військом київського князя Ярополка неподалік міста Любеч і перемогла його. Ярослав ввійшов у столицю Русі, але менше ніж через рік мусив звідти втікати – Ярополк підійшов до города з армією свого тестя – короля Польщі Болеслава Хороброго. Отримавши підтримку в Новгороді, Ярослав розбив брата на території нинішньої Київської області і отримав владу майже над усією Руссю, за виключенням Тмутаракані, де правив його брат Мстислав.

Князь зменшив вплив варягів на справи Русі. Він почав брати людей на керівні посади з полян та інших племен, що населяли державу. У 1023 році брат Ярослава Мстислав пішов походом на Київ і навіть розбив військо брата, але княжити не захотів. У 1026 родичі домовилися і поділили Русь на 2 частини. Чернігівщина та землі по лівому березі Дніпра відійшли Тмутараканському князю. Остаточне об’єднання Русі відбулося тільки після його смерті у 1036 році.

Основна заслуга Ярослава у внутрішній політиці – написання «Правди Ярослава» – першого збірника законів, який діяв на території Київської Русі. Цей документ мав всього 18 статей. За більшість провинностей у ньому передбачалося грошове стягнення. Тільки за кілька тяжких злочинів зберігалося право родичів постраждалого на кровну помсту.
Зовнішня політика Ярослава Мудрого була досить гнучкою. Князь відвоював у Польщі червенські міста, ходив у походи на племена Прибалтики. Неподалік від берега Чудського озера заснував град Юр’їв (зараз Тарту). Правитель остаточно ліквідував загрозу, яку становило для Києва плем’я печенігів.
Князь Ярослав Мудрий дбав про розвиток культури народів Київської Русі. За його правління у великих містах держави відкривалися школи, створювалися місця, де переписувалися книги. Храм Святої Софії став своєрідним вищим навчальним закладом. У його школі отримували освіту діти з кращих боярських родів. У соборі, в спеціальному приміщенні, ченці перекладали твори європейських авторів на давньоруську мову.
Будівельний бум на Русі розпочався з часів правління батька Ярослава – Володимира. Після перемоги над печенігами у 1034 році, Ярослав Мудрий наказав будувати собор Святої Софії – майбутню найвеличнішу релігійну споруду Київської держави. Цей храм був розкішно оздоблений. У оформленні його фресками та мозаїками брали участь найкращі майстри з Греції.
Також при Ярославові значно розширився Київ. За свідченнями тогочасних істориків, місто стало за красою суперником Константинополя. Площа території міста збільшилася у 7 разів. За наказом князя були зведені Золоті Ворота – парадний в’їзд до Києва, оздоблений дорогоцінними металами та камінням. Дружина правителя – Інгігерда на свої кошти збудувала та утримувала храм Святої Ірини.
Смерть старшого сина у 1052 році сильно вплинула на Ярослава Мудрого. Старість відчувалась все більше і, згадуючи молоді роки, князь став замислюватися над майбутнім Києва і держави загалом. Бажаючи уникнути братовбивчої війни, Ярослав зважується змінити порядок наслідування престолу. На той час влада передавалась від батька до старшого сина, що дуже негативно впливало на решту спадкоємців. Тому київський князь затвердив порядок передачі по старшинству. Тобто, від батька до старшого сина, а після його смерті до наступного сина за віком і так доти, поки живі всі нащадки правителя.
Так званий “горизонтальний” принцип дав позитивні результати лише на початку. Ярослав Мудрий помер у 1054 році і, згідно його заповіту, Ізяслав посів місце правителя в Києві, Святослав отримав Чернігівщину, Муром і Тмуторокань, Всеволод – Переяславщину, Суздаль і Ростовщину, Ігор – Володимир Волинський. В’ячеславу перейшла у спадок Смоленщина. На жаль, Ізяслав був надто м’яким правителем і це змусило його звернутися по допомогу до двох менших братів. Так утворився триумвірат Ярославовичів, що правив з 1054 по 1073 рік.

***

63.3(4УКР)4
Д 85
Духопельников, Володимир Михайлович. Ярослав Мудрий / В. М. Духопельников. – Х. : Час читати, 2016. – 128 с.
Князь Ярослав продовжив головну справу життя свого батька, Володимира Великого, – «збирання» давньоруських земель. Він відновив єдність Київської Русі, зміцнив державний апарат, заклав основи судової системи та провів культурні перетворення. Саме при ньому остаточно утвердилося християнство на руських землях, інтенсивно розвивалася освіта й книжність, здійснювалася грандіозна розбудова Києва як столичного міста. Київська Русь стала найбільшою державою Європи. Все це дає історикам підставу стверджувати, що час правління Ярослава, прозваного Мудрим (1019–1054), – це час найвищого розквіту Київської Русі.
63.3(4УКР)4
Т 52
Толочко, Петро Петрович. Ярослав Мудрий / П. П. Толочко. – К. : Вид. Дім Альтернативи, 2002. – 272 с. : іл. – (Особистість і доба). 
Серед провідних державних діячів Київської Русі одним із найвизначніших був Ярослав Мудрий. Митрополит Іларіон у знаменитому «Слові про закон і благодать» називає його «великим» і «благовірним» каганом. «Повість минулих літ» величає Ярослава «самовладцем», а Радзивілівський літопис –«самодержцем землі Руської». У західноєвропейських хроністів Ярослав «rex Rugorum» (король Русі). На фресці Софії Київської великий київський князь зоб- ражений у розкішному царському одязі, оздоблено- му візантійськими геральдичними орлами, а його голову вінчає царська корона (стемма). Книжка написана на багатому документальному матеріалі й присвячена життю та діяльності видатного будівничого Київської Русі князя Ярослава Мудрого. 
 
94(477)
Ф 32
Федака, Сергій Дмитрович. Історія України. Т. 5 : Київська Русь і Великий степ / С. Д. Федака. – Ужгород : Timpani, 2021. – 232 с. – (Літописна історія ; Серія 2). 
П'ятий том (він же перший том другої серії) присвячено відносно єдиній Київській Русі (860–1132), якою керувало дев'ять поколінь князів, а творило її дев'ять поколінь їхніх підданих, майже невпізнанно змінюючись від генерації до генерації. Портрети князів досить відмінні від звичних хрестоматійно-підручникових образів, оскільки оперті безпосередньо на джерела –вітчизняні і зарубіжні, археологічні і фольклорні. Русь постає як принципово інше, ніж сучасна Україна, суспільство, проте схожа до нас багатьма окремими деталями. Належну увагу звернуто і на сучасні українські терени, що не входили до Русі, але тяжіли до неї – Степ, Закарпаття, Крим.
 
63.3(2Ук)4
П 42
Повість врем’яних літ : літопис (за Іпатським списком) / пер. з давньоруської, післяслово, комент. В. В. Яременко. – К. : Рад. письменник, 1990. – 558 с. 
Кожен, хто цікавиться національною історією і тисячолітньою традицією її передачі і відтворення у слові, знає наш найдавніший літопис «Повість врем’яних літ», що створювався в XI–поч. XII століття Нестором та іншими літописцями. Проте Несторів літопис за Іпатським списком, який, на відміну від Лаврентіївського списку, має виразне українське походження, на Україні жодного разу не видавався, а в Росії – востаннє 1871 року.
У цьому виданні читач має змогу одночасно одержати, оригінальний текст Іпатського списку і переклад сучасною мовою, також зроблено спробу вперше відтворити епічні оповідання літопису як віршований український епос періоду Київської Русі.
 
27(477)"09/12"
К 63
Комарницький, Андрій. Святині Княжої України = Sacred relics of princely Ukraine : [альбом] / А. Комарницький, Б. Зятик ; пер. на англ. В. Лужняк. – Л. : Свічадо, 2019. – 208 с. : кольор. іл. – Текст укр., англ. мовами.
Українська культура має у спадщині багато сакральних реліквій та святинь періоду Київської Руси. Проте під час окупації держав-агресорів з території України було вивезено чимало цінних святинь, реліквій, переписано давні літописи. Автори, відходячи від хибних стереотипів, зібрали та описали долю пам’яток києво-руського періоду від їхнього створення до сьогоднішнього місця знаходження, подали опис святинь та їхнє мистецьке та духовне значення в українській культурі.
63.3(4УКР)
В 42
Видатні постаті в історії України ІХ-ХІХ ст. : короткі біогр. нариси, іст. та худ. портр. / В. І. Гусєв, В. П. Дрожжин [та ін.]. – К. : Вища школа, 2002. – 359 с. : іл.
Наведено біографічні відомості, стисло висвітлено суспільно-політичні погляди та роль і місце кожної особи в історичному розвитку України. Вміщено короткі історичні портрети громадських, політичних і культурних діячів України, починаючи від виникнення Київської Русі й до кінця ХІХ ст.
 
94(477)
С 47
Сліпушко, Оксана Миколаївна. Таємниці володарів Русі (від Олега до Володимира Мономаха) / О. М. Сліпушко. – К. : Аконіт, 2003. – 191 с. : іл. 
У людському житті є дві найсильніші пристрасті, котрі характеризують особистість, – влада і любов. У цій літературно-історичній книзі погляд автора на володарів Русі через призму категорій влади і любові. Про володарів Русі, про правду і міфи, що огортають їхні постаті, шукайте у цій книзі…
85.103(4УКР)4
К 59
Козак, Назар Богданович. Образ і влада. Княжі портрети у мистецтві Київської Русі ХІ ст. / Н. Б. Козак ; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – Л. : Ліга-Прес, 2007. – 156 с. : іл.
Це дослідження присвячено княжим портретам у мистецтві Київської Русі ХІ ст. – композиціям, що містять зображення представників династії Рюриковичів. Мета дослідження – виявити можливі варіанти інтерпретації змісту цих композицій на основі мотивів та контексту їхнього створення. Тобто з'ясувати: якими могли бути задуми їхніх творців та розуміння їхніх сучасників.
63.3(4УКР)
Б 87
Брайчевський, Михайло Юліанович. Твори. Т. 1 : Суспільно-політичні рухи в Київській Русі. Історична думка в Київській Русі : [монографія] / М. Ю. Брайчевський ; упоряд., авт. передм., наук. ред. Ю. Кухарчук. – К. : Вид-во ім. Олени Теліги, 2004. –720 с. 
До першого тому видання творів відомого українського історика, мислителя і громадського діяча Михайла Брайчевського увійшли два монографічних дослідження з історії Київської Русі. У монографії “Суспільно-політичні рухи в Київській Русі” аналізується хід розвитку суспільних процесів і ключових подій усього давньоруського етапу української історії (IX–перша пол. XIII ст.). Автор має власне бачення тих причин, які призвели могутню державу спочатку до усобиць і феодального роздрібнення, а потім і до трагічної загибелі внаслідок монголо-татарської навали. Студія монографічного характеру “Історична думка в Київській Русі” відтворює за наявними писемними джерелами світоглядні уявлення і філософські погляди давньоруських мислителів.
63.3(4УКР)
І-49
Ілюстрована енциклопедія історії України : в 3 т. Т. 1 : (від найдавнішого часу до кінця 18 ст.) / авт. тексу О. Кучерук ; іл. : Л. Голембовська, О. Кучерук, С. Голембовська, С. Білостоцький. – Доп. і перероб. вид. – К. : Спалах, 2004. – 216 с. : кольор. іл.
В енциклопедії подано короткі характеристики видатних діячів минулого, розглянуто значну кількість подій, явищ, пам'яток літератури, історії та культури, починаючи з давніх-давен і до кінця 18 ст. Краще осягнути багатовікову історію нашої держави допоможуть численні ілюстрації, карти, схеми. Призначена школярам старших класів, абітурієнтам, студентам вузів і технікумів, а також широкому загалу читачів, які бажають поглибити свої знання.
84(4УКР)6
К75
Кочерга, Іван Антонович. Вибрані твори / І. А. Кочерга ; передм. О. Бондарєва. – К. : Сакцент Плюс, 2005. – 480 с. 
До книги талановитого українського драматурга Івана Кочерги увійшли найбільш відомі твори письменника, які перекладено різними мовами світу, зокрема історична драма «Ярослав Мудрий».

***

Бентя, Юлія. У Національній опері – "Ярослав Мудрий" / Ю. Бентя // Музика. – 2007. – № 4. – С.12-14.
Борхес, Дарина. „Бог не дав дияволу радості. Володимир почав хворіти” : Ярослав Мудрий чотири роки воював за Київ із братом Святополком / Д. Борхес // Країна. – 2019. – № 5 (458) 7 лют. – С. 47-50.
Демиденко Г. Ярослав Мудрий: факти і домисли його біографіїї / Г. Демиденко // Вісник Академії правових наук України. – 2010. – № 2. – С. 70-84
Заїка, Володимир. Софія Київська: будувати собор почав Володимир Великий, а завершив Ярослав Мудрий / В. Заїка // Урядовий кур’єр. – 2018. – 8 груд. (№ 232). – С. 6.
Калінкіна В. В. Вивченя драми Івана Кочерги "Ярослав Мудрий". 11 клас / В. В. Калінкіна // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2010. – № 19-21. – С. 39-47.
Лук’янчук, Георгій. Знайомтеся – Ярослав Мудрий : у Національному заповіднику "Софія Київська" презентували призму з 3D-голограмою справжнього обличчя великого князя київського Ярослава Мудрого / Г. Лук’янчук // Культура і життя. – 2021. – 30 квіт. (№ 8). – С. 1.
Ричка, Володимир. Ярослав Мудрий / В. Ричка // Наука і суспільство. – 2009. – № 11/12. – С.56-58
Рогальчук Л. Названий історією Мудрим : 1040-річчя від дня народження Ярослава Мудрого (978-1054) / Л. Рогальчук // Дати і події: 2018, перше півріччя: календар знаменних дат № 1 (11) / Нац. б-ка України ім. Ярослава Мудрого / уклад. : В. О. Кононенко [та ін.]. – К. : [б.и.], 2017. – С. 10-14
Сліпушко, Оксана. Чому Ярослав Мудрий став лідером нації на початку ХХІ століття? / О. Сліпушко // Українська культура. – 2008. – № 8. – С. 4-5 
Солонська, Наталія. Ярослав Мудрий у "книгах многих": проблема бібліографічної реконструкції постаті києворуського законодавця / Н. Солонська // Вісник Книжкової палати. – 2020. – № 10. – С. 12-14
Сюндюков, Ігор. Ярослав Мудрий: урок – послання через 1000 років : [чому “героєм” “Дня” 2015 року стане саме цей видатний державний діяч?] / І. Сюндюков // День. – 2014. – 26-27 груд. – С. 8.
Трахтенберг І. М. Мудрий Амосов поруч з Ярославом Мудрим: слово про незабутню людину (до 100-річчя з дня народження академіка М. М. Амосова) / І. М. Трахтенберг // Вісник Національної академії наук України. – 2013. – № 12. – С. 14-25
Фурсова Л. Вивчення драматичного твору І. Кочерги "Ярослав Мудрий" : проблемні ситуації на уроках літератури. 11 клас / Л. Фурсова // Українська література в загальноосвітній школі. – 2007. – № 10. – С.34-39
Чорна, Світлана. У Софіі Київській показали зD-галограму обличчя Ярослава Мудрого / С. Чорна // Голос України. – 2021. – 6 берез. (№ 43). – С. 6.
Ярослав Мудрий (988?-1054) : Державний і політичний діяч, Великий князь Київський // Проект "Україна". Галерея національних героїв / А. Ю. Хорошевський ; авт.-упоряд. А. Ю. Хорошевський. – Х. : Бібколектор, 2012. – С. 3-12.
Ярослав Мудрий // Сегеда, С. Гетьманські могили. – К. : Наш час, 2009. – С. 24-42.
Ясинецька, Олена. Правда про Інгігерду : нац. заповідник ”Софія Київська” пропонує щороку вшановувати дружину Ярослава Мудрого – і в такий спосіб розвінчати поширені про неї історичні міфи : [інт-ю / зап. І. Лиховид] / О. Ясинецька // День. – 2021. – 19-20 лют. (№ 29-30). – С. 18-19.

Інтернет ресурси:

Ярослав Мудрий : матеріал з Вікіпедії-вільної енциклопедії

50 цікавих фактів про Ярослава Мудрого

"Ярослав Мудрий" знову в Національній опері

Ярослав Мудрий - князь, який зробив Київську Русь великою державою

Ярослав Мудрий і його епоха

Підготувала Віталія Кодриш


Новини

2024-04-24
Любі друзі! 25 квітня о 16:30 запрошуємо вас на лекцію до Дня пам'яті Чорнобильської катастрофи. Лектор — вчитель історії Юрій Офіцинський. Місце проведення — проспект Свободи, 16, читальна зала бібліотеки.
2024-04-17
Запрошуємо на Клуб літературних дебютів "Нові імена", який відбудеться 24 квітня о 16:00. Цього разу у нас три дебютантки: Олександра Янчишин, Наталія Фогел та Олена Прібиткова.  Місце зустрічі: м.Ужгород, пр.Свободи, 16. Вхід вільний!
 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день