Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"
Закарпатської обласної ради
Віртуальні виставки
Станіславський феномен
2025-02-11до 65-річчя українського письменника Юрія Андруховича

«Я вже не відокремлюю життя від літератури.
І тому відмовляюся ставитися до письменництва як до професії,
це було б надто вузько, надто мало.
Жити, як дихати, як писати, як любити, як кохати,
як умирати – це такий комплекс, де вже нічого від нічого не відокремити».
Ю. Андрухович
![]() |
84(4УКР)6 Вірші, вміщені під цією обкладинкою, виникали упродовж доброго десятка років і знаменували собою не завжди поступове та плавне поринання ідеалістичного юнака в досвіди, маски і тексти, в мову, в усе на світі, включно з любов'ю. Між «Піснею мандрівного спудея» чи «Казкарем» (обидва – 1980) і останнім на сьогодні циклом «Індія» (1990) лежить страшенно велика відстань довжиною в молодість. Усе це пережите і прожите. Тому ця книжка, можливо, є шлях. Чи цей шлях завершений? Жоден шлях завершеним не буває. Даруйте нагадування. Я відібрав сюди вірші з усіх трьох своїх збірок, але найбільше з останньої. Напевно, не всі з віршів, які ще й тепер мені подобаються, можна тут знайти. |
84(4УКР)6 «Пісні для Мертвого півня», які Юрій Андрухович презентував на Львівському форумі видавців, — насправді не пісні і не для «Мертвого півня». Це важкі верлібри, писані, починаючи з 2000 року, в стилі правдивих бітників, тобто американських. Саме того року Андрухович кілька місяців поспіль «відкривав Америку», насамперед вивчаючи її поетів 60—70-х, і посвятою цьому біжучому рядкові в його житті стали англомовні назви до кожного з 31 вірша «Пісень...». |
![]() |
![]() |
84(4УКР)6 Книжка «вибраних спроб» Юрія Андруховича містить есеїстичний доробок автора за останні сім років. Уміщені тут тексти, раніше розпорошені в численних українських та зарубіжних збірниках і періодичних виданнях, не завжди доступних для вітчизняного читача, протягом 1999–2006 років виходили друком на шпальтах часописів «Дзеркало тижня», «Критика», «Потяг 76», «Столичные новости», «Gazeta Wyborcza», а також в антологіях «Europaexpress: Ein literarischtes Reisebuch» (Eichborn Berlin, 2001; есей «Справжня історія однієї Європи») і «Ich bin nicht innerlich: Annaherungen an Gottfried Benn» (Klett-Kotta, 2003; есей «Ґотфрид Бенн, спроба абетки»). |
84(4УКР)6 Юрій Андрухович (нар. 1960 р.) — поет, прозаїк, есеїст, перекладач, ініціатор і учасник багатьох літературно-артистичних перформенсів, з 1990 року — Патріарх Бу-Ба-Бу, автор чотирьох романів і п'яти поетичних збірок (кожна з яких була по-своєму першою), а також незліченної кількості есеїв, перекладів, кількох випадкових кіносценаріїв, однієї зовсім неочікуваної п'єси та однієї довго очікуваної авторської антології. Під час річного перебування в Берліні у 2005—2006 роках задумав і почав писати роман, про який відомо тільки те, що він був нібито знищений самим автором. Причиною для такого рішення начебто стала «Таємниця» — книжка, яку ви зараз тримаєте в руках. Робота над розшифровуванням і переписуванням реальних розмов автора із загадковим німецьким журналістом настільки поглинула й захопила, що Андрухович вирішив зосередитися виключно і цілковито на цьому «замість-романі» і вважати його найголовнішою — станом на 2012 рік— своєю книжкою. |
![]() |
![]() |
84(4УКР)6 «Трициліндровий двигун любові» є збіркою вибраних творів Ю. Андруховича, Л. Дереша та С. Жадана, які не друкувались в окремих виданнях. Зібравши під однією обкладинкою твори трьох авторів, видавництво мало на меті показати широкій читацькій аудиторії дещо незвичний ракурс творчості цих письменників. Пропоноване видання, поза сумнівом, має ексклюзивний характер, оскільки в ньому вміщено ранні «армійські» оповідання Юрія Андруховича, зібрано есеїстику Любка Дереша та представлено «свіжу» прозу Сергія Жадана. |
84(4УКР)6 «Лексикон інтимних міст» – найбільший за обсягом твір Юрія Андруховича. Невтомний мандрівник Україною, Європою, Америкою, автор розповідає нам 111 історій про 111 міст, з якими йому пощастило пережити щасливі й не дуже, але завжди інтимні – у широкому значенні цього слова – пригоди. Розташовані в алфавітному порядку за географічними назвами, ці різножанрові тексти – від есе й оповідань до віршів у прозі – разом становлять автобіографічний атлас світу письменника. Крім того, кожна «лексиконна» пригода є чітко вписаною не лише у просторові, а й у часові координати, що дає змогу читачеві здійснити слідом за автором 111 приватно-історичних стрибків від середини 60-х років минулого століття до наших днів. Навряд чи варто очікувати від цього атласу, цього вкрай суб’єктивного «посібника з геопоетики і космополітики» об’єктивних характеристик Києва і Львова, Москви і Варшави, Нью-Йорка і Єнакієвого. Але в ньому напевно можна знайти художньо важливіші речі: атмосферу, настрій, образи, запахи й смаки улюблених міст і місць, як вони закарбувалися у пам’яті автора. А також миттєві спостереження і глибші рефлексії, ліричність і смуток, іронію і сарказм – тобто усе те, завдяки чому наше спілкування зі світом набуває ознак інтимності. |
![]() |
![]() |
84(4УКР)6 Юрій Андрухович повертається, вирушає в нові мандри і знову повертається. З України тим часом еміґрує чимраз більше його читачів. Великий рух східних народів на Захід триває. Московія теж не пасе задніх. Державні кордони поки що не змінилися, та хто наважиться ствердити, що так буде й надалі? Короля Олелька Другого вже давно немає на цьому світі. Чи з’явиться в досяжному майбутньому його леґітимний наступник, який, прочитавши «Московіаду», очолить чергове українське народне рушення і приєднає нарешті Україну до євроспільноти? Чи все-таки доведеться троянцям ХХІ сторіччя недобитим кошем переселятися до благословенної Італії, покинувши навіки рідні чорноземи? З «Перверзією», як з новою «Енеїдою». У видання увійшли одні з найвідоміших прозових творів автора – «Московіада» і «Перверзія». |
821.161.2 Перший роман Юрія Андруховича, опублікований у 1992 р. Оповідка про початок 90-х і такий собі український варіант бразильського карнавалу — Свято Воскресаючого Духу, на яке потрапила компанія українських поетів. Роман «Рекреації» уже давно зайняв почесне місце в пантеоні сучасної української літератури. У ньому якнайяскравіше розкрився потяг автора до гротеску і фантасмагорії. Окрім роману до збірки увійшло ще 7 оповідань. |
![]() |
![]() |
821.161.2 Автор «Коханці Юстиції» – «патріарх української літератури», сучасний український поет, письменник і публіцист, лауреат літературної премії Центральної Європи ANGELUS Юрій Андрухович. Його книжки перекладені багатьма європейськими мовами. Цей роман він писав 27 років. На перший погляд це не роман, а вісім з половиною оповідань, зв'язаних не сюжетно, а загальними настроєм і атмосферою. Остання розповідь об'єднує і пояснює всі попередні. Описані події відбуваються в VII – XX століттях у Галичині. Читач побачить злочинців, котрі постали перед судом імперій-окупантів: австро-угорською, польською, німецькою, радянською. У книзі описані не тільки жахливі й огидні злочини, а й слабкості та пристрасні захоплення злочинців. Покарання за них не завжди є об'єктивними, але часто жахливими. Більшість персонажів мали реальні прототипи, також, як і їхні злочинні діяння. Під час написанні автор ґрунтувався на архівних матеріалах. Але це не наукова історична праця, тому Ю.Андрухович часто використовує алюзії на деякі історичні факти. Книга «Коханці Юстиції» буде цікава всім, хто ще не знайомий з творчістю Юрія Андруховича і тим, хто добре його знає, цінує і чекає на нові твори. Захопить цей твір і любителів постмодернізму, представником якого в українській літературі вважають Ю.Андруховича європейські літературні критики. |
821.161.2 ТСН-ки – це колонки, із якими Юрій Андрухович раз на тиждень виступає на сайті tsn.ua «Телевізійної служби новин» Каналу «1+1». Починаючи з грудня 2010 року, він опублікував їх уже близько двох сотень. До вашої уваги – своєрідне вибране з цих щотижневих записів, розташованих у суворо хронологічній послідовності. Готуючи цю збірку, автор свідомо не вносив змістових коректив, але вважав за доцільне вказати точну дату кожної публікації. Дати тут є не тільки каркасом, але й значною мірою орієнтиром. "Через вікно одного з номерів на третьому поверсі вибратися на дах, окинути поглядом усю Європу з її найвищого міста і знайти в оптичному прицілі вайлувате тіло того, заради кого ти тут. Натиснути на спусковий і, вміло не зачепивши жодного з кількох десятків охоронців, покласти край усім стражданням народу". |
![]() |
![]() |
821.161.2 Як і в «реальній дійсності», ще одна революція зазнала поразки. Можливо, тому, що втратила свого загадкового лідера. Йосип Ротський (не плутати ні з Йосіфом Бродським, ні з Йозефом Ротом), музичний герой барикад, змушений хоч кудись утікати, приміряючи на себе долю багатьох інших Йосипів. Його переслідують, і режимні спецслужби – це лише пів біди. Є ще недоречна любов, з якою не звладати, і банківська таємниця, з якою не впоратися. В’язничний досвід і мимовільно успішний теракт. А також розум і забуття, сміх і темрява, холод і пекло, іронія і щем. Останній сховок, звідки дозволено вести нічний етер. Чи справді останній?.. «Радіо Ніч» – найгостросюжетніший, а водночас найліричніший твір Юрія Андруховича. Простір, у якому авантюрний роман зустрічається з фентезі, а Девід Бові – з мандрівними музикантами Середньовіччя. |
821.161.2 Дні молодого українського поета Отто фон Ф., студента Літературного інституту в Москві, наповнені безконечними пиятиками з друзями і нестримними сексуальними пригодами. Аж доки однієї суботи звичне «водіння кози» не приводить поета в підземелля московського метро, де він стає свідком жахливого симпозіуму відомих мерців. Відтепер Отто фон Ф. мусить рятувати не лише власне життя від КДБ, а й власний квиток на поїзд, яким має дістатися рідного Києва. «Московіада» — один зі знакових романів відомого українського письменника Юрія Андруховича — насичена і гротескними й сюрреалістичними моментами, і тогочасними реаліями, які супроводжували розпад комуністичної імперії. Написаний понад тридцять років тому — 1992 року, — роман досі зачаровує блискучим стилем та карнавальним настроєм, а також видається надзвичайно актуальним тепер, під час повномасштабного нападу Росії на Україну — і остаточного розпаду імперії, свідками якого ми станемо. |
![]() |
***
![]() |
821.161.2 15 Колись давно один видатний драматург сказав про Дрогобич, що це «…місто немовби не всерйоз…місто немовби з фарсу й оперетки, місто-комік і об’єкт анекдотів, місто несподіваної фортуни й краху, місто-контрабандист і спекулянт, півтора міста: напівпольське, напівєврейське, напівукраїнське…». Усі ці характеристики, дорогий читачу, дуже влучно описують і це видання, яке Ти тримаєш у руках. Його творці, дрогобичані з голови до п’ят, насмілилися власне світобачення замісити на таланті свого улюбленого письменника-земляка Бруно Шульц, вилити все це у химерну художньографічну форму, запекти в горнилі натхнення і подати споживачеві як делікатесну мистецьку книгу. Тут – найсуттєвіші і найцікавіші сентенції з кожного розділу двох найуспішніших творів Бруно Шульца: «Санаторій під клепсидрою» та «Цинамонові крамниці», подані поперемінно польською та українською. Такий своєрідний інтернаціональний «дайджест-концентрат» творчості і мудрості, стійкий до руйнівниї впливів у часі і просторі. |
84(4ПОЛ=УКР) 13
С 77
Стасюк, Анджей. Моя Європа : два ессеї про найдивнішу частину світу / А. Стасюк, Ю. І. Андрухович. – Л. : Класика, 2001. – 128 с.
Есей Стасюка має окрему назву «Корабельний щоденник», Андруховичів есей називається «Центрально-східна ревізія». Два чільних образи, що послідовно вимальовуються засобами наполовину художнього, наполовину раціонального мовлення: Європа як позаісторична географія (Стасюк), Європа як історична руїна (Андрухович). Стасюк розгортає європейську географію найбільше через матеріал своїх подорожувань, Андрухович фіксує поступ європейської руїни через історію свого роду. В обох випадках авторська Європа не відходить на захід далі Берліна, тобто синекдохічно дорівнює своїм центральній і східній частинам.
|
![]() |
Юрій Андрухович [Електронний ресурс] : біобібліограф. покажч. / Миколаїв. ОУНБ. Від. наук. інформації і бібліографії. / уклад.: А. Вінницька, Є. Руденко ; ред. Л. Голубенко ; Миколаїв. обл. універс. наук. б-ка ім. О. Гмирьова. – Миколаїв, 2015. – 37 с. – (Імениті письменники сучасної України ; вип. 1). – Режим доступу : https://tinyurl.com/nhznd5hk Покажчик має на меті розкрити грані таланту українського поета-авангардиста, прозаїка, перекладача, есеїста Юрія Ігоровича Андруховича. Творчість письменника має великий вплив на сьогоднішній літературний процес в Україні. Його творчі доробки першими викликали зацікавлення українською літературою на Заході. Бібліографічний покажчик складається з передмови, біографічного нарису, розділів: «Твори Ю. Андруховича», «Література про Ю. Андруховича», «Публікації про твори Ю. Андруховича», довідкового апарату та додатку. У межах розділів та підрозділів матеріали розташовані за алфавітом авторів та назв творів.Довідковий апарат складається з хронологічного покажчика праць Ю. Андруховича та іменного покажчика, до якого включено прізвища авторів, укладачів та редакторів, що зустрічаються у бібліографічних описах. Завершує видання додаток, до якого увійшли переліки музичних альбомів та дисків, де звучать твори Ю. Андруховича, та музичних творів на слова Ю. Андруховича. |
![]() |
![]() |
83.3(4УКР) Книга "Усі українські письменники" стане вірним помічником і порадником при підготовці до уроків української літератури та культури, семінарів, вікторин, написанні рефератів і доповідей. Ці матеріали розширюють відомості, надані у підручниках, і дають більш глибоке уявлення про життя та творчість відомих українських письменників, в тому числі про Юрія Андруховича. Книга стане у пригоді всім, хто цікавиться українською літературою та культурою. |
821.161.2.09 До нової книги літературознавця Володимира Панченка увійшли дослідження, що висвітлюють несподівані аспекти інтелектуальних біографій та творчості Лесі Українки, Миколи Зерова, Миколи Хвильового, Юрія Андруховича, Юрія Яновського, Леоніда Первомайського, Ліни Костенко, Миколи Холодного,... Автора цікавить складна (часом навіть химерна!) "геометрія" кілець на древі літератури, на древі індивідуальної творчості, на древі пізнання літератури, - і саме вона визначає наскрізний сюжет книги. Видання адресовано не тільки фахівцям-філологам, а й усім, хто цікавиться складним "рельєфом" історії української літератури ХІХ - ХХ століть. |
![]() |
Інтерв’ю з автором
Андрухович, Юрій. Книжкове горище Юрія Андруховича, або Як "Таємниця острів" Жуля Верна здійснив революцію у майбутньому письменникові : [інтерв’ю / вела Л. Якимчук] / Ю. Андрухович // День. – 2013. – 30-31 серп. – С. 23.
Андрухович, Юрій. “Українську правоохоронну систему збудовано в такий спосіб, що вона не може працювати на справедливість” : [інтерв’ю / вели: С. Демчук, І. Столярчук] / Ю. Андрухович // Країна. – 2018. – № 1. – С. 17-21.
Андрухович, Юрій. Я не люблю банальностей, тому й не виправдовую очікувань читачів : [інтерв’ю / вела Б. Романцова] / Ю. Андрухович // Український тиждень. – 2018. – № 38. – С. 60-63.
Андрухович, Юрій. „Без помилок і промахів ми не варті нічого” : культовий український письменник – про те, як назвав свій новий роман, у якій країні хотів би побувати та чому не переймається з приводу 60-річчя : [інтерв’ю / вів Б. Бондаренко] / Ю. Андрухович // Експрес. – 2020. – 12-19 берез. (№ 11). – С. 15.
Андрухович, Юрій. Сьогоднішній режим є такою собі софт-версією януковичівського : про відтермінування святкування ювілею Бу-Ба-Бу та свій новий музичний альбом „Коханці Ю” і роман : [інтерв’ю / вів Я. Карпець] / Ю. Андрухович // Україна молода. – 2020. – 10-11 квіт. (№ 32). – С. 14.
Андрухович, Юрій. "Геграфічна скоромовка" Йосипа Ротського : [розмова з письменником про новий роман, різні рівні відповідальності та "механізм" перекладу його творів / вів Я. Карпець] / Ю. Андрухович // День. – 2021. – 24-25 верес. (№ 123-124). – С. 31.
Андрухович, Юрій. "Ми опинилися всередині якоїсь антиутопії чи фентезі" : [інтерв’ю / вела Д. Анастасьєва] / Ю. Андрухович // Локальна історія. – 2022. – № 3-4. – 66-71. : фот. кольор.
***
Андрухович, Юрій. „Росія накручуватиме в нас турбулентність” : [про премію від ВВС, майбутні вибори і найвлучніший укр. тост] / Ю. Андрухович // Експрес. – 2018. – 27 груд.-3 січ.(№52). – С. 15.
Андрухович, Юрій. Садгора-Михайлівка. Фуга смерті : до 100-річчя Пауля Целана / Ю. Андрухович // Українська літературна газета. – 2020. – 4 груд. (№ 24). – С. 4-5.
Андрухович, Юрій. Тільки мінорна музика має сенс / Ю. Андрухович // Країна. – 2020. – № 47. – С. 20-21.
Андрухович, Юрій. ”Більшості політична свобода не потрібна” : про користь Майдану та справжню незалежність / Ю. Андрухович // Українська літературна газета. – 2021. – 27 серп. (№ 17). – С. 8.
***
Карпець, Я. Патріарху сучукрліту – 60 років : йдеться про визначного літератора Ю. Андруховича / Я. Карпець // Культура і життя. – 2020. – 27 берез. (№ 6). – С. 1, 3.
Баліна, К. Манливі лакуни прози Юрія Андруховича і Милорада Павича / К. Баліна // Зарубіжна література в школах України. – 2008. – № 5. – С. 8-10.
Галич, А. Асоціонімний світ романів Юрія Андруховича початку ХХІ століття / А. Галич // Слово і час. – 2008. – № 8. – С. 48-54.
Соловей, О. Буковські проти Андруховича : або Відкриття Америки номер 1002 / О. Соловей // Кур`єр Кривбасу. – 2008. – № 224-225. – С.283-291.
Дроздовський, Д. Українська проза – 2007 : романи, що здатні змінити світ / Д. Дроздовський // Кур`єр Кривбасу. – 2008. – № 224-225. – C. 320-332.
Крупка, М. "Я" та "Інший" : простір інтимності в романі Софії Андрухович "Сьомга" / М. Крупка // Слово і час. – 2008. – № 8. – С. 40-47.
Бетко, І. Архетипальна постать блазня в українській постмодерній прозі (на прикладі творів Ю. Андруховича та ін.) / І. Бетко // Слово і час. – 2009. – № 3. – С. 54-64. – Бібліогр.: с. 63-64
Баліна, К. "Гамлет" у постмодерністському вимірі Юрія Андруховича / К. Баліна // Зарубіжна література в школах України. – 2009. – № 6. – С. 14-15.
Стембковська, Г. День смерті Пані День: американська поезія 1950-1960-х рр. у перекладах Юрія Андруховича / Г. Стембковська // Слово і час. – 2009. – № 4. – С. 109-110.
Запорожченко, Ю. Концепт подорожі в сучасному постмодерністському тексті (Ю. Андрухович, А. Стасюк) / Ю. Запорожченко // Слово і час. – 2009. – № 7. – С. 11-18.
Севрук, О. Урбаністичний простір у романах Юрія Андруховича / О. Севрук // Слово і час. – 2010. – № 3. – С. 70-80.
Бійчук, Г. Л. Діалог епох: українське бароко і постмодерне необароко у збірці Ю. Андруховича "Екзотичні птахи і рослини" / Г. Бійчук // Українська література в загальноосвітній школі. – 2011. – № 12. – С. 22-24.
Бетко, І. Містерія відчуження душі від тіла в українській постмодерній прозі / І. Бетко // Слово і час. – 2013. – № 2. – С. 44-52.
Юрій Андрухович відзначив 55-річчя // Всесвіт. – 2015. – № 3-4. – С. 248 : фот.
Вардеванян, С. Рецепція творчості Данте Аліґ'єрі в романах Юрія Андруховича / С. Вардеванян // Мандрівець. – 2016. – № 1. – С. 55-59.
Дроздовський, Д. Юрій Андрухович: занурення в діалог : рецензия / Д. Дроздовський // Дзеркало тижня. – 2017. – 11-17 листоп. – С. 14.
Ткаченко, Р. Нотатки про "Коханців Юстиції", або Веселий апокаліпсис / Р. Ткаченко // Слово і час. – 2018. – № 7. – С. 116-117 : портр.
Камінська, Ю. Вісім з половиною від Юрія Андруховича : у варшав. Укр. домі автор представив польськ. переклад свого роману „Коханці Юстиції” / Ю. Камінська // День. – 2019. – 12 черв. (№ 102). – С. 7.
Рябий, В. Гармонійна завершеність кола [про поетичну творчість Юрія Андруховича] / В. Рябий // Українська літературна газета. – 2019. – 30 верес. (№ 17). – С. 4.
Радзієвська, Т. Топонім і художнє текстування : (на матеріалі прози Юрія Андруховича) / Т. Радзієвська // Мовознавство. – 2022. – № 3. – С. 15-22.
Юрію Андруховичу вручили премію імені Генріха Гейне // Українська літературна газета. – 2022. – № 25-36. – С. 9.
Інтернет ресурси:
Юрій Андрухович – книги і біографія
11 книг Юрія Андруховича, які читаються на одному диханні
ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ про Зеленського, Інгулець, Ткаченка, хороших росіян і культурний фронт | Інтерв'ю
Юрій АНДРУХОВИЧ про довгу війну, "теплу ванну", марафон
Прогама „Культурний інстинкт8 з Ю. Андруховичем
Юрій Андрухович читає два оповідання з нової книги: «ЗАЄЦЬ» і «РЕМІЗ»
Підготували Оксана Шляхта та Людмила Савко.
Новини
Шановні користувачі, до вашої уваги нові надходження до Відділу художньої літератури.
Запрошуємо поціновувачів високої поезіі на літературно-музичний вечір, присвячений 95-річчю української письменниці Ліни Костенко.
Подія відбудеться 13 березня 2025 р. о 17-й год. в читальній залі нашої бібліотеки. Вхід вільний.
13 березня 65-річчя від дня народження видатного українського письменника, перекладача, знакової фігури для України - Юрія Андруховича. З цієї нагоди пропонуємовашій увазі віртуальну виставку "Станіславський феномен".
Шановні користувачі, для вас новий випуск "Хроніки культурного життя Закарпатської області".
9 березня о 14.00 запрошуємо на презентацію книги Ольги Саліпи “Таких тисячі”. Це пронизлива історія про жінок, чиї життя змінила війна. Вони різні: зовнішність, характери, мрії. Але є те, що об’єднало їх усіх: вони стали вдовами. Це гостросоціальний та щемкий роман про втрати й відродження, про світло, яке можна знайти навіть у найтемніші часи. Вхід вільний.