Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"
Закарпатської обласної ради
Віртуальні виставки
«Він мав талант людяності, і вроджений, і вистражданий...»
2025-04-22до 105-річчя від дня народження Григорія Тютюнника

Йдучи від рідного порогу,
Багато не беріть в дорогу:
Блакить, синь неба, журавлі
Й любов до рідної землі.
Григорій Тютюнник
Народився Григорій Михайлович Тютюнник 23 квітня 1920 року в селі Шилівка Зіньківського району на Полтавщині. Григорій Михайлович Тютюнник прожив нелегке, але гідне подиву життя. Виріс в селі з пахучими луками та безмежним простором. Саме там формувався той незламний характер і велика любов до рідного краю, до мови, до України. З 1938 р. – студент Харківського університету, навчання в якому перервала війна. З студентської лави пішов добровольцем на фронт. Його поезія воєнних літ овіяна глибоким ліризмом. Брав участь у боях під Чигирином і Знам’янкою, партизанив на території Чехословаччини, двічі тікав з полону, двічі був поранений, останнє поранення було дуже важким. Ворожий осколок зупинився під самим серцем і нагадував про себе протягом всього життя. Воєнне лихоліття назавжди вкарбувалося в пам'яті і свідомості письменника, до останніх днів життя нагадувало про себе осколком біля серця. Після воєнні роки був на педагогічній роботі, працював співробітником львівського журналу ”Жовтень”, вів активну і напружену літературну діяльність. До кінця життя пам’ятав про війну – лікарі так і не змогли видалити осколок біля серця.
Перше оповідання Григорія Тютюнника ”Мирон Розбийгора” було надруковано в журналі ”Радянський Львів” (1950). Творчий доробок митця складають збірка оповідань ”Зорані межі” (1950), повість ”Хмарка сонця не заступить” (1957). Вже після смерті письменника світ побачив його збірку поезій воєнного часу ”Журавлині ключі”, який був написаний у 1963 році. Невеличка книжечка оповідань ”Зорані межі” не залишила помітного сліду, проте підтримала бажання Григорія Михайловича взятися за прозу. ”Буг шумить” – так назвав він свій перший роман. Працювати над ним почав рано, ще в 1947 р., але справа просувалася поволі. Активніше став працювати десь у 1949 р. Життя у Кам’янка-Бузькій давало багатий матеріал для твору. Довгими днями він мандрував, щоб зібрати багатий матеріал. Зустрічався з людьми, записував розмови з ними. Зібраний матеріал ліг в основу першої частини цього роману. Не пройшло багато часу, як письменник на деякий час, а згодом на невизначений час припиняє роботу над другою частиною роману ”Буг шумить”. Яка причина такого рішення? Відповідь однозначна – у нього зародився задум для нового твору. Роман тільки осмислювався. Важка розумова і фізична праця давала свій відбиток на здоров’ї. Осколок дедалі більше нагадував про себе. Смертоносний кусок металу, що засів біля самого серця, був витягнутий професором Амосовим, який подарував Григорію Михайловичу сім років життя, і завдяки йому Україна одержала ”Вир”. Роман задумувався як одна книжка, але скоро авторові забракло полотна для змалювання характерів довоєнного села. Працював легше, веселіше, невтомно поліпшуючи його образну систему, виразність мови, дбав про лаконізм, психологічні характеристики. Подібно до обдарованого ювеліра відточував кожну грань особистості героїв. Письменник був вимогливий до себе, ніколи не жалів за тим, що доводилося багато викреслювати. Були такі випадки, що написане за день або тиждень кидав у палаючу піч і починав працювати заново.
Роман Григорія Тютюнника ”Вир” посідає особливе місце як у творчості прозаїка, так і в історії українського письменства. Його поява стала справжньою подією в літературному житті, засвідчила поступове, але неухильне одужання і відродження національної словесності після того удару, якого завдали їй десятиліття сталінського фізичного та ідеологічного терору. Роман без перебільшення, найталановитіший, найемоційніший повоєнний твір , який своєю появою засвідчив, що репресоване українське слово вижило. Епічне полотно роману розгортається перед читачем, рясніючи колоритними персонажами, сяючи рідними авторові пейзажами, спонукаючи замислюватися над вічними питаннями людського буття. За роман ”Вир” Григорій Тютюнник у 1963 р. був відзначений Шевченківською премією (посмертно). За мотивами роману Григорія Тютюнника ”Вир” в 1983 р. кінорежисером Станіславом Клименко на кіностудії ім. О. Довженка був відзнятий художній фільм ”Вир”, автором літературного сценарію був Григір Тютюнник.
Помер Григорій Тютюнник 29 серпня 1961 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі.
За життя Григорія Тютюнника так і не настигла слава – він її зовсім не прагнув. Хотів, щоб читали, хотів, щоб розуміли, а тому писав просто і жив просто, як і ті селяни-хлібороби, що стали героями його роману «Вир». Проживши всього лише 41 рік, письменник зробив значний внесок в розвиток української літератури, залишивши по собі свої твори...
За матеріалами інтернет-джерел.
З творчого доробку письменника
У2 |
![]() |
***
|
Тютюнник, Григорій Михайлович. Журавлині ключі : [поезії] / Г. М. Тютюнник. – Л. : Каменяр, 1963. – 101 с. |
У2 |
![]() |
![]() |
84(4УКР)6 |
Тютюнник, Григорій. Вир : [роман] ; Тютюнник Григір. Вир : [кіносценарій] / Г. Тютюнник, Гр. Тютюнник ; упоряд., авт. передм. О. І. Неживий. – Полтава : Дивосвіт, 2017. – 560 с.
Уперше роман «Вир» видатного українського письменника Григорія Тютюнника, що відзначений Шевченківською премією в 1963 році, виходить без насильницьких скорочень правдивих сторінок про трагедії 30-х років ХХ століття. Також уперше органічним складником цієї книжки став кіносценарій за романом «Вир», автор якого – молодший брат, Шевченківський лауреат Григір Тютюнник.
Упорядником книги виступив краєзнавець, педагог, текстолог, доктор філологічних наук, професор Олексій Неживий, який досліджував творчість братів Тютюнників понад 30 років, а над цією книгою працював майже десятиліття.
|
![]() |

У2
Т 98
Тютюнник, Григір. Батьківські пороги / Г. Тютюнник. – К. : Молодь, 1972. – 176 с.
”Батьківські пороги” – книжка Григора Тютюнника, до якої входять нові оповідання та спогади про брата – Григорія Михайловича Тютюнника, автора роману ”Вир”.
|
![]() |
![]() |
У2
Т 98
Тютюнник, Григір. Коріння : оповідання, повість / Г. Тютюнник. – К. : Дніпро, 1978. – 296 c.
До книжки ввійшли кращі твори письменника Григора Тютюнника. Збірка містить також спогади про брата – відомого письменника, автора «Виру» – Григорія Тютюнника. У мемуарах «Коріння» розкривається історія зближення двох братів-письменників.
|
.jpg)
Любов до всього українського поєднала і вела по життєвому шляху дві непересічні особистості – Григорія Тютюнника і його дружину – Олену Федотівну Черненко (1925–2009), яка була йому вірним другом, берегинею його пам‘яті та популяризатором творів. Вірною пам’яті Григорія Михайловича дружина залишалася все життя. Саме завдяки О.Черненко були підготовлені до друку неопубліковані твори митця. Нею написані дві книжки-спогади про братів Григорія та Григора Тютюнників. Безпосередній свідок мистецько-творчого процесу Тютюнника-старшого, залучила до власних згадок свідчення родичів, односельців; зберегла пам’ять про письменника-трударя.
Черненко, Олена Федотівна. Не зміліє пам'яті криниця : спогади про Григорія та Григора Тютюнників / О. Ф. Черненко ; післямова М. Слабошпицького. – К. : Ярославів Вал, 2001. – 255 с.
Черненко, Олена Федотівна. Зі скарбниці пам’яті : [спогади] / О. Ф. Черненко. – Черкаси, 2008. – 183 с.
|
![]() |
***
![]() |
Воловець, Лев. Григорій Тютюнник : літ.-критич. нарис / Л. Воловець. – К. : Радян. письменник, 1967. – 99 с.
Тісні братерські відносини поєднували братів Григорія і Григора. Старший брат був для меншого порадником і помічником як в життєвих питаннях, так і в творчій діяльності. Брати часто сперечалися. Пізніше Григір казав: ”Інакше, я не був би братом свого брата. Скільки їх живе на світі – братів, що не сперечаються й не страждають від тих суперечок, бо глухі до всього на світі й один до одного, як амеби…”
|
Семенчук, Іван. Григорій Тютюнник : майстерність письменника / І. Семенчук. – К. : Дніпро, 1971. – 227 с. – Библиогр.: с. 226-229.
Відомий літературознавець і письменник Іван Семенчук досліджував українську літературу XX ст., проблеми майстерності, особливості вивчення української літератури в середній школі. Чільне місце в його творчості відведено Григорію Михайловичу Тютюннику.
|
![]() |
![]() |
821.161.2.09
Г 65
Гончар, Олесь. Григорій Тютюнник / О. Гончар // Гончар, Олесь. Письменницькі роздуми : літ.-критич. ст. – К. : Дніпро, 1980. – С. 170-171.
Олесь Гончар подає у своїй книзі образні портрети попередників і сучасників, він серед кращих знаходить ближчих, тих, хто своєю життєствердною поетичною тональністю співзвучний йому. Це І. Котляревський і Т. Шевченко, М. Коцюбинський і Леся Українка, М. Рильський і О. Довженко, П. Тичина і В. Сосюра, А. Малишко і Г. Тютюнник – ті, кому була дорога культурна спадщина свого народу, хто відзначався неповторністю художнього мислення, самобутністю художніх засобів, багатством рідної мови.
|
83.3(4УКР)6
К 56
Ковальчук, О. Г. Український повоєнний роман : проблеми жанрового розвитку / О. Г. Ковальчук. – К. : Вища шк., 1992. – 174 с.
У посібнику розглядається розвиток українського повоєнного роману. Аналіз жанрових процесів проведено у тісному взаємозв‘язку із стильовим рухом. У центрі уваги найважливіші твори романної форми, які з‘явилися в українській літературі в повоєнний час, – передусім романи О. Гончара, М. Стельмаха, П. Загребельного, Ю. Смолича, Л. Первомайського, Г. Тютюнника.
|
![]() |
![]() |
83.3(4УКР)6
І 90
Тютюнник Григорій Михайлович (1920-1961) // Історія української літератури ХХ століття : у 2 кн. Кн. 2 : друга половина ХХ століття / В. П. Агеєва, Л. С. Бойко [та ін.]. : підручник / за ред. В. Г. Дончик. – К. : Либідь. –1998. – С. 283-285.
У підручнику в оглядових та портретних розділах висвітлюється літературний процес від 40-х до 90-х років XX століття.
З особливою докладністю аналізується українська література 60-х років, зокрема художня творчість Григорія Тютюнника та інших, що протистояла обставинам репресій, диктату, русифікації.
|
71.4(4УКР)
Ш 37
Тютюнник Григорій Михайлович: (23.04.1920 – 29.08.1961) // Шевченківські лауреати 1962-2001 : енциклопед. довід. / авт.-упоряд. М. Г. Лабінський ; вступ. слово І. М. Дзюба. – К. : Криниця, 2001. – С. 565-566 : портр.
У статтях довідника подано короткі біографічні відомості, висвітлено основні віхи творчої діяльності лауреатів. До багатьох статей додається бібліографія про творчість митця. Книгу проілюстровано фотопортретами Шевченківських лауреатів, список яких налічує 525 персоналій та колективів. Чільне місце відведено творчості Григорія Михайловича Тютюнника.
|
![]() |
![]() |
63.3(4УКР)
П 78
Тютюнник Григорій Михайлович: (1920-1961) // Провідники духовності в Україні : довідник / ред. І. В. Курас ; редкол. : І. Ф. Курас, М. О. Багмет, В. І. Гусєв [та ін.]. – К. : Вища шк., 2003. – С. 326-327.
У довіднику наведено відомості про широку плеяду найвидатніших державотворців, діячів культури, науки, освіти, церкви, які на різних історичних етапах пробуджували суспільну свідомість, долали стан соціальної адаптації, пропагували народні традиції, опікувалися проблемами духовного відродження і розбудови Української держави.
|
83.3(4УКР) О-54
Тютюнник Григорій Михайлович: (1920-1961) // Оліфіренко, С. М. Універсальний літературний словник-довідник / С. М. Оліфіренко, В. В. Оліфіренко, Л. В. Оліфіренко. – Донецьк : БАО, 2008. – С. 360.
До словника-довідника ввійшли основні літературознавчі терміни; біографічні довідки про відомих поетів, прозаїків, драматургів, публіцистів, літературознавців, фольклористів; відомості про літературні часописи, національні та міжнародні літературні премії, літературні організації та спілки, асоціації та угрупування. Матеріали ілюстровані прикладами, посиланнями на адреси в інтернеті.
|
![]() |
![]() |
63.3(4УКР)
Е 64
Герасимова, Г. П. Тютюнник Григорій Михайлович [Електронний ресурс] : [персоналія] / Г. П. Герасимова // Енциклопедія історії України : у 10 т. Т. 10 : Т – Я / Ін-т історії України НАН України ; редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. – К. : Наук. думка, 2013. – С. 194 : портр. – Режим доступу : https://surl.li/wlyqle
|
Слабошпицький, М. Поміж двох Тютюнників : Олена Черненко / М. Слабошпицький // Слово Просвіти. – 2020. – № 14/15 (1-10 черв.). – С. 10-11 ; № 16/17 (11-17 черв.). – С. 10-11 : іл.
Тютюнник, Г. Листи Григорія Тютюнника / Г. Тютюнник // Дивослово. – 2010. – № 5. – С. 56-59.
Черненко, В. Їх поєднала любов : [відносини Григорія Тютюнника з Оленою Черненко] / В. Черненко // Дивослово. – 2003. – № 5. – С. 34.
Черненко-Тютюнник, О. Повернення в сьогодення : [спогад про братів Тютюнників] / О. Черненко-Тютюнник // Укр. мова й л-ра в серед. шк., гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2005. – № 7/8. – С. 175-179
Тютюнник Григорій Михайлович : матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії
Тютюнник Григорій Михайлович : Лауреати Національної премії
Твори Григорія Тютюнника
Григорій Тютюнник. Біографія. Твори. Критика
Мелешко, В. У вирі життя і творчості: до ювілею Григорія Тютюнника
Роман «Вир» Григорія Тютюнника: Коли прийде до читача основний текст?
"Вир" Григорія Тютюнника: забутий роман забутого письменника : відеоблог Степана Процюка
Сотник, А. "Мав талант людяності": річниця смерті письменника Григорія Тютюнника із Полтавщини
«Пам‘ять, як вишневий цвіт…» : два листи Олени Черненко до Григора Тютюнника / підгот. О. Неживий
Музей братів Тютюнників : [про кімнату-музей в Шилівській школі, в якій навчалися брати Тютюнники]
Підготувала Марія Гумен.
Новини
23 квітня виповнюється 105 років від дня народження українського письменника Григорія Тютюнника і з цієї нагоди пропонуємо вашій увазі віртуальну виставку "Він мав талант людяності, і вроджений, і вистражданий..."
Шановні користувачі, для вас нова "Хроніка культурного життя Закарпатської області за березень 2025 р.".
Для вас нові надходження до Відділу художньої літератури.
5 квітня виповнюється 80 років з дня народження заслуженого працівника культури України Людмили Захарівни Григаш. З цієї нагоди пропонуємо вашій увазі віртуальну виставку "„Бібліотека - простір її життя” ".