Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     > 

Віртуальні виставки

«Легендарна жінка»

2013-12-25
до 370-річчя від дня народження княгині і захисниці Мукачівського замку Ілони Зріні

Народилася 1643 році в сім’ї правителя Хорватії Петра Зріні та Катарини Франгепан, нащадків старовинних аристократичних родин. Життя Ілони Зріні збіглося із складним політичним періодом, коли Угорщина була поділена між австрійськими Габсбургами, турецьким султаном і трансільванськими князями. Вона знала угорську, хорватську, німецьку, словацьку, сербську, польську, французьку мови, вивчила латину і давньогрецьку, мала пізнання в області риторики, юриспруденції, математики, літератури, писала вірші і сонети.

Ілона Зріні одружилась з трансільванським князем Ференцом І Ракоці в 1666 р., але невдовзі в 1676р. князь помер. Удруге Ілона Зріні вийшла заміж за угорського графа Імре Текелі, політичного лідера, керівника антигабсбурзького руху куруців, який був молодший за неї на 14 років. Невдовзі і сам Імре потрапив у немилість султана і був заарештований.

Коли війська Імре Текелі потерпіли поразку, Ілона Зріні стала на чолі Мукачівського гарнізону і мужньо обороняла фортецю від австрійських військ. Але Замок Паланок взяли підступною хитрістю. Чотири роки полонена Ілона утримувалась в монастирі св. Урсули у Відні. В 1692 р. відпущена до свого чоловіка Імре Текелі в Туреччину і там, у вигнанні, вона померла 18 жовтня 1703 р.

К 63.3

Д 71

Дочинець, М. Зріні Ілона : громадсько-політична діячка, княгиня (1643-1703) / Мирослав Дочинець, Василь Пагиря // Дочинець, М. Енциклопедія Мукачева в іменах / Мирослав Дочинець, Василь Пагиря. – Мукачево : Карпат. вежа, 2006. – С. 20-21. : портр.

    В цьому документально-краєзначому виданні розміщена інформація про найславетніших мукачівців, чий життєвий чи творчий шлях пов’язаний з містом над Латорицею. Для зручності відомих особистостей розподілили за розділами: “громадсько-політична діяльність”, “промисловість”, “господарство”, “герої праці”, “наука”, “культура” та ін. В одному із розділів про громадсько-політичних діячів розповідається про відому княгиню Мукачівського замку Ілону Зріні.

К 0я2

Е 64

Поп, І. Зріні Ілона / Іван Поп // Енциклопедія історії та культури карпатських русинів / уклад. : П. Р. Магочій, І. Поп. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2010. – С. 250. : портр.

   Дане видання є першою енциклопедією, присвяченою історичному минулому та культурі карпатських русинів усіх країн, де вони мешкають. В тому числі, коротка біографія – Ілони Зріні, політичної діячки Трансільванії та власниці Мукачівської домінії.

К 0

К 17

Туряниця, Т. Ілона Зріні : 370-річчя від дня народж. легендар. захисниці і володарки Мукачів. замку, нац. героїні Угорщини (1643-1703) / Тетяна Туряниця // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2013 рік. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2012. – С. 380-388. – Бібліогр. наприкінці ст.

   Календар-щорічник є орієнтиром для громадськості краю. В основу календаря входять ґрунтові наукові розвідки про визначних діячів краю. Зокрема, про ювілей легендарної захисниці Ілони Зріні.

К 84

М 90

Шушкевич, М. Володарка : [вірш, присвяч. володарці Мукачів. замку І. Зріні] / Михайло Шушкевич // Мукачево : ліричний портрет / упоряд. : В. В. Пагиря, М. Я. Шушкевич. – Мукачево : Карпат. вежа, 2009. – С. 43-44. : портр.

В даній Вам збірці увійшли твори понад двадцяти авторів, більшість з яких уже мають імена в літературних колах не тільки Мукачева. Один із яких написав вірш присвячений жінці, перед якою схилялася вся Європа – Ілону Зріні.

К 63.3

П 12

Пагиря, В. Володарка замку – Ілона Зріні / Василь Пагиря // Пагиря, В. Мукачево : історія міста над Латорицею / Василь Пагиря. – Ужгород : Карпати, 1996. – С. 55-57.

   Книгу “Мукачево” склали історичні та архівні матеріали про сьогодення міста над Латорицею, його героїчне і трагічне минуле, про життя після визволення від фашизму в 1944 р. Зокрема, розміщена інформація про відому володарку Мукачівського замку Ілону Зріні.

К Оя2

Х 97

Карпова, З. Ілона Зріні (1643-1705) : нац. героїня Угорщини / Зіта Карпова // Хто є хто. Закарпаття : присвячується 60-річчю возз’єднання Закарпаття з Україною. – Вип. 2 / авт. ідеї та упоряд. В. Болгов. – К. : Поліграфкнига, 2005. – С. 18 : фото.

    У довіднику зібрана унікальна інформація про авторські матеріали історії, становлення та розвиток різних галузей економіки, культури, спорту, життя національних і релігійних громад, багатогранного життя Закарпаття, його минулого, сьогодення та перспектив розвитку. В одному із розділів цього довідника вміщена інформація про відому історичну постать Ілону Зріні.

Васовчик, М. Ілона Зріні – жива легенда / М. Васовчик // Новини Мукачева. – 1993. – 29 квіт. – С. 3.

Данилюк, І. Історія у наших серцях : [про відкриття пам’ятника І. Зріні та Ф. Ракоці ІІ у замку “Паланок”] / Іван Данилюк // Панорама. – 2006. – 11 берез. – С. 6. : фото.

Лань, О. Чи пила кров Софія Баторі, чи засліпляла ворогів красою Ілона Зріні? : [з історії Мукачів. замку] / Олена Лань // Високий Замок. – 2006. – 13 верес. – С. 6

Пагиря, В. Безстрашна Ілона : [І. Зріні] / Василь Пагиря // Новини Мукачева. – 1993. – 20 трав. – С. 3.

Ревицький, Ю. Жінка, перед якою схилялась Європа : фатальне кохання, життя і смерть Ілони Зріні / Юрій Ревицький // Старий Замок. – 1998. – 18  черв. – С. 11. : іл.

У замку Сент-Міклош показали романтичну історію кохання Ілони Зріні та Імре Текелі : [про презентацію у Чинадіїв. замку нової  літ. муз.-драм. прогр. "Жінка, яка вміла любити"] // Панорама. – 2013. – 28 верес. – С. 4. : фото.

 

Корисні посилання :

http://tsikave.ostriv.in.ua/publication/code-53DB2EE120B77/list-172F3738327

http://www.kolyba.org.ua/unikalne-zakarpattja/vidomi-zhinki/2440-ilonazrini

 


Новини

2024-11-22

Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день