Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     > 

Віртуальні виставки

Сакральна архітектура Срібної Землі

2015-12-22
Дерев’яні храми Закарпаття

    У кожного краю є щось таке, чого немає ніде інде і чим можна пишатися навіть за межами своєї держави. Такою гордістю для Закарпаття єунікальні в своєму роді дерев’яні церкви, збудовані народними майстрами без жодного гвіздка у специфічних архітектурних стилях, прекрасні і автентичні пам'ятки, в яких, напевно, найбільше виражені національні риси архітектури.

       Багатогранна історія Закарпаття залишила нащадкам багатющий історико-культурний спадок. Переплетення різних епох, народів, релігій – створили неповторний ансамбль об’єктів дерев’яного зодчества. Так, з впевненістю можна сказати, що гордістю нашого краю по праву вважаються унікальні в своєму роді дерев’яні церкви, збудовані талановитими народними майстрами, без жодного цвяху у специфічних архітектурних стилях, притаманних лише певній місцевості.

      Сьогодні нараховується 110 дерев’яних церков, 43 храми з яких збудовано в першій половині ХХ ст. Цікавими з архітектурної точки зору є близько 100 дзвіниць, 33 з яких внесено до списку пам’яток історико-культурної архітектури.

      Розрізняють 5 архітектурних стилів дерев’яних храмів Закарпаття:

бойківський, лемківський, гуцульський, бароковий та готичний, а також два підстилі ─ середньогуцульський та стиль "ампір". В межах стилів розрізняють кілька варіантів.

На фото Ліни Дєгтярьової Церква св. Михайла в с. Ужок, 1745. Бойківський стиль. Внесена до списку Світової спадщини Юнеско в 2013 році.


К 85.11
С 40
Сирохман, Михайло. Церкви України. Закарпаття = Churches of Ukraine Zakarpattia / М. Сирохман. – Львів : Вид-во "Мс", 2000. – 879  с. : іл.

Видання охоплює релігійну архітектуру та історію церков східного обряду на території Закарпатської області. Фотоальбом висвітлює всі місцевості на Закарпатті де стоять чи стояли церкви. Матеріал розміщений територіально і подає як енциклопедичні, так і популярні інформації про церкви, про фундаторів та про майстрів- архітекторів.

Окремо широко описані та ілюстровані давні й унікальні дерев’яні церкви, всі ті які втрималися до нашого часу, а також ті, котрі пропали. Видання повинно бути цікаве священникам, історикам, архітекторам, та всім іншим, котрі цікавляться історією і культурою українського народу.

 

К 85.11
С40
Сирохман, Михайло. П’ятдесят п’ять дерев’яних храмів Закарпаття  : [путівник] / М. Сирохман ; відп. ред. О. Мовчан. – К. : Грані-Т, 2008. – 88 с. : кольор. іл.
 

Автор пропонованого путівника ужгородець Михайло Сирохман переконаний, що дерев’яна церква є символом українського народу, адже жодна інша християнська країна не мала і не має такої кількості й розмаїття дерев’яних храмів. Автор путівника склав п’ять маршрутів, які доповнено сучасними карто-схемами, малюнками та великою кількістю фотографій, що сподіваємось полегшать мандрівникам захоплюючі подорожі мальовничим краєм.

К 86.3-6
О53
Олександрівка. Церква св. Матері Параскеви, 1753 р.  / фото, текст, пер. англ. М. Сирохман ; макет, худ. оформ. В. Сливка.  Ужгород : Ліра, 2005. – 6 с.

Перша олександрівська церква стояла в урочищі Потік. Теперішня церква є другою і належить до знаменитої готичної четвірки Хустщини. На думку декотрих дослідників народної архітектури нижні бруси зрубів походять з XVстоліття, від першої церкви, а основна споруда датується 1753 роком згідно з написом на південному фасаді. 

К 85.11
С 40
Сирохман, Михайло Васильович. Дерев’яні церкви Закарпаття: міні-альбом / М. В. Сирохман.  Ужгород : Закарпаття, 2002. – 16 с.

 Багатогранна історія Закарпаття залишила нащадкам багатющий історико-культурний спадок. Переплетення різних епох, народів, релігій – створили неповторний ансамбль об’єктів дерев’яного зодчества. Так, з впевненістю можна сказати, що гордістю нашого краю по праву вважаються унікальні в своєму роді дерев’яні церкви, збудовані талановитими народними майстрами, без жодного цвяху у специфічних архітектурних стилях, притаманних лише певній місцевості. На 16-ти сторінках показано невелику частину нашого архітектурного багатства. Поряд з відомими шедеврами подано й кілька менш відомих, але не менш цінних церков. Доповнює видання мапа основних регіонів поширення народного церковного будівництва.

 

К 85.11
П 58
Попович, Василь Васильович. Храми Рахівщини  : іст.-краєзнав. нариси / В. В. Попович ; вступ. ст. В. Фенич. – Ужгород : Карпати, 2013. – 392 с. : іл.

До широкого кола читачів йде багатоілюстроване видання, у якому автор – краєзнавець, культуролог, заслужений працівник культури України Василь Попович- зробив спробу комплексно дослідити історію, сакральну архітектуру, імена фундаторів, настоятелів, майстрів-будівельників, різьбярів, художників-іконописців православних, греко-католицьких та римсько-католицьких храмів а території одного із найсамобутніших районів на Закарпатті – Рахівського.

  Окремо представлені унікальні дерев’яні церкви, які проіснували до нашого часу, а також деякі з тих, котрі, на жаль безслідно зникли.

 

К 85.14
П 75
Приймич, Михайло Васильович. Іконостаси Закарпаття : іст.-мист. нариси / М. В. Приймич ; вступ. ст. М. В. Сирохман. – Ужгород : Карпати, 2014. – 184 с. : кольор. іл. – (Програма "Українська книга").

Історико-мистецькі нариси Михайла Приймича присвячені проблемам культурного розвитку Закарпаття  у XVIII столітті та подальших десятиліттях, для якого церковне мистецтво було складовою формою національного відродження. Це закономірно, адже саме навколо церкви формувалося не лише культурно- мистецьке, але значною мірою і суспільно-політичне та господарське життя краю.

К 85.14
С 56
Сова, Петро Петрович. Архітектурні пам’ятники Закарпаття / П. П. Сова. – Ужгород : Облвидав, 1958. – 104 с.

З давніх часів український народ будував з дерева церкви, хати та інші будівлі. Закарпаття та територія українських Карпат у цілому, є таким місцем, у якому різні історичні епохи залишили багато відомих пам’яток сьогодення.

Гордістю для Закарпаття є унікальні в своєму роді деревяні церкви, збудовані народними майстрами  без жодного гвіздка у специфічних архітектурних стилях, прекрасні і автентичні пам'ятки, в яких, напевно, найбільше виражені національні риси архітектури. 

 

Державний реєстр національного культурного надбання : пам’ятки містобудування і архітектури України  // Пам’ятки України: історія та культура. – 1999. - № 2-3. – 174 с.

 

* * *

Бокій, В. Дерев'яний монастирь у Колочаві збудували... пожежники причому майже без жодного цвях : [Міжгір. р-н] / В. Бокій // Новини Закарпаття. - 2007. - 8 верес. -  С. 18

Дерев`яна Свято- Покровська церква XVIII ст. із Дешковиці таки "пропишеться" в Ужгороді : [пам`ятник арх. і побуту  буде перенесено у скверик біля економіч. ф-ту УжНУ] // Закарпатська правда. - 2008. - 14-20 черв. -  С. 13

Дерев`яні церкви - до культурної спадщини ЮНЕСКО // Трибуна. - 2009. - 10 лют. -  С. 2.

Дерев`яні церкви, вивезені із Закарпаття, тепер зібрані у книжку : [вихід зб. реф. та публ. "Дерев`яні пам`ятки з Підкарпатської Русі та Східної Словаччини"] // Ужгород. - 2010. - 11 груд. -  С. 12.

Дерев`яні храми Срібної Землі : Дерев`яна реформатська дзвіниця XIX століття у селі Мужієво Берегівського району з кн. М. Сирохмана "П`ятдесят п`ять дерев`яних храмів Закарпаття" // Срібна Земля. - 2009. - 23 трав. -  С. 11. : фото.

Дерев`яні храми Срібної Землі : Сюрреалізм в Четфалві: [католиц. храм Святого Духа в с. Четфалва, Берегів. р-ну ] / О. Крушинська // Срібна Земля. - 2009. - 6 черв. -  С. 11.

Дерев'яні церкви вивчали ближче  : [Міжнар. науково-практ. конф. "Дерев'яне зодчество Українських Карпат: проблеми збереження та відтворення" в Держ. архіві обл.] // Трибуна. - 2006. - 2 груд. -  С. 3.

Дерев'яні церкви Закарпаття // Карпатська Україна. - 2006. - 25 листоп. -  С. 13.

Крушинська, О. Дерев`яні храми Срібної Землі. Храм Різдва Богородиці у селі Стеблівка Хустського району. Життя після смерті / О. Крушинська // Срібна Земля. - 2009. - 9 трав. -  С. 11.

Мартин, М. Дерев'яні церкви волають "sos"  треба їх рятувати / М. Мартин // Фест. - 2006. - 7-13 груд. -  С. 3.

Мушинка, М. Дерев'яні церкви Закарпаття у Празі. Виставка Ф.Заплетала з колекції М.Мушинки  / М. Мушинка // Старий Замок. Паланок. - 2007. - 1-7 берез. -  С. 15.

Недєльська, М. Дерев`яними храмами Закарпаття буде опікуватися ЮНЕСКО / М. Недєльська // Чиста політика. - 2009. - 5 берез. -  С. 7. : рис. ; Подкарпатський русин. - 2009. - 5-19 марта. -  С. 3. : рис.

Пономаренко, Н.  Дерев`яні церкви потребують надійного захисту / Н. Пономаренко // Неділя. Тиждень. -  2005. - 30 верес. - . С.2.   

150 церков у новому дослідженні Михайла Сирохмана: [довід. "Нові церкви Мукачівської греко-католицької єпархії. 20 років церковного будівництва (1990-2010)"] // Ужгород. - 2010. - 18 груд. -  С. 14.

Фатула, Р. Дерев`яні храми Срібної Землі. Храм Святого Іоана Предтечі в селі Сухий Великоберезнянського району / Р. Фатула // Срібна Земля. - 2009. - 11 квіт. -  С. 11.

Фатула, Р. Дерев'яні храми Срібної Землі: Храм Святого Михаїла в селі Ужок Великоберезнянського району / Р. Фатула // Срібна Земля. - 2009. - 14 лют. -  С. 11.

Фатула, Р. Дерев`яні храми Срібної Землі. Храм Святого Миколая в селі Чорноголова Великоберезнянського району / Р. Фатула // Срібна Земля. - 2009. - 28 лют. -  С. 11.

Фатула, Р. Дерев`яні храми Срібної Землі: Дерев`яний храм Покрови Пресвятої Богородиці в селі Кострино Великоберезнянського району / Р. Фатула // Срібна Земля. - 2009. - 7 лют. -  С. 11.

Фатула, Р. Дерев`яні храми Срібної Землі: Храм Святого Миколи Чудотворця в селі Гусний Великоберезнянського району / Р. Фатула // Срібна Земля. - 2009. - 7 берез. -  С. 11.

Фатула, Р. Дерев`яні храми Срібної Землі: Храм у селі Буківцьово Великоберезнянського району / Р. Фатула // Срібна Земля. - 2009. - 21 лют. -  С. 11.

Фатула, Р. Дерев`яні храми Срібної Землі: Церква Вознесіння Пресвятої Богородиці в селі Тишів Воловецького району / Р. Фатула // Срібна Земля. - 2009. - 25 квіт. -  С. 11.

Фатула, Р. Дерев`яні храми Срібної Землі. Храм Святого Василія Великого у селі Сіль Великоберезнянського району / Р. Фатула // Срібна Земля. - 2009. - 14 берез. -  С. 15.

Фатула, Р. Дерев`яний храм святого Миколи Чудотворця в селі Нижня Апша Тячівського району / Р. Фатула // Срібна Земля. - 2009. - 31 січ. -  С. 11.

Фатула, Р. Дерев`яні храми Срібної Землі. Дерев`яні скарби Підкарпатської Русі в Чехії: [вист. "Дерев`яні скарби Підкарпатської Русі. Історія збереження шести церков" в Закарпат. музеї архіт. та побуту] / Р. Фатула // Срібна Земля. - 2009. - 16 трав. -  С. 11.

Федака, С.Д. Дерев'яне послання предків до нащадків: [Про дерев'яні церкви] / С.Д. Федака // Закарпатська правда. - 2006. - 9-15 груд. -  С. 12

Чужа, О. Дерев’яні церкви Закарпаття досі не перестають цікавити чехів : [презентація кн. М. Сирохмана "Дерев’яні церкви Підкарпатської Русі : Унікальні фотографії Рудольфа Гулки (1887-1961) та Флоріана Заплетала (1884-1969)"] / О. Чужа // Новини Закарпаття. - 2015. - 27 жовт. -  С. 8.

Штефаньо, О. Дерев’яні храми Закарпаття чехословацького періоду очима шефа прес-служби Підкарпатської Русі : [презентація фотоал. "Дерев’яні храми Закарпаття" М. Сирохмана, у якій згадується чес. дослідник Ф. Заплетал] / О. Штефаньо // Новини Закарпаття. - 2015. - 6 жовт. -  С. 6.

Інтернет-ресурси:

ДЕРЕВ’ЯНІ СКАРБИ УКРАЇНИ

Дерев'яні храми України. Закарпаття

Дерев'яні церкви Закарпаття на старих фото

Дерев’яні церкви Закарпаття

Церкви з дерева у Закарпатті

Дерев'яні храми Закарпаття. Матеріал з Вікіпедії

Дерев’яні храми України

Дерев'яні храми Закарпаття

УНІКАЛЬНІ ПАМ’ЯТКИ: ДЕРЕВ’ЯНІ ЦЕРКВИ ЗАКАРПАТТЯ ОХОРОНЯЄ ВЕСЬ СВІТ

Дерев'яні церкви Закарпаття

Дивовижні церкви Закарпаття: вражають і храми Рахівщини

Дві дерев’яні церкви Закарпаття внесені до списку ЮНЕСКО

Дерев’яні церкви Закарпаття уже майже століття утримують цікавість чехів

 

 


Новини

2024-11-22

Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день