Симфонія життя Павла Бедзіра
2016-01-20
До 90-річчя від дня народження художника
Народився і виріс в сім*ї священника. Ще навчаючись у початковій школі, познайомився з репродукціями картин Й.Бокшая, почав малювати в 7-річному віці. Під час навчання у Мукачівській торговельній академії ходив на студії до майстерні художника-графіка Вільмоша Береца, після чого інтенсивно займався малюнком. У 1944р., як зазначив сам мистець, для нього настав переломний період - почав серйозно вивчати східну філософію, історію світової культури, познайомився з йогою. Бедзір - ерудована людина. вивчав угорську мову, щоб мати доступ до філософських та мистецтвознавчих книг, а також до художніх книг тих авторів, що не були доступні україномовному та російськомовному читачеві в радянський період.
У 1946р. відразу після відкриття поступив в Ужгородське художньо-промислове училище, де його зарахували на 4 курс.
Найтриваліша серія робіт під назвою "Із життя дерев" - символ Бедзіра, який повною мірою ідентифікує його як визначну постать закарпатської художньої сцени. У графічних аркушах, присвячених світові дерев, художник у філософсько-метафоричній формі прагнув відтворити одвічні проблеми людського буття. Бедзір виконав сотні графічних картонів, продряпуючи тоновану чорну поверхню до білого грунту.
У 1946 році закінчив живописне відділення Ужгородського училища прикладного мистецтва. Педагоги з фаху : Манайло Ф.Ф., Контратович Е.Р.
Член Національної Спілки художників України з 1968 року. Учасник художніх виставок , обласних - з 1946 року, республіканських та закордонних - з 1955 року. Учасник міжнародних пленерів.
Твори закуплені Дирекцією виставок Національної Спілки України та Міністерством культури і мистецтв України.
Персональні виставки : 1994р. - м.Ужгород, 1995р. - м.Будапешт ( Угорщина).
Пояснюючи власну філософію та життєві принципи, в лютому 2001р. Павло Юрійович говорив наступне: "Я - людина планети і буду вірний усьому людству. Україна повинна народитися з гуманності, вищого планетарного розуміння людини. Україна має бути Україною духовності, Україною Сковороди. Якщо станеться не так - то я залишуся людиною, яка належить сама собі. Нікудишньою людиною".
Помер художник 10 липня 2002 році в м.Ужгород.
 |
К 85
М 71
Мишанич, Володимир Васильович.
Митці Закарпаття. Літературні портрети / В. В. Мишанич. - Ужгород : Ужгород. міська друк., 2014. - 424 с. : іл
«Митці Закарпаття. Літературні портрети» – перша книга журналіста-культуролога Володимира Мишанича. Автор багатьох публікацій у регіональній періодиці у трьох тематичних розділах представив власний погляд на культуру Закарпаття з позиції 2000-х (2001 – 2012 рр.).
Понад сімдесят публіцистичних портретів та інтерв’ю представляють багатоколірну палітру закарпатського мистецтва від ХVІІІ до ХХІ століття. У розділі «Постаті» журналіст робить спробу авторської інтепритації творчості 17 класиків закарпатського малярства – Йосипа Змія-Мікловшика, Адальберта Ерделі, Йосипа Бокшая, Антона Ковача, Василя Габди та інших. При цьому легкий виклад творчої біографії класиків не переобтяжений мистецтвознавчими термінами та виокремлює найцікавіші фрагменти з їхнього життя. Книга розпочинається з літературного портрету Павла Бедзіра на С.7.
|
|
КОя2
Е64
Енциклопедія Закарпаття: визначні особи ХХ століття / Закарпат. обл. осередок наук. тов-ва ім. Т. Шевченка, Карпатський ун-т ім. А. Волошина ; редкол. В. В. Бедь [та ін.]. - Ужгород : Ґражда, 2007. - 400 с.
До енциклопедії ввійшли найвідоміші представники політичного, господарського, науково-освітнього і культурнуго життя краю, що вклали у його розвиток і процвітання багато праці, особистої енергії і творчого натхнення. Стаття Михайла Сирохмана, присвячена життю та творчості Павла Бедзіра знаходиться на С.34.
|
.jpg) |
.jpg) |
К 85.14
Х 98
Художники Закарпаття = Artists of Transcarpathia : [альбом-каталог] / упоряд., відп. за вип., ідея проекту Б. І. Кузьма, передм., пер. англ. М. В. Сирохман. - Ужгород : Вид-во Олександри Гаркуші , 2011. - 168 с. : кол. іл. - Текст укр., англ. мовами. - Імен. покажч.: с. 166.
Сучасне закарпатське образотворче мистецтво триває вже майже сто років і в такому розширеному понятті «сучасне» воно,попри певне відставання в часі, співставне зі світовим художнім процесом, познвченм рамками ХХ століття. Албом знайомить читачів із найкращими представниками закарпатського мистецва.
Передмову до цього альбому написав мистецтвознавець Михайло Сирохман.
У виданні представлені роботи 148 художників, що на 40 митців перевищує минуле видання.
|
|
К 85.14
Х 98
Художники Закарпаття : до 55- річчя Закарпат. орг. Нац. Спілки художників України / упоряд. : Б. І. Кузьма, К. Є. Стельмах. - Ужгород : Карпати, 2001. - 240 с. : фото.кол., портр.
У альбомі-каталозі викладені найхарактерніші віхи творчого доробку і творчої манери митців Закарпаття. |
.jpg) |
.jpg) |
К 85.14
Б 38
Бедзір, Павло.
Філософ нашого часу : П. Бедзір про КДБ, коханок, йогу і білого коня : [інтерв'ю із худож. / вів О. Гаврош] / П. Бедзір // Закарпаття на зламі тисячоліть : спецпроект г-ти Старий Замок. - С. 52-55. : фото
Павло Бедзір – це художня епоха, сповнена свободою художньої мови, свободою думки і слова. Це також різноманітні творчі експерименти, намагання перебувати в ритмі свого часу і проглядати майбутнє, а звідси непідлаштування, некон'юнктурність, вірність собі – все те, що отримало лаконічну назву – шістдесятництво.
|
|
К85.14
Н 32
Небесник, Іван Іванович.
Закарпатський Гуру - Павло Бедзір : [Худож.] / І.І. Небесник // Образотворче мистецтво. - 2006. - №3. - С. 113-115
"Серед митців Закарпаття є знакова постать, до життя і творчості якої була прикута увага у другій половині ХХ століття і шанувальників мистецьва, і молодих художників краю. Мова йде про графіка-філософа, харизматичну особу в культурному житті Ужгорода Павла Бедзіра. абсолютна більшість публікацій про нього в обласній пресі розпочиналася словами - художник, мислитель, йог..." Стаття Івна Небесника знайомить читачів з філософією життя через призму його творчості.
|
.jpg) |
* * *
Гаврош, О. Стелу на роковини : могили закарпат. подружжя митців привели до ладу : [на цвинтарі "Кальварія" урочисто відкрито пам’ятний знак П. Бедзіру та його дружині Є. Кремницькій (скульптор В. Роман)] / О. Гаврош // Старий Замок. Паланок. - 2012. - 19-25 лип. - С. 3. : фото
Горват, В. У кафе споживспілки в Королеві з радянських часів збереглися картини Павла Бедзіра / В. Горват // Трибуна. - 2012. - 20 лип. - С. 4. : фото
Мишанич, В. Дав нам шанс для самовдосконалення і самовираження : [10 років від дня смерті худож. П. Бедзіра] / В. Мишанич // Неділя. - 2012. - 20-26 лип. - С. 20. : фото
Мишанич, В. Бедзір відомий і невідомий : слово з приводу вист. : [про одноймен. вист. графіки худож., яка проходила в мист. центрі "Галерея "Ілько"] / В. Мишанич // Ужгород. - 2013. - 14 верес. - С. 12. : портр.
Ножка, А. Експозиція робіт Павла Бедзіра відкриється на початку осені : [закарпат. худож.] / А. Ножка // Новини Закарпаття. - 2013. - 3 верес. - С. 6.
Ножка, А. Графіку та живопис Павла Бедзіра можна побачити в Ужгороді : [відом. закарпат. графік] / А. Ножка // Новини Закарпаття. - 2013. - 7 верес. - С. 3.
Сирохман, М. Коридорні виставки Павла Бедзіра... : [ОП-АРТівська вист. (10 лип. 2006 р.) ; "Фетрова" вист. (27-28 січ. 2007р.)] / М. Сирохман, П. Ковач // Екзиль. - 2007. - № 3. - С. 34-35. : іл.
Шестеро закарпатців - у сотні кращих художників країни [Текст] : [П. Бедзір, П. Ковач, Р. Саллер, Т. Сільваші, О. Сухоліт та Б. Фірцак] // Закарпатська правда. - 2012. - 7-13 лип. - С. 1.
Штефаньо, О. Художнику-філософу Павлу Бедзіру виповнилося б 90 років! / О. Штефаньо // Новини Закарпаття. - 2016. - 9 лют. - С. 6.
Хаятова, А. Коридор Бедзіра. Є місце, де дерева художника - філософа продовжують рости : [розповідь П.Ковача про худож. П. Бедзіра] / А. Хаятова // Неділя. - 2008. - 1-7 берез. - С. 7b ; Старий Замок. Паланок. - 2008. - 24-30 січ. - С. 20
Посилання:
Бедзір Павло Юрійович
Пам'яті Павла Бедзіра
Павло Ковач про те, як Павло Бедзір чистив розум і душу
Історія художника Бедзіра, яка розповідає про життя покоління
Павло Бедзір: Рисунки, намальовані капелюхом
“Людину роблять людиною її думки і вчинки”. Павло Бедзір. Слово з приводу виставки
"Молодь сьогодні більше перебуває у просторі, який пов’язаний з інтернетом..." — художник із Закарпаття