Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     > 

Віртуальні виставки

„Страшні роки геноциду”

2022-11-25
до 90-річчя вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років
Для українців міжнародне визнання Голодомору є свідченням встановлення історичної справедливості щодо оцінки злочину проти людяності, скоєного по відношенню до українського народу та демонстрацією засудження дій тоталітарного режиму, який знищив в Україні мільйони людей. Визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом Українського народу законодавчо закріплено Законом України «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», ухваленим Верховною Радою України 28 листопада 2006 року.
Четверта субота листопада об’єднує українців через спільне минуле. Цьогоріч Україна та світ вшановують невинних жертв Голодомору-геноциду 26 листопада. Спільним обов’язком є гідно вшанувати пам’яті жертв голодомору комуністичного режиму. Президент України підписав указ «Про заходи у зв’язку з 90-ми роковинами Голодомору 1932–1933 років в Україні – геноциду українського народу».
Через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл та цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресії щодо незгодних, тоталітарна система створила для українців життєві умови, розраховані на їхнє фізичне знищення. Україна внаслідок геноциду 1932-1933 років та 1946-1947 втратила мільйони людських життів. Одним із проявів цілеспрямованого тотального знищення українського народу є Постанова ЦВК й РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» від 7 серпня 1932 року відомий в народі як «Закон про п’ять колосків». За цим документом було встановлено дуже жорстокі покарання навіть за дрібні крадіжки так званої колгоспної власності: лише за кілька вирваних або піднятих із колгоспного поля колосків засуджували до розстрілу або тривалого ув’язнення із конфіскацією всього майна. Ініціатором постанови був Сталін. Для вилучення продовольства створювалися спеціальні загони активістів, які ходили по сільських обійстях і здійснювали обшуки. З початком 1933р. Ці спеціально навчені активісти забирали все їстівне у мільйонів людей, прирікши їх на масовий голод. Люди почали тікати з уражених голодом територій. У відповідь влада намагається ізолювати голодуючих в межах окремих населених пунктів та територій. З цією метою був застосований режим «чорних дошок». Села, занесені на «чорні дошки», оточувалися збройними загонами міліції та радянських спецслужб. Вивозяться всі запаси їжі. Забороняється торгівля та ввезення будь-яких товарів. Занесення населених пунктів або територій на «чорні дошки» було рівнозначно смертному вироку їх жителям. Голодуючі намагаються вибратися за межі України. У відповідь у січні 1933 р. режим забороняє виїзд селян з території України та Кубані, заселеної переважно українцями, що стало ще одним елементом політики Голодомору. Втікачам перестають продавати квитки на залізничний і водний транспорт. Блокуються дороги до міст. Тих, хто встиг виїхати, заарештовують і повертають назад.
Мільйони українців помирали в тяжких муках голоду, радянський уряд експортував українське збіжжя за кордон і до інших республік СРСР. Обмеження експорту зернових в 1931 р. та його цілковите припинення в 1932-1933 могли б запобігти  голоду. Тим більше, що такі рішення жодним чином не впливали на реалізацію індустріалізації, адже в цей період упали світові ціни на пшеницю. СРСР отримував значно більше прибутку від експорту лісоматеріалів та нафтопродуктів. Крім цього у державних резервах було нагромаджено досить великі обсяги збіжжя. Але ці ресурси не були використані для надання допомоги голодуючим України, що вказує на свідомі дії для організації голоду в Україні.
В результаті були створені умови несумісні із життям для значної частини населення України. Голодуючі опинилися  у замкнутому колі, повністю залежні від волі державного та партійного апарату.
Найвищого рівня смертності сягнула в областях, що спеціалізувались на вирощуванні хліба, – Полтавській, Дніпропетровській, Кіровоградській та Одеській. Мінімальний відсоток становив 20 – 25 %. У Вінницькій, Житомирській, Донецькій, Харківській та Київській областях смертність була нижчою – 15 – 20%. Виявили – найменша кількість загиблих у Донецькій (близько 900 тисяч). І це не випадково. Донеччина ‒ надважливий індустріальний центр всього СРСР. Від його стабільності залежало утвердження режиму Сталіна. Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить 3 мільйони 941 тисячу осіб, а загальні втрати українців, з урахуванням ненароджених, становлять 6 мільйонів 122 тисячі.
Наслідки голодомору не обмежуються демографічними втратами населення. Дослідники намагаються з’ясувати економічні, політичні, морально – етичні й соціально – психологічні наслідки жахливої трагедії XX ст. Вона має також і національний аспект, який торкається не лише кількості жертв, а насамперед антиукраїнської спрямованості штучного голоду. Саме з 1933р. розпочалися масові гоніння на українську інтелігенцію.
Голод став зброєю масового біологічного знищення українців. Він на довгі десятиліття порушив природний генетичний фонд, призвів до морально-психологічних змін у свідомості нації. Наслідком злочину геноциду також стало руйнування традиційного українського устрою життя. Українцям, як етносу, було завдано смертельної рани. 1933 рік став для України часом національної катастрофи, наслідки якої відчуваємо і понині.
У самому СРСР десятиліттями діяла заборона вшанування пам’яті жертв Голодомору: жодних публічних розмов, жодного вшанування пам’яті невинно вбитих. Після здобуття Україною незалежності, правда про Голодомор повертається до народу, стає його болем, реквіємом і одночасно символом незнищенності нації. В часи, коли Україна переживає новий геноцид, розуміння її історії на міжнародному рівні є надзвичайно важливим. Адже незасуджені свого часу світовою спільнотою злочини комуністичного режиму спровокували нові злодіяння. Відтак сьогоднішня путінська росія є яскравою ілюстрацією того факту, що непокаране зло має здатність повторюватися.
 
Вшанування пам’яті жертв Голодомору є запобіжником повторення подібних трагедій у майбутньому. Увага до трагедії Голодомору формує нетерпимість громадян до проявів будь-якого масового насильства. Нині ми маємо можливість говорити та поширювати правду, аби цей злочин ніколи не повторився.
 
За матеріалами інтернет джерел
 
 
63.3(4УКР)622
Г61
Голодомор 1932-1933 років в Україні : документи і матеріали / Нац. акад. наук України [та ін.] ; упоряд. Р. Я. Пиріг ; редкол. В. А. Смолій [та ін.]. – К. : Києво-Могилянська академія, 2007. – 1146 с. 
У книзі вміщено великий комплекс документів і матеріалів, які переконливо розкривають причини, перебіг, масштаби та наслідки страшної соціо-гуманітарної катастрофи українського народу, інспірованої радянським політичним режимом на початку 1930-х років. Це найповніше тематичне зібрання автентичних джерел з історії українського голодомору. Публікуються унікальні щоденникові записи очевидців голоду. Вміщено також матеріали зарубіжних дипломатичних представництв, організацій української еміграції, міжнародної громадськості. Розрахована на науковців, політиків, викладачів, студентів, краєзнавців, усіх, хто цікавиться цією трагічною сторінкою нашого історичного минулого.
63.3(4УКР)622
Г 34
Геноцид в Україні 1932-1933 рр. за матеріалами кримінальної справи № 475 : [збірник] / Нац. акад. наук України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, Ін-т нац. пам’яті, Служба безпеки України ; упоряд. : М. М. Герасименко, В. Удовиченко. – К., 2014. – 560 с. : іл. – Імен. покажч.: с.536-546.
У збірнику друкуються документи та матеріали присвячені жахливій трагедії українського народу в XX ст. – Голодомору–геноциду 1932–1933 pp. Основу джерельної бази видання формує вибірка з матеріалів кримінальної справи № 475 (судовий № 1–33/2010), які зберігаються в поточному архіві Апеляційного суду м. Києва й налічують 331 том. До збірника також увійшли тексти офіційних перекладів міжнародно–правових актів про злочини проти людства, відповідні законодавчі акти України та деякі інші матеріали. Для науковців, викладачів, учителів, студентів й усіх, хто цікавиться цією трагічною сторінкою української історії.
63.3(4УКР)622
Г 61
Голодомор 1932-1933 років в Україні як злочин геноциду згідно з міжнародним правом = The Holodomor of 1932-1933 in Ukraine as a Crime of Genocide under International Law : [монографія] / М. Антонович, К. Бондар, В. Василенко [та ін.] ; наук. ред.: В. Василенко, М. Антонович. – К. : Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2013. – 360 с. 
У спільному проекті кафедри міжнародного права і Центру міжнародного захисту прав людини Національного університету "Києво-Могилянська академія" зібрано наукові праці українською та англійською мовами викладачів і студентів НауКМА, а також американських правників – дослідників Голодомору 1932–1933 років в Україні. Розглядаються складні правові аспекти Голодомору 1932–1933 років в Україні, а саме: методологія його правової оцінки, історико-правовий аспект Голодомору, питання правової кваліфікації Голодомору як геноциду, визначення суб'єктів злочину та потерпілих від нього, а також відповідальності за Голодомор 1932-1933 pp. Окремий розділ присвячений аналізу Голодомору в ширшому контексті радянського геноциду проти української нації.
63.3(4УКР)622
У45
Український голокост 1932-1933: свідчення тих, хто вижив. Т. 1 / упоряд. : Ю. Мицик ; Нац. ун-т "Києво-Могилянська академія", Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, Держ. комітет архівів України, Канад. ін-т укр. студій Альбертського ун-ту, Українсько-канадський дослідчо-документаційний центр. – 2-е вид. – К. : Києво-Могилянська Академія, 2005. – 296 с.
У книзі вміщено свідчення тих, хто пережив одну з найжахливіших трагедій в історії людства – голодомор-геноцид 1932–1933 pp., спрямований на вигублення українського народу. Спогади, які збиралися понад 10 років, дають змогу побачити дію страхітливого механізму знищення українського селянства, відновити замовчувані досі сторінки історії рідного краю.
63.3(4УКР)622
Л 65
Лиха коса голодомору 1932-1933 / П. П. Панченко, М. О. Багмет [та ін.] ; редкол.: П. П. Панченко [та ін.] ; упоряд. П. П. Панченко. – К. : Україна, 2008. – 432 с.
У монографії в контексті нових осмислень, новаторських підходів, на основі широкого кола емпіричних джерел висвітлюються питання трагедійного явища–голодомору в Україні на початку 30-х років. Відтворюються реальності геноцидної згубної політики, зокрема, центральної влади стосовно селянства України, найчисленнішого в тогочасcі населення, мученицької гибності його.
84(4УКР)6
Б 25
Барка, Василь Костянтинович. Жовтий князь : роман / В. К. Барка ; передм. М. Жулинський. – К. : Київська правда, 2003. – 320 с.
В основу роману покладено особисті спогади Василя Барки-Очерета про перебіг геноциду українців 1932—1933 років, організований урядом СРСР. І хоча особисто Барка в ті роки не був на селі, але зберіг точні спогади брата, родина якого була піддана тортурами голодом. Після цього він протягом двадцяти п'яти років скурпульозно збирав спогади очевидців Голодомору, що дало ґрунт для широких літературних узагальнень. Письменник створює Жовтого Князя, демона зла, який несе з собою жах і смерть серед людей.
63.3(4УКР)622
Г 61
Голодомор в Україні 1932-1933 років за документами Політичного архіву Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина / Нац. ін-т стратег. дослідж. ; упоряд., авт. вступ. ст., пер. з нім. А. І. Кудряченко ; передм. Ю. Г. Рубан. – К. : НІСД, 2008. – 336 с. 
У виданні вперше в Україні оприлюднено копії службових повідомлень німецьких дипломатів урядові своєї країни про Великий голод в Україні у 1932-1933 роках та їх український переклад. Унікальні документи Політичного архіву Міністерства закордонних справ ФРН свідчать про масштаб гуманітарної катастрофи на теренах Європи ХХ століття, яка тривалий час старанно замовчувалась. Архівні документи значною мірою розкривають причини, перебіг та наслідки Голодомору в Україні 1932-1933 років.
63.3(4УКР)622
Г 61 
Голодомор 1932-1933 років в Україні : причини, демографічні наслідки, правова оцінка : матеріали міжнар. наук. конф. Київ, 25-26 верес. 2008 р. / Укр. ін-т нац. пам’яті ; відп. ред. І. Р. Юхновський. – К. : Києво-Могилянська академія, 2009. – 448 с. 
Запропонована увазі читача книга є збірником матеріалів Міжнародної наукової конференції «Голодомор 1932–1933 років в Україні: причини, демографічні наслідки, правова оцінка», що проводилася за підтримки ЮНЕСКО 25–26 вересня 2008 року в Києві. Учасники конференції мали на меті обмін результатами наукових досліджень, що стосуються причин і наслідків Голодомору 1932–1933 років в Україні та інших регіонах колишнього СРСР, а також обговорення сучасних проблем правової оцінки Голодомору. Відповідно до тематичних секцій конференції збірник поділено на три розділи: політичні і соціально-економічні чинники Голодомору 1932–1933 років; масштаби і наслідки демографічної катастрофи 1932–1933 років в Україні; правова оцінка Голодомору 1932–1933 років як геноциду українського народу.
63.3(4УКР)622
Г 61
Голодомор 1932-1933 років як величезна трагедія українського народу : матеріали Всеукр. наук. конф. (Київ, 15 листоп. 2002 р.) / Міжрегіон. акад. упр. персоналом. – К. : МАУП, 2003. – 280 с. 
У пропонованому збірнику подано доповіді учасників Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої вшануванню пам’яті мільйонів загиблих від голоду в період 1932-1933 років. Матеріали конференції, основані на беззаперечних архівних документах і свідченнях багатьох учасників жахливих подій 30-х років, слугують доказом геноциду українського народу – світової трагедії ХХ століття.
63.3(4УКР)622
Г 60
Голод в Україні 1932-1933 : вибрані ст.  / упоряд.  Н. Дюк. –  Вид. 2-е., допов. – Луцьк : ВМА "Терен", 2006. – 164 с.
Штучний голод 1932-1933 років, запроваджений верхівкою комуністичного тоталітарного режиму в Україні, був моторошним знаряддям знищення мільйонів українців. Ця книга містить збірку статей, котрі допоможуть описати й пояснити страшну трагедію тим, хто живе на цій багатостраждальній землі сьогодні.
63.3(4УКР)622
Г 61
Голодомор 1932-1933 рр. в Україні очима дослідників і свідків : Чернігівщина : зб. матеріалів / І. Р. Юхновський [та ін.] ; упоряд.: С. В. Бутко, В. М. Бойко, Т. П. Демченко ; Укр. ін-т нац. пам’яті, Черніг. облдержадмін., Черніг. центр перепідготов. та підвищення кваліфікації працівників органів держ. влади, органів місцевого самоврядування, держ. п-в, установ і орг. – Чернігів : Сіверщина : ЦППК, 2008. – 160 с.
Збірник містить спогади про Голодомор 1932-1933 рр. на Чернігівщині, а також матеріали та розвідки про одну з найбільших трагедій України XX ст. Видання призначено для державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, всіх, хто цікавиться історією України та рідного краю.
63.3(4УКР)622
Г 61
Голодомор 1932-1933 рр. в Україні (до 70-річчя) : бібліогр. покажч. / М-во освіти і науки України, Ужгород. нац. ун-т [та ін.] ; уклад.: О. Г. Люта, Л. О. Смочко ; передм. С. Д. Федака.  2-е вид., доп.  Ужгород : Ужгород. міська друк., 2006.  178 с. 
Бібліографічний покажчик підготовлений до 70-річчя голодомору 1932-1933 років в Україні. Це друге, доповнене видання. У ньому систематизована література з 1933 року по січень 2006 року (1153 позицій).
63.3(4УКР)622
Г 61
Голодомори в підрадянській Україні : праці членів Асоціації дослідників голодоморів в Україні / редкол. : О.М. Веселова, С. Кульчицький [та ін.].  К. ; Львів ; Нью-Йорк : Вид-во М. П. Коць, 2003. 724 с. 
Книга розповідає про найбільшу й найстрашнішу катастрофу українського народу-голод-геноцид 1932-1933 років. У працях членів Асоціації дослідників голодоморів в Україні висвітлюються причини голодоморного лихоліття, наводяться документи й свідчення очевидців голодоморного жахіття, списки жертв голодного мору, наслідки всенародної трагедії.
94(477)"19"
В 56
Вкрадене дитинство : діти в роки Голодомору 1932-1932 : [виставка Нац. музею Голодомору-геноциду] / Музей Голодомору. – [К.] : [б. и.], [2020]. – [22] с. : іл.
Брошура «Вкрадене дитинство : діти в роки Голодомору 1932-1933» підготовлена на основі однойменної виставки Національного музею Голодомору-геноциду. Мета виставки — розповісти про життя дітей в роки Голодомору від того моменту, коли вони лишалися сам-на-сам з бідою, до різноманітних шляхів виживання, реалій тогочасної дійсності, враховуючи врегулювання питання порятунку дітей і приховування злочину органами влади. Завданням виставки є ввести в публічний інформаційний простір історії про дитячі садки та сиротинці. Матеріали для виставки — з Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Центрального державного архіву громадських об’єднань, Державного архіву Полтавської області, Державного архіву Харківської області, Державного архіву Черкаської області, Державного архіву Київської області; світлини інженера А. Вінербергера з приватної колекції його родини та світлини Марка Залізняка; свідчення жертв Голодомору з архіву Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» та опублікованих видань. 
94(477.51)"1932/1933"
Ч-75
"Чорні дошки" України. Чернігівська область : зб. док. і матеріалів / М-во культури та інформ. політики, Нац. музей Голодомору-геноциду, Ін-т дослідж. Голодомору ; авт.-упоряд.: О. О. Стасюк, К. Ю. Лук'янець [та ін.] ; відп. ред. С. В. Маркова. – К. : Вид-во Марка Мельника, 2021. – 944 с. : іл., табл. – Імен. покажч.: с. 817-843. – Геогр. покажч.: с. 844-875.
Пропоноване видання містить систематизований тематичний комплекс архівних та опублікованих джерел про використання «чорних дощок» на території Чернігівської області УСРР у 1931–1934 рр., тобто в межах сучасної Чернігівської та західних районів Сумської областей. Їх введення до наукового обігу дозволить глибше дослідити процес запровадження режиму «чорних дощок» та осмислити його використання як одного з інструментів репресивного механізму Голодомору-геноциду, вчиненого комуністичним тоталітарним режимом в УСРР. 
94(477)"1932/1933"
Т 44
1933: "І чого ви ще живі?" / Нац. акад. наук України, Ін-т історії України ; упоряд. Т. Боряк. – Вид. 2-ге. – К. : Кліо, 2021. – 720 с. : іл. – Бібліогр.: с. 688-692 та у підрядк. прим. – Покажч.: с. 693-719. 
Ця книжка розкриває такий аспект Голодомору, як вилучення незернових запасів, їжі й одягу в селян. Загальноусталеною є думка що у 1932 р. була проведена конфіскація саме зерна для виконання плану хлібозаготівель. Упорядниця ж на основі свідчень, зібраних у різних країнах, в різний час, показує картину тотального вилучення в українських селян, або знищення будь-чого, що могло бути використане в їжу: від картоплі і кваснини до жмені квасолі й сушки. Подано аналіз політики радянської влади напередодні та під час Голодомору з точки зору підготовки до конфіскації їжі, іншими словами – позбавлення українського села засобів існування. Голоси тих, хто вижив у страхітті Голодомору, зібрані у цій книжці, є беззаперечним свідченням проти організаторів та виконавців цього страшного злочину.
304
М 26
Маркова, Світлана. Коли той світанок настане? : проєкти "світлого майбутнього" і "щасливого дитинства" від комуністичних творців Голодомору / С. Маркова, І. Шугальова ; Ін-т дослідж. Голодомору, Нац. музей Голодомору-геноциду. – Хмельницький : ФОП Цюпак А. А., 2021. – 156 с. : іл. – Бібліогр. у підрядк. прим.
Монографія написана на основі великої джерельної бази, містить комплексну соціально-демографічну та суспільно-політичну характеристику еволюції українського соціуму в першій третині ХХ ст. Особливу увагу приділено формуванню українського парагромадянського селянського суспільства (виникненню елементів громадянського суспільства) у період з кінця ХІХ ст. до його зламу в роки Голодомору 1932–1933 рр. Проаналізовано створення комуністичним режимом «нової людини», соціально-культурні наслідки, руйнування традиційних для України світоглядних та моральних моделей поведінки. Простежено етапи формування совєцьких міфів «світлого майбутнього», «щасливого дитинства», процеси індоктринації свідомості молоді та дітей, ідейно-ціннісний конфлікт «батьки–діти». Відтворено катастрофічну ситуацію, яка склалася в дитячих будинках та інтернатах УСРР міжвоєнного періоду.
94(477)"1932/1933"
К 28
Касьянов, Георгій. Розрита могила : голод 1932-1933 років у політиці, пам’яті та історії (1980-ті – 2000-ні) / Г. Касьянов. – 2-ге вид. – Х. : Фоліо, 2020. – 204 с. – (Великий науковий проект). – Бібліогр. у підрядк. прим.
Саме про те, як представлений Голодомор в історіографії, політиці, пам’яті, міжнародних відносинах, внутрішньополітичній боротьбі в Україні, — ця книга. Автор задається питанням, наскільки професійний історик може бути незалежним від впливу політики і настроїв суспільства. Політика впливає на історіографію чи історіографія на політиків? Як формується і чи змінюється історична пам’ять під дією сучасних політичних процесів? Ці та інші питання розглядаються на прикладі становлення та поширення історичного образу Голодомору 1832—1933 років в Україні.
94(477)"1932/1933"
Г 34
Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань / Нац. акад. прав. наук України, Нац. акад. наук України [та ін.] ; авт.-упоряд.: О. Петришин, М. Герасименко, О. Стасюк ; відп. за вип. Л. Артеменко. – К. : Вид-во Марка Мельника, 2021. – 520 с. : кольор. іл., табл.
У науковому збірнику друкуються укази та розпорядження президентів України щодо вшанування пам’яті українців, знищених комуністичним тоталітарним режимом у 1932-1933 роках. основу джерельної бази видання формує вибірка з матеріалів архівної кримінальної справи №475, яка складається із 331 тому та зберігається в архіві Київського апеляційного суду.
 
94(477)"1932/1933"
Т 67
33 запитання і відповіді про Голодомор-геноцид / М-во культури України, Нац. музей "Меморіал жертв Голодомору" ; авт. тексту Н. В. Лапчинська. – Дрогобич : Коло, 2018. – 88 с. : іл. – Бібліогр.: с. 82-84.
Науково-популярне видання, адресоване вчителям, студентам, краєзнавцям і усім, хто хоче дізнатися про передумови й політико-організаційні механізми вчинення у 1932-1933 роках злочину геноциду української нації.
94(477)"1932/1933"
Г 61
Голодомор 1932-1933 років – геноцид української нації : навч. посіб. для вчителів / Д. Білий, В. Василенко [та ін.] ; за заг. ред. О. Стасюк ; М-во культури та інформ. політики, Нац. музей Голодомору-геноциду, Ін-т дослідж. Голодомору. – К. : Вид-во Марка Мельника, 2021. – 336 с. : іл. – Бібліогр. у підрядк. прим.
Навчальний росібник є одним із перших навчальних видань, яке повною мірою висвітлює передумови, обставини та наслідки Голодомору 1931-1933 рр. – геноциду української нації – та масовихштучних голодів 1921-1923 рр., 1946-1947 рр. в широкому історичному контексті як української, так і всесвітньої історії. Автори подають грунтовний фактологічний матеріал, поєднаний з аналітичним осмисленням різних аспектів злочинів комуністичного тоталітарного режиму.
94(477)"1932/1933"
С 77
Стасюк, Олеся. Нариси про Голодомор : або навіщо нам потрібно знати всю правду про геноцид українців / О. Стасюк ; Громад. орг. "Іст. пам’ять". – К. : Вид-во Марка Мельника, 2019. – 216 с. : кольор. іл. – Бібліогр.: с. 206-215 та у підрядк. прим. 
Безумовно, Голодомор-геноцид 1932–1933 років – це лише один епізод у набагато довшій та складнішій історії примусу, придушення та насильства проти українців з боку комуністичного режиму, але оскільки предметом розгляду є саме він, то хотілося б почати з розуміння суті цього злочину.
94(477)"1932/1933"
Е 64
Енциклопедія Голодомору / М-во культури України, Нац. музей "Меморіал жертв Голодомору", Асоц. дослідників голодоморів в Україні ; вступ. сл. Є. М. Нищук. – Дрогобич : Коло, 2018. – 576 с. – Назва у вихід. відом. : Енциклопедія Голодомору 1932-1933 років в Україні. – Бібліогр. наприкінці ст.
Науково-меморіальне видання інформативно відтворює причини, обставини, соціально-психологічні та статистично-демографічні наслідки Голодомору-геноциду в Україні. "Е.Г." має понад тисячу статей, які стосуються персоналій, подій, явищ, термінологічного, історіографічного, меморіально-історичного, демографічного, антропологічного дискурсів Голодомору.
94(477)"19/20" 
М 45
Мейс, Д. Д. Україна: матеріалізація привидів / Д. Д. Мейс ; упоряд. Н. Я. Дзюбенко-Мейс. – Вид. 2-ге. – К. : Кліо, 2021. – 688 c. – Бібліогр. у підрядк. прим. – Покажч.: с. 670-682.
Титанічна праця Джеймса Мейса – відомого американського дослідника історії України, видатного громадського діяча – присвячена розкриттю цілісності, повноти історичної правди про найжахливіші сторінки тоталітарного минулого, яке до сьогодні паралізує політичне, економічне, освітнє, морально-етичне життя українського соціуму. У статтях, поданих у цьому виданні, проведено ґрунтовний аналіз причин невдач національно-визвольних змагань українців на початку ХХ століття, розкрито страхітливу механіку тоталітарної сталінської машини влади. Автор, яскравий науковець західного стандарту, обстоює істину про штучність та антиукраїнську спрямованість одного з найбільших геноцидів в історії – Голодомору 1932–1933 років, документально підтверджує нерозривний взаємозв’язок між минулим, теперішнім і майбутнім України, який характеризується прагненням до державної незалежності, соціального прогресу. Він доносить до нас голос покоління наших співвітчизників, які розповідають, як нищилася українська нація-держава, розкриває характер, масштаби і причини здійснюваної Кремлем терористичної політики щодо України. У збірці також уміщено статті про больові точки нинішнього часу: становлення громадянського суспільства, економічні, політичні, культурні, освітні проблеми, висвітлені на основі величезної фактологічної бази з історичної перспективи. Виведення України з «постгеноцидності», із «зачарованого кола ідола» – єдина нагально необхідна програма реформ для народу і держави, яку окреслює у своїх статтях автор. Для істориків, журналістів, студентів і всіх, хто цікавиться історією і сьогоденням України.

***                                                                                                                                      

1, 5 мільйона дітей загинуло внаслідок штучного голоду : цього року у фокусі уваги сумної дати – малі українці як найвразливіша категорія жертв сталінського геноциду // Уряд. кур'єр. – 2021. – 27 листоп. (№ 229). – С. 4.
Бельгія може визнати Голодомор 1932-1933 років геноцидом українців // Голос України. – 2021. – 31 берез. (№ 59). – С. 3.
Боряк, Г. Цифровий архів Голодомору в Україні 1932-1933 рр. як універсальний джерельний мережевий ресурс: документальний та візуальний сегменти проекту / Г. Боряк, К. Лобузіна, О. Юркова // Укр. історичний журнал. – 2021. – N 2. – С. 138-153.
Величко, Л. Записати останні історії свідків Голодомору / Л. Величко // Уряд. кур’єр. – 2021. – 31 лип. (№ 147). – С. 4.
Геноцид 1932-1933 років знищив понад десять мільйонів людей : День пам’яті жертв голодоморів // Голос України. – 2021. – 27 листоп. (№ 225). – С. 1, 5.
Голодомор: ніколи знову : держави, які разом з Україною засуджують злочини сталінського режиму, роблять внесок у те, щоб геноцид не повторився // Уряд. кур'єр. – 2021. – 30 листоп. (№ 230). – С. 2.
Збережи пам’ять. Збережи правду : Національний музей Голодомору-геноциду здійснив масштабну експедицію Україною, щоб записати свідчення тих, хто пережив страшні 1932-1933 роки // Уряд. кур'єр. – 2021. – 27 листоп. (№ 229). – С. 5.
Зятьєв, С. Сторожові правди : виставка до 85-х роковин Голодомору в Україні, яка відкрилась в Національному музеї "Меморіал жертв Голодомору". До уваги відвідувачів спогади людей, які пережили це лихо / C. Зятьєв // Демократична Україна. – 2018. – 25 трав. (№ 21). – С. 3.
Конарева, Л. Голодомор не зламав Україну / Л. Конарева // Уряд. кур’єр. – 2016. – 26 листоп. – С. 5.
Конарева, Л. Щоб світ знав: не голод, а Голодомор / Л. Конарева // Уряд. кур’єр. – 2015. – 28 листоп. – С. 4-5.
Куделя-Свьонтек, В. Комеморація Голодомору православними українцями США в період "холодної війни" / В. Куделя-Свьонтек // Укр. історичний журнал. – 2021. – N 6. – С. 73-88.
Кульчицький, С. Голодомор – 1933: міфи і реальність / С. Кульчицький // Дзеркало тижня. – 2018. – 17-23 лют. – С. 15.
Левчук, Н. До питання про "старі" та "нові" підходи до оцінки втрат населення України внаслідок Голодомору 1932-1933 рр. / Н. Левчук // Укр. історичний журнал. Вып. 1. Вып. 2. – 2018. – N 2. – С. 179-193.
Лозинський, А. Український Голодомор 1932-1933 років – кількість жертв / А. Лозинський // Шлях перемоги. – 2016. – № 32. – С. 8.
Лук‘янчук, Г. Голодомор-геноцид 1932-33 рр. немає терміну прощення / Г. Лук‘янчук // Укр. слово. – 2020. – 25 листоп.-14 груд. (№ 45-46). – С. 1-2.
Лук’янчук, Г. Перший в Україні навчальний посібник для вчителів історії та громадської освіти „Голодомор 1932-1933 років – геноцид української нації” / Г. Лук’янчук // Укр. слово. – 2021. – 24 листоп. – 13 груд. (№ 45-46). – С. 13, 16. 
Махун, С. Голодомор 1932-1933: Як “горіло життя” українських селян / С. Махун // Дзеркало тижня. – 2016. – 26 листоп.-2 груд. – С. 15.
Орел, М. Він перший розповів про Голодомор / М. Орел // Пенсійний кур’єр. – 2016. – 25 листоп. (№ 47). – С. 2.
Стронський, Г. Й. Польське населення УСРР в умовах Голодомору 1932-1933 рр. / Г.Й. Стронський // Укр. історичний журнал. – 2017. – № 4. – С. 95-128.
Теслюк, Р. Т. Особливості відтворення населення УСРР в 1920-1930 роках у параметрах демографічної стійкості / Р. Т. Теслюк, Н. І. Андрусишин, М. В. Бачинська // Регіональна економіка. – 2021. – № 2. – С. 110-124. 
 
Інтернет-ресурси:
 
 
Підготувала Віталія Кодриш.
 
 
 

 


Новини

2024-11-22

Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день