Українська література – це наша національна література, це скарбниця культури українців. Вона не поступається нічим жодній повноцінній літературі світу. Наша література – це література з місією, вона завжди служила якійсь великій справі, ідеї. Творчість майже кожного з українських письменників може бути прикладом. Українська література – література глибокого ліризму, сентименталізму, плачу. У всіх своїх жанрах (поезії, прозі, драмі) – вона просякнута надзвичайною емоційністю, романтичним ліризмом. Причина цього не тільки в психології українців, а і в самій природі  їхньої мови. Змагання за своє світобачення для багатьох українських письменників було змаганням за збереження  цілісності української культури, за збереження і розвиток української мови, а отже – української нації. І. Франко писав: "Мета красного письменства — викликати в душі читача живі образи тих людей чи речей, котрі нам малює поет, і ними будити ті самі чуття, які проймали душу самого поета в хвилі, коли творив ті образи".

Відомі українські письменники минулого і сучасності боролися за рідну мову, за літературу, і саме через любов до творчості, через патріотизм страждали. Вони зробили великий крок у розвитку української культури та українського слова. Саме вони заслуговують на те, що їх творчість  на всі часи.

Серед  найбільш значних авторів тут можна виділити своєрідні "кола". Це коло класичної літератури, коло авторів доби Розстріляного Відродження, коло «шістдесятників» та коло сучасних українських письменників. В списку опинилися чи не всі відомі автори-націєтворці : Тарас Шевченко, Іван Котляревський, Іван Франко, Леся Українка, Григорій Сковорода, Василь Стус, Богдан-Ігор Антонич, Михайло Коцюбинський, та інші. Всі вони свого часу стали голосами змін української літератури. Важливою в цьому контексті є наявність у списку Миколи Гоголя, якого вважають українським письменником. 

Звичайно, ми не в змозі представити повну картину української художньої літератури в рамках однієї виставки, наш вибір  суб`єктивний та обмежений рамками виставки. На ній в тому числі представлені  видання, які надійшли у наш відділ завдяки державній програмі придбання українських книг для поповнення фондів публічних бібліотек.

 

Читачі, говорячи про літературу на всі часи, називають переважно класиків.

З-поміж безлічі книг виділяються ті, що ввібрали в себе досвід віків і мають для народу значення заповітне. Це класичні українські літературні твори. Український народ має завжди бути вдячним своїм класикам за їхню мовотворчу і мовозахисну  діяльність. Починаючи з Івана Котляревського й Григорія Квітки-Основ'яненка, діставши могутню підтримку Тараса Шевченка і його побратима Пантелеймона Куліша, які упродовж най похмуріших  літ оберігали святий вогонь нашої духовності, щоб потім передати естафету любові до рідного слова всій славетній плеяді письменників кінця ХІХ-початку ХХ ст. 

Тріумфом українського слова стала творчість Тараса Шевченка – митця, художника, який розчинив для української нації двері у вічність. Він є гарантом вічності національного буття українського народу. Шевченко послав своєму народові «Кобзар» – цю своєрідну духовну зброю, колосальну духовну силу, магічний засіб національного самоусвідомлення, духовного самовоскресіння.

 

821.161.2 С 44 Сковорода, Григорій Савович. Найкраще : [вибр. твори] / Г. С. Сковорода ; пер.: М. В. Кашуба, Г. Сварник ; передм. : Р. Б. Чопик, А. Любка. – Л. : Terra Incognita, 2018. – 320 с.   До книги вибраних творів українського любомудра XVIII століття Григорія Сковороди у перекладі сучасною українською мовою увійшли трактати, діалоги, притчі та байки, що складають "золотий фонд" сковородинської спадщини й містять головні ідеї його духовного вчення. Книга має на меті зробити твори Сковороди доступнішими сучасному читачеві та популяризувати їхнього автора серед молоді.

 

«Розстріляне Відродження» – так називають митців 20-30 років XX століття, які були знищені більшовицьким тоталітарним режимом. У 30-х роках XX століття було знищено 80% української творчої інтелігенції, серед них багато письменників.

Літературно-мистецьке покоління «Розстріляного Відродження» – це митці, які творили високохудожні твори, які прагнули піднести українську культуру до вершин світового розвитку. Серед них М. Хвильовий, В. Чумак, Микола Зеров, Василь Еллан-Блакитний, Михайль Семенко, Валер'ян Поліщук, Валер'ян Підмогильний, Євген Плужник, В. Винниченко та багато-багато інших.

Хто вони – ці лицарі нашої культури?

 

821.161.2 А 65 Андрухович, Юрій Ігорович. Коханці Юстиції : параіст. роман : у восьми з половиною серіях / Ю. І. Андрухович. – Чернівці : Meridian Czernowitz, 2018. – 304 с.   «Коханці Юстиції» – паранормальний роман, у якому окремі життєписи з притаманною автору композиційно-стилістичною майстерністю об’єднуються в художню цілість і аж волають про восьми-з-половиною-серійну кінематографічну реалізацію. Родинно-побутові і політичні вбивства, зґвалтування і грабунки, розбещення малолітніх і загадкове відокремлення голови, ідейні зради і зради заради ідеї, закладені різним дияволам душі й не завжди справедливі, але часто жахливі покарання. Чого ще треба, щоб читач відчув себе благим і з насолодою усвідомив свою моральну перевагу над нещасними коханцями примхливої Юстиції? Та вже – за старою доброю традицією – й над автором, якому спало на думку увічнити таких пропащих істот.

821.161.2 Ж 15 Жадан, Сергій Вікторович. Антена : поезії / С. В. Жадан ; іл. Гамлет. – Чернівці : Meridian Czernowitz, 2018. – 304 с.   «Антена» – 80 нових віршів, написаних автором упродовж останніх двох років. Невідомо, на чому тримається чутливість «Антени», але це 80 спроб упіймати коливання повітря, вловити перетікання в просторі невидимих радіохвиль, відчути на дотик час, у якому ми живемо, яким ми дихаємо, який ми проговорюємо. Час, кожен доторк до якого лишає опік. Час, у якому приватні щоденникові записи можуть виявитися воєнною хронікою, а біблійні історії – ранковими новинами.

821.161.2 З-12 Забужко, Оксана Стефанівна. Після третього дзвінка вхід до зали забороняється : оповідання та повісті / О. С. Забужко. – К. : КОМОРА, 2017. – 416 с.   Зібрання найяскравіших зразків малої прози за три десятиліття — від найуспішнішої української авторки. Читач знайде тут як визнані шедеври, перекладені багатьма мовами та поставлені на численних європейських сценах («Інопланетянка», «Дівчатка», «Казка про калинову сопілку»), так і маловідомі юнацькі спроби письменниці в різних прозових жанрах. Завершує книжку нова, щойно дописана повість, у якій драма непорозуміння між матір’ю й дочкою стає своєрідним підсумком історії цілого покоління — «покоління відкладеної війни».

 

Підготувала Волошина Н. О.