Олена Теліга (дівоче прізвище Шовгенова) народилась 21 липня 1906 року в місті Іллінську, що під Москвою, в інтелігентній родині. Мати майбутньої поетеси Уляна Степанівна була родом з Поділля з сім’ї православного священика, батько ж Іван Опанасович був відомим фахівцем, гідротехніком-практиком. Коли Олені виповнилось п’ять років, Шовгенови з трьома дітьми (дочкою і двома старшими братами Андрієм та Сергієм) 1911 року переїжджають до Санкт-Петербурга, а в 1918 році родина перебирається до Києва, де Іван Опанасович починає працювати професором Київського політехнічного інституту на гідротехнічному та меліоративному відділенні інженерного факультету. Саме з Києвом майбутня поетеса й пов’язуватиме найкращі моменти в житті, неодноразово згадуватиме місто у своїх листах та поезіях.

Життя у Києві зовсім відрізнялось від петербурзького, адже тут Шовгенових застала Українська революція. Іван Опанасович стає міністром уряду Української Народної Республіки, а старший брат Сергій вояком армії УНР. Олена ж тоді ще перебувала у полоні юнацьких мрій. ЇЇ змалечку вабить природа, сади та парки, мальовничі сквери міста. Можливо, саме це зачарування й пробудило в ній поетичну уяву. Варто зазначити лише, що в сім’ї Шовгенових молодший син Андрій також став поетом.

Після поразки української державності батько і старший брат у 1920 році змушені були податися в еміграцію. Олена ж з матір’ю і молодшим братом залишилась у Києві. Щоб якось звести кінці з кінцями, мати продавала хатні речі, а 13-річна Оленка працювала за пайок на комуністичних городах, влаштувалась посильною в уже рідну Київську політехніку, де ще нещодавно працював батько. «З таємничою радісною усмішкою мила я підлогу і закопчене начиння, з такою ж усмішкою ганяла і розносила повістки або пиляла дрова, – зізнається Олена в листі до подруги. – Все це мене мало обходило, і все я робила мов у сні, робила старанно, але не переймаючись всім цим». Так почалося її духовне гартування.

У липні 1922 року Олена з матір’ю та братом вирушають в еміграцію до Чехословаччини, де батько Іван Опанасович став першим ректором Української Подєбрадської господарської академії. Закінчивши курси у Подєбрадах, вона стає студенткою історико-літературного відділу Українського вищого педагогічного інституту ім. М.Драгоманова у Празі. Поринувши у бурхливе студентське життя, Олена бере активну участь у літературних вечорах та диспутах, спілкується з Н.Лівицькою-Холодною, Є.Маланюком, Ю.Дараганом, О.Ольжичем, Л.Мосендзом. Але з невідомих причин диплома вона з однокурсниками так і не отримала.

У студентські роки Олена Шовгенова зустріла й свого майбутнього чоловіка Михайла Телігу – кубанського козака, бандуриста, недавнього старшину армії УНР, з яким і поєднала долю 1 серпня 1926 року.

Уже в 1927 році про Олену починають говорити як про поетесу, хоча публікацій її перших віршів не знайдено. Без дозволу автора, друзі надсилають листа і твори Теліги редакторові «Літературно-наукового вісника» Д.Донцову, який першим вже тоді розгледів справжній поетичний талант у ще недосконалих творах молодої поетеси.

Невдовзі подружжя переїжджає до Варшави. Тоді ж настали злидні й нестатки. Є навіть відомості, що поетесі доводилося працювати з музичними номерами в нічних кабаре чи навіть манекенницею, аж поки не вдалося влаштуватись вчителькою початкових класів. У ці роки вона активно друкує у «Віснику» й інших журналах не тільки свої вірші, а й прозу та публіцистику. Так у 1933 році з’являється фрагмент оповідання «Або-або», в основу якого були покладені власні враження від пережитого в Києві за часів радянської влади. Олена відгукається на появу творів інших письменників, намагається по-своєму інтерпретувати актуальні, на її думку, теми й образи.

У грудні 1939 року Теліги переїжджають до Кракова, де Олена зустрічає свого давнього знайомого Олега Кандибу-Ольжича – відомого поета та вченого, громадського і політичного діяча, одного з керівників націоналістичного руху. Розмова з ним стала визначальною в її подальшій долі, бо саме відтоді вона взялася до активної роботи в ОУН.

На плечі поетеси відразу впала важка і відповідальна робота. Олена готує ідеологічні матеріали, які відправлялися на Україну, складає тексти листівок, відозв, летючок. Але, якщо спершу революціонери-підпільники поставилися з недовірою до молодої тендітної жінки, що, на їх думку, не годилась для складної революційної роботи, то пізніше, розгледівши в ній справжню патріотку, цілковито прийняли її у свої лави.

Хоч і бурхливим було життя Теліги в Польщі, якесь нездоланне тяжіння до Києва жило в її душі постійно і вже у липні 1941 року у складі однієї з похідних груп Олена разом із письменником Уласом Самчуком перейшла Сян і вирушила до Львова, а 22 жовтня прибула до Києва. Так здійснилась її мрія.

Та напівзруйнована столиця зустріла свою дочку зовсім нерадісно: «Проїздила знайомим Святошином, але… не було знайомих облич; усі обличчя – сумні й замкнуті, замість радісної батьківщини – почорнілі й похилені Караваївські дачі, як символ загальної опущености. Обшарпана Політехніка, неплеканий парк, де проходили дитячі забави. Усе не так… Усе нове…»

Не шкодуючи сил, Олена Теліга та сотні інших її побратимів беруться за налагодження громадського, політичного та культурного життя в Києві. У літературній сфері залишились самі згарища та руїна, але поетеса організовує Спілку українських письменників, відкриває пункт харчування для своїх соратників.

Жила в той час поетеса «в якомусь провулку, в старому двоповерховому будинку, її помешкання було на першому поверсі. Вікна з усіх кімнат виходили на подвір’я. Господинею була похилого віку бабуся… На двох стінах – суцільні картини, портрети й ікони. Дуже багато словників – українських, російських, чеських…» Але не дивлячись на такі умови, щоранку поетеса з’являлась акуратно вдягнена й з радісною посмішкою на устах.

Щоб ширше реалізувати свої завдання, Олена Теліга починає редагувати літературний тижневик «Литаври». Газета торкалась різноманітних питань і мала яскраве антиімперське забарвлення. Працювати поетесі було важко, адже старших ветеранів пера залишилось обмаль, молодь мала вже радянське виховання, а статті, в яких автори славили фюрера та його «новий порядок», Олена Теліга відмовлялась друкувати навіть попри те, що це дуже часто ставало приводом для доносів у гестапо.

Поетеса не брала до уваги постанов німецької влади, зухвало і принципово ігнорувала всі вказівки. Врешті «Литаври» заборонили, почалися арешти. І хоч попереджали друзі поетесу, що гестапо готує засідку в приміщенні Спілки, у приватній розмові з М. Михалевичем О.Теліга підкреслила: «Ще раз із Києва на еміграцію не поїду! Не можу…».

Поетеса сама зробила свій вибір, а разом із нею його зробив і її чоловік Михайло. Під час арешту він назвався письменником, щоб бути разом з нею. 21 лютого 1942 р. в Бабиному Яру Олену Телігу разом з іншими діячами ОУН розстріляли фашисти. У гестапо О.Теліга перебувала в камері № 34, де пізніше знайшли напис, зроблений її рукою: «Тут сиділа і звідти йде на розстріл Олена Теліга». Зверху викарбовано націоналістичний стилізований під меч Тризуб. А один із німецьких офіцерів після смерті Олени зізнався: «Я ще не бачив чоловіка, щоб так героїчно вмирав, як ця гарна жінка».

Десятки років ми нічого не знали про постать нашої поетеси й патріотки Олени Теліги. Її ім’я виринуло із забуття лише через 50 років після загибелі, коли в Києві у лютому 1992 р. в Бабиному Яру було встановлено пам’ятний хрест на її честь, вулицю, що пролягає поруч, назвали її іменем, створено Всеукраїнське жіноче товариство імені О.Теліги, засновано Міжнародну літературно-мистецьку премію. На сьогодні відомий лише сорок один вірш з написаних поетесою. За життя їй так і не вдалося видати жодної збірки. Та хоч і залишила вона по собі невеликий творчий спадок, життя її було коротке, але яскраве й сповнене великих справ, а тому й має бути вічним у нашій пам’яті.

За матеріалами сайту Ukrrain

 

Окремі твори Олени Теліги

84(4УКР)6 Т31 Теліга, Олена. Вибрані твори / О. І. Теліга ; упоряд. О. Зінкевич ; передм. Є. Сверстюка. – К. : Смолоскип, 2006. – 344 с. : портр. – Бібліогр.: с. 323-328. – Покаж.: с. 317-321. – (Розстріляне відродження) Видавництво "Смолоскип" презентує збірку Олени Теліги – політичної діячки та поетеси, розстріляної німцями в 1942 році у Бабиному Яру. До книги увійшли всі відомі вірші та важливіші публіцистичні твори аворки, спогади її побратима Олега Штуля-Ждановича, підбірка статтей про її творчість (як сучасників поетки, так і теперішніх авторів), а також вибіркова бібліографія.

821.161.2 Т 31 Теліга, Олена І. Вибрані твори / О. Теліга. – К. : Центр учбової літ., 2020. – 144 с. – (Класика української літератури). Олена Іванівна Теліга (1906-1942) – українська поетеса, публіцистка та літературний критик. Серія "Класика української літератури" включає перелік творів видатних українських письменників за програмою Міністерства освіти та науки України для позакласного читання учнів середніх загальноосвітніх навчальних закладів.

84(4УКР)6 Т31 Теліга, Олена. Листи. Спогади / О. Теліга ; уклад. Н. Миронець. – К. : Вид-во ім. Олени Теліги, 2003. – 400 с. : іл. – Рез. англ., нім. мовами. – Покаж.: с. 349-388. – Бібліогр.: с. 389-394. У книжці наведено 65 листів і листівок талановитої української поетеси, активної громадської діячки Олени Теліги до різних адресатів: Михайла Теліги, Наталії Лівицької-Холодної, Дмитра Донцова, Уласа Самчука, Олега Лащенка, Богдана-Ігоря Антонича та інших. Це яскраве свідчення того, якими морально-етичними і світоглядними засадами керувалася вона у своєму житті. Другу частину книги становлять спогади сучасників Олени Теліги, а також фотографії, частина яких публікується вперше. Ця публікація листів Олени Теліги та спогадів про неї сприятиме подальшому поглибленому вивченню життєвого та творчого шляху української письменниці-патріотки, що віддала життя за незалежну Українську державу.

84(4УКР)6 Т 31 Теліга, Олена. Радість / О. Теліга. – К. : Мультимедійне вид-во Стрельбицького, 2017. – 47 с. Поезії Олени Теліги – це енергія життєствердження, оптимізму й натхнення. Бути сильною, сховати біль, віддати перевагу дзвінкому сміху – така прерогатива ліричної героїні. Завжди можна знайти приводи для радості, яка втілюється у метафоричному образі безжурного вітрогона-хлопчини. Твори поетеси символічні, для них характерним є багатий асоціативний ряд та метафорика.

84(4УКР)6 Т 31 Теліга, Олена. Вечірня пісня. Вибрані поезії / О. Теліга. – К. : Кондор, 2020. – 68 с. Одна з головних тем лірики О.Теліги – роль жінки в суспільстві, в житті нації. Жінка, на думку поетеси, – це не квола істота, не рабиня, а помічник і надійний тил чоловіка-воїна, це новий тип особистості – вольової і цілісної. За своє досить коротке життя Олена Теліга не встигла видати жодної власної збірки, всі вони вийшли після її гибелі, а більша частина віршів, на жаль, загубилася.

Дороговказ. Поезії О. Теліги та О. Ольжича  / О. Теліга, О. Ольжич ; передм. Г. Шиманська. – К. : Фундація ім. О. Ольжича : Вид-во ім. О. Теліги, 1994. – 48 с. : фот. В основу книжки лягли дві поетичні збірки, які стали даниною пам’яті видатним українським поетам Олені Телізі та Олегу Ольжичу.

84(4УКР)6 Л 97 Лятуринська, Оксана. Триптих : вірші / О. Лятуринська, Н. Лівицька-Холодна, О. І. Теліга ; пер. рос. В. Б. Богуславська. – К. , 2008. – 178 с. – Текст укр., рос. мовами. Книжка містить оригінальні вірші трьох видатних поетес української діаспори, дотичних до Празької школи, та паралельні переклади їх російською, здійснені здебільшого вперше. Це вірші О. Лятуринської , понад тридцять віршів Н. Лівицької-Холодної та дев’ятнадцять віршів О.Теліги. Кожна добірка віршів споряджена науково-критичною статтею протворчу особистість і художню манеру авторки. Книжка пропонує також міркування перекладачки про авторок і короткі відомості про саму перекладачку, котра працює в українській літературі понад десять років, відома своїми перекладами як на українську з російської, англійської мов та їдиш, так і російськими перекладами української поезії (здебільшого поетів Празької школи і близьких до неї).

Збірки Олени Теліги в Електронній бібліотеці Diasporiana та Електронній бібліотеці “Україніка”

Теліга Олена. Душа на сторожі : вибір з поезій / О. Теліга. – [Б. м.] : Культура, 1946. – 31 с. – Режим доступу : https://bit.ly/35Iwozs Для лірики Олени Теліги характерне гармонійне поєднання пристрасті й розуму, інтимних душевних порухів та гучних громадянських переживань. У багатьох віршах збірки ”Душа на сторожі” лунають націоналістичні мотиви. Вірші збірки написані переважно п'яти- або шестистопним ямбом із перехресним римуванням. У поетичних текстах в різних трансформаціях трапляється багато символів, пов'язаних зі стихіями природи (вогонь, вітер, вода), які несуть емоційне навантаження. Структура віршів Олени Теліги добре продумана.

Прапори духа: життя і творчість Олени Теліги / упоряд. О. Жданович. – [Б.м] : Сурма, 1947. – 178 с. – Режим доступу : https://bit.ly/3j1uQIT Книга видана в п’ятиліття геройської смерті поетки-революціонерки.

Теліга, Олена. Полум’яні межі [Електронний ресурс] / О. Теліга. – К. : Балтимор-Торонто, Смолоскип, 1977. – 133 с. – (Українське Видавництво “Смолоскип” ім. В. Симоненка). – Текст англ., укр.  мовами. –Режим доступу : https://bit.ly/3x2GRla Щоб увічнити незвичайну особистість Олени Теліги і віддати їй належне місце серед велетнів української літератури, видавництво ”Смолоскип” видає її поезії на українській мові й англійському перекладі. Немає сумніву, що це видання наша спільнота з вдячністю привітає. Цим у 1977 році ми вклонимось Тій, яка в пориві великого серця і палкої любові до Рідної Землі, прийняла жорстоку смерть за Друзів своїх, за Щастя і Волю України! До видання увійшли передмова С.Савчук та поезії Олени Теліги.

Олена Теліга [Електронний ресурс] : збірник / О. Теліга ; ред. і прим. О. Жданович. – Детройт ; Нью-Йорк ; Париж : Вид. Українського Золотого Хреста в ЗСА, 1977. – 473 с. – Режим доступу : https://bit.ly/3wPILWd

Матеріали про життєвий і творчий шлях Олени Теліги

91.9: 83.3(4УКР)6 Т 31 Олена Теліга : бібліогр. покажч. / уклад.: О. Г. Люта; Л. О. Смочко; наук. ред. В. С. Поп; Наук. б-ка  УжДУ, Закарпат. філія Міжрегіон. академії  управління персоналом. – Ужгород : Патент, 1999. – 90 с. : іл. Бібліографічний покажчик присвячений українській письменниці та громадській діячці Олені Телізі (1907-1942). Для укладання використані фонди Наукової бібліотеки Ужгородського державного університету, літописи друку України, каталоги та картотеки газетно-журнальних статей.

821.161.2.09 І-90 Олена Теліга : (1907-1942) // Історія української літератури ХХ століття : у двох кн. Кн. 2 / В. Г. Дончик, В. П. Агеєва [та ін.] ; за ред. В. Г. Дончика. – К. : Либідь, 1993. – С. 61-65. – Бібліогр. у підрядк. прим. У книзі з особливою докладністю аналізується українська література 60-х років, зокрема художня творчість О. Теліги, Л. Костенко, В. Симоненка, М. Вінграновського, Д. Павличка, І. Драча, В. Стуса та ін.

821.161.2 У-45 Олена Теліга (21.07.1907 – між 13-21.02.1942) // Українське слово : хрестоматія укр. літ. та літ. критики ХХ ст. : у 4-х кн. Кн. 2 / упоряд.: В. В. Яременко, Є. Федоренко ; підгот. текстів Б. Яременко. – К. : Рось, 1994. –  С. 600-611. – Бібліогр. у підрядк. прим.  Хрестоматія вийшла друком завдяки відрядженню Василя Яременка до Канади у 1989 році – звідти він привіз до України близько 220 книг та 4500 сторінок ксерокопій матеріалів, наданих діаспорою. Своєрідним новаторством стало те, що літературний процес відображений у виданні цілісно, тобто без поділу на процеси України і діаспори.

821.161.2.09 Г 87 Олена Теліга : (1907-1942 рр.) // Гроно нездоланих спiвцiв: лiт. портрети укр. письменникiв XX сторiччя, твори яких увiйшли до оновлених шкiльних програм : навч. посiб. / ред. В. В. Чухліб, В. І. Кузьменко. – К. : Укр. письменник, 1997. – С. 285. У книзі подаються літературні портрети тих українських письменників XX століття, яких за часів тоталітарного комуністичного режиму спіткала тяжка доля: одні були репресовані, переслідувані, твори інших заборонялися, замовчувалися, деякі змушені були емігрувати, жити й працювати на чужині. Нині, в незалежній Україні, їхні твори вивчаються за шкільними програмами.

63.3(4Укр) У 45  Миронець, Н. Олена Теліга / Н. Миронець // Українки в історії / С. Андрусів  [та ін.] ; ред. В. Борисенко. – К. : Либідь, 2004. – С. 196-202 : портр. У книзі на великому архівному матеріалі, маловідомих літературних джерелах подаються портрети видатних жінок України від часів Київської Русі до наших днів. Вміщено розповіді про славетних українок  жінок-патріоток із знатних родів, меценаток, вчених, літераторок, мисткинь, громадських та політичних діячок, учасниць боротьби за незалежність України та національної ідентичності. Багато імен високих достойниць висвітлюються вперше.

Документи про Шовгенових та Теліг у фондах Центрального Державного архіву вищих органів влади і управління України [Електронний ресурс] : покажчик / упоряд. : Н. В. Маковська [та ін.]. – К. : Видавництво імені Олени Теліги, 2006. – 152 с. : іл. – Режим доступу : https://bit.ly/3qiWD9l До покажчика включено документи з фондів Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України, які стосуються життя і діяльності представників родиниШовгенових та Теліг: інженера-гідротехніка, професора, урядовця УНР, ректора Української господарської академії в Подєбрадах (ЧСР) І. Шовгенова, інженера А. Шовгенова, журналістаС. Шовгенова, української поетеси, публіцистки і громадської діячки Олени Теліги (уродж. Шовгенової), інженера-лісівника М. Теліги. У вступі подано біографічні нариси кожного з них. Для істориків, літературознавців, журналістів, усіх, хто цікавиться історією України та українських родин.

83.3(4УКР)  У 74 Олена Теліга : (1907-1942) : справжнє ім'я – Олена Іванівна Шовгенева // Усі українські письменники : біогр. нарис, літ.-худ. огляд, перелік основних творів, літ. для додат. користування, термінолог. слов. / упоряд. : Ю. І. Хізова,  В. В. Щоголева. – Х. : Торсінг плюс, 2007. – С. 309-312. – Бібліогр. наприкінці ст. Довідник містить відомості про всіх українських письменників, твори яких вивчають з 5 до 11 класу. Стисла довідка про кожного автора включає основні відомості про творчість і життя, коротку характеристику програмних творів.

83.3(4УКР) У-74 Олена Теліга : (Олена Шовгенева) : (1907-1942) // Усі українські поети : усі українські поети (за шкіл. прогр.). Біогр. нарис. Літ.-худож. огляд. Літ. для додат. користування. Термінолог. слов. Літературознав. матеріали / упоряд.: Ю. І. Хізова ; В. В. Щоголева. – Харків : Торсінг плюс, 2008. – С. 301-304. – Бібліогр. наприкінці ст. Довідник містить відомості про всіх українських поетів, твори яких вивчають з 5 до 11 класу. Стисла довідка про кожного автора включає основні відомості про творчість і життя. Коротку характеристику програмних творів, кілька цікавих додатків.

Теліга Олена : (1907-1942) [Електронний ресурс] // Українська діаспора: літ. постаті, твори, біобібліогр. відомості / упоряд. В. А. Просалова. – Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. – С. 424-425. – Бібліогр. наприкінці ст. – Режим доступу : https://bit.ly/3gPTbyk У книзі подано відомості про українських письменників діаспори: біографічні факти, творчу діяльність, довідкові та літературно-критичні матеріали, що допоможуть в опрацюванні необхідної літератури та осмисленні їхньої багатогранної художньої творчості. Видання має науково-популярний характер і призначене як для фахівців-філологів, так і широких кіл читачів, які цікавляться художньою літературою, розмаїтим літературним процесом діаспори.

Миронець, Надія Іванівна. Олена Теліга [Електронний ресурс] / Н. І. Миронець. – К., 2009. – 62 c. – (Великі українці). – Режим доступу : https://bit.ly/2SBb5x3 У книзі в науково-популярній формі розповідається про життєвий і творчий шлях відомої української поетеси, публіцистки і громадської діячки Олени Теліги, розстріляної нацистськими окупантами в Києві в Бабиному Яру в лютому 1942 року. Означені основні віхи біографії цієї Великої Українки, становлення її поетичного таланту та світогляду як української націоналістки. Вихована в зросійщеній родині, вона повернулася до своїх національних коренів і стала полум’яною українською патріоткою, палкою поборницею відновлення самостійної Української держави. Для всіх, хто цікавиться українською історією та літературою.

63.3 (4УКР)  С 81 Олена Теліга : (1907-1942 рр.) // Сто великих українців / Н. В. Астапенко, О. К. Барашкова [та ін.]. – К. : Арій, 2011. – С. 429-431 Ця книга містить 100 коротких біографічних нарисів, історичних портретів видатних наших земляків, представників найрізноманітніших верств суспільства – мислителів, письменників, учених, митців, громадських, релігійних, політичних діячів, чиїми зусиллями впродовж віків творилася українська культура, формувався світогляд української нації.

83.3(4УКР) Ж 87 Жулинський, М. Олена Теліга. Духовна велич героїчного чину / М. Жулинський // Жулинський, М. Українська література: творці і твори: учням, абітурієнтам, студентам, учителям. – К. : Либідь, 2011. – С. 651-669 : фот. – Бібліогр. наприкінці ст. Цю свою книжку Микола Григорович Жулинський замислював як велику шпаргалку – підручний літературознавчий матеріал із текстами. З п’ятдесяти нарисів-есеїв, героями яких є як широко-, так і маловідомі українські митці, автор творить велике панно – цілісний портрет національної літератури XIX-XX ст. Важливим складником цієї своєрідної антології є художні тексти, ретельно дібрані до кожного нарису, серед них – раритетні чи призабуті. Для тйх, хто вивчає чи викладає українську літературу, всіх небайдужих до історії й сучасності української словесності.

83.3(4УКР) У-45 Теліга Олена // Українські письменники : біогр., огляди творчості, літ. напрямки і течії, літературознав. слов. : [довідник] / М. І. Преварська. – К. : Велес, 2013. – С. 246-248 : портр. – Бібліогр. наприкінці ст. У довіднику зібрано біографії, огляди творчості, перелік основних творів, їх короткий зміст, аналіз та додаткову літературу про українських класиків, а також про сучасних письменників. Окремі статті присвячено українському шістдесятництву та сучасним літературним угрупуванням. Для полегшення орієнтації у літературних процесах та творчості окремих письменників і поетів у довіднику вміщено додатки ”Літературні напрями і течії”, ”Шкільний словник літературознавчих термінів”.

84(4УКР)6 Б 14 Багряна, Анна. Анна Багряна про Марію Заньковецьку, Олену Телігу, Вангу, Марію Приймаченко, Славу Стецько : [оповідання] : [для мол. та серед. шк. віку] / А. Багряна. – К. : Антологія, 2016. – 96 с. : іл. – (Життя видатних дітей).  Щоби стати відомою особистістю, слід сумлінно розвивати свій талант та рішучу волю вже у юному віці. Підтвердженням цього є розповіді письменниці Анни Багряної про дитинство Марії Заньковецької – талановитої української актриси; Олени Теліги – визначної української поетеси та громадської діячки, яка трагічно загинула від рук фашистів; Ванги – відомої в цілому світі провидиці та цілительки; Марії Приймаченко – художниці, народної майстрині «наївного мистецтва»; Слави Стецько – непересічної політичної діячки ХХ ст. Цих п’ятьох видатних жінок об’єднували любов до рідної землі й природи та непереборне прагнення досягти своєї мети.

***

Інтернет ресурси:

 

Теліга Олена Іванівна: матеріал з Вікіпедії

«Приватний лист світові. Олена Теліга» : документальний фільм

Олена Теліга: "Життя - це боротьба, а боротьба - це справжнє життя" 

Миронець Н. Олена Теліга: нове прочитання великої біографії 

Від Петербурга до України. Шлях діячки ОУН Олени Теліги

Безсмертний-Анзіміров А. Олена Теліга

Знай Наших Олена Теліга.Автор і художник Юрій Журавель

Жіночі історії Другої світової. Олена Теліга

 

Підготувала Марія Гумен