Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA EN 

   >     > 

Віртуальні виставки

Золотого слова пектораль

2023-03-31
до 105-річчя від дня народження Олеся Гончара
 «Дякую Богові, що дав мені народитися українцем»
4 липня 1995 року, за десять днів до відходу у вічність, Олесь Гончар записав у щоденнику ці сповідальні слова.
 
3 квітня день народження геніального майстра слова Олеся Гончара.
Олесь Терентійович Гончар (ім’я при народженні – Олександр Біличенко) – український письменник, літературний критик, громадський  діяч. Лауреат найвищих літературних відзнак та премії імені Тараса Шевченка (1962), академік НАНУ, Герой України (2005, посмертно). Перекладений 67 мовами світу, а Біографічний центр у Кембриджі (Велика Британія) визнав Гончара "Всесвітнім інтелектуалом 1992–1993 років".
 
Цікаві факти з життя письменника
1. Любив творити зранку
Олесь Гончар зазвичай твори писав зранку – приблизно з 10 до 14 години. Замикав на ключ двері кабінету, відключав телефон, а коли хто письменника в цей час шукав, то домочадці відповідали, що його немає вдома. Якщо з тих чи інших причин не випадало попрацювати за письмовим столом, О. Гончар журився: «Ляснув день». Перешкод траплялося чимало — з’їзди, засідання, депутатські обов’язки, спілчанські справи... Тож, повернувшись додому, письменник щоразу намагався надолужити згаяне. І називав це «каторгою на творчих галерах» (щоденниковий запис від 23.11.1980).
Письменник був не з тих, хто пише романи щорік, після написаних за три роки «Прапороносців», він створив за майже 30 років вісім романів. Постійно удосконалював свої тексти, правив навіть надрукований твір. Відтак, друге видання, третє – всюди є відмінності, порівняно з початковим журнальним варіантом.
2. «Собор»: 20 років заборони
Роман «Собор» був опублікований у 1968 p. тричі – у журналі «Вітчизна» та у видавництвах «Дніпро» і «Радянський письменник». Книжку швидко розкупили та прочитали мільйони читачів, які високо оцінили цей твір і прагнення його позитивних героїв захистити і зберегти як побудований ще в добу козаччини собор на Придніпров’ї, так і «собори людських душ». «Основним сенсом роману Олеся Гончара є пошук опори духовності, пошук живих джерел людяності, розгадування народних традицій і святинь, за які тримається народ у розхитаному світі стандартизації, в прагненні зберегти своє єство, своє обличчя», – зауважив у своєму, поширюваному у Самвидаві, єсеї «Собор у риштованні» Євген Сверстюк.
Перші рецензії на роман були схвальні, та невдовзі комуністична система розпочала нещадну критику і твір вилучили з літературного процесу на два десятиліття. Олесеві Гончару навіть загрожував арешт, але партійне керівництво врешті-решт відмовилося від цього, щоб не робити письменника-фронтовика символом інакодумства.
3. Нобелівські епізоди
16 лютого 1968 р. О.Гончар написав у своєму щоденнику, що  серед письменників поширили чутку, ніби Папа Римський висунув його роман «Собор» на Нобелівську премію. Це стало початком радянської критики цього твору.
У 1989 р. представники української діаспори номінували «Собор» на Нобелівську премію 1990 року. Цю ідею підтримали професор Остап Тарнавський, голова Об’єднання українських письменників в еміграції «Слово», професор Ярослав Падох, президент Наукового товариства ім. Шевченка, професор університету Нью-Джерсі Іван Фізер, професор університету Ла Саль у Філадельфії Леонід Рудницький, товариство «Просвіта», професура Київського університету ім. Т. Шевченка й інші.
Того року письменник премії не отримав, але шанси на це були, бо в лютому 1991-го до Українського ПЕН-клубу надійшов запит із Стокгольма. Нобелівський комітет з літератури, який саме в лютому розпочинає попередній відбір кандидатур, цікавився, чи підтверджує Український ПЕН-клуб висунення «Собору» на премію 1992 року? ПЕН-клуб, звичайно, підтвердив номінацію. Та, на жаль, фортуна й цього разу не всміхнулася О.Гончару.
Через два роки роман «Собор» знову подали на Нобелівську премію. 2 лютого 1994-го письменник занотував у щоденнику: «Інститут літератури подає автора «Собору» на Нобелівську. [...] Ставлюсь до цього спокійно. Скоріш за все, й цього разу все кінчиться безрезультатно». Так і сталося. Продовжитися нобелівським перегонам Олеся Гончара вже не судилося. Влітку 1995-го він пішов із життя, а, згідно зі статутом, Нобелівські премії присуджують тільки живим.
4. Відмовився писати неправду
Олесь Гончар заслужив у суспільстві славу людини моральної й совісної. Свого часу компартійна система планувала за допомогою його творчості розправитися зі своїми ідеологічними противниками. Письменнику запропонували написати роман про Українську повстанську армію –  обіцяли надати всі необхідні документи, аби лиш написав «так, як треба». Олесь Гончар відмовився: «Правду ви мені все одно не дасте написати, а неправду  – не хочу!»
5. Захищав письменників
У 1965 р. Олесь Гончар спробував заступитися за шістдесятників під час перших репресій проти них. ЦК Компартії України у 1966 р. сформував комісію, що мала розгромити книжку Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?». «О.Т.Гончар відмовився, брати участь у роботі цієї комісії, про що він у письмовому вигляді повідомив ЦК. Цей учинок нас усіх засмутив», – записав у щоденнику перший секретар ЦК КПУ Петро Шелест. Очевидно, що Гончар прямо засудив репресії проти інакодумців, бо окремі компартійні діячі вимагали й арешту письменника.
Насправді О.Гончар захищав Івана Дзюбу, Ліну Костенко, Івана Чендея, Григора Тютюнника та інших літераторів, що виступали проти тоталітарної системи. «Гончар захищав нас як міг. І не заглядав у рота нікому — ні Брежнєву, ні Щербицькому. Говорив що думав»,  –  писав поет Борис Олійник:
Після хвилі арештів української інтелігенції, він написав у щоденнику: «Яка дика епоха! З якою сатанинською силою нищилася Україна! За трагізмом долі ми народ унікальний. Найбільші геній нації — Шевченко, Гоголь, Сковорода — все життя були безпритульними. Шевченків «Заповіт» написано в Переяславі в домі Козачковського, Гоголь помер у чужому домі, так само бездомним пішов із життя й Сковорода... Але сталінщина своїми жахіттями, державним садизмом перевершила все. Геноцид винищив найдіяльніші, найздібніші сили народу. За які ж гріхи нам випала така доля?»
6. Під наглядом і цензурою
Олесь Гончар жив під постійним наглядом спецслужб і не раз чекав арешту. Страждав від радянської цензури.
Перший сильний удар з боку цензури і радянської критики чекав письменника ще після публікації його твору «Модри Камінь», новела з’явилася в друкованому вигляді до «Прапороносців». У сюжеті оповідання йдеться про почуття, яке спалахнуло між радянським солдатом-визволителем і громадянкою Словаччини, дівчиною Терезою. Можливість появи такого почуття цензура категорично заперечувала.
Роман «Подорож до Мадонни» вийшов під іншою назвою – «Твоя зоря». Йому заперечили: у нас, мовляв, одна дорога – до комунізму, а не до якоїсь там Мадонни. Довідавшись про це, Гончар згадав сумну історію із «Собором» і мусив змінити назву.
Оточення двох радянських лідерів – Хрущова, потім Брежнєва – натякало О.Гончареві, щоб він написав про цих господарів Кремля художній твір. Або принаймні вивів їх на кількох сторінках одного з романів. Письменник встояв перед важкими спокусами поповнити численні лави владних підлабузників і згаданих осіб у його творах годі шукати.
7. Літературний заповіт
Головним літературним «брендом» О.Гончара вважалися «Прапороносці». Однак у щоденнику залишився такий запис письменника: «Січовик заповідав класти в могилу – під голову – сідло козацьке... А що я заповів би? Мені покласти під голову три книги: «Тронку», «Собор» і «Зорю». Цей своєрідний заповіт Олесь Гончар склав у січні 1982-го.
8. Підтримав перший Майдан
У жовтня 1990 р. українські студенти на Майдані Незалежності у Києві оголосили голодування, яке згодом отримало назву «Революція на граніті».
Серед протестуючої молоді була онука О. Гончара – Леся. Олесь Гончар прийшов до Верховної Ради і висловив їм свою підтримку. «Вчора я відвідав табір, де голодують студенти. В цих змучених, виснажених, але до краю стійких, здатних на самопожертву юнаках я впізнав нашу молодість. Я почув від них: «Ми виховувалися на ваших творах. Ми, власне, є студбатом іншого, нового часу. Нас привело сюди вболівання за долю свого народу – ось наші вимоги...» Вимоги голодуючих студентів я вважаю цілком справедливими».
9. Вийшов із компартії
Письменника вразив цинічний глум і насмішки народних депутатів щодо голодуючих студентів. Щоб висловити свою солідарність із протестувальниками Олесь Гончар написав заяву про вихід із комуністичної партії, куди вступав на фронті, а тому дуже цим дорожив. А того дня сказав: «Тоді я хотів умерти за партію, а тепер не хочу!» Це був шок для нього, але й для суспільства також. Цей крок письменника став прикладом для багатьох українців, які слідом теж виходили із компартії, чимало з них робили це також прилюдно.
Наступного, 1991-го, письменників опитували: «Який літературний твір був найвидатнішим у минулому році?». Один із них відповів, що найсильнішим твором літератури вважає заяву О.Гончара про вихід із партії.
10. Вітав незалежність України
О.Гончар дуже позитивно сприйняв ідею референдуму про проголошення української незалежності. Він стверджував, що для кожного з українців референдум стане тестом, який покаже, наскільки громадяни зуміли вичавити з себе тоталітаризм. З часом незалежності письменник пов'язував великі надії на відродження української нації.
На сесії Верховної Ради України після історичного референдуму 1 грудня 1991 року Олесь Гончар проголосив результати волевиявлення українців жити у незалежній Україні.
 
Цитати із творів Олеся Гончара
  • Найбільша перемога – це та, яку здобуваєш на самим собою.
  • Собори душ своїх бережіть, друзі... Собори душ!..
  • Мистецтво в наш час притягує найшляхетніших. Мистецтво - це, можливо, останнє пристанище свободи. 
  • Понищиш, кинеш у небуття батьківське, то й власне твоє життя безцільно впаде, заглухне в тебе ж біля ніг… Каліка той, хто не здатен предківщиною дорожити. Людині дано пам'ять, що сягає у віки, тому вона й людина… 
  • Сила розвіється, а правда ніколи!
  • Завжди знайдеться ескімос, котрий дасть вказівку жителям тропіків, як їм поводитись під час спеки. 
  • Дорожіть днем – ось що я вам скажу, молоді! Дорожіть миттю, секундою! Живіть так, щоб встигли зоставити слід після себе путящий. Живе не той, хто чадить. Живе - хто іскрить!
  • Свобода патлата, голова в неї немита, а найчастіше вона має вигляд сердито піднятих, судорожне стиснутих кулаків… 
  • Мова - це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її.  
  • Руйнуємо тим, що осторонь стоїмо… Руйнуємо своєю байдужістю.
  • Росію погубить ненависть, яку вона розпалює в собі, — ненависть до України...
 
З творчого доробку Олеся Гончара
 
84(4УКР)6
Г 65
Гончар, О. Т. Твори : в 12 т. Т. 1 : Прапороносці. Поезії. Коментарі / О. Т. Гончар ; Нац. акад. наук України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка ; редкол. : М. Г. Жулинський [та ін.] ; упоряд.: С. А. Гальченко ; В. Д. Гончар ; В. К. Коваль. – К. : Наук. думка, 2001. – 576 с.
Зібрання творів О. Т. Гончара в 12-и томах – це найповніше видання спадщини письменника, в якому друкуються романи, повісті, щоденники та листування, яке вдалося зібрати на час його виходу в світ. У першому томі подається трилогія "Прапороносці", текст якої автор допрацьовував навіть в останній рік свого життя, а також поетичні твори, написані переважно у роки війни, які частково виходили окремою книжечкою "Фронтові поезії" та повністю друкувалися у збірці "Поетичний пунктир походу".
84(4УКР)6
Г 65
Гончар, О. Т. Твори : в 12 т. Т. 2 : Земля гуде. Партизанська іскра. Микита Братусь. Щоб світився вогник. Оповідання з циклу "Південь". Коментарі / О. Т. Гончар ; Нац. акад. наук України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка ; редкол. : М. Г. Жулинський [та ін.] ; упоряд.: С. А. Гальченко, В. Д. Гончар, В. К. Коваль. – К. : Наук. думка, 2002. – 512 с : портр. – Бібліогр. в комент. : с. 501-507. 
У другому томі подаються повісті «Земля гуде», «Микита Братусь» і «Щоб світився вогник», кіноповість «Партизанська іскра» та оповідання з циклу «Південь».
84(4УКР)6
Г 65
Гончар, О. Т. Твори : в 12 т. Т. 3 : Таврія. Перекоп : романи, коментарі / О. Т. Гончар.; Нац. акад. наук України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка ; редкол. : М. Г. Жулинський [та ін.] ; В. Г. Дончик ; комент. Н. Г. Баштова. – К. : Наук. думка, 2003. – 680 с. 
У третьому томі подаються романи «Таврія» і «Перекоп».
84(4УКР)6
Г 65
Гончар, О. Т. Твори : в 12 т. Т. 4 : Людина і зброя ; Циклон : романи ; Коментарі / О. Т. Гончар ; Нац. акад. наук України, Ін-т л-ри ім. Т.Г.Шевченка ; уклад. В. Г. Дончик ; комент. І. О. Гожик. – К. : Наук. думка, 2004. – 624 с.
В четвертому томі подаються романи «Людина і зброя» та «Циклон».
 
84(4УКР)6
Г 65
Гончар, О. Т.Твори : в 12 т. Т. 5 : Тронка. Собор. Коментарі : романи / О. Т. Гончар ; Нац. акад. наук України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка ; упоряд., комент. С. А. Гальченко. – К. : Наук. думка, 2005. – 576 с. : портр.
У п’ятому томі подаються романи «Тронка» і «Собор».

684(4УКР)6

Г 65
Гончар, О. Т. Твори : в 12 т. Т. 6 : Бригантина. Берег любові / О. Т. Гончар ; Нац. акад. наук України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка ; редкол.: М. Г. Жулинський [та ін.] ; упоряд., комент. О. І. Гожика. – К. : Наук. думка, 2008. – 440 с.
У шостому томі подаються повість «Бригантина» та роман «Берег любові».
84(4УКР)6
Г 65
Гончар, О. Т. Твори : в 12 т. Т. 7 : Твоя зброя. Далекі вогнища. Спогад про океан. Коментарі / О. Т. Гончар ; Нац. акад. наук України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка ; редкол.: М. Г. Жулинський [та ін.] ; упоряд. , комент. С. А. Гальченко. – К. : Наук. думка, 2008. – 560 с. : портр. – Бібліогр. в комент. : с. 537-555.
До сьомого тому увійшли роман «Твоя зоря», повість «Далекі вогнища» та новела «Спогад про океан». Їхні герої потрапляють у ситуації, для виходу з яких необхідне велике напруження моральних і фізичних сил. Ці твори насичені глибокими роздумами про долю природи й світу загалом, пройняті тривогою за духовність сучасної людини.
84(4УКР)6
Г 65
Гончар, О. Т. Твори : в 12 т. Т. 8 : Мала проза. Коментарі / О. Т. Гончар ; Нац. акад. наук України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка ; редкол.: М. Г. Жулинський [та ін.] ; упоряд., комент. Н. Г. Баштова. – К. : Наук. думка, 2009. – 496 с. : портр. – Бібліогр. в комент. : с. 469-491. 
До восьмого тому увійшли заново відредаговані автором «Модри Камень», «Весна за Моравою», «Березневий каламут», «Маша з Верховини», «На косі», «Кресафт», «Магда», «Ода тій хаті, що в снігах», «Корида», «Геній в обмотках», «Пізнє прозріння», «Жінка в сірому», «Двоє вночі», «Летять усміхнені птиці», «Чорний яр», «За мить щастя», незакінчена повість «Білий лотос» та вибране із творчих задумів письменника.
84(4УКР)6
Г 65
Гончар, О. Т. Твори : в 12 т.  Т. 9, кн. 1 : Публіцистика / О. Т. Гончар ; редкол.: М. Г. Жулинський, В. Г. Дончик [та ін.] ; Нац. акад. наук України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка ; упоряд., післямова В. М. Галич, комент. В. М. Галич, комент. О. А. Галич. – К. : Наук. думка, 2012. – 888 с.
Перша книга дев’ятого тому містить нариси, статті та промови письменника.
84(4УКР)6
Г 65
Гончар, О. Т. Твори : в 12 т. Т. 10 : Листи / О. Т. Гончар ; редкол.: М. Г. Жулинський, В. Г. Дончик [та ін.] ; Нац. акад. наук України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка ; упоряд. та комент. Я. Г. Оксюта. – К. : Наук. думка, 2011. – 808 с. : портр. – Імен. покажч.: с. 777-805. 
До десятого тому творів увійшли листи автора за 63-річний період. Публікується лише частина офіційного листування письменника як керівника СП України та депутата Верховної Ради СРСР і Верховної Ради УРСР.
84(4УКР)6
Г 65
Гончар, О. Т. Вибрані твори : у 4 т. Т. 1 : Тронка. Собор. Кресафт : романи, оповідання / О. Т. Гончар. – К. : Сакцент Плюс, 2005. – 544 с. 
До першого тому творів Олеся Гончара увійшли його знакові романи «Тронка» і «Собор», які розкривають найхарактерніші ідейно-тематичні та жанрові ознаки художнього доробку письменника, та оповідання «Кресафт». Роман «Собор» друкується в останній прижиттєвій редакції Олеся Гончара.
Для назв своїх романів Гончар обирав місткі й багатозначні символи, вводячи читача у світ знаків, що повинні символізувати прекрасне і мудре. Назви романів і справді є надзвичайно символічними, а те, що хоче автор передати в цих назвах, визначає смисл усього художнього задуму письменника.
84(4УКР)6
Г 65
Гончар, О. Т. Вибрані твори : у 4 т. Т. 2 : Циклон. Твоя зоря. Микити Братусь. Далекі вогнища : романи, повісті / О. Т. Гончар. – К. : Сакцент Плюс, 2005. – 736 с.
До другого тому творів Олеся Гончара увійшли романи «Циклон», де герої діють під час боротьби із стихійним лихом у районі Карпат, і «Твоя зоря», у центрі якого  образ патріота й інтернаціоналіста, людини з глибоко розвинутим почуттям гідності й честі, а також повісті «Микита Братусь» і «Далекі вогнища».
84(4УКР)6
Г 65
Гончар, О. Т. Вибрані твори : у 4 т. Т. 3 : Людина і зброя. Чорний Яр : роман, оповідання / О. Т. Гончар. – К. : Сакцент Плюс, 2005. – 320 с.
До третього тому творів Олеся Гончара увійшов роман «Людина і зброя» (відзначений Шевченківською премією за 1962 р.) — про подвиг студентів, які в перші дні Великої Вітчизняної війни добровільно йдуть на фронт і у двобої з ворогом виявляють патріотизм і мужність, а також оповідання «Чорний Яр». Роман «Людина і зброя» друкується в останній прижиттєвій редакції автора.
84(4УКР)6
Г 65
Гончар, О. Т. Вибрані твори : у 4 т. Т. 4 : Прапороносці. Письменницькі роздуми : роман-трилогія / О. Т. Гончар. – К. : Сакцент Плюс, 2005. – 416 с. 
До четвертого тому творів Олеся Гончара увійшли широковідомий роман-трилогія «Прапороносці» та «Письменницькі роздуми» про те, як писався цей роман. Книга видана в останній прижиттєвій редакції Олеся Гончара.
84(4УКР)6
Г 65
Гончар, О. Т. Поетичний пунктир походу: поезії / О. Т. Гончар. – К.: Просвіта, 2000. – 118 с.
Ім‘я Олеся Гончара упродовж багатьох років було символом слави і честі української літератури. Воістину життя великих митців не припиняється із фізичною смертю! І свідченням цього є вперше оприлюднені в цій книзі поезії Олеся Гончара. Це – невідома широкому читацькому загалу, наповнена духовним змістом і спрагою творення житейська фронтова поезія. Вона зафіксувала почуття патріота-українця, які довелося пережити автору на нелегких дорогах війни.

 

84(4УКР)6
Г 65
Гончар, Олесь Терентійович. Щоденники : у 3 т. Т. 1 : 1943-1967 / О. Т. Гончар ; упоряд., підгот. текстів, ілюстр. матеріалу В. Гончар ; худ. оформ. М. Пшінка. – К. : Веселка, 2002. – 455 с. : іл.
Перший том “Щоденників” видатного письменника, фронтовика, громадського діяча Олеся Гончара охоплює значний часовий період – з 1943 року по 1967 рік, період, коли вже були написані романи “Прапороносці” та “Собор”, період, коли прийшли світова слава та всенародне визнання та любов. "Щоденники" публікуються такими, якими вони свого часу вилились з його душі. Вони писалися в різних умовах: на фронті і в полоні, у мандрах рідною землею і поза її межами, у рідному київському домі та в затишній, любій серцю письменника Кончі-Озерній.
Записи дають глибше уявлення про автора як людину високого людського заряду, людину щиру та принципову, патріота рідної України.
84(4УКР)6
Г 65
Гончар, Олесь Терентійович. Щоденники : у 3 т. Т. 2 : 1968-1983 / О. Т. Гончар ; упоряд., підгот. текстів, ілюстр. матеріалу В. Гончар ; худ. оформ. М. Пшінка. – К. : Веселка, 2002. – 607 c. : фот.  
До другого тому "Щоденииків" Олеся Гончара увійшли записи, що охоплюють період з 1968 по 1983 роки, - час найбільшого "розквіту" тоталітаризму в нашій державі, коли безжально нищилось все передове і правдиве, організовувалися процеси над вільнодумною українською інтелігенцією, руйнувалися культурні пам’ятки, посилився наступ на українську мову. Тиск тоталітаризму Олесь Гончар відчув на собі в повній мірі: після публікації роману "Собор" – виклику режимові – розпочалася ганебна "соборна кампанія" цькувань, принижень, що розтяглася на довгі роки. Тяжкі моральні випробування не зломили духу письменника. Він був вірний собі, своїм принципам, знаходив сили і оптимізм для творчості, для активного громадського життя. А на сторінках щоденника щиро і відверто давав волю своїм радощам і печалям.
84(4УКР)6 
Г 65
Гончар, О. Т. Щоденники: у 3 т. Т. 3 / О. Т. Гончар ; упоряд., підгот. текстів, ілюстр. матеріалу В. Гончар ; худ. оформ. М. Пшінка. – К. : Веселка, 2004. – 606 c. : фот.
До третього, останнього, тому "Щоденників" увійшли записи, створені за останнє десятиріччя життя письменника  1984-1995 роки. Зі сторінок "Щоденника" Олесь Гончар постає перед читачем активним політичним та культурним діячем, глибоким філософом, тонким психологом. Незважаючи на поважний вік, хвороби - його дух молодий, думки свіжі, сповненні нових ідей, сподівань. Деякі події минулих часів, що описані в І і ІІ томах, автор аналізує по-новому, доповнює, коментує. Тут багато філософських роздумів і одкровень, афористичних висловлювань, риторичних запитань.
83.3(4УКР)6
Г 65
Гончар, Олесь Терентійович. Про віру та сім’ю : із щоденник. записів / О. Т. Гончар ; упоряд., підготов. текстів, ілюстр. матеріалу Л. О. Гончар. – К. : Веселка, 2013. – 224 с. : іл. 
Уже багато років як Олесь Терентійович Гончар відійшов у засвіти. Але його розмова з сучасниками триває. Це бесіда в дружньому колі про найсуттєвіше для кожної людини: про віру та сім‘ю.
Епіграфом до книжки стали такі слова незабутнього митця: «За роки тоталітарного дияволізму народ наш був спримітизований, душі наші були скалічені; і нині – хоч як це важко маємо повернутись до віри, до сяйва того, що струменить з безмежжя, з безконечності простору й часу».
Людмила Гончар вибрала зі щоденників батька зафіксовані (для себе самого) роздуми та враження письменника, а дружина знайшла в родинному архіві світлини, які ілюструють їх. Чимало світлин, зроблених Валентиною Гончар, вперше оприлюднено в цій книжці.
84(4УКР)6
Г 65
Гончар, Олесь Терентійович. Листи / О. Т. Гончар ; передм. В. О. Яворівський ; вступ. сл. Я. Оксюта ; післямова Р. М. Лубківський. – К. : Укр. письм., 2008. – 432 с. : портр. – (Бібліотека Шевченківського комітету). 
Це перше видання епістолярної спадщини класика української літератури, державного діяча, лауреата Шевченківської премії - Олеся Гончара. До книги увійшли листи, які зберігаються в Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтв України, в рукописних відділах Інституту літератури та НАНУ, в архівах Волинської, Дніпропетровської, Львівської областей, в Російському державному архіві літератури і мистецтв, у Слов’янській бібліотеці Чеської Республіки, а також у приватних архівах широкого кола людей, з якими ще змолоду листувався письменник. Як і в щоденникових записах, так і в листах відкриваються нові сторінки біографії і творчого життя письменника, його громадської, державної діяльності, широких зв’язків із читачами в Україні та за її межами.
821.161.2
Л 63
Листи до Олеся Гончара : у 2 кн. Кн. 1 : (1946-1982) / упоряд., передм., прим., комент М. І. Степаненко. – К. : Сакцент Плюс, 2016. – 736 с. : портр. – Бібліогр.: с. 733. 
Зміст книги складає 895 листів (513 увійшли до першої, 382 – до другої книги), тексти-оригінали яких подано за автографами й лише незначну частину з них – за публікаціями в газетах та журналах. Структура її традиційна: епістолярний матеріал розміщено в хронологічному порядку (1946–1995 рр.), примітки й коментарі – окремим розділом. Вони, неоднорідні в плані змістової наповнюваності: маловідомі, важливі події, факти, явища прокоментовані докладно, інші – загальніше. Запропоновано також іменний покажчик.
Книга адресована дослідникам і широкому колу шанувальників українського слова та культури, уболівальників за їхню долю.
821.161.2
Л 63
Листи до Олеся Гончара : у 2 кн. Кн. 2 : (1983-1995) / упоряд., передм., прим., комент М. І. Степаненко.– К. : Сакцент Плюс, 2016. – 736 с. : портр. – Бібліогр.: с. 572. – Імен. покажч.: с. 573-734.
До  видання  ввійшли  подані  за  автографами  в хронологічному порядку (1946 – 1995 рр.) листи письменників, а також публіцистів, літературознавців, митців до всесвітньо відомого майстра художнього слова Олеся Гончара.
 
Літературно-публіцистичні праці Олеся Гончара
Гончар, Олесь Терентійович. Про наше письменство : літ.-критич. ст., виступи, етюди / О. Т. Гончар. – К. : Рад. письменник, 1972. – 255 с.
До збірника ввійшли літературно-критичні статті, виступи, етюди одного з провідних українських письменників О. Гончара. Зокрема статті про Т. Шевченка, І. Котляревського, Лесю Українку, О. Довженка, М. Рильського, В. Сосюру, А. Малишка, Г. Тютюнника, статті й виступи.
821.161.2.09
Г 65
Гончар, Олесь Терентійович. Письменницькі роздуми : літ.-крит. ст. / О. Т. Гончар. – К. : Дніпро, 1980. – 316 с. : портр, іл.
Збірник літературно-критичних статей Олеся Гончара “Письменницькі роздуми”, у якому зібрано статті про класиків літератури та митців 20 століття, діячів мистецтва, представлено різного роду літературні дослідження, нариси, етюди, стане у пригоді учителю-словеснику для того, аби з нього не лише почерпнути цікаві факти, а й навчити учнів працювати з критичними матеріалами.
83.3(4УКР)6
Г65
Гончар Олесь Терентійович. Чим живемо : на шляхах до українського Відродження / О. Т.  Гончар. – К. : Укр. письменник, 1992. – 400 с. : портр.
Книга письменника-академіка Олеся Гончара – результат його багатогранної творчої та громадської діяльності. Людина і людство, минуле й майбутнє, духовне відродження нації і боротьба за суверенітет України, література і життя, екології й історія, мова і пам'ять – такий широкий спектр роздумів письменника. Книга Олеся Гончара сповнення прагнення розвивати в людині людське, адресуватися до найкращих її почуттів, здатних піднестись до дії, до протиборства зі злом, утверджуючи ідеали гуманізму і справедливості.
 
Матеріали про життєвий та творчий шлях Олеся Гончара
 
83.3(4УКР)6
В 49
Вінок пам‘яті Олеся Гончара: спогади, хроніка / упоряд. В. Д. Гончар, В. Я. П‘янов – К. : Укр. письменник, 1997. – 452 с.
Книжку склали спогади як відомих, так і незнаних широкому загалові сучасників Олеся Гончара про пам‘ятні події, яскраві, часом драматичні епізоди з його життя, про пережите поряд з ним, його очима побачене, від нього почуте. Вміщено також офіційні траурні матеріали, хроніку з днів прощання з великим сином України, вірші, присвячені йому.
 
83.3(2Ук)7
С 48
Слово про Олеся Гончара : нариси, ст., листи, есе, дослідж. / упоряд. В. К. Коваль ; редкол.: Ю. М. Мушкетик, Б. І. Олійник, В. К. Коваль [та ін.].  К. : Рад. письменник, 1988.  647 с. : іл., портр. Бібліогр.: с. 630-644 та у підрядк. прим. 
Багатогранна, високохудожня, гуманістична творчість Олеся Терентійовича Гончара — предмет гордості не тільки української, а й усієї багатонаціональної радянської літератури, яскраве явище у світовому романному русі. Його книги обійшли народи і континенти, утверджуючи комуністичний ідеал людини-борця, людини – мислителя і миротворця. Про твори О. Т. Гончара, їхні художні достойності і особливості, про самого їхнього творця, видатного громадського і культурного діяча, людину високих принципів і почувань, енергійну і приязну, написано чимало.
 
83.3(4УКР)6
Т 35
Тернистим шляхом до храму: Олесь Гончар в суспільно-політичному житті України 60-80-і рр. ХХ ст. : зб. документів та матеріалів / Ін-т історії України Нац. акад. наук України, Всеукр. фонд відтворення видатних пам’яток іст.-архіт. спадщини ім. О. Гончара [та ін.] ; упоряд., передм., комент. П. Т. Тронько, О. Г. Бажан , Ю. З. Данилюк, відп. за вип. М. І. Крячок, В. О. Савчук. – К. : Рідний край, 1999. – 304 с. : іл. – Імен. покажч.: с. 271-284. – Геогр. покажч.: с. 285-289. – Бібліогр.: с. 290-303 та у підрядк. прим. 
До збірника включені документи та матеріали, які висвітлюють громадсько-політичну діяльність письменника О.Т. Гончара в 60-80-х рр., розкривають реакцію українського суспільства на роман «Собор», долю митця в тоталітарному суспільстві.
74.268.33
Г 65
Гончар, Олесь Терентійович. Прапороносці. Собор: Біографія письменника. Стислий переказ творів. Аналіз текстів. Загальний аналіз творчості письменника. Зразки учнівських творів : посіб. для 11 класу / О. Т. Гончар ; авт.- уклад. О. Д. Марченко.  Х. : Ранок, 2000.  80 с. – (Літературна крамниця).  Бібліогр.: с. 78. 
Мета посібника — допомогти старшокласникам у вивченні творчості Олеся Гончара. В посібнику ви знайдете: біографію письменника, стислі перекази романів «Прапороносці» та «Собор», аналіз цих творів і творчості О. Гончара в цілому, зразки учнівських творів. Призначений для учнів 11 класів, абітурієнтів, вчителів української літератури.
Гончар, Валентина Данилівна. «Я повен любові...» (Спомини про Олеся Гончара) / В. Д. Гончар. – К. : Сакцент Плюс, 2008. – 448 с.
Книга споминів Валентини Данилівни Гончар  це щира розповідь-сповідь вірної дружини і друга видатного письменника Олеся Гончара про нього, насамперед як про людину, і про той складний, яскравий і драматичний шлях із щасливими моментами, який їм відвела доля. Отже, книга ця «Я повен любові...» про великого людинолюбця, його любов до сім’ї й рідних, до людей, життя, до України, в ім’я якої він жив і творив.
83.3(4УКР)6
З-64
Зіткана з любові : [зб. праць про В. Д. Гончар та О. Т. Гончара] / М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Держ. вищ. навч. закл. "Нац. гірн. ун-т" [та ін.] ; редкол.: В. Ю. Пушкін, С. Є. Ігнатьєва, І. К. Цюп’як. – Дніпропетровськ : НГУ, 2011. – 92 с. : іл. – Бібліогр. наприкінці ст. та у підрядк. прим. 
Книга «Зіткана з любові», про дружину О. Гончара Валентину Данилівну. Сам Олесь Терентійович, кажучи про неї: «Ось хто зітканий весь із любові! Найвищим цим даром  даром повної самовіддачі  Валя володіє від природи, в цьому її вся вдача, вся душа, все її життя»
012:821.161.2
Г 65
Олесь Гончар [Електронний ресурс] : біобібліогр. покажч. / М-во культури України, Нац. парлам. б-ка України ; упоряд. О. М. Піхур [и др.]. – К. : Укр. письменник, 2013. – 760 с. : іл. – Абет. покажч.: с. 666-671. – Імен. покажч.: с. 672-732. – Режим доступу : https://bit.ly/3zbFHa2 – Назва з екрана.
Біобібліографічний покажчик, присвячений життю і творчості Олеся Терентійовича Гончара (1918-1995) – видатного українського письменника, культурного і громадського діяча. Він належить до когорти непересічних митців, що стали епохою в історії вітчизняної культури.
Пройшовши разом зі своїм поколінням унікальний життєвий шлях, сповнений злетами, перемогами і випробуваннями, Олесь Гончар став справжнім духовним лідером нації. Його творчість є знаковим явищем в українській літературі другої половини ХХ ст. Літературний доробок письменника  вагоме культурне надбання українців, його твори відомі та шановані у світі. Це видання має на меті розкрити всі напрями таланту Олеся Гончара, стати провідником по його творах  від перших літературних спроб на сторінках періодичних видань 30-х років ХХ ст. до романів і публіцистики другої половини ХХ ст.
Покажчик адресований науковцям, літературознавцям, мистецтвознавцям, викладачам, аспірантам, студентам гуманітарних вищих навчальних закладів, бібліотечним працівникам, а також усім, хто вивчає українську літературу і творчість О. Т. Гончара.
83.3(4УКР)6
С 79
Степаненко, Микола Іванович. Олесеві Гончару – 95 : [довідник] / М. І. Степаненко, В. В. Орєхова. – Полтава : Видавець Шевченко Р. В., 2014. – 92 с. – Імен. покажч.: с. 85-90. 
У довідникові подано інформацію про святкування в 2013 році 95-ліття від дня народження видатного українського письменника, громадського діяча Олеся Гончара. Систематизовано матеріали наукових конференцій, публікації, уміщені у всеукраїнських, обласних, районих періодичних виданннях, у збірниках наукових праць, культурно-мистецькі і просвітницькі заходи, які відбувалися у столиці України й інших містах. Для широкого кола шанувальників українського слова й культури.
83.3(4УКР)
Г 65
Олесь Гончар: ”Прагніть задумів глибоких” : (до десятиріччя (1997-2007) Міжнародної українсько-німецької літературної премії ім. Олеся Гончара) / упоряд., авт. комент. В. Г. Абліцов. – К. : КИТ, 2007. –248 с. : іл, портр.
Видання знайомить читачів із фундаторами, історією та хронікою першої в Україні недержавної Міжнародної україно-німецької літературної премії імені Олеся Гончара, заснованої 10 років тому німецькими прихильниками таланту автора роману «Собор», благодійниками письменницею Тетяною Куштевською та меценатом Дітером Карренбергом (Ессен, Німеччина) з метою підтримки творчої молоді України.
За побажанням спонсорів, видання булоподароване бібліотекам України, а також книгозбірням провідних навчальних закладів світу з метою уславлення імені Олеся Гончара та популяризації української літератури.
***
Зобенко, М. О. Українське небо Олеся Гончара : есеї, студії, полеміка / М. О. Зобенко ; відпов. за вип. А.Цегелик. – Л. : Вид-во М.П. Коць, 2003. – 173 с. 
Коваль, В. К. ”Собор” і навколо собору / В. К. Коваль. – К. : Молодь, 1989. – 270 с.
Коваль, В. Шляхи прапороносців: роман О. Гончара у себе вдома і в світі: повість-есе / В. Коваль. – К. : Рад. письменник,1985. – 295с.
Кодак, М. Поетика Олеся Гончара-романіста / М. Кодак. – Луцьк : ПВД Твердиня, 2012. – 272 с.
Мельничук, Б. Олесь Гончар і Буковина: літ.-краєзнавч. дослід. / Б. Мельничук. – Чернівці : Місто, 2018. – 80 с.
Олесь Гончар = Олесь Гончар = Oles Honchar = Olès Contchar / відп. за вип. П. П. Кувик ; худ.: Л. А. Слуцький, Д. Д. Грибов. – К. : Дніпро, 1978. – 36 с. : іл. – Текст укр., рос., англ., фр. мовами
Погрібний, А. Г. Олесь Гончар: нарис творчості / А. Г. Погрібний. – К. : Дніпро, 1987. – 240 с. – (Літературний портрет)
Степаненко, М. І. Духовний посил Олеся Гончара : (за матеріалами ”Щоденників” письменника) / М. І. Степаненко. – Полтава, 2009. – 60 с.
Степаненко, М. І. Літературний простір "Щоденників" Олеся Гончара / М. І. Степаненко. – Полтава : АСМІ, 2010. – 528 с. 
Степаненко, М. І. Публіцистична спадщина Олеся Гончара / М. І. Степаненко. – Полтава, 2008. – 396 с.
 
***
Абліцов, В. Олесь Гончар і дійсність (фрагменти нотаток із нагоди 100-річного ювілею) / В. Абліцов // Слово і час. – 2018. – № 4. – С. 10-25. – Бібліогр. в кінці ст.
Базилевський, В. ”Письменник – нервова клітина нації”: до 100-річчя з дня народження Олеся Гончара / В. Базилевський // Українська літературна газета. – 2018. – 23 берез. (№ 6-7)
Біла, А. Незабутній Олесь Гончар: до 100-річчя від дня народження / А. Біла, О. Касьянова // Літературна Україна. – 2018. – 12 квіт. (№ 14). –  С. 1, 3.
Бойко-Блохін, Ю. Спалений роман. ”Собор” Олеся Гончара – література з України / Ю. Бойко-Блохін // Слово і час. – 2018. – № 4. – С. 32-34. – Бібліогр. в кінці ст.
Брюховецька, Л. Розширення горизонту свободи. Перші фільми за творами Олеся Гончара / Л. Брюховецька // Літературна Україна. – 2021. – 25 груд. (№ 25-26). – С. 22
Василенко, В. Роман ”Собор” Олеся Гончара у критиці української еміграції 1960–1980-х років / В. Василенко // Дивослово. – 2021. – № 5/6. – С. 49-57. – Бібліогр. в кінці ст.
Вечерова, К. Сто запитань і відповідей про Олеся Гончара: кросворди й літературні диктанти на матеріалі життєтворчості письменника / К. Вечерова // Дивослово. – 2018. – № 4. – С. 28-30
Воля, О. Спорідненість : читаючи щоденники Олеся Гончара / О. Воля // Київ. – 2019. – № 3-4. – С. 168-176 : портр
Воля, О. У Сухій бузки бузковіли... Слідами Олеся Гончара / О. Воля // Літературна Україна. – 2018. –15 берез. (№ 10). – С. 14
Галич, О. Олесь Гончар і західнослов’янські літератури: щоденникова рецепція / О. Галич // Слов’янська культура та писемність: минуле та сучасність : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених та студентів, 19-20 трав. – Ужгород, 2011. – С. 306-311.
Герасимчук, В. ”Божа вивірка” біля ”Собору” : до 100-річчя з дня народження Олеся Гончара / В. Герасимчук // Українська літературна газета. – 2018. – 20 квіт. (№ 8). –  С. 1, 3
Голик, О. Фрески про любов, або Велика драма війни. О. Гончар. ”Модри Камень” : [урок] / О. Голик // Українська мова і література в школах України. – 2019. – № 10. – С. 31-34
Гончар, Л. Олесь Гончар: людина і її місія / Л. Гончар // Літературна Україна. – 2018. – 16 серп. – С. 6-7.
Гончар Олесь // Українські письменники: біографії, огляди творчості, літератур. напрямки і течії, літературознав. словник : [довідник] / М. І. Преварська. – К. : Велес, 2013. – С. 52-57 : портр. – Бібліогр. наприкінці ст.
Гриценко, В. Братовбивці виправдань не ротребують: роздуми про антигероя роману Олеся Гончара ”Собор” / В. Гриценко // Українська літературна газета. – 2019. – 26 квіт. (№ 8). – С. 6-7
Жулинський, М. Світло віри Олеся Гончара: роздуми з нагоди 100-річчя від дня народження / М.  Жулинський // Літературна Україна. – 2018. – 4 квіт. (№ 13). – С. 8-9
Жулинський, М. Г. Наука людяності Олеся Гончара. З нагоди 100-річчя від дня народж. видатного письменника : зі стенограми звітної доповіді на Загальних зборах Від. лі-ри, мови та мистецтвознавства НАН України 25 квіт. 2018 р. / М. Г. Жулинський // Вісник Національної академії наук України. – 2018. – № 5. – С. 96-106
Жулинський, М. Духовний провідник України, або чим трепетав дух Олеся Гончара?/ М. Жулинський // Слово і час. – 2008. – № 5. – С. 78-80
Жулинський, М. Світло віри Олеся Гончара (роздуми з нагоди 100-річчя від дня народження) / М. Жулинський // Слово і час. – 2018. – № 4. – С. 3-10. – Бібліогр. в кінці ст.
Заверталюк, Н. ”А Гончар залишається”: до 100-річчя від дня народження письменника / Н. Заверталюк // Дивослово. – 2018. – № 4. – С. 15-19. – Бібліогр. в кінці ст.
Зіненко, З. Олесеві стежки у Козельщинському краї: крізь терни до зірок : український письменник О. Гончар / З. Зіненко // Слово Просвіти. – 2022. – 15-21 верес. (Ч. 32). – С. 4-5. – Бібліогр. наприкінці ст.
Ігнатьєва, С.  Структурні особливості парцельованих конструкцій у щоденниковому дискурсі Олеся Гончара  / С. Ігнатьєва // Українська мова і література в школах України. – 2017. – № 5. – С. 14-17. – Бібліогр.: 6 назв.
Кіраль, С. ”Олесь Терентійович – ніжність, доброта, любов до рідної української культури”: (Олесь Гончар на сторінках ”Щоденника” Івана Чендея) / С. Кіраль // Українська літературна газета. – 2018. – (№ 13-15)
Ковалів, Ю. Олесь Гончар / Ю. Ковалів // Слово і час. – 2018. – № 4. – С. 109-114. – Бібліогр. в кінці ст.
Кордонська, А. В. ”Собор” – символ духовної краси людини в однойменному романі Олеся Гончара : 11 кл. / А. В. Кордонська // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2017. – № 13-14. – С. 48-55. – Бібліогр. наприкінці ст.
Кравець, Я. Олесь Гончар – промовляє французькою мовою / Я. Кравець // Слово і час. – 2018. – № 4. – С. 39-47. – Бібліогр. в кінці ст.
Крикуненко, В. Ми всі прочани у його ”Соборі”: до 100-річчя Олеся Гончара / В. Крикуненко // Українська літературна газета. – 2018. – 6 квіт. (№ 7). –  С. 13.
Максимчук, С. Як Олеся Гончара вербою били...: сто років тому, 3 квітня 1918 року, народився письменник Олександр Біличенко, відомий як Олесь Гончар / С. Максимчук // Високий замок. – 2018. – 5-11 квіт. –  С. 18
Мельничук, А. Листи до Олеся Гончара / А. Мельничук // Урядовий кур’єр. – 2018. – 3 квіт. – С. 4
Наєнко, М. Олесь Гончар і літературне зарубіжжя / М. Наєнко // Літературна Україна. – 2018. – 29 берез. (№ 12). – С. 3, 8-9.
Неживий, О. ”Війнуло земним, неповторним, як сама юність...” (Олесь Гончар – працівник районної газети ”Розгорнутим фронтом”) / О. Неживий // Слово і час. – 2018. – № 4. – С. 48-51. – Бібліогр. в кінці ст.
Олесь Гончар (1918-1995) // Усі українські письменники : біографіч. нарис, літературно-художній огляд, перелік основних творів, література для додаткового користування, термінологіч. словник / упоряд. : Ю. І. Хізова,  В. В. Щоголева. – Х. : Торсінг плюс, 2009. – С. 77-83. – Бібліогр. наприкінці ст.
Олесь Гончар // Бернадська, Н. І. Українська література ХХ століття : навч. посіб./ Н. І. Бернадська. – К. : Знання-Прес, 2008. – С. 176-182.
Олесь Гончар : (1918-1995 рр.) // Сто великих українців / Н. В. Астапенко, О. К. Барашкова [та ін.]. – К. : Арій, 2011. – С. 452-455.
Олесь Гончар. Творчість як доля // Жулинський, М. Українська література: творці і твори: учням, абітурієнтам, студентам, учителям. – 2011. – С. 787-816 : фот. – Бібліогр. наприкінці ст.Павличко, Д. Іди за мною: до 100-річчя з дня народження класика О. Гончара / Д. Павличко // Літературна Україна. – 2018. – 29 берез. (№ 12). – С. 1.
Павлюк, І. Окопна лірика Олеся Гончара. Пунктир сповіді / І. Павлюк // Українська літературна газета. – 2018. – 2 листоп.(№ 22). – С. 16-17
Павлюк, І. Сповідальна лірика Олеся Гончара / І. Павлюк // Дзвін. – 2018. – № 11 . – С. 202-209
Перебийніс, П. Двадцять весен молодості : до 20-річчя Міжнар. нім.-укр. премії ім. О. Гончара / П. Перебийніс // Літературна Україна. – 2017. – № 15. – С. 11
Перебийніс, П. Діти волі молодої: міжнар. нім.-укр. премія імені Олеся Гончара / П. Перебийніс // Літературна Україна. – 2020. – 17 жовт. (№ 39-40). – С. 11
Поповський, А. Сакральний світ Олеся Гончара / А. Поповський // Українське слово. – 2017. – 5-10 квіт. – С. 8
Потуремець, В. Золотокриле слово Олеся Гончара / В.Потуремець // Бібліотечний форум. – 2018. – № 4. – С. 25-26
Прилипко, І. Поетика новели Олеся Гончара ”Модри Камень” / І. Прилипко // Дивослово. – 2020. – № 4. – С. 45-51. – Бібліогр. 17 назв
Приліпко, І. Інокультурні реалії та етнообрази в “Щоденниках” Олеся Гончара  / І. Приліпко // Слово і час. – 2019. – № 9. – С. 69-80. – Бібліогр. в кінці ст.
Приліпко, І. Репрезентація образу Іншого в художньомуй публіцистичному дискурсі Олеся Гончара / І. Приліпко // Слово і час. – 2019. – № 1. – С. 38-51. – - Бібліогр. в кінці ст.
Пшеничний, М. ”Мовчить недоруйнований собор...”: з блокнота письменника. О. Гончар / М. Пшеничний // Слово Просвіти. – 2018. – 24-30 трав. (Ч. 21). – С. 11.
Рудницький, Л. Олесь Гончар: людина і її місія / Л. Рудницький // Слово і час. – 2018. – № 4. – С. 35-38. – Бібліогр. в кінці ст.
Сніжко, Н. Неолексикон Олеся Гончара: лексикологічний та лексикографічний виміри / Н. Сніжко // Українська мова. – 2017. – №  2. – С. 98-109
Степаненко, М. Олесь Гончар між творчою свободою й тоталітарним шаблоном / М. Степаненко // Слово Просвіти. – 2018. – 29 берез.-4 квіт. – С. 10-11.
Тарнашинська, Л. Межі (без)компромісності: Олесь Гончар у рецепції Івана Кошелівця / Л. Тарнашинська // Слово і час. – 2019. – № 2. – С. 26-40. – Бібліогр. в кінці ст.
Тетеріна, О. Роман, який не вдалося ”Спалити” (до питання рецепції ”Собору” О. Гончара) / О. Тетеріна // Слово і час. – 2018. – № 4. – С. 26-31. – Бібліогр. в кінці ст.
Федоров, В. ”Собор” Олеся Гончара крізь призму часу / В. Федоров // Дивослово. – 2018. – № 5. – С. 56-59. – Бібліогр. в кінці ст.
Чучук, І. Вивчаємо творчість Олеся Гончара за новою програмою : урок в 11 класі за новелою ”Модри Камень” / І. Чучук // Дивослово. – 2018. – № 4. – С. 20-25.
Шлапак, Я. ”Берег любові” Олеся Гончара: 3 квітня – 100 років від дня народж. О. Т. Гончара (1918-1995), письменника, літ. критика, громадського діяча, Героя України / Я. Шлапак // Демократична Україна. – 2018. – 30 берез. – С. 14
Щербак, Н. Музей Олеся Гончара – на батьківщині письменника : у Дніпрі спільними зусиллями хочуть відновити пам‘ятку історії місцевого значення / Н. Щербак // День. – 2021. – 14-15 трав. (№ 85-86). – С. 2
Ющук, І. Олесь Гончар: ”Письменник – нервова клітина нації”: до 100-річчя від дня народження О. Гончара / І. Ющук // Слово Просвіти. – 2018. – 5-11 квіт. (Ч. 14). – С. 10.
 
Інтернет-ресурси:
 
Підготувала Марія Гумен.

Новини

2024-11-22

Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".

 
footer-logo

"Фокстрот", ліхтар, колись була аптека...
Аж раптом - дві сосни. Бібліотека.

Відділ документів іноземними мовами:

Пн.-Пт.-з 09-19 год Нд.- з 10 до 17 год.
Вихідний день субота. Останній вівторок кожного місяця - санітарний день