Вінілові платівки… особисто у нас відразу виникають асоціації з патефонами схожею на бутон лілії трубою і тихим поскрипуванням голки, коли мелодія закінчилася. Це диск з синтетичних матеріалів, на поверхні якого розміщений спіральний рівчачо́к (доріжка) із записом звуку, що відтворюється за допомогою спеціалізованих пристроїв — грамофонів, електропрогравачів. Виробництво грамплатівок починається зі створення «майстрового» запису, котрий можна використовувати і для створення всіх інших носіїв, а грамплатівка, зазвичай, є додатковим — факультативним — носієм, перенесення його за допомогою рекордера на лакові диски, з яких гальванічним способом виготовляють металеві матриці для пресування грамплатівок з пластичних мас. Розмовна назва вініл походить від назви матеріалу, який масово використовують для виробництва платівок з 1930-х років — полівінілхлориду. Прообразом грамплатівки заведено вважати восковий циліндр — звуконосій фонографа Т. А. Едісона, на якому в грудні 1877 року була записана перша у світі фонограма. Проте пріоритет відкриття принципу механічного запису і відтворення звуку належить французькому поетові, музикантові, ученому Шарлю Кро, що представив 3 квітня 1877 року Французькій академії свою роботу «Процес запису і відтворення явищ, що сприймаються слухом». У 1888 році німецький інженер Е. Берлінер, що працював в США, запропонував використовувати як носій звуку цинковий диск, вкритий тонким шаром воску, і апарат для відтворення звуку з цього диска — грамофон. Диск Берлінера дозволяв знімати з нього металеву копію — матрицю для масового виробництва грамплатівок шляхом штампування спочатку з целулоїду, ебоніту, каучуку, потім шелакових смол. Перша у світі грамплатівка, зроблена Берлінером, зберігається в Національному музеї США у Вашингтоні. До початку XX століття у світі налічувалися близько 3 тис. найменувань грамплатівок загальним тиражем понад 4 млн екз. (до 1903 року випускалися тільки односторонні грамплатівки), головним чином із записами декламаційний-розмовного жанру, маршів, вальсів, пісень і романсів.

За матеріалами з Інтернету

85.93 Я 72 Яремчук, Назарій. Чумацький шлях [Звукозапис] / Н. Яремчук, "Смерічка", ансамбль ; комп.: І. М. Корнілевич, В. Прокопик [та ін.] ; поет: А. М. Матвійчук, І. Лазаревський [та ін.] ; звукореж.: В. Лещенко, М. Дідик ; ред. М. Кузик ; вик.: Група "Міраж", Вок.-інструм. ансамбль "Смерічка", Вок.-інструм. ансамбль "Карпати". - К. : ВТПО "Фирма Мелодия", 1990. - 1 грп. (35 хв. 38 с.) : стерео. - (в кор.)    Назарій Яремчук добре відомий любителям пісні української естради. Вся епоха початку 70-х років пам’ятна бурхливим розквітом нової естради, розквітом пісень В. Івасюка і І. Поклада, Л. Дутковського і О. Зуєва. Новими гранями заблищали народні пісні Буковини і Гуцульщини, ритми коломийки органічно вплелися в сучасну ритмічну основу рок-н-ролу. Назарій Яремчук, співак з самодіяльності, виростає поступово до рівня зрілого майстра. Точна інтонація, бездоганний смак в підборі програм. Перший диск з записами Н. Яремчука з’явився в 1980 році. Цей новий – своєрідний звіт про нелегкий творчий період.

85.943 Б 18 Байко, Марія Яківна. О не забуть! [Звукозапис] : укр. романси / М. Я. Байко ; вик. М. Я. Байко ; комп.: О. Й. Нижанківський, Д. В. Січинський [та ін.] ; слова: І. М. Іванців, Т. Г. Шевченко [та ін.] ; фортепіано Я. С. Матюха ; скрипка Ф. Гольденберг ; звукореж. Ю. Вінник ; ред. М. Кузик. - М. : ВГПО "Фирма Мелодия", 1989. - 1 грп. (46 хв. 42 с.) : стерео. - (в кор.)    На цій  платівці записані вокальні твори трьох представників музичної культури Західної України кінця 19 початку 20 ст. – Віктора Матюка (1852-1912), Дениса Січинського (1865-1909) та Остапа Нижанківського (1863-1919). Це були щирі музичні таланти, і їх творчість, так популярна в їх час, в кращих своїх зразках здатна зворушити серце й нинішнього слухача.

85.94 Б 61 Білозір, Оксана. Ой там у Львові на на високім замку [Звукозапис] / О. Білозір, В. Морозов ; вик. О. Білозір, вик. В. Морозов, комп., обр. В. Є. Морозов, поет А. Панчишин, звукореж. Ю. Вінник, ред. М. Кузик. - М. : ВТПО "Фирма Мелодия", 1989. - 1 грп. (27 хв. 42 с.) : стерео. - (в кор.)   Цього дуету як окремої філармонійної чи якоїсь «ійної» одиниці не зафіксовано у жодних рекламно-концертних паперах. Вона – популярна співачка, Заслужена артистка УРСР, солістка ВІА «Ватра» Львівської обласної філармоної, лауреат конкурсів - Оксана Білозір. Він – популярний співак, автор музики до численних пісень та композицій, художній керівник і соліст Львівського естрадного театру-студії «Не журись!» - Віктор Морозов. Кожному, хто слухає О. Білозір та В. Морозова в дуеті, мимоволі хочеться заспівати разом з ними, підтримати їх. Ось і «Мелодія» не встояла…

85.93 З-36 Заспіваймо пісню веселеньку! [Звукозапис] / худ. кер. З. Кметь, вик. Ансамбль "Львів", соліст О. Щербакова, соліст В. Морозов [та ін.], слова З. Кметь, обр., слова, комп. З. Кметь, слова, комп. С. Чуєнко, звукореж. М. Дідик, ред. М. Куцик. - М. : ВТПО "Фирма Мелодия", 1989. - 1 грп. (31 хв. 58 с.) : стерео. - (в кор.)   Платівка «Заспіваймо пісню веселеньку!» власне, до жартівливих і звернулися у своїй творчості музиканти, роботу яких виносить на ваш суд ця платівка. Вже сама назва – «Заспіваймо пісню веселеньку!» - викликає в уяві мелодію прекрасної, улюбленої багатьма пісні, начебто запрошуючи до спільної участі в загальному веселому співі. Знані вам, мабуть й інші співанки: « Ой слаба я», «Сиділа під грушков», «Невістка», «Іду собі тай думаю».

85.93 М 14 Майборода, Платон Іларіонович. Друзі хороші мої [Звукозапис] = My best friends / П. І. Майборода ; поет: А. Малишко, Т. Масенко [та ін.] ; соліст: Т. Бучна, С. Канаєва [та ін.] ; вик.: Хор Держтелерадіо УРСР, Державний симфонічний оркестр УРСР ; худ. кер. В. Скоромний ; дир. Ю. Ніконенко ; звукореж. М. Дідик ; ред. М. Кузик. - М. : ВТПО "Фирма Мелодия", 1990. - 1 грп. (33 хв. 41 с.) : стерео. - (в кор.)   Український композитор, народний артист УРСР (з 1968 року), лауреат Державної премії УРСР імені Т. Шевченка (1962), народний артист СРСР (з 1979 року). Брат композитора Георгія Майбороди. Автор численних пісень і хорів, обробок народних пісень, а також ліричних пісень — в тому числі «Рушничок», «Якщо ти любиш», «Ми підем де трави похилі», «Київський вальс». В творчому доробку також симфонічна поема «Героїчна увертюра», вокальна-симфонічна поема «Тополя» (слова Тараса Шевченка), музика до драматичних спектаклів, а також до фільмів.. Його хорові твори, ліричні пісні, симфонічна музика були записані з хором і симфонічним оркестром Держтелерадіо і являються золотим фондом і надбанням держави. 1 грудня 2018 року на державному рівні в Україні відзначається пам'ятна дата — 100 років з дня народження Платона Майбороди (1918–1989), композитора.

85.94 У-45 Український народний хор ім. Г. Верьовки [Звукозапис] = Veryovka Ukrainian Folk Choir / худ.кер. А. Т. Авдієвський ; комп.: Д. Я. Крижанівський, Г. П. Гладкий [та ін.] ; слова Т. Г. Шевченко ; солісти: Н. М. Матвієнко, В. Мокренко [та ін.] ; дир. С. Є. Павлюченко ; вик.: Оркестр нар. інструментів, Тріо баяністів. - К. : Мелодия, 1984. - 1 грп. : стерео. -(в кор.)    Український народний хор імені Г. Верьовки – це легендарний колектив, який уже протягом багатьох років радує слухачів своїм дивовижним виконанням української народної музики. Їх гармонійне звучання, приголомшливі голоси та бездоганна техніка виконання роблять кожен виступ справжнім витвором мистецтва.Вінілова платівка Українського народного хору імені Г. Верьовки, видана у 1978 році, стала справжнім скарбом для колекціонерів музичних записів. Цей артефакт дозволить вам поринути в атмосферу української культури та насолодитися виконанням справжніх майстрів своєї справи.

85.93 К 58 Кириченко, Раїса Опанасівна.  Ой гарна я, гарна [Звукозапис] / Р. О. Кириченко ; вик.: Р. О. Кириченко, Держ. оркестр нар. інструментів УРСР ; худ. кер. В. О. Гуцал ; обр. В. О. Гуцало ; комп.: О. Зуєв, А. Пашкевич [ та ін.] ; слова: Д. Луценко, М. Ф. Сингаївський [та ін.] ; звукореж. М. Дідик ; ред. М. Куцик. - М. : ВТПО "Фирма Мелодия", 1990. - 1 грп. (39 хв. 85 с.) : стерео. - (в кор.)   «Ой гарна я, гарна» — студійний альбом Раїси Кириченко у супроводі Державного оркестру народних інструментів УРСР (художній керівник і диригент — Віктор Гуцал). Був записаний у 1989 році на Всесоюзній студії грамзапису. Вінілова платівка була випущена у 1990 році ВПТО «Фірма Мелодія», накладом 2400 копій.

Інтернет ресурси :

Вікіпедія

Історія та сучасність вінілу

Цікаві факти про вініл

Аналоговий носій в епоху цифрового відтворення

10 найдорожчих вінілових платівок у світі

Підготувала Людмила Бобик