Вперше Міжнародний день музики відзначили 1-го жовтня 1975-го року. Засновником цього прекрасного дня виступила Міжнародна музична рада (IMC) при всесвітній і поважній організації ЮНЕСКО. На 15-й Генеральній асамблеї IMC, проведеної в 1973-му році в Швейцарії, місто Лозанна, було прийнято відповідне рішення. Серед ініціаторів Міжнародного дня музики були присутні багато музикантів і композиторів.

Музика – це не просто форма розваги, це універсальна мова, яка виходить за межі кордонів, культур і поколінь. Вона здатна виражати ідеї, емоції та історії так, як слова часто не можуть. Від ритмічних ударів стародавніх барабанів до складних мелодій сучасних оркестрів музика еволюціонувала, але її суть залишилася незмінною – об’єднувати, зцілювати та надихати. Дослідження показали, що прослуховування музики може знизити кров’яний тиск, зменшити стрес і рівень тривожності. Вивільнення дофаміну в мозку під час прослуховування музики – це та сама хімічна речовина, що вивільняється під час приємних занять, таких як їжа чи інтимні стосунки. Таким є глибокий вплив музики на наше життя. Ще в стародавні часи музика отримувала грандіозне визнання. Відомий грецький мислитель Аристотель вважав, що вона бере участь у формуванні характеру людини. Досліджуючи вплив музики на людину, учені з'ясували, що вона здатна приглушати больові відчуття, може покращувати циркуляцію крові, а також запобігти втраті слуху, адже колишні музиканти навіть у літньому віці, згідно з дослідженням, сприймають звуки краще. Музика одна з прекрасних естетичних цінностей людства. Вона сприяє гармонізації нашого загального світовідчування, виступає інструментом самовираження і натхнення, служить джерелом неперевершених відчуттів і емоцій. У наш час важко знайти людину, яка була би абсолютно байдужою до даного виду творчості. Музика впливає на настрій і викликає емоційний відгук, може наповнити енергією і в той же час розслабити. Звуки, які нам подобаються, впливають на центр задоволення в мозку, що дозволяє людям отримувати насолоду від прослуховування різних творів.

Музика давно тісно переплелася з людським життям і навіть уявити сучасний світ без неї – важке завдання. В Міжнародний день музики варто привітати знайомих, що працюють у цій сфері, адже для них це свято є професійним, а також провести день з улюбленою музикою і гарним настроєм.

85.313(2Ук)  У-45 Українська музична спадщина : ст., матеріали, док. Вип. 1 / заг. ред. М. М. Гордійчук. – К. : Муз. Україна, 1989. – 152 с. : іл. Науковий збірник відкриває серію видань, присвячених історії української музичної культури. До книги увійшли статті, архівні матеріали та документи, що висвітлюють розвиток українського музичного мистецтва від XVI до XIX століття. Видання містить дослідження про Києво-Печерський нотний рукопис, музичну культуру України XVI–XVII століть, творчість Максима Березовського, Дмитра Бортнянського, Артемія Веделя, діяльність Миколи Лисенка та інших видатних діячів української музичної культури. Книга буде цікавою музикознавцям, історикам, викладачам, студентам мистецьких навчальних закладів, бібліотекам та колекціонерам українських наукових видань.

78(477) К 20 Капустін, Володимир. Одна на цілий світ : Зб. худож. нарисів про творців укр. пісень, що стали народними / В. Капустін; Вступ. слово М. Ф. Галюк. – К. : Криниця, 2003. – 159 с. : іл. – (Моя книгозбірня).  Народні пісні – це дивовижний скарб українського народу, найбагатший пласт музичної культури країни. Значення пісень важко переоцінити: вони допомагають краще пізнати духовний світ нашого народу, навчають розуміти і любити національне мистецтво, а ще дарують глибоке емоційне піднесення. Українські народні пісні зачаровують своєю мелодійністю, ніжністю, різноманітністю жанрів і сюжетів. В ЮНЕСКО зібрали фонотеку народних пісень країн усього світу, в якій фонд України складає 15,5 тисяч пісень. Та, за твердженнями вітчизняних фольклористів, їхня кількість значно більша – півмільйона, а опубліковано лише 10 відсотків із колекції.

85.313(4УКР)6 А 38 Академія музичної еліти України : історія та сучасність : До 90-річчя Нац. музичної академії України ім. П.І. Чайковського / М-во культури і мистецтв України ; авт.-упоряд.: А. П. Лащенко, О. І. Малозьомова, Т. В. Гусарчук ; упоряд. фотоматеріалів Ю. С. Гуренко ; редкол.: В. І. Рожок, А. П. Лащенко [та ін.]. – К. : Музична Україна, 2004. – 512 с. Видання висвітлює багату історію, етапи становлення, розвиток та сучасне життя Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського — головного музичного вишу країни. У книзі подано матеріали про видатних педагогів, виконавців, композиторів, які сформували українську музичну еліту та внесли вагомий внесок у національну й світову культуру. Також вона містить чимало архівних фотографій та ілюстрацій.

78(477)"19" Н 50 Немкович, Олена Миколаївна. Українське музикознавство XX століття як система наукових дисциплін : [монографія] / О. М. Немкович ; Нац. акад. наук України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. – К. : Сталь, 2006. – 536 с. У дослідженні висвітлюється історія української музикознавчої науки від часу її формування в середині XIX до кінця XX ст. Предмет розгляду подано в єдності його інваріантних для минулого століття й специфічних для різних періодів у межах цього століття рис, в обумовленості рядом каузальних контекстів, а саме – інфраструктурою в межах музичної культури, на яку найбезпосередніше спирається му¬зикознавча наука, фундаментальними закономірностями загальнона- укового знання, духовного освоєння світу, властивими національній і світовій культурі другої половини ХІХ-ХХ ст.

85.31(4УКР) К 96 Кушпет, Володимир. Старцівство: мандрівні співці-музиканти в Україні (ХІХ – поч. ХХ ст.) / В. Кушпет. – К. : Темпора, 2007. – 496 с. : іл.  Книга являє собою новий погляд на унікальне явище української культури – діяльність мандрівних старців-музикантів. Автор на основі багатьох джерел досліджує феномен старцівства в контексті європейської історії, показує його високу духовну місію в житті українців протягом кількох століть. Читач дізнається про устрій професійних об’єднань мандрівних кобзарів, бандуристів та лірників, систему їхнього навчання, відкриє для себе таємничі «Устиянські книги». Чимало місця у книзі відведено питанням реконструкції старосвітських музичних інструментів та способів гри на них. Видання містить багатий ілюстративний матеріал, нотні зразки творів із старцівського репертуару.

784(=161.2)(71) У-45 Українська пісня за кордоном : світова концерт. подорож Укр. нац. хору під проводом      Олександра А. Кошиця : голос закордон. муз. критики : [до 150-річчя від дня народж. О. Кошиця] / редкол.: В. Еліас, М. Осінчук [та ін.]. – Репр. вид. 1929, Париж. – К. : Фенікс : Атопол, [20- -?]. – 288, 112 с. : іл, портр.  До 150-річчя від дня народження головного диригента Української республіканської капели Олександра Кошиця Український жіночий рух «Матері світу проти війни  та тероризму» презентує книжку до якої входить збірка документів про окремі епізоди життя та етапи творчості митця, а також дописи із щоденника, в яких йдеться про тріумфальне турне Українського національного хору пiд орудою диригента Олександра Кошиця по країнах Західної Європи, Північної та Південної Америки у 1919-1924 poкax.

78(477) В 48 Винницька, Ярина. Ковчег музика / Я. Винницька, М. Р. Стех, Р. Гавалюк ; Укр. культур. фонд. – Львів : Ковчег, 2020. – 52 с. : кол.іл. Ця книга – путівник по українській музичній спадщині від архаїчних колядок до "Червоної Рути". Тут зібрані усі найзнаковіші постаті українського музичного пантеону, унікальні музичні артефакти, цікаві історії з життя українських композиторів. Книга є фактично програмою одноіменного концерту-хрестоматії, що вмістить найкращі шедеври української музичної спадщини – народні пісні, давні духовні наспіви, шедеври українського бароко, музику класиків і сучасних українських композиторів – під дерегуванням Оксани Линів за участі найкращих українських етно-гуртів – "Даха Браха", "Хорея Козацька", "Курбаси", Уляни Горбачевської, Молодіжного симфонічного оркестру України, чоловічого хору "Дударик", Київського дівочого хору ім. М. Лисенка. За QR-кодами, розміщеними у книзі, можна буде послухати усі головні музичні доріжки концерту.

Відомі українські композитори

85.313(4УКР) К 68 Королюк, Ніна Іванівна. Корифеї української хорової культури ХХ століття / Н. І. Королюк ; ред. О. А. Голинська. – К. : Муз. Україна, 1994. – 288 с. : іл, портр.  Праця присвячена життю, творчому доробку та історичній ролі видатних українських диригентів і композиторів першої половини та загалом ХХ століття, які сформували й збагатили національну хорову культуру (зокрема Миколи Леонтовича, Кирила Стеценка, Олександра Кошиця та інших). Книга є важливим джерелом для вивчення історії української музики, хорознавства та хорового диригування.

85.313(4УКР) М 92 Муха, Антон Іванович. Композитори України та української діаспори : довідник / А.Муха. – К. : Музична Україна, 2004. – 352 с.  Довідник про всіх українських композиторів від давнини до сьогодення (понад 1000 імен). Кожна стаття містить стислі біографічні відомості, список творів (вказані рік написанні і виконавський склад) і основну літературу про даного автора. Попри деякі неточності, є на сьогодні найповнішим довідниковим виданням про українських композиторів.

85.313(4УКР) Б 48 Березка, Андрій Корнійович. Відомі композитори України / А. К. Березка. – К. : ФОП "Мунін Г. Б.", 2016. – 368 с. : іл.  У виданні представлено відомих композиторів, які здійснили помітний внесок у розвиток музики в Україні, чиї здобутки у сфері музичної культури виходять за суто національні межі. У стислій формі наведено відомості про життя та творчий доробок композиторів, які працювали і працюють для України від давніх часів до наших днів.

85.313(4УКР)5 М 29 Марухняк, Йосип Іванович. Молитва і пісня Михайла Вербицького / Й. І. Марухняк, Н. М. Пастернак ; ідея, фото Й. І. Марухняк, тексти Н. М. Пастернак. – Львів : Камула, 2016. – 96 с. : іл, фото. – (Великі ювілеї). Ця фотокнига – перша спроба поєднати в одному два журналістські жанри – репортаж та фоторепортаж. Двоє львівських журналістів віломий репортер, фотохудожник Йосип Марухняк та кореспондент газети «Культура і життя» Надія Пастернак вирішили пройтися дорогами Михайла Вербицького – священика, композитора, автора мелодії Державного Гімну Украіни, який був несправедливо забутий. Щойно зараз, у часі смертельної небезпеки, ми, українці, все більше до нього звертаємося, як і до його невмирущої мелодії.

78.071.1(477) І- 23 Володимир Івасюк. Життя – як пісня : спогади та есе / Упоряд. П. Нечаєва. – Чернівці : Букрек, 2003. – 216 с., ноти : фото Книжка спогадів та есе розповідає про незабутнього, знаного усьому світові Володимира Івасюка – чарівника безсмертної пісні. До видання увійшли також кращі твори композитора.

78.071(477)"19" Н 59 Нечаєва, Парасковія Михайлівна. Володимир Івасюк / П. М. Нечаєва. – Х. : Фоліо, 2019. – 128 с. – (Знамениті українці).  Володимир Івасюк – непересічна особистість в українській культурі: окрім написання музики та віртуозної гри, часто cам створював тексти до пісень, а також захоплювався живописом і був професійним медиком. Його називали українським Орфеєм, буковинським Шубертом, Ікаром української пісні, керівником колективу радянських "Beatles", видатним композитором, одним із основоположників української естрадної музики… Хіба міг хтось уявити, що на піку творчого злету його не стане? Володимир Івасюк прожив 30 років, але за цей короткий час він виконав свою місію, використав талант і потенціал, зробивши українську пісню модною на весь світ.

78.071(477) П 18 Пархоменко, Лю Олександрівна. Микола Леонтович / Л. О. Пархоменко ; Міжнар. благод. фонд "Укр. родина". – К. : Атлант ЮЕмСі, 2007. – 64 с.  В історії української музичної культури вагоме місце належить видатному композиторові Миколі Дмитровичу Леонтовичу. Допитливі читачі, у яких ім’я Миколи Леонтовича викличе звукові асоціації з поетичним хоровим наспівом «Прялі», тужливим «Козака несуть» чи пружним «Щедриком», напевне пригадають собі трагічну постать автора цих і багатьох інших музичних шедеврів, що збагатили наш духовний світ неповторними образами й переживаннями, розширили його обрії.

78.071(477) К 62 Коляда, Ігор Анатолійович. Микола Леонтович / І. А. Коляда. – Х. : Фоліо, 2021. – 128 с. : іл. – (Знамениті українці).  Микола Леонтович (1877—1921) – український композитор, хоровий диригент, громадський діяч та педагог. Перу Леонтовича належать широковідомі хорові обробки українських народних пісень «Дударик», «Козака несуть», «...Ой, з-за гори кам’яної » та інших. Його обробка «Щедрика» відома у всьому світі як різдвяна колядка «Carol of the Bells».

78.071(477)"18/19" С30 Семенко, Лариса Іванівна. Наш тихий геній Леонтович / Л. І. Семенко ; Вінниц. обл. краєзнав. музей. – Дніпро : Видавець ФОП Максимовська Ю. А., 2024. – 586 с. : іл, портр.  Монографія налічує  цікаві та подекуди невідомі широкому загалу факти про життя видатного композитора, диригента, автора відомої на весь світ мелодії «Щедрика». Значна частина документальних джерел, ілюстративного матеріалу до на¬укового обігу вводиться вперше. Книга покликана зробити вагомий внесок у дослідження біографії славетного культурного діяча, неперевершеного майстра в обробці української народної пісні, знакової постаті в історії національної та світової хорової музики.

78.071(477)"18" К 62 Коляда, Ігор Анатолійович. Микола Лисенко / І. А. Коляда, Ю. І. Коляда, С. І. Вергун. – Харків : Фоліо, 2019. – 128 с. : іл. – (Знамениті українці).  Видатний піаніст, хоровий диригент, композитор Микола Лисенко (1842—1912) здобув блискучу освіту – закінчив природознавчий факультет Київського університету, потім захистив кандидатську дисертацію з біології, і йому пророкували блискучу кар'єру вченого. Але він обрав собі інший шлях, пов'язавши своє життя з музикою. Після навчання в Лейпцизькій консерваторії (клас фортепіано) Лисенко став піаністом-віртуозом. Він вчився у Римського-Корсакова в Петербурзькій консерваторії, однак усе своє життя присвятив пропагуванню саме української музики.

78.071(477)"19/20" К 46 Кияновська, Любов Олександрівна. Мирослав Скорик / Л. О. Кияновська. – Х. : Час читати, 2021. – 128 с. : іл.  Однією з найяскравіших особистостей української культури другої половини ХХ – перших десятиліть ХХІ ст. був композитор і музикант Мирослав Скорик (1938 – 2020). Його унікальний «життєвий проєкт» вмістив у себе так багато вершинних досягнень у різних сферах музичної культури, що видається дивовижним, як могла одна людина – навіть впродовж доволі тривалого часового відрізку понад півстоліття! – здійснити такий об’ємний творчий чин. Мабуть, одним з «ключів», яким можна відкрити таємницю його мистецьких звершень, була гуманістична спрямованість усіх помислів, потреба писати «для людей», а не для того, щоби показати і прославити себе.

85.313(4УКР) П 18 Пархоменко, Лю (Юлія) Олександрівна. Кирило Стеценко : [монографія] / Л. О. Пархоменко. – К. : Музична Україна, 2009. – 392 с. : портр, фот.  З монографії про видатного українського композитора К. Г. Стеценка читач дізнається про його шлях у мистецтво, просвітительську і музично-громадську діяльність, творчі зустрічі й взаємини з М. Лисекном, М. Леонтовичем, Я. Степовим, О. Кошицем та іншими митцями.

***