Видатні закарпатці

Петричко Михайло Петрович

Біографія:

Михайло Петричко: “То не починалося і не завершувалося. То стояло на порядку денному…” Слова, були сказані Михайлом Петричком у фільмі “Срібна Земля. Хроніки Карпатської України 1919-1939” (режисер – Тарас Химич), що вийшов на екрани у 2012 році. До презентації фільму, на жаль, Михайло Петричко не дожив. Народився Михайло Петрович Петричко 6 листопада 1924 року в смт. Чинадієво Мукачівського району в сім’ї національно свідомого селянина. У цьому ж році батько Михайла заснував у селі осередок просвітницького товариства “Просвіта”. У 1936 році Михайло Петричко вступив до Мукачівської гімназії. А вже у лютому 1939 року допомагав проводити агітацію перед виборами до Сойму Карпатської України, на яких перемогла партія “Українське Національне Об’єднання”, отримавши 97% голосів виборців. Будучи 15-річним хлопцем, спостерігав за вишколом відділу Карпатської Січі, яким керував його шваґер Йосиф Дребитко. У часи мадярської окупації вступив до Організації Українських Націоналістів, яка ставила перед собою завдання звільнення Карпатської України від гортиської Угорщини. У 1942 році арештований та ув’язнений в тюрмі “Ковнер” у Мукачеві, а після жорстоких допитів був засуджений разом з іншими українцями. З приходом у 1944 році на Закарпаття Червоної армії, за співпрацю і участь в національно-визвольному русі під керівництвом ОУН-УПА був знову ув’язнений і засуджений до смертної кари. Врятували його від страти односельчани. Смертний вирок замінили на 20 років каторжних робіт, а ще пізніше — на 10 років ув’язнення, яке відбував у таборах ГУЛАГу Карагандинської області Казахстану. У тяжких умовах ув’язнення захоплювався вивченням іноземних мов, а німецьку вивчив досконало. У 1955 році повернувся додому, де згодом брав участь у підпільній діяльності Українського Національного Фронту. У 1958 році йому вдається поступити на заочне відділення Львівського лісотехнічного інституту, де здобув освіту інженера. Працював прибиральником на деревообробному комбінаті в Чинадієві. З відновленням незалежності України провадив просвітницьку і культурну роботу. Належав до Мукачівського товариства політичних в’язнів і репресованих. У 1992 році Михайла Петричка реабілітовано. Михайло Петричко був дуже помітним і в розбудові демократичного суспільства нашої держави. Як заступник голови Мукачівського міськрайонного осередку політв’язнів і репресованих організовував допомогу знедоленим побратимам та вдовам померлих членів організації. У 2009 році за активну громадську позицію та особистий внесок у розбудову незалежної України М. П. Петричка вшановано орденом “За заслуги” ІІІ ступеня. Цю високу державну нагороду йому вручив особисто Президент України під час заходів із відзначення 70-ої річниці проголошення Карпатської України. Неодноразово був відзначений і районними та обласними подяками і грамотами; медаллю “Ветеран праці”, а також грамотою та ювілейною відзнакою всеукраїнського братства ОУН-УПА з нагоди 60-річчя УПА. До кінця життя залишався оптимістом, вів здоровий спосіб життя, вірив у свої ідеали. Помер Михайло Петричко 20 липня 2011 року. Похований у селі Чинадієво. На знак вшанування пам’яті колишнього карпатського січовика в березні 2012 року у його рідному селі відкрито та освячено пам’ятник, кошти на встановлення якого збирали з ініціативи молодіжних організацій патріотичного спрямування. На їх заклик відгукнулися представники громадськості не лише із Закарпаття, а й з Києва, Херсона, Харкова, Сум, навіть Торонто і Вашингтона. Увіковічнили ветерана національно-визвольних змагань і на вулиці – з січня 2012 року за ініціативи громади Чинадієва перейменували частину колишньої вул. Духновича на вулицю Петричка. Також Чинадіївська селищна рада звернулася з клопотанням до Мукачівської райради про присвоєння Михайлу Петричку звання “Герой України” посмертно. У свою чергу, районні депутати Мукачівщини на сесії від 31 травня 2012 р. виступили із зверненням до обласної ради, щоб керівництво області у встановленому порядку внесло подання Президенту України. Свого часу в інтерв’ю Наталії Тернавській на запитання: “Ви вірите, що зараз в Україні можливий знов такий приплив енергії, який надихне людей на якісь позитивні зрушення?”, – Михайло Петричко відповів: “Я думаю, що мусить так бути, бо так дано природою. Просто мусять з'явитися ті люди, які дадуть поштовх, які перші прийдуть і започаткують зміни, запропонують ідеї, за якими люди підуть”. Такої віри варто триматися.

Додаткова інформація:

Джерельні приписи:

Петричко, Михайло. В обороні Срібної Землі : до 72-ї річниці Карпат. України / М. Петричко // Шлях перемоги. – 2011. – 23 берез. – С. 4. Петричко, Михайло. Пережити смертний вирок та 10 років таборів випало на долю закарпатця Михайла Петричка : [розмову / вела Н. Тернавська] М. Петричко // Закарпатська правда. – 2009. – 14-20 берез. – С. 6.

***

Багряний, С. Герою Карпатської України поставили пам’ятник на малій батьківщині : [про відер. Пам’ятника одному із остан. карпат. січовиків, члену ОУН М. Петричку у с. Чинадієві Мукачів. р-ну] / Сергій Багряний // Шлях перемоги. – 2012. – 21 берез. – С. 1. Вишневська, Надія. І меморіал, і вулиця – імені Петричка : у мукачів. Чинадієві вшанували карпат. Січовика : [члена ОУН, політв’язня сталін. Та фашист. тюрем М. Петричка] / Н. Вишневська // Старий Замок. Паланок. – 2012. – 15-21 берез. – С. 7. Заповіт Срібної Землі : Карпатська Україна в боротьбі за незалежність / ред. М. Парцей ; худ. Ф. Лукавий : [в. тому числі про М. Петричко] – Львів : Світ, 2001. – 190 с. : фото. – (Подвижники національної ідеї). Карпатська Україна : документи і матеріали : хроніка подій : персоналії : у 2 т. Т. 1 : Карпатська Україна : [в тому числі про М. Петричко] / упоряд. : О. Д. Довганич, О. М. Корсун, О. М. Пагіря ; Закарпат. облдержадмін., Закарпат. облрада [та ін.]. – Ужгород : Закарпаття, 2009. – 756 с. Олійник, Людмила. Про Карпатську Україну зняли документальний фільм. Ужгород побачив його першим : [презентація докум. фільму “Срібна Земля. Хроніка Карпатської України 1919–1939” ; продюсер Т. Чолій, реж. Т. Химич] : [ в тому числі про М. Петричко] / Л. Олійник // Новини Закарпаття. – 2012. – 17 берез. – С. 3. Пагіря, Олександр. Карпатська Січ: військове формування Карпатської України / О. Пагіря. – К. : Темпора, 2010. – 152 с. : іл. – (Militaria Ucrainica). – Бібліогр. : С. 150-151. Пам’яті останнього січовика... : у Чинадієві на могилі січовика М. Петричка встановили Хрест ОУН // Нарцисова долина. – 2012. – 16 берез. – С. 6. Пумпинець, Віталій. Ні ковнер, ні смертний вирок, ні ГУЛАГ не вбили почуття його національної свідомості : [про мукачівця М. Петричко – учасн. подій Карпат. України] / В. Пумпинець // Новини Закарпаття. – 2009. – 21 лют. – С. 7. Ребрик, Андрій. Михайло Петрович Петричко : 90-річчя від дня народження громадського діяча, полів`язня (1924-2011) / А. Ребрик // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2014 рік : реком. бібліогр. посіб. / Закарпат. облас. універс. Наук. б-ка ім. Ф. Потушняка, Від. Крає знав. Л-ри; Від. Наук. інформації та бібліографії; уклад.: Н. М. Вачиля, Г. В. Бобонич, І. М. Горват, Ч. Ш. Горват; відп. За вип.. Л.З. Григаш; випуск. ред. Л.О. Ільченко. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2013. – С. 306-309. Чехович В. А. Карпатська Україна : [автоном. держава] / В. А. Чехович // Енциклопедія Сучасної України. – К., 2012. – Т. 12 : Кал – Киї. – С. 365-366.

Інтернет ресурси:

Відходять на Вічну Ватру [Електронний ресурс] : [Михайло Петричко]. – Режим доступу : http://100krokiv.info/2012/06/vidhodyat-na-vichnu-vatru/

Іляш, Ярослав. Пам`ять про останнього бійця Карпатської України / Я. Іляш; С. Кузан [Електронний ресурс] : [про Михайла Петричка]. – Режим доступу : http://mnk.org.ua/uploads/media/31_2012_C.pdf

Ребрик, Андрій. Михайло Петричко: “то не починалося і не завершувалося, то стояло на порядку денному” [Електронний ресурс] : [про життя та діяльність Михайла Петричка]. – Режим доступу : https://bit.ly/33YaJBZ

Туряниця, Тетяна. Пам’яті січовика [Електронний ресурс] : [про життя та діяльність Михайла Петричка]. – Режим доступу : http://zakarpattya.net.ua/News/98486-Pam’iati-sichovyka

Штефаньо, Оксана. У Чинадієві на могилі січовика Михайла Петричка встановили Хрест ОУН [Електронний ресурс] – Режим доступу : https://bit.ly/365D7Vv