>
>
Степан Степанович Штефуровський
Видатні закарпатці
Всі закарпатці
Алфавітний покажчик
Штефуровський Степан Степанович
1914 - 1996 рр.
Біографія:
Степан Степанович Штефуровський народився 16 січня 1914 року в Ужгороді в родині службовця лісової управи. Багато часу віддавав читанню книжок.Шахами захоплювався усе життя. “Шахи – це філософія, як і життя, незбагненна константа”, – скаже він згодом.Після гімназії вступив на факультет філософії й германістики Празького університету. Згодом перевівся до Братиславського університету, який успішно закінчив у 1937 році. Поміж тим у 1935-1936 рр. він поглиблює студії з філософії й германістики в Берлінському університеті. У червні 1937 року завершив університетське навчання, а його магістерську роботу “Григорій Сковорода : життя і творчість” відзначили найвищою оцінкою. З вересня 1937 року Степан Штефуровський – професор філософії, психології і німецької мови Ужгородської гімназії. Молодий професор гімназії наполегливо продовжує дослідження спадщини Григорія Сковороди. У грудні 1942 року захищає докторську дисертацію “Григорій Сковорода : філософ і громадсько-політичний діяч” в Дебреценському університеті. З 1945 по 1947 роки – викладач Ужгородського педагогічного училища, обирається депутатом і членом міськвиконкому м. Ужгорода. З вересня 1947 року – викладач Ужгородського державного університету. Але тодішня радянська влада (1944-1990), на жаль, не визнавала дорадянських наукових ступенів і звань учених краю. Серед таких був і Степан Штефуровський.Однак Штефуровський знаходить у собі силу волі і творчий інтерес. Він спрямовує свою увагу на діалектологію й першим започатковує дослідження історії заселення, мови і духовної культури німецького етносу краю. Перша його розвідка на згадану тему “До питання німецької колонізації і німецьких діалектів на Закарпатті у XVIII-XIX ст.” – і нині є відправною точкою кожного германіста-діалектолога. Він співавтор першого в Україні угорсько-українського словника (Будапешт-Ужгород, 1961). Степан Штефуровський – автор цілої низьки статей і розвідок із діалектології.Науково-педагогічна праця Штефуровського не пройшла непоміченою. У 1965 році йому присвоєно наукове звання доцента без захисту дисертації. У 1964 році в УжДУ вперше відкрито факультет романо-германської філології й кафедру німецької філології, а її першим завідувачем було обрано Степана Штефуровського, який керував нею упродовж 11 років (1964-1975). Помер Степан Штефуровський 16 березня 1996 року на 82-му році життя, залишив по собі добру наукову й просвітянську сторінку в історії краю. Похований в Ужгороді, в сімейному склепі на “Кальварії”.
Додаткова інформація:
Джерельні приписи:
Штефуровський, С. С. До питання німецької колонізації і німецьких діалектів на Закарпатті у XVIII-XIX ст. / С. С. Штефуровський // Наук. зап. УжДу. Серія : Історична. Т. XXX. – Ужгород Вид-во УжДУ, 1957. – С. 203-208.
***
Куля, Ф. А. Степан Штефуровський – дослідник і популяризатор спадщини Г. Сковороди в Закарпатті у міжвоєнний період / Ф. А. Куля, І. Кашула // Мандрівний Університет України : Тези доп. наук.-практ. конф., присвяч.. 200-річчю від дня смерті Г. Сковороди. – Ужгород, 1995. – С. 16-18.
Куля, Ф. Степан Штефуровський / Ф. Куля // Педагоги-науковці. Ч. 2. / Ужгород. держ. ун-т ; редкол. : В. Ю. Сливка, В. В. Туряниця, І. М. Сенько. – Ужгород, 2000. – С. 135-140.
Куля, Ф. А. Мудрість і краса : вченому Штефуровському – 80 / Ф. Куля // Новини Закарпаття. – 1994. – 15 січ. – С. 4.
Куля, Ф. Степан Степанович Штефуровський: 90-річчя з дня народження вченого (1914-1996) / Ф. Куля // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2004 рік : рек. біо-біблогр. посіб. / Закарпат. обл. універ. наук. б-ка. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2003. – С. 43-45. – Бібліогр. наприкінці ст.