Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"
Закарпатської обласної ради
Видатні закарпатці
Божук Миколая
Біографія:
Василина Миколаївна Божук-Штефуца (псевдонім Миколая Божук) – поетеса Закарпаття міжвоєнного періоду, педагог, активіст Просвіти, член Пласту на Закарпатті. Народилася Василина Божук 3 січня 1907 р. у с. Великий Бичків на Рахівщині в багатодітній сім’ї. Про зміну свого імені говорила: ”Я не Миколая, а Василина. Назвалась так тому, що є нас дві Василини Божуківни, обидві дочки селян, братів Божуків. Обидві ходимо до семінара. Тому по батькові Миколі прибрала я собі його ім’я». Початкову освіту Миколая Божук здобувала в рідному селі і в горожанській (неповній середній) школі в Ясінях. Через важке матеріальне становище сім’ї, Миколая була змушена виборювати право на науку. Вона продовжила навчання в Ужгородській учительській семінарії, яку завершила у 1928 році.
19-річна Миколая Божук розмірковує про зміст життя патріотичної молоді. На думку Миколаї Божук, де немає страждань, «там не б’ється життя», з неволі людину може вирвати лише праця. Втішала себе думкою: «Засвітить колись і мені доля щастя». А своє щастя вона пов‘язувала з щастям народу.
Ще студенткою Миколая друкувала вірші у закарпатських журналах «Пчілка» та «Наш рідний край», у коломийській «Жіночій долі» та львівській «Новій хаті», окремих збірниках, альманахах, читанках тощо. На формування світогляду Миколаї Божук великий вплив мали твори Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки. Багато книг вона отримувала від В. Ґренджі-Донського.
Після навчання багато вчителювала по Закарпаттю, а після одруження оселилась з чоловіком Михайлом Штефуцою у Рахові.Найчастіше поетка зверталася до пейзажної та інтимної лірики. У природі шукала спокою і розради. Мотиви смутку, печалі не домінують у ліриці Миколаї Божук, переважають оптимістичні настрої, надія на щастя. У багатьох творах Миколаї Божук звучать заклики присвятити життя рідному краю, жити «на втіху рідній стороні». Її поезія зросла на ґрунті народної пісні, про що свідчить мелодика, ритміка, народно-пісенні образи.
Миколая Божук не залишила великої літературної спадщини. Відомі понад сто її поезій, одна коротка проза, п’єса (написана у співавторстві з Аґафією Бойчук), декілька сценаріїв урочистих програм для шкільних потреб та статей, надрукованих у фахових журналах. Протягом життя поетеси з’явилася тільки одна збірка під назвою «Поезії» (Ужгород, 1930), до якої ввійшло 55 віршів. Друга збірка «Мережки» залишилась у рукописі, у ній було 29 віршів друкованих раніше, а 19 віршів мали вийти у світ вперше. Умови життя і передчасна смерть не дали можливості розвинутися таланту Миколаї Божук, але й тим, що залишила по собі, за словами Юрія Станинця, «й так заслужила собі, щоб її ім’я зоріло на закарпатському мистецькому небі між найяскравішими зірками». В. Ґренджа-Донський порівнював лірику Миколаї Божук з пташиним співом, „шумом пливучих вод”. Багато її творів просяться на музику.
Померла Миколая Божук 4 січня 1938 року від туберкульозу. Похована у Великому Бичкові, де проживала останні роки.
Додаткова інформація:
Джерельні приписи:
***
Інтернет-ресурси:
Божук Миколая (Василина Божук) [Електронний ресурс] : матеріал з Вікіпедії. – Режим доступу : https://bit.ly/2FDvubK. – Назва з екрана.
Біографія Миколаї (Василини) Божук [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://bit.ly/2TXpa2J. – Назва з екрана.
Горват, В. Розпалене любов’ю серце [Електронний ресурс] : [про життя і творчість М. Божук] / В. Горват. – Режим доступу : https://bit.ly/2FE40Ry. – Назва з екрана.
Новини
Пропонуємо вашій увазі нові надходження до Відділу краєзнавства.
До вашої уваги нові надходження до Відділу краєзнавства.
Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу художньої літератури.