Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA RU EN 

   >     >  Йосип Олексійович Баглай

Видатні закарпатці

Всі закарпатці Алфавітний покажчик

Баглай Йосип Олексійович

1932 - 2005 рр.

 
Біографія:
Народився Йосип Баглай 21 червня 1932 р. в містечку Комарне на Львівщині у родині Юлії та Олекси Баглаїв. Учився у місцевій середній школі, з якої, через відмову вступити в комсомол, був виключений і закінчував свої студії у Грімнівській середній школі недалеко від Комарна.
У 1951 р. поступив на відділення класичної філології Львівського державного університету імені Івана Франка, закінчивши яке, з 1957 р. почав свою науково-педагогічну діяльність на кафедрі класичних мов Ужгородського державного університету, де в ті часи працювали такі знані педагоги і вчені, як Андрій Ігнат, Юрій Сак, Степан Войтович, Ольга Яцина, Михайло Орос.
Через деякий час успішно захистив у Львівському університеті кандидатську дисертацію з античної літератури на тему „Засоби комізму в комедіях Арістофана”, здобув учену ступінь кандидата філолоґічних наук, а у 1965 р. став доцентом Ужгородського університету. Він вів курси латинської і польської мов, античної літератури, літератури середніх віків і доби Відродження, історії англійської літературної критики, українсько-англійських літературних взаємин, основ римського цивільного права та інші, передаючи знання і любов до літературних надбань світу, мови і культурних скарбів України тисячам випускників університету.
Йосип Баглай є автором восьми книг і брошур на культурно-мистецьку і суспільно-політичну тематику („Людські долі і людські покликання”, „Із театром – сорок років”, „За українську національну ідею”, „У вирі українського національного пробудження”, „Українська пісня над Карпатами” та ін.) та близько півтисячі наукових і науково-популярних статей з проблем літературознавства, мовознавства, театрознавства, культурного, громадського і політичного життя Закарпаття й України в цілому. До його заслуг належить і участь у підготовці кафедрою класичної філології Ужгородського національного університету унікальної кількатомної „Історії карпатських русинів” Михайла Лучкая. Завдяки чисельним статтям з історії театру на Закарпатті, рецензіям на різні вистави, нарисам про акторів, режисерів, художників, диригентів і композиторів Й. Баглай зробив визначний внесок у мистецьке життя краю і став творцем його театрального літопису. За цю ділянку роботи був удостоєний Всеукраїн-ської премії Спілки театральних діячів, а пізніше – обласної премії імені братів Юрія-Авґустина і Євгена Шерегіїв.
З кінця 80-х років ХХ ст. і до останніх днів свого життя Й. Баглай належав до провідних борців за українську мову, національну ідею, незалежність України. Був у числі засновників і провідників обласних організацій Товариства української мови імені Т.Шевченка, Народного Руху України, Української Народної Ради Закарпаття, Українського Державницького об’єднання демократичних організацій Закарпаття, відіграв помітну роль у відродженні і багато-гранній діяльності крайового товариства „Просвіта”, заступником голови якого був майже 15 років. Покійний був ініціатором і орга-нізатором відзначення ювілеїв Тараса Шевченка, першого українського професійного театру на Закарпатті – Руського театру товариства „Просвіта”, визначного актора і режисера Миколи Садовського, художника Миколи Кричевського, хорових диригентів Івана Трухлого і Миколи Рощахівського, музикантів, композиторів, акторів і пластових діячів Юрія-Авґустина і Євгена Шерегіїв, просвітян Федора Саса, Ганни Божук, Петра Пойди, Омеляна Росула та інших.
Вписуються в українську історію Закарпаття і яскраві патріотичні виступи Й. Баглая на багаточисельних мітингах і зібраннях з нагоди національних і державних свят, річниць Карпатської України, пам’яті героїв Крут та декламування ним поезій Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Володимира Сосюри, Василя Симоненка, Василя Стуса, Дмитра Павличка, Івана Ірлявського, Василя Ґренджі-Донського, Петра Скунця та інших. За багаторічну плідну просвітянську працю на українській ниві Закарпаття Йосип Баглай у 2002 р. став лауреатом обласної просвітянської премії імені Президента Карпатської України о. Авґустина Волошина, а у травні 2005 р. обраний Почесним членом крайового товариства „Просвіта”.
У ніч з 30 на 31 грудня 2005 р. перестало битися серце полум’яного українського патріота, громадського, культурного, політичного діяча і вченого Йосипа Баглая.
 
Додаткова інформація:
Джерельні приписи:
Баглай, Й. О. За українську національну ідею : (вибрані статті) / Й. О. Баглай ; вступ. ст. Л. Белей ; упоряд. Б. Баглай. – Ужгород : МПП "Ґражда", 1998. – 140 с. : портр.
Баглай, Й. Із театром – сорок років : (ст., рец., нариси) / Й. Баглай ; ред. Г. М. Курій ; М-во освіти України, Ужгород. держ. ін-т інф-ки, економіки і права. – Ужгород : Колір прінт, 1997. - 146 с. 
Баглай, Й. О. "Мрія з далекої юності.." : (до 80-річчя Г. В. Божук) / Й. О. Баглай ; Закарпат. крайове культ.-освітнє т-во "Просвіта". – Ужгород, 1999. – 24 с. : портр., фот. 
Баглай, Й. О. Людські долі і людські покликання / Й. О. Баглай ; вступ. ст. В. І. Руснак ; упоряд. Б. Баглай ; Закарпат. крайов. культ.-освіт. т-во "Просвіта". – Ужгород : Колір прінт, 1997. – 96 с. : портр. 
Баглай, Й. О. Перший художник-декоратор "Руського театру товариства "Просвіта" в Ужгороді" : (До 100-річчя від дня народження художника Миколи Кричевського) / Й. О. Баглай. – Ужгород : ТОВ "Колір прінт", 1998. – 16 с. : портр., іл. 
Баглай, Й. О. У вирі українського національного пробудження : (до 115-ої річниці від дня народж. видатного актора, диригента і педагога в Карпат. краї І. Трухлого) / Й. О. Баглай ; післямова С. Пойда ; Закарпат. крайов. культ.-освіт. т-во "Просвіта". – Ужгород : Ґражда, 1999. – 24 с. : портр., фот. 
Баглай, Й. О. Українська пісня над Карпатами : (до 80-річчя заснування Закарпат. крайов. т-ва "Просвіта") / Й. О. Баглай ; Закарпат. крайов. культ.-освіт. т-во "Просвіта". – Ужгород : Два кольори, 2000. – 44 с. : портр., фот.
Лучкай, Михайло. Історія карпатських русинів церковна і світська (давня і нова аж по наш час) написана на матеріалі достовірних авторів, королівських грамот та архівних документів Мукачівської єпархії Михайлом Лучкаєм, придворним настоятелем храму п.д.м. в італійському м. Лукка, ужгородським священиком, перед тим єпархіальним секретарем : [у 6 т.]. Т. 4 / М. М. Лучкай ; Ужгород. нац. ун-т ; редкол. : Й. О. Баглай, М. М. Вегеш [та ін.] ; дешифрування рукопису Ю. М. Сак ; пер. з латин. : Ю. М. Сак, Й. О. Баглай. – Ужгород : Закарпаття, 2003. – 328 с. : іл. – Покажч.: с. 298-318. – (Письменство Закарпаття)
 
***
Баглай, Йосип. Театрознавство і театральна критика : (до 70-річчя від дня народж.) : бібліограф. покажч. / Й. Баглай ; уклад. та авт. передм. Б. Баглай ; Закарпат. крайове культ.-освітнє т-во "Просвіта". – Ужгород : Ґражда, 2002. – 32  с.
"Моя дорога завжди була українською" : (відзначення в Нар. Домі край. т-ва "Просвіта" 70-річчя Й. Баглая) / Закарпат. крайове культ.-освітнє т-во "Просвіта" ; упоряд. П. Федака ; ред. С. Пойда. – Ужгород : Колір прінт, 2002. – 39 с. : фот. 
В українській вишиванці – від семи до сімдесяти : Й. Баглаю  70!. – Ужгород : Народний Дім "Просвіти", 2001. – 24 с. : фот.
Вечір пам’яті Йосипа Баглая : [21.06.2012 р. Ужгород, Народний Дім "Просвіта"] // Календар "Просвіти" на 2013 рік / Закарпат. крайове культ.-освіт. т-во "Просвіта"; уклад.: П. М. Федака, П. П. Федака. – Ужгород, 2013. – С. 81.
Кальницький, Павло. Учений, педагог, патріот, просвітянин : до 80-річчя народження Йосипа Баглая / П. Кальницький // Календар "Просвіти" на 2012 рік / Закарпат. крайове культ.-освітнє т-во "Просвіта" ; уклад. : П. М. Федака, П. П. Федака. – Ужгород, 2012. – С. 79-80.
Пам’ять про Йосипа Баглая непроминуща : [до 85-річчя від дня народж. укр. патріота, вченого, педагога, просвітянина, громад.-політ. і культур. діяча] // Календар "Просвіти" на 2017 рік / Закарпат. крайове культ.-освітнє т-во "Просвіта"; уклад. П. М. Федака ; П. П. Федака. – Ужгород, 2017. – С. 90-91 : фот.
Руснак, Василь. Орачі культурної ниви : [про автора одноймен. кн. Й. Баглая] / В. Руснак // Людські долі і людські покликання. – Ужгород : Колір прінт, 1997. – С. 5-6 : портр.
Токар, Маріан. Й. Олексійович Баглай : 75-річчя від дня народж. театрознавця (1932-2006) / М. Токар // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2007 рік : рек. бібліогр. посіб. / Закарпат. обл. універс. наук. б-ка. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2006. – С. 284-287. – Бібліогр. наприкінці ст.
Федака, Павло. Й. Баглай (1932-2005) / П. Федака // Федака, П. Закарпатська "Просвіта" у постатях її діячів (1920-2020). – Ужгород : TIMPANI, 2020. – С. 197-198 : фот.
Федака, Павло. Учений, педагог, просвітянин, патріот : до 80-річчя народж. Й. Баглая / П. Федака // Трибуна. – 2012. – 22 черв. – С. 4, 5.
Швед, Емілія. Його дорога завжди була українською : до 80-річчя Й. Баглая : [наук., громад. діяч, колиш. доц. каф. класич. та рум. філол.] / Е. Швед // Погляд. – 2012. – 27 листоп. – С. 3 : фот.
 
Інтернет ресурси: 
Вегеш М. М. Баглай Йосип Олексійович [Електронний ресурс] / М. М. Вегеш, М. Ю. Токар. – Режим доступу : https://bit.ly/30DI6fy. – Назва з екрана.
Ребрик, Іван. Йосип Баглай: На сторожі українського слова [Електронний ресурс] / Закарпаття онлайн. Блоги. – Режим доступу : https://bit.ly/3G0mhqw. – Назва з екрана.
 
Підготувала бібліограф Маргарита Бадида.

Новини

2022-06-16

У неділю, 19 червня, в Україні відзначатимуть День батька – свято, покликане нагадати про важливість тата в житті кожної дитини. У нашій країні свято дуже молоде – офіційно його встановили лише у 2019 році. Згідно з Указом Президента України №274/2019 День батька відзначається в третю неділю червня кожного року. З нагоди цього свята пропонуємо вашій увазі віртуальну виставку "Батько - засновник родини".

2022-06-16

26 травня 2011 р. за рішенням Закарпатської обласної ради Комунальному закладу «Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека» Закарпатської обласної  ради присвоєно ім’я видатного письменника, краєзнавця, етнографа та археолога Федора Михайловича Потушняка.
26 лютого 2021 р. у нашій бібліотеці відбулася презентація унікальної колекції цінних та рідкісних видань з особистої бібліотеки Ф. Потушняка.
Пропонуємо вашій увазі віртуальну виставку "З особистої колекції Федора Потушняка".